Рішення

від 17.11.2020 по справі 500/2167/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2167/20

17 листопада 2020 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

представника позивача Алексенко С.Л.

представника відповідача Васильчук І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пуск і наладка" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пуск і наладка" (далі - позивач, ТОВ "Пуск і наладка") звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Галицької митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2020/600013/2 від 27.02.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "Пуск і наладка" для здійснення митною оформлення виробів для оснащення електричних освітлювальних приладів, подано до Галицької митниці Держмитслужби електронну митну декларацію №UA209220/2020/004151 від 24.02.2020 року. Для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару позивачем додані всі документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України (далі - МК України), а відтак у митного органу були відсутні підстави для відмови в митному оформленні товару за основним методом і переходу до резервного.

За таких підстав, вважає рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/600013/2 від 27.07.2020 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 19.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

На виконання вимог вказаної ухвали, 09.09.2020 року Галицькою митницею Держмитслужби подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.45-51), просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та не подано до митного оформлення повного пакету документів, визначених ч.2 ст.53 МК України, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, та страхові документи, якщо здійснювалось страхування. Також на вимогу митного органу не подано додаткових документів, згідно із ч.3 ст.53 МК України, для підтвердження заявленої митної вартості, зокрема, каталоги, специфікації виробника товару, висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості згідно митної декларації №UA100070/2019/813794 від 18.12.2019 року на рівні 0,82 дол. США/кг, що на момент подання митної декларації становить 52,7962 RUB/кг, що є значно вищою за заявлену позивачем.

З огляду на викладене, вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/600013/2 від 27.02.2020 року прийняте у відповідності до вимог чинного митного законодавства України та з урахуванням всіх обставин.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові (а.с.1-4) та відповіді на відзив (а.с.68-69). Вказав, що між ТОВ "Пуск і наладка" та ООО "Чернятинский стекольний завод" 03.04.2019 року укладено договір поставки продукції №03/04/01, в додатку №2 від 03.04.2019 року якого сторони узгодили ціни на продукцію. Сторони додатковою угодою від 19.12.2019 року №1 продовжили строк дії договору до 31.12.2020 року та специфікацією №3 від 18.02.2020 року узгодили найменування, кількість продукції, ціну за одиницю продукцію та суму для оплати. На підставі виставленого рахунку №74 від 18.02.2020 року позивачем 20.03.2020 року перераховано на рахунок ООО "Чернятинский стекольний завод" аванс у розмірі 50% від загальної вартості партії товару, що поставлялася, а саме 210713,10 RUB. Надані декларантом документи, серед яких і рахунок-фактура №73 від 21.02.2020 року, дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару без застосування коригування митної вартості. Використання ж цінової інформації згідно з митною декларацією №UA100070/2019/813794 від 18.12.2019 року є некоректним, оскільки з такої неможливо належним чином ідентифікувати товар, який імпортувався, щоб визначити чи порівнюються ідентичні або подібні (аналогічні) товари, при цьому які імпортувалися з Китайської народної республіки, а не з Російської Федерації. При цьому, з метою мінімізації подальших витрат ТОВ "Пуск і наладка", агент з митного оформлення самостійно прийняв рішення про подання 27.02.2020 року нової митної декларації №UA209220/2020/004508 із застосуванням резервного методу визначення вартості товарів, на якому наполягав митний орган.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з мотивів викладених у відзиві (а.с.45-51), просив у задоволенні позову відмовити. Звернув увагу, що до закінчення митного оформлення декларантом документи (чи відомості), що підтверджують митну вартість товарів у повному обсязі надані не були, а відтак відповідачем обґрунтовано та законно здійснено коригування заявленої митної вартості товару з урахуванням цінової інформації, наявної в митному органі та прийнято рішення про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу. До митного оформлення не подано інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, та, якщо здійснювалось страхування, страхові документи. Також на вимогу митного органу декларантом не було подано додаткових документів, відповідно до ч.3 ст.53 МК України (каталоги, специфікації виробника товару, висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями). В свою чергу, позивач погодився із визначеною митним органом митною вартістю, що засвідчує форма заповнення митної декларації №UA209220/2020/004508 від 27.02.2020 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що позивач ТОВ "Пуск і наладка" зареєстроване 06.09.1995 року як юридична особа, з основним видом економічної діяльності - виробництво електричного освітлювального устаткування (а.с.32-33).

Між ТОВ "Пуск і наладка" та ООО "Чернятинский стекольний завод" 03.04.2019 року укладено договір поставки продукції №03/04/01 (а.с.22-24) та узгоджено в протоколі погодження цін на продукцію (а.с.25). Додатковою угодою №1 від 19.12.2019 року строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року (а.с.26). Специфікацією №3 від 18.02.2020 року сторони визначили найменування, кількість продукції, ціну за одиницю продукцію та загальну суму у розмірі 421426,20 RUB, а також визначено форму оплати: передоплата 50% суми вказаної в специфікації та інші 50% суми покупець зобов`язаний оплатити протягом 30 календарних днів з моменту отримання партії товару і підписання товарної накладної (а.с.27).

ТОВ "Пуск і наладка", на підставі виставленого ООО "Чернятинский стекольний завод" рахунку №74 від 18.02.2020 року (а.с.10), 20.02.2020 року перераховано аванс у розмірі 50% від загальної вартості товару у розмірі 210713,10 RUB (а.с.14). Повна оплата, інші 50% суми в розмірі 210713,10 RUB, здійснено позивачем 11.03.2020 року (а.с.15).

Відповідно до рахунку-фактури (інвойс) №73 від 21.02.2020 року ТОВ "Пуск і наладка" придбано вироби для оснащення електричних освітлювальних приладів: ковпак 1594/у - 4200 шт.; ковпак 1595/у -1890 шт.; розсіювач ПТ-04 - 6900 шт.; розсіювач шар-скло прозорий "Бочонок" - 1728 шт.; розсіювач шар-скло прозорий "Їжак" - 1152 шт.; розсіювач ПТ-23 - 324 шт.; розсіювач шар-скло прозорий "Кільце" - 576 шт., загальною вартістю 421426,20 RUB (а.с.11).

Уповноваженою особою позивача 24.02.2020 року було подано до митного оформлення митну декларацію №UA209220/2020/004151. У вказаній митній декларації заявлено до митного оформлення товар - вироби для оснащення електричних освітлювальних прилад, за основним методом - ціною договору у розмірі 421426,20 RUB (а.с.7).

Одночасно із митною декларацією надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення, зокрема: пакувальний лист від 21.02.2020 року (а.с.12); рахунок-проформа №74 від 18.02.2020 року (а.с.10); рахунок-фактура (інвойс) №73 від 21.02.2020 року (а.с.11); автотранспортна накладна №080584 від 21.02.2020 року (а.с.9); сертифікат про походження товару №0091000107/8829537 від 21.02.2020 року (а.с.13); банківський платіжний документ від 20.02.2020 року (а.с.14); довідка про транспортні витрати №17 від 24.02.2020 року (а.с.16); договір-замовлення на виконання транспортних послуг №1 від 18.02.2020 року (а.с.17); копія митної декларації країни відправлення №10102032/210220/0001702 від 21.02.2020 року (а.с.18); прайс-лист від 19.02.2020 року (а.с.19); калькуляція (а.с.20); лист від 24.02.2020 року (а.с.21); договір поставки продукції №03/04/01 від 03.04.2019 року (а.с.22-24); протокол погодження цін від 03.04.2019 року (а.с.25); додаткова угода №1 від 19.12.2019 року (а.с.26); специфікація №3 від 18.02.2020 року (а.с.27).

Під час автоматизованого контролю, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю: "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів"; "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів". Також, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" проінформовано: "По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару " (а.с.52).

Посадовою особою підрозділу митного оформлення направлено до спеціалізованого підрозділу - відділу аналізу митної вартості та роботи з ціновою інформацією запит №19 від 24.02.2020 року щодо правильності визначення митної вартості товарів (а.с.53).

Також, митним органом 24.02.2020 року розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання відповідно до ч.2 ст.53 МК України додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст.53 МК України надати (за наявності): копію митної декларації країни відправлення, висновок щодо вартісних характеристик, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (а.с.54).

На вимогу митного органу уповноваженою особою позивача додатково надано (а.с.55) копію митної декларації країни відправлення №10102032/210220/0001702 від 21.02.2020 року, переклад зовнішньоекономічного договору; рахунок-проформу №74 від 18.02.2020 року; рахунок-фактуру (інвойс) №73 від 21.02.2020 року. Також, листом від 26.02.2020 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що додаткові документи, що підтверджують числове значення складової митної вартості товару, документи для підтвердження класифікації товару та країни походження надані із митною декларацією; додаткових документів надано не буде (а.с.56).

За результатами розгляду поданої митної декларації №UA209220/2020/004151 від 24.02.2020 року та доданих до неї документів, в тому числі рахунку-фактури (інвойс) №73 від 21.02.2020 року, прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/600013/2 від 27.02.2020 року, яким визначено митну вартість імпортованого товару за резервним методом визначення митної вартості товарів згідно ст.64 МК України у розмірі 701585,47 RUB (а.с.6).

Зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товару, який імпортується, у зв`язку з тим, що заявлена митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено. На вимогу митного органу декларантом не було подано додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно ч.2 ст.53 МК України, а саме: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, якщо здійснювалось страхування, страхові документи, та додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 МК України, а саме: каталоги, специфікації виробника товару, висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями. В результаті проведеної консультації з декларантом дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст.58 МК України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст.59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МК України.

За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості згідно митної декларації №UA100070/2019/813794 від 18.12.2019 року рівні на рівні 0,82 дол. США/кг, що на момент подання митної декларації становить 52,7962 RUB/кг (а.с.59-60).

Внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості №UA209000/2020/600013/2 від 27.02.2020 року відповідачем відмовлено у митному оформлені товарів за заявленою декларантом митною вартістю та надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA209220/2020/00213, якою позивачу відмовлено у митному оформлені (випуску) товарів (а.с.57-58).

Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару №UA209000/2020/600013/2 від 27.02.2020 року, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом з`явлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, ч.1 ст.52 МК України визначено, що з`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою .

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За приписами ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі "Оцінка товарів для митних цілей", згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 МК України митний орган має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб`єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.

Як встановлено судом, подані декларантом позивача до митного оформлення документи - рахунок-проформа №74 від 18.02.2020 року (а.с.10) та рахунок-фактура (інвойс) №73 від 21.02.2020 року (а.с.11) за назвою і змістом відповідає вимогам п.3 ч.2 ст.53 МК України.

На виконання п.2 ч.2 ст.53 МК України ТОВ "Пуск і наладка" представлено договір поставки продукції №03/04/01 від 03.04.2019 року (а.с.22-24) разом з додатками до нього - протоколом погодження цін від 03.04.2019 року (а.с.25), додатковою угодою №1 від 19.12.2019 року (а.с.26) та специфікацією №3 від 18.02.2020 року (а.с.27).

Наданий банківський платіжний документ від 20.02.2020 року про перерахування авансу у розмірі 50% від загальної вартості товару у розмірі 210713,10 RUB (а.с.14) передбачений п.4 ч.2 ст.53 МК України.

Також митному органу надано документи зазначені в п.6 ч.2 ст.53 МК України - довідка про транспортні витрати №17 від 24.02.2020 року (а.с.16) та договір-замовлення на виконання транспортних послуг №1 від 18.02.2020 року (а.с.17).

Водночас перелік документів, визначений в п.7-8 ч.2 ст.53 МК України (ліцензія на імпорт товару, страхові документи) не стосуються спірних правовідносин.

Разом з цим, на виконання вимог п.6, 7 ч.3 ст.53 МК України до митного оформлення було представлено прайс-лист від 19.02.2020 року (а.с.19) та копія митної декларації країни відправлення №10102032/210220/0001702 від 21.02.2020 року (а.с.18).

Згідно з ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до ч.2 коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч.3 ст.57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Згідно ч.5 ст.57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

У відповідності до ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МК України).

Згідно ч.3 ст.58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1 ст.54 МК України).

У відповідності до ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За змістом ч.5 ст.54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Разом з тим, відповідно до ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Серед іншого, відповідно до ч.2 ст.246 МК України, з метою визначення порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, що подається органу доходів і зборів на паперовому носії або як електронний документ розроблено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 року № 631, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 року за №1360/21672 (далі - Порядок №631).

Згідно з п.4.5.4 Порядку №631, при здійсненні митного оформлення МД, зокрема, виконуються такі митні формальності як контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР.

Відповідно до п.4.9.1 Порядку №631, під час завершення митного оформлення посадовими особами проводиться перевірка відомостей про виконання митних формальностей, сформованих за результатами оцінки ризику за МД із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі за допомогою АСАУР.

У разі коли під час виконання відповідно до пункту 5.4 цього розділу за попередньою МД митних формальностей, визначених пунктом 4.5 розділу IV цього Порядку, у тому числі за результатами спрацювання АСАУР, встановлено необхідність надання додаткових документів та/або відомостей про товари, проведення митного огляду товарів, взяття їх проб (зразків), посадова особа ПМО митного органу у строк, визначений частиною п`ятою статті 259 Кодексу, за допомогою АСМО надсилає зазначену інформацію Декларанту на відповідну електронну адресу (п.5.6 Порядку №631).

З метою забезпечення вибірковості митного контролю шляхом застосування системи управління ризиками, поліпшення ефективності роботи Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) під час митного контролю та митного оформлення за рахунок застосування методів управління ризиками, у тому числі аналізу ризиків із використанням інформаційних технологій розроблено Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.07.2015 року №684, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.08.2015 року за № 1021/27466 (далі - Порядок №684).

Відповідно до абз.2 та 6 п.3 розд.І Порядку №684 автоматизована система аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) - сукупність програмно-інформаційних комплексів, які забезпечують функціонування системи управління ризиками (далі - СУР) під час митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів; модуль АСУР - одна з підсистем АСУР, що входить до складу модуля автоматизованої системи митного оформлення товарів та транспортних засобів (далі - АСМО) або іншого програмно-інформаційного комплексу ДФС (далі - ПІК ДФС) і забезпечує роботу АСУР під час митного контролю товарів і транспортних засобів.

Згідно з розд.VІІІ Порядку №684, з метою прискорення митних формальностей у пунктах пропуску через державний кордон України при здійсненні аналізу та оцінки ризиків перевага надається такому підходу: у пунктах пропуску через державний кордон України переважно здійснюються аналіз та оцінка ризиків на предмет наявності нефіскальних ризиків, а також ризиків недоставки товарів до митниці призначення або їх підміни; у митницях призначення при здійсненні митного контролю та оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюються аналіз та оцінка ризиків на предмет наявності фіскальних та нефіскальних ризиків.

Відповідно до п.1 розд.IX Порядку №684, з метою забезпечення повноти збереження інформації щодо форм та обсягів митного контролю посадова особа митниці (митного поста) ДФС, визначена для здійснення митних формальностей, фіксує за допомогою АСМО або іншого ПІК ДФС у Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР усі митні формальності, виконані під час здійснення митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів (окрім митних формальностей, які автоматично фіксуються у графі E/J митної декларації), а також внесення інформації про результати виконання митних формальностей відповідно до пунктів 12, 13 розділу VIІ цього Порядку (далі - зворотна інформація про застосування СУР).

Щодо роботи посадових осіб відповідача розроблено методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та затверджені наказом ДФС 11.09.2015 року №689 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з п.8 розд.2 Методичних рекомендацій, у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Зокрема, за змістом розд.5 "Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків" Методичних рекомендацій визначено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого товару, що вказана декларантом у митній декларації №UA209220/2020/004151 від 24.02.2020 року (а.с.7), визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору.

Вартість придбаних у ООО "Чернятинский стекольний завод" виробів для оснащення електричних освітлювальних приладів у розмірі 421426,20 RUB підтверджується договором поставки продукції №03/04/01 від 03.04.2019 року (а.с.22-24) разом з додатками до нього - протоколом погодження цін від 03.04.2019 року (а.с.25), додатковою угодою №1 від 19.12.2019 року (а.с.26) та специфікацією №3 від 18.02.2020 року (а.с.27), рахунком-проформою №74 від 18.02.2020 року (а.с.10), рахунком-фактурою (інвойс) №73 від 21.02.2020 року (а.с.11), банківськими платіжними документами від 20.02.2020 року та від 11.03.2020 року (а.с.14-15), автотранспортною накладною №080584 від 21.02.2020 року (а.с.9), а також відповідає даним митної декларації країни відправлення №10102032/210220/0001702 від 21.02.2020 року (а.с.18).

Суд звертає увагу також на позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 20.02.2018 року у справі №809/1884/16, від 21.12.2018 року у справі №815/1670/17, від 29.01.2019 року у справі №815/6827/17, від 19.02.2019 року у справі №805/2713/16-а, від 13.06.2019 року у справі №820/6315/15, згідно з якою посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення ст.53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Відтак, суд вказує на протиправність зроблених відповідачем висновків про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною, яка вказана в договорі поставки продукції №03/04/01 від 03.04.2019 року та рахунку-фактурі (інвойс) №73 від 21.02.2020 року, з огляду на надання декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору, та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

Поряд з цим, відповідачем не доведено неможливість застосування попередніх п`яти методів визначення митної вартості товару. Загальні посилання на норми МК України, зроблені в оскаржуваному рішенні, не конкретизують підстави щодо незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, що в свою чергу не може вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Також суд критично ставиться з приводу того, що відповідачем за основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію згідно з митною декларацією №UA100070/2019/813794 від 18.12.2019 року (а.с.59-60), оскільки з такої неможливо належним чином ідентифікувати товар, який імпортувався, щоб визначити чи порівнюються ідентичні або подібні (аналогічні) товари. Також відповідач безпідставно залишив поза увагою той факт, позивачем імпортовано товар з Російської Федерації, а на підставі митної декларації №UA100070/2019/813794 від 18.12.2019 року - з Китайської народної республіки, а тому формування ціни на імпортовані товари є різним.

В свою чергу, позивачем по вищезазначеному договору поставки продукции №03/04/01 від 03.04.2019 року було отримано та розмитнено відповідно до митних декларацій №UA403030/2019/007899 від 22.04.2019 року та №UA403030/2019/017833 від 30.09.2019 року (а.с.28-31), без жодного коригування митної вартості, партії аналогічних товарів по нижчих цінах ніж зазначені в оскаржуваному рішенні.

Суд відзначає, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня вартості іншого товару за інформацію, отриманою за результатами здійснення митного контролю, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Також суд вілзначає, що за змістом частини першої статті 24 МК України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Частиною першою статті 29 МК України передбачено, що рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

Наведені положення Митного кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, дають підстави для висновку, що право на оскарження декларантом рішення митного органу про коригування митної вартості ввезених товарів та на оцінку судом його доводів щодо протиправності такого рішення не поставлено в залежність від того, яким чином декларант скористався правом на випуск товару у вільний обіг: чи то шляхом сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, чи то шляхом сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу).

Покликання ж митного органу на те, що декларант погодився з рішенням про коригування та оформив митну декларацію №UA209220/2020/004508 від 27.02.2020 року (а.с.8) не заслуговують на увагу суду, оскільки у спірних правовідносинах позивачу право на оскарження до суду рішення про коригування митної вартості товарів Галицької митниці Держмитслужби №UA209000/2020/600013/2 від 27.02.2020 року гарантовано положеннями Конституції України та нормами МК України.

Крім того, подання позивачем нової митної декларації при чинному рішенні про коригування митної вартості товару, навіть за умови, невірного заповнення такої декларації, правильність внесення даних до яких перевіряє саме посадова особа митного органу, не може обмежити чи позбавити декларанта права на оскарження в суді відповідного рішення і ставити питання про перевірку його на предмет обґрунтованості та законності.

Звертаючись із позовом про скасування рішення про коригування митної вартості, яке ухвалене до майбутнього заповнення відповідних граф наступної митної декларації та подання її для випуску у вільний обіг товарів, позивач фактично висловив свою незгоду із таким, а відтак, суд зобов`язаний надати оцінку відповідним доводам.

Верховний Суд під час ухвалення рішень у митних спорах, зокрема, у постановах від 20.02.2018 року у справі №820/4316/16, від 15.04.2020 року у справі №1.380.2019.000468, від 15.04.2020 року у справі №300/379/19, від 27.04.2020 року у справі № 140/804/19 також не ставив під сумнів право позивача на судове оскарження рішення митного органу про коригування митної вартості у зв`язку із поданням ним нової митної декларації без оформлення гарантій відповідно до ч.7 ст.55 МК України.

Частина 5 ст.242 КАС України вказує на те, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому суд зазначає, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію, а тому покликання представника відповідача на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30.10.2018 року у справі №816/2396/17 є необгрунтованим.

Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про обґрунтованість визначення позивачем митної вартості імпортованого товару, що підтверджується договором поставки продукції №03/04/01 від 03.04.2019 року (а.с.22-24) разом з додатками до нього - протоколом погодження цін від 03.04.2019 року (а.с.25), додатковою угодою №1 від 19.12.2019 року (а.с.26) та специфікацією №3 від 18.02.2020 року (а.с.27), рахунком-проформою №74 від 18.02.2020 року (а.с.10), рахунком-фактурою (інвойс) №73 від 21.02.2020 року (а.с.11), банківськими платіжними документами від 20.02.2020 року та від 11.03.2020 року (а.с.14-15), автотранспортною накладною №080584 від 21.02.2020 року (а.с.9), а також відповідає даним митної декларації країни відправлення №10102032/210220/0001702 від 21.02.2020 року (а.с.18).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/600013/2 від 27.02.2020 року є необґрунтованим, винесеним без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, з порушенням вимог ч.2 ст.2 КАС України, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 2102,00 грн. згідно платіжного доручення №695 від 10.08.2020 року (а.с.5).

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/600013/2 від 27.02.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Пуск і наладка" сплачений судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 (нуль) копійок згідно платіжного доручення №695 від 10.08.2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 листопада 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Пуск і наладка" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Польова, 3,с. Острів,Тернопільський район, Тернопільська область,47728 код ЄДРПОУ/РНОКПП 22601817);

відповідач:

- Галицька митниця Держмитслужби (місцезнаходження/місце проживання: вул. Костюшка, 1,м.Львів,79000 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43348711);

Головуючий суддя Мандзій О.П.