Постанова

від 04.11.2020 по справі 1.380.2019.004530

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.004530 пров. № А/857/5242/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Большакової О.О., Мікули О.І.

за участю секретаря судового засідання Юник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року, прийняте суддею Кравцівим О.Р. в м.Львові, о 10 годині 24 хвилині, повний текст рішення складено 16 березня 2020 року, у справі № 1.380.2019.004530 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Факро-ТЛ" до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю "Факро-ТЛ" звернулось до суду з позовною заявою, у якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №0003251406 від 14.03.2019, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 182823,00 грн. повністю; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №0009631406 від 01.07.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 12617,25 грн. повністю.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки акта перевірки від 12.02.2019 є безпідставними, такими, що суперечать чинному законодавству України та не відповідають фактичним обставинам справи.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, з підстав неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального права.

В обгрунтування апеляційних вимог зазначає, що господарські операції позивача з його контрагентом ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 фіктивні, оскільки у вказаних контрагентів відсутні можливості для виконання операцій з придбання та виробництва ТМЦ (дошки) наявними трудовими ресурсами, відсутня інформація про походження товару (наявність сертифікатів походження та якості), відсутня інформація про зберігання товару (наявність власних орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа) відсутні можливості для транспортування (наявність власних чи орендованих транспортних засобів); відсутні власні чи орендовані активи, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Зазначає, що ні до перевірки, ні під час розгляду справи судом першої інстанції, товариством не надано товарно-транспортні накладні, на підставі яких відбулося транспортування ТМЦ, нібито придбаних у контрагентів позивача. Відповідно, ні перевіркою, ні розглядом справи в суді першої інстанції не встановлено факт транспортування товарів від ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 до ТОВ Факро-ТЛ .

Вказане свідчить про надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, з метою одержання податкової вигоди.

Сам факт наявності чи відсутності податкових чи видаткових накладних, інших документів з посиланням на поставку товарів (послуг), виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з контрагентами, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову повністю.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, який просить задоволити апеляційну скаргу, представника позивача, який просить залишити без змін рішення суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ТОВ "Факро-ТЛ" зареєстроване як юридична особа 25.07.2002; ідентифікаційний код юридичної особи: 32126566.

Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 , про що складено акт №192/14.6/32126566 від 12.02.2019 /а.с.9-23/.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Факро-ТЛ" п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134; п. 135.1 ст. 135; п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством:

- завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 2015 - три квартали 2017 роки всього в сумі 182823,00 грн., у тому числі за 2016 рік у сумі 169859,00 грн., за І квартал 2017 року - 12964,00 грн.;

- занижено податок на прибуток за 2015 рік - три квартали 2017 року у сумі 2333,00 грн.

Контролюючим органом у зв`язку з виявленими порушеннями чинного податкового законодавства допущених позивачем, на підставі акта перевірки від 12.02.2019, винесено податкові повідомлення-рішення №0003241406 від 14.03.2019 форми "Р" за платежем "податок на прибуток", відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання на 12034,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 3008,50 грн.; №0003251406 від 14.03.2019 форми "Р" за платежем "податок на прибуток", відповідно до якого позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 182823,00 грн. (а.с.26, 28).

Позивач не погодившись із такими податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх в адміністративному порядку.

Згідно з рішенням про результати розгляду скарги №24163/6/99-99-11-04-02-25 від 27.05.2019 ДФС України податкове повідомлення-рішення від 14.03.2019 №0003241406 скасовано в частині застосування штрафної санкції з податку на прибуток за 2015 рік, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення №0003251406 від 14.03.2019 - залишено без змін, а скаргу задоволено частково (а.с.30-33).

01.07.2019 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0009631406 від 01.07.2019 за платежем форми "Р" за платежем "податок на прибуток", відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання на 12034,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 583,25 грн. (а.с.34)

Позивач не погоджуючись із оспореними податковими повідомленнями рішеннями звернувся до суду.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем не надано жодних доказів, які б спростували доводи позивача та наявні у справі матеріали, які доводять реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а тому податкові повідомлення-рішення №0003251406 від 14.03.2019 та №0009631406 від 01.07.2019 підлягають скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за № 860/4153 (далі - П(С)БО 15), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Пунктом 7 П(С)БО 15 передбачено, що доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема:дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо. До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності,але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

За змістом ч. ч. 1 та 2 ст. 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За приписами підпункту 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Судом встановлено, що в перевіряємий період, позивачем здійснювались господарські операції з ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) та ФОП ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ).

Так, між ТОВ Факро-ТЛ (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (продавець) укладено договір купівлі-продажу від 21.12.2015 №ТЛ-5/2015, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує дошку соснову, фризу соснову не стругану (товар), у відповідності з додатками, які додані до цього договору і є його невід`ємною частиною. Продавець продає покупцю кількості 10000 м.куб., який відповідає якісній характеристиці, зазначеній в додатках, які подані до цього договору і є його невід`ємною частиною. Всі витрати, пов`язані із завантажуванням та транспортуванням товару до місця розвантаження у АДРЕСА_1 несе продавець.

На виконання умов вищевказаного договору ФОП ОСОБА_1 виписано видаткові накладні: у 2015 році: №1 від 24.12.2015 на товар дошка сосна на суму без ПДВ 53894,27 грн.; у 2016 році на загальну суму 97585,60 грн. без ПДВ: №2 від 17.02.2016 на товар: дошка сосна на суму 13204,42 грн. без ПДВ; №3 від 09.03.2016 на товар: дошка сосна на суму 6966,73 грн. без ПДВ; №4 від 20.04.2016 на товар: дошка сосна на суму 13366,18 грн. без ПДВ; №5 від 11.05.2016 на товар: дошка сосна на суму 7004,43 грн. без ПДВ; №6 від 25.05.2016 на товар: дошка сосна на суму 10745,64 грн. без ПДВ; №7 від 06.06.2016 на товар: дошка сосна на суму 2962,11 грн. без ПДВ; №636 від 15.08.2016 на товар: дошка сосна на суму 7673,68 грн. без ПДВ; №1075 від 20.12.2016 на товар: дошка сосна на суму 35662,41 грн. без ПДВ.

В акті перевірки від 12.02.2019 (стор. 3 акта) зафіксовано, що в бухгалтерському обліку підприємства вказані операції відображені бухгалтерськими проведеннями: Дт 201 Кт 631 - 151479,87 грн. Дт 631 Кт 311 на суму 151479,87 грн. - оплата за товар (дошка соснова). Розрахунки проведено у безготівковій формі, що підтверджується виписками банку. Станом на 30.09.2016 дебетове/кредитове сальдо розрахунків по бухгалтерському обліку рахунки 631 "Рахунки з вітчизняними постачальниками" між відповідними контрагентами відсутнє.

Разом з тим в акті перевірки від 12.02.2019 також зазначено про те, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Новоград-Волинській об`єднаній ДПІ стан 0- платник податків за основним місцем обліку, основний вид діяльності46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

У поданій ФОП ОСОБА_1 за 2015 -2016 роки декларації платника єдиного податку зазначено фактичну чисельність працівників - 0. Вказана особа у 2016 році не подавала звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів.

ГУ ДФС у Житомирській області на запити контролюючого органу щодо проведення зустрічної звірки ФОП ОСОБА_1 , яка перебувала у господарських відносинах із ТОВ "Факро-ТЛ" надіслано довідку зустрічної звірки ФОП ОСОБА_1 щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Факро-ТЛ", їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 №21 від 19.06.2018, у якій зокрема зазначено про ненадання інформації та підтверджуючих документів щодо використання у господарській діяльності власних або орендованих складських приміщень (об`єктів оподаткування). Згідно АІС "Податковий блок" відсутня інформація щодо об`єктів оподаткування (20-ОПП не подано). Таким чином, у ФОП ОСОБА_1 відсутні власні або орендовані об`єкти оподаткування (складські приміщення, інші нежитлові приміщення, що використовуються у господарській діяльності).

Постачальником реалізованої продукції є ДП "Новоград-Волинське дослідне лісомисливське господарство". Також у довідці вказано про інформацію щодо виготовлення продукції згідно з договором від 02.11.2014 №000/02 надання послуг по переробці лісоматеріалів між ФОП ОСОБА_4 (виконавець) та ФОП ОСОБА_1 (замовник).

На запит контролюючого органу, ФОП ОСОБА_1 не надано підтверджуючих первинних документів про виконання умов договору про надання послуг по переробці лісоматеріалів щодо виготовлення готової продукції з давальницької сировини, а саме заявки на виготовлення продукції, що реалізована ТОВ "Факро-ТЛ", акт виконаних послуг по переробці лісоматеріалів ФОП ОСОБА_4 , первинних документів, що свідчили про проведені розрахунки за виготовлення продукції. ФОП ОСОБА_1 не є платником ПДВ.

Також, згідно з даними АІС "Податковий блок" відсутня інформація щодо наявності власних або орендованих транспортних засобів у ФОП ОСОБА_1 , в системі "НАІС ДДАІ" відсутні відомості про наявність рухомого майна.

ФОП ОСОБА_1 на запит ГУ ДФС у Житомирській області пояснила, що перевезення пиломатеріалів до ТОВ "Факро-ТЛ" здійснювалося приватними вантажними автомобілями, які знаходилися біля прохідної лісозаводу "Новоград-Волинського ДЛМГ" за усною домовленістю, за договірну плату. При цьому, ФОП ОСОБА_1 до Новоград-Волинської ОДПІ не подано податковий розрахунок 1-ДФ, податок на доходи контрагентом як податковим агентом не сплачено.

Згідно з вказаною довідкою звіркою ФОП ОСОБА_1 документально не підтверджено здійснення господарських відносин із ТОВ "Факро-ТЛ", а саме реалізації ТМЦ за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 на загальну суму 97639,49 грн. Уповноважений представник контрагента отримав та підписав довідку звірки без зауважень.

Також, між ТОВ Фактро-ТЛ та ФОП ОСОБА_2 (продавець) укладено договір купівлі-продажу від 26.01.2016 №ТЛ-7/2016, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує дошку соснову, фризу соснову не стругану (товар), у відповідності з додатками, які додані до цього договору і є його невід`ємною частиною. Продавець продає покупцю кількості 10000 м.куб., який відповідає якісній характеристиці, зазначеній в додатках, які подані до цього договору і є його невід`ємною частиною. Всі витрати, пов`язані із завантажуванням та транспортуванням товару до місця розвантаження у АДРЕСА_1 несе продавець.

На виконання умов вищевказаного договору ФОП ОСОБА_2 виписано видаткові накладні: у 2016 році на загальну суму 72273,86 грн. без ПДВ: №1 від 26.01.2016 на товар: дошка сосна на суму 18822,06 грн. без ПДВ; №2 від 02.02.2016 на товар: дошка сосна на суму 6546,14 грн. без ПДВ; №903 від 04.11.2016 на товар: дошка сосна на суму 34513,98 грн. без ПДВ; №971 від 24.11.2016 на товар: дошка сосна на суму 12391,68 грн. без ПДВ; у 2017 році: №159 від 24.02.2017 на товар: дошка сосна на суму 12964,26 грн. без ПДВ.

В акті перевірки від 12.02.2019 зафіксовано, що в бухгалтерському обліку підприємства вказані операції відображені бухгалтерськими проведеннями: Дт 201 Кт 631 - 85238,12 грн. Дт 631 Кт 311 на суму 85238,12 грн. - оплата за товар (дошка соснова). Розрахунки проведено у безготівковій формі, що підтверджується виписками банку. Станом на 30.09.2017 дебетове/кредитове сальдо розрахунків по бухгалтерському обліку рахунки 631 "Рахунки з вітчизняними постачальниками" між відповідними контрагентами відсутнє.

Разом з тим в акті перевірки від 12.02.2019 також зазначено про те, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Новоград-Волинській об`єднаній ДПІ стан 0- платник податків за основним місцем обліку, основний вид діяльності 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (інші види діяльності: 20.14 виробництво інших основних органічних хімічних речовин; 46.13 діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 96.09 надання інших індивідуальних послуг).

У поданій ФОП ОСОБА_2 за 2016 -2017 роки декларації платника єдиного податку зазначено фактичну чисельність працівників - 0. Вказана особа за 2014, 2016 та 2017 роки не подавала звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів.

ГУ ДФС у Житомирській області на запити контролюючого органу щодо проведення зустрічної звірки ФОП ОСОБА_2 , яка перебувала у господарських відносинах із ТОВ "Факро-ТЛ" надіслано довідку зустрічної звірки ФОП ОСОБА_2 щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Факро-ТЛ", їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 №22 від 19.06.2018, у якій зокрема зазначено про ненадання інформації та підтверджуючих документів щодо використання у господарській діяльності власних або орендованих складських приміщень (об`єктів оподаткування). Згідно АІС "Податковий блок" відсутня інформація щодо об`єктів оподаткування (20-ОПП не подано). Таким чином, у ФОП ОСОБА_2 відсутні власні або орендовані об`єкти оподаткування (складські приміщення, інші нежитлові приміщення, що використовуються у господарській діяльності).

Постачальником реалізованої продукції є ДП "Новоград-Волинське дослідне лісомисливське господарство". Також, у довідці вказано про інформацію щодо виготовлення продукції згідно з договором від 15.09.2013 №000/01 надання послуг по переробці лісоматеріалів між ФОП ОСОБА_4 (виконавець) та ФОП ОСОБА_2 (замовник).

На запит контролюючого органу ФОП ОСОБА_1 не надано підтверджуючих первинних документів про виконання умов договору про надання послуг по переробці лісоматеріалів щодо виготовлення готової продукції з давальницької сировини, а саме заявки на виготовлення продукції, що реалізована ТОВ "Факро-ТЛ", акт виконаних послуг по переробці лісоматеріалів ФОП ОСОБА_4 , первинних документів, що свідчили про проведені розрахунки за виготовлення продукції.

ФОП ОСОБА_2 надано пояснення про перевезення лісоматеріалів до ТОВ "Факро-ТЛ" власним автомобілем ЗИЛ 131, що підтверджується відомостями системи "НАІС ДДАІ" відсутні відомості про наявність рухомого майна у вказаного контрагента.

Згідно з АІС "Податковий блок" відсутня інформація щодо найманих працівників у ФОП ОСОБА_2 .

Згідно з вказаною довідкою звіркою ФОП ОСОБА_2 документально не підтверджено здійснення господарських відносин із ТОВ "Факро-ТЛ", а саме реалізації ТМЦ за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 на загальну суму 85238,12 грн. Уповноважений представник контрагента отримав та підписав довідку звірки без зауважень.

Вищезазначені докази досліджені судом під час розгляду справи.

Крім того контролюючий орган в акті перевірки покликався на те, що для виготовлення дошки соснової ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 залучили ФОП ОСОБА_4 (іпн. НОМЕР_3 ), у якого згідно Інформаційної системи "Реєстр дозволів" відсутні будь-які дозволи на експлуатацію устаткування деревообробної промисловості. Вказане свідчить про неможливість надання послуг по переробці з половника в дошку ФОП ОСОБА_4 для ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 у період з 24.12.2015 по 24.02.2017.

Контролюючий орган зазначив, що позивач здійснював оприбуткування лісоматеріалів від ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , що відображено відповідними бухгалтерськими проводками, однак до перевірки не представлено документів, які б підтверджували походження товару та його якість, зокрема: сертифікатів відповідності, сертифікатів якості, сертифікатів походження продукції. Крім того, не надано документів, що підтверджують транспортування товару зі складу продавця на склад позивача.

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідачем в Акті перевірки, як на підставу нереальності господарських операцій, на відсутність у контрагентів необхідних матеріальних та трудових ресурсів. Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, обумовлених лише посиланням на недостатність у контрагента-покупця послуг матеріальних чи трудових ресурсів.

Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Тому вказані доводи відповідача не можуть вказувати на нереальність господарських операцій.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, суд не бере до уваги, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, платник не може відповідати за порушення, допущені іншими особами, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами контролюючого органу під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку.

Досліджені в процесі розгляду справи первинні документи за своєю формою та змістом не суперечать вимогам податкового законодавства та мають необхідні обов`язкові реквізити визначені законом.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки акту перевірки не містять жодних зауважень щодо повноти та правильності складання усіх первинних та бухгалтерських документів по даним господарським операціям. В акті перевірки відображено дослідження банківських виписок, якими підтверджується факт оплати товару, відображено дослідження видаткових накладних, якими підтверджується факт передачі товару, тому висновки відповідача про безоплатне отримання відповідних товарів не є документально підтвердженим.

Натомість, позивачем суду доведено, що здійснені господарські операції фактично виконані та оформлені відповідними первинними (бухгалтерськими) документами.

ТОВ Факро-ТЛ займається постійним плануванням обсягів закупівлі лісо- та пиломатеріалів. Здійснював закупівлю дошки на аналогічних умовах і в інших суб`єктів господарювання - фізичних осіб-підприємців на підтвердження чого до матеріалів справи долучено копії видаткових накладних (а.с.175-178). Також, позивачем підтверджено наявність основних засобів для сушіння деревини відповідними бухгалтерськими довідками (а.с.190-192). Факти оплати підтверджено при банківськими виписками, що підтверджується у акті перевірки, та досліджувалось судом першої та апеляційної інстанції (а.с.50-63).

Щодо зазначення в акті перевірки від 12.02.2019 та покликання апелянта на ненадання позивачем документів, що підтверджують транспортування товару зі складу продавця на склад позивача, то апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що поставка товару здійснювалась за рахунок та силами продавців - ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , що визначено у відповідних договорах.

Дослідивши в сукупності обставини справи, колегія суддів вважає, що доводи та аргументи відповідача щодо нереальності згаданих господарських операцій ґрунтуються на припущеннях і у своїй сукупності не можуть беззаперечно підтверджувати обставини щодо нереальності здійснення таких операцій.

З врахуванням встановленого колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідач не довів правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі № 1.380.2019.004530, - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді О. О. Большакова О. І. Мікула Повне судове рішення складено та підписано 23.11.2020, в зв"язку з перебуванням головуючого судді Кушнерика М.П. на листку непрацездатності.