Рішення

від 04.12.2020 по справі 500/2167/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2167/20

04 грудня 2020 року м.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Пуск і наладка" про вирішення питання про судові витрати в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пуск і наладка" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Пуск і наладка" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення.

На адресу суду 24.11.2020 року надійшла заява представника позивача про вирішення питання про судові витрати з доказами на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування вказаного зазначено, що правову допомогу товариству з обмеженою відповідальністю "Пуск і наладка" надано адвокатом Алексенко С.Л. на підставі договору про надання правової допомоги №35, укладеного 29.07.2020 року з адвокатським об`єднанням "Твій адвокат", згідно яким загальний розмір гонорару становить 5000,00 грн. Здійснення судових витрат позивачем підтверджується актом виконаних робіт від 19.11.2020 року, а також платіжним дорученням №681 від 04.08.2020 року на суму 5000,00 грн.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 року призначено судове засідання на 04.12.2020 року.

На адресу суду 27.11.2020 року надійшло заперечення представника відповідача щодо заявлених до стягнення з Галицької митниці Держмитслужби судових витрат, в якому вказує про неспівмірність та надмірність таких з обсягом наданих адвокатом послуг та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), в тому числі і з огляду на предмет спору у справі незначної складності. Також, платіжне доручення №681 від 04.08.2020 року не є належним доказом підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №500/2167/20, оскільки не містить належного та повного призначення платежу, які б дозволяли ідентифікувати їх як такі, що сплачені за надання позивачу правничої допомоги саме у вказаній справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду відповідно до ст.124, 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Представником позивача подано клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з перебуванням у основній щорічній відпустці, що в силу приписів ч.3 ст.252 КАС України не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 та ч.3 ст.252 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду питання про судові витрати в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про вирішення питання про судові витрати підлягає до задоволення частково, з огляду на наступне.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За правилами ч.3 ст.143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно із ч.5 ст.143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 ст.139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 року у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 року у справі № 814/698/16.

З матеріалів справи видно, що 29.07.2020 року між позивачем та адвокатським об`єднанням "Твій адвокат" укладено договір про надання правової допомоги №35 (а.с.37).

Умовами вказаного договору визначено у п.2.2, що адвокатське об`єднання бере на себе виконання наступних дій з надання правничої допомоги, серед яких, підготовка процесуальних документів та представництво інтересів клієнта в судових органах усіх інстанцій у адміністративній справі по оскарженню рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/600013/2 від 27.02.2020 року Галицької митниці Держмитслужби.

Згідно з п.4.3 за надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує адвокатському об`єднанню гонорар в розмірі 5000,00 грн.

На підтвердження факту надання правової допомоги за договором №35 від 29.07.2020 року, сторонами 19.11.2020 року складено акт виконаних робіт на загальну суму 5000,00 грн., а саме:

проведення попереднього аналізу справи та консультування клієнта 29.07.2020 року - тривалістю 1 год., вартістю 500,00 грн.;

підготовка позовної заяви про скасування рішення про коригування митної вартості, ксерокопіювання та завірення копій, подання до суду - тривалістю 4 год., вартістю 2000,00 грн.;

участь в судовому засіданні 22.09.2020 року - тривалістю 1 год., вартістю 500,00 грн.;

підготовка відповіді на відзив відповідача - тривалістю 2 год., вартістю 1000,00 грн.;

участь в судовому засіданні 20.10.2020 року - тривалістю 1 год., вартістю 500,00 грн.;

участь в судовому засіданні 17.11.2020 року - тривалістю 1 год., вартістю 500,00 грн.

Гонорар за надання правової допомоги за договором №35 від 29.07.2020 року позивачем оплачено платіжним дорученням №681 від 04.08.2020 року на суму 5000,00 грн. (а.с.36).

Стосовно вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), №31107/96).

У відповідності до ч.6 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.134 КАС України).

При цьому, відповідач скористався своїм правом та повністю заперечив проти відшкодування витрат на правову допомогу, оскільки не вважає, що такі є співмірними із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 5000,00 грн. є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки такі послуги, як проведення попереднього аналізу справи та консультування клієнта, а також підготовка позовної заяви про скасування рішення про коригування митної вартості, ксерокопіювання та завірення копій, подання до суду, охоплюються загальною діяльністю адвокатського бюро та має на меті складання позовної заяви і подання її до суду. Не потребувало затрат часу - 2 год. (1000,00 грн.) і підготовка відповіді на відзив, оскільки такі категорії справ є типовими, у цій категорії справ є усталена судова практика, в тому числі і Верховного Суду, яку представник позивача так і не захотів висвітлити не зважаючи на запитання суду.

Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з Галицької митниці Держмитслужби становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат являється не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) в період провадження в суді, із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Виходячи з вищенаведеного, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд часткового погоджується з доводами відповідача щодо недотримання вимог ч.5 ст.134 КАС України, а тому вважає за доцільне відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби судові витрати, пов`язані з розглядом справи, на професійну правничу допомогу, в загальному розмірі 3000,00 грн. шляхом прийняття додаткового рішення.

Керуючись ст.132, 134, 139, 143, 241-246, 252 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Пуск і наладка" про вирішення питання про судові витрати задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Пуск і наладка" судові витрати, пов`язані з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 (нуль) копійок.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено 04 грудня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Пуск і наладка" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Польова, 3,с. Острів,Тернопільський район, Тернопільська область,47728 код ЄДРПОУ/РНОКПП 22601817);

відповідач:

- Галицька митниця Держмитслужби (місцезнаходження/місце проживання: вул.Костюшка, 1,м.Львів,79000 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43348711).

Головуючий суддя Мандзій О.П.