Постанова

від 15.02.2021 по справі 540/824/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/824/20

Головуючий в 1 інстанції: Гомельчук С.В. Дата і місце ухвалення: 23.11.2020р., м. Херсон Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправними та скасування вимог, стягнення утриманих сум із заробітної плати, -

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018р. №Ф-2428-54 та від 14.11.2019р. №Ф-2428-54, стягнення відповідача 8644,43 грн. утриманих сум із заробітної плати згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018р. №Ф-2428-54.

Позов обґрунтовував тим, що в період нарахування сум єдиного внеску з 01.01.2017р. після закінчення строку, встановленого пунктом 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб`єктів господарювання №2390-VI від 01.07.2010р., у позивача не було статусу фізичної особи-підприємця, оскільки ним не було подано державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У зв`язку з цим, у ОСОБА_1 не виникло обов`язку нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Також, позивач зазначав, що у період з 29.10.2012р. він працював в АТ Херсонгаз та платником єдиного внеску за нього був роботодавець. На виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018р. №Ф-2428-54 Генічеський районний відділ ДВС Південного міжрегіонального управління Мінюсту необґрунтовано стягнув із заробітної плати позивача борг в сумі 8644,43 грн., який підлягає поверненню відповідачем на користь ОСОБА_1 .

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20.10.2020р. позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018р. №Ф-2428-54 та від 14.11.2019р. №Ф-2428-54.

12.11.2020р. ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій зазначив, що судовим рішенням у справі від 20.10.2020р. судом не вирішено його позовної вимоги про стягнення з Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на користь позивача 15819,54 грн. утриманих сум із його заробітної плати згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018р. №Ф-2428-54.

Додатковим рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 23.11.2020р. відмовлено в задоволенні позовної вимоги про стягнення з Головного управління ДПС в Херсонській області, АР Крим та місті Севастополі на користь ОСОБА_1 8644,43 грн. утриманих сум із заробітної плати згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018р. №Ф-2428-54.

Відмовлено в задоволенні іншої частини вимог заяви про ухвалення додаткового рішення.

Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати додаткове рішення від 23.11.2020р. та задовольнити його вимогу про стягнення з Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на користь позивача 15819,54 грн. утриманих сум із його заробітної плати згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018р. №Ф-2428-54.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначив, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_1 не в змозі виконати повернення примусово стягнутих сум єдиного внеску згідно Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №6 від 16.01.2016р., оскільки відповідні перерахування виконувалися органом ДВС і у позивача відсутні будь-які платіжні доручення на перерахування єдиного соціального внеску до бюджету.

Також, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції необґрунтовано не прийнято до уваги подану ОСОБА_1 заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача 15819,54 грн. утриманих сум із заробітної плати.

Справу розглянуто колегією суддів в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Учасниками справи не заперечується та матеріалами справи підтверджено, що при прийнятті рішення від 20.10.2020р. судом першої інстанції не вирішено позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Головного управління ДПС в Херсонській області, АР Крим та місті Севастополі на його користь утриманих сум із заробітної плати згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018р. №Ф-2428-54.

А відтак, наявні підстави, передбачені п.1 ч.1 ст.252 КАС України, для ухвалення додаткового рішення у даній справі.

Відмовляючи в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача утриманих сум із заробітної плати ОСОБА_1 на виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018р. №Ф-2428-54, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до положень п.п. 43.3- 43.5 ст.43 КАС України повернення контролюючим органом платнику помилково та/або надміру сплачених ним сум грошового зобов`язання та пені обумовлене поданням платником податків заяви про таке повернення, в якій зазначається напрям перерахування коштів. Оскільки позивач із відповідною заявою до відповідача не звертався, тому, за висновками суду першої інстанції, відсутні підстави для стягнення утриманих сум в судовому порядку.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 у відповідній частині виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Стаття 43 ПК України визначає умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені.

Пунктом 43.1 вказаної статті передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

За правилами пункту 43.2 цієї ж статті, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Відповідно до пункту 43.3 статті 43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

За правилами пункту 43.5 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Наказом Міністерства фінансів України №6 від 16.01.2016р. затверджено Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів (далі - Порядок №6).

Пунктами 5-6 Порядку №6 передбачено, що повернення Коштів здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;

4) помилкової сплати податкових зобов`язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України, на рахунок 3719.

Повернення Коштів здійснюється на підставі заяви Платника про таке повернення.

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, Заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено Кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

У випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 5 цього Порядку, заява подається до органу доходів і зборів за місцем обліку помилково сплачених Коштів у довільній формі із зазначенням суми та напряму повернення.

Помилково сплачені суми у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 пункту 5 цього Порядку, підлягають поверненню з урахуванням положень статті 43 Податкового кодексу України та пункту 12 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

У разі надходження Заяви про повернення Коштів, що надміру сплачені страхувальниками, які беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, Платник додає оригінал або завірену ним копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), що підтверджує сплату Коштів на рахунок 3719.

Пунктом 7 Порядку №6 передбачено, що у разі надходження Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації Заяви проводить перевірку наданої Платником інформації.

У разі задоволення Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, передає Заяву з відміткою про підтвердження повернення Коштів до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення обліку платежів та складання звітності.

Підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення обліку платежів та складання звітності, у строк не більше ніж три робочих дні з дня отримання Заяви з відміткою про підтвердження повернення Коштів, на підставі даних інформаційної системи готує висновок за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку (далі - Висновок) та два примірники Реєстру висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі - Реєстр висновків) за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Висновки реєструються в журналі обліку висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку та протягом одного робочого дня від дати їх реєстрації разом з примірником Реєстру висновків передаються до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку.

Згідно п.8 Порядку №6 на підставі Висновку та у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його реєстрації підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня оформлює розрахунковий документ на повернення Коштів з рахунку 3719, на який їх було сплачено, та направляє його відповідному управлінню (відділенню) Державної казначейської служби України у районі, районі у місті, місті обласного, республіканського значення (далі - управління (відділення) Казначейства).

Управління (відділення) Казначейства на підставі розрахункового документа органу доходів і зборів нижчого рівня перераховує Кошти за рахунок поточних надходжень за день з відповідного рахунку 3719 на рахунок Платника, зазначений у Заяві, відкритий у банку або органі Казначейства.

Таким чином, чинним законодавством України не передбачено можливості повернення помилково/надміру сплачених платниками сум грошових зобов`язань з Державного бюджету України шляхом їх стягнення з податкового органу, оскільки існує спеціальний Порядок повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, який передбачає здійснення відповідного повернення за заявочним принципом Управлінням (відділенням) Казначейства, на підставі висновку податкового органу.

Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не надано доказів відмови чи бездіяльності відповідача у направленні до органу Казначейства висновку у відповідності до статті 43 Податкового кодексу України.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на неможливість звернення до податкового органу про повернення коштів у зв`язку з відсутністю у нього будь-яких платіжних доручень на перерахування єдиного соціального внеску до бюджету, оскільки необхідність надання разом із заявою відповідних платіжних доручень передбачено лише у разі надходження Заяви про повернення Коштів, що надміру сплачені страхувальниками, які беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (п.6 Порядку №6).

А відтак, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні вимог позову ОСОБА_1 про стягнення з Головного управління ДПС в Херсонській області, АР Крим та місті Севастополі на його користь утриманих сум із заробітної плати згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018р. №Ф-2428-54.

Що ж до посилань апелянта на те, що ним подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій ставилося питання про стягнення з відповідача на його користь утриманих сум із заробітної плати в розмірі 15819,54 грн., то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки частиною 1 статті 47 КАС України передбачено право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви.

Письмова заява ОСОБА_2 про збільшення позовних вимог в матеріалах справи відсутня. Відповідне клопотання позивачем заявлено у відповіді на відзив, поданому в порядку ст.163 КАС України, що не узгоджується з положеннями ст.47 Кодексу.

Більше того, дана обставина не має суттєвого значення при вирішенні спору, оскільки суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог позову про стягнення з Головного управління ДПС в Херсонській області, АР Крим та місті Севастополі на користь позивача утриманих сум із його заробітної плати згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018р. №Ф-2428-54.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги ОСОБА_2 та скасування додаткового рішення суду першої інстанції від 23.11.2020р. не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 252, 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, додаткове рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 лютого 2021 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук