Повістка

від 23.11.2020 по справі 540/824/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/824/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Херсонській області, АР Крим та місті Севастополі про визнання протиправними та скасування вимог,

встановив:

12.11.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №540/824/20 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС в Херсонській області, АР Крим та місті Севастополі про визнання протиправними та скасування вимог (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування вимог.

Заяву мотивує тим, що 20.10.2020 року судом за результатами розгляду вказаної справи ухвалено рішення, яким задоволено позов ОСОБА_1 . Проте позовну вимогу, якою позивач просив стягнути на свою користь з відповідача утримані згідно спірних вимог з його заробітної плати кошти в сумі 15819,54 грн., судом у рішенні не розглянуто, питання про її правомірність не вирішено, у зв`язку із чим позивач просить ухвалити додаткове рішення по справі №540/824/20, та тим самим задовольнити вказану вимогу.

Згідно приписів ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо зокрема щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Зважаючи на те, що рішення за результатами розгляду справи №540/824/20 ухвалено судом у порядку письмового провадження, заяву про ухвалення додаткового рішення вирішено розглядати у тому ж порядку.

Ухвалою суду від 19.11.2020 року прийнято до провадження вказану заяву, призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, запропоновано відповідачу, у разі наявності заперечень, надати їх до суду у письмовій формі протягом двох днів з дня вручення даної ухвали.

18.11.2020 року до суду подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому відповідач вказує на необґрунтованість поданої заяви, тому просить відмовити в її задоволенні. При цьому стверджує, що при зверненні до суду із позовною заявою ОСОБА_1 просив стягнути на свою користь з відповідача утримані згідно спірних вимог з його заробітної плати кошти в сумі 8644,43 грн. Між тим, у відповіді на відзив позивач просив стягнути з відповідача 15819,54 грн. утриманих з його заробітної плати коштів, що свідчить про збільшення позовних вимог. Втім заява про збільшення позовних вимог позивачем при розгляді справи не подавалась, у зв`язку із чим така вимога не має братись судом до уваги. Водночас, відповідач вважає необґрунтованою вимогу про стягнення з нього коштів на суму 8644,43 грн., так як повернення контролюючим органом помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов`язання, яке передбачене приписами п. п. 43.3, 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України, обумовлене зверненням платника податків із відповідною заявою. Проте, зважаючи на те, що ОСОБА_1 із відповідною заявою до відповідача не звертався, підстави для стягнення коштів, утриманих із його заробітної плати згідно спірних вимог, у даному випадку відсутні.

Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення на предмет її правомірності, суд дійшов наступних висновків.

У березні 2020 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Херсонській області, АР Крим та місті Севастополі, у якому позивач просив суд:

- визнати незаконними та скасувати вимоги відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 року №Ф-2428-54, від 14.11.2019 року №Ф-2428-54;

- стягнути з відповідача на користь позивачки 8644,43 грн. утриманих сум із заробітної плати згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 року №Ф-2428-54.

Рішенням суду від 20.08.2020 року, ухваленим за результатами розгляду справи №540/824/20, ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, тим самим, визнано протиправними та скасовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 року №Ф-2428-54 та від 14.11.2019 року №Ф-2428-54.

Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, позивач вказав на те, що при вирішенні справи по суті, судом не розглянуто на предмет правомірності вимогу про стягнення на користь ОСОБА_1 з відповідача утриманих із його заробітної плати сум згідно спірної вимоги від 08.11.2018 року №Ф-2428-54 у розмірі 15819,54 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що за приписами ч. 1 ст. 47 КАС України, зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Варто зазначити, що під час розгляду справи №540/824/20 позивач не звертався до суду із заявою про збільшення позовних вимог, у зв`язку із чим, посилання на не розглянуту судом вимогу щодо стягнення на його користь незаконно утриманих з його заробітної плати коштів на суму 15819,54 грн., суд вважає безпідставним, тому до уваги не приймає.

Водночас, питання про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів, утриманих з його заробітної плати у розмірі 8644,43 грн., судом при ухваленні рішення від 20.10.2020 року по справі №540/824/20 розглянуто не було, що вказує на існування підстав для ухвалення додаткового рішення.

Дослідивши означену вимогу на предмет правомірності суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У рішенні від 20.10.2020 року по справі №540/824/20 суд дійшов висновку про незаконність винесення вимог від 08.11.2018 року №Ф-2428-54 та від 14.11.2019 року №Ф-2428-54, тому скасувавши наведені вимоги, тим самим поновив порушені права позивача.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача коштів, утриманих з його заробітної плати на підставі скасованої вимоги від 08.11.2018 року №Ф-2428-54 у межах заборгованості з ЄСВ на суму 8644,43 грн., суд зазначає.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року №2464-VI.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449.

В той же час положеннями п. п. 43.3- 43.5 ст. 44 КАС України (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

З наведеної норми слідує, що повернення контролюючим органом платнику помилково та/або надміру сплачених ним сум грошового зобов`язання та пені обумовлене поданням платником податків заяви про таке повернення, в якій зазначається напрям перерахування коштів.

Проте, позивач із відповідною заявою до відповідача не звертався. Доказами наявними у матеріалах справи наведений висновок суду не спростовується.

Згідно приписів ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Враховуючи те, що позивач не звертався до відповідача із заявою про повернення утриманих з його заробітної плати коштів згідно вимоги від 08.11.2018 року №Ф-2428-54, тобто його права у цій частині відповідачем ще не порушені, у зв`язку із чим не можуть бути поновлені, суд приходить до висновку про те, що вимога про стягнення з відповідача утриманих коштів носить характер майбутніх правовідносин, тому задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив :

Заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення з Головного управління ДПС в Херсонській області, АР Крим та місті Севастополі на користь ОСОБА_1 8644,43 грн. утриманих сум із заробітної плати згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 року №Ф-2428-54, відмовити.

В задоволенні іншої частини вимог заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 111060000