Рішення

від 09.11.2020 по справі 571/1168/17

РОКИТНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 571/1168/17

Провадження № 2/571/4/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2020 року смт. Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, у складі: головуючої судді Комзюк А.Ф., секретаря судового засідання Гордійчук Т.О., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 , третьої особи ОСОБА_5 , представника третьої особи Ціпана О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Старосільської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області, Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області, Центру надання адміністративних послуг Рокитнівської райдержадміністрації, Головного управління держгеокадасту у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 , про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування запису про право власності на нерухоме майно, скасування відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , Старосільської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області, Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області, Центру надання адміністративних послуг Рокитнівської райдержадміністрації, Головного управління держгеокадасту у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 , про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування запису про право власності на нерухоме майно, скасування відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що починаючи з 1950 року ОСОБА_6 мала в постійному користуванні земельну ділянку по АДРЕСА_1 . Підтвердженням того, що вказана земельна ділянка з 1950 року перебула в постійному користуванні ОСОБА_6 є довідки Старосільської сільської ради від 30.07.2014 №4072 та від 18.08.2017 №6003, розмір земельної ділянки 0,30 га. На вказаній земельній ділянці розташований житловий будинок з надвірними будівлями, а саме: а прибудова, а1 прибудова, Б сарай, В сарай, К колодязь, які належали ОСОБА_6 на праві приватної власності, що підтверджується копією технічного паспорту, з якого вбачається розташування на зазначеній земельній ділянці вказаного будинку і надвірних будівель, та копією Витягу від 14 квітня 2015 р. №1990 з погосподарської книги №4 за 2015 рік Старосільської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області з якого вбачається, що згідно із записом в погосподарській книзі будинок з надвірними будівлями і спорудам належить ОСОБА_6 знаходиться в АДРЕСА_1 , а роком побудови є 1950 рік.

29 жовтня 2014 р. ОСОБА_6 написала заповіт на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , який посвідчений державним нотаріусом Рокитнівської районної державної нотаріальної контори Рівненської області Витичак Г.М. та зареєстрований в реєстрі за №1397, за номером у спадковому реєстрі №56709298. Згідно заповіту ОСОБА_6 зробила розпорядження на випадок своєї смерті, згідно якого: належний їй житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в рівних частках кожному.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла. Позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 у встановленим закон строк. До складу спадщини після смерті ОСОБА_6 окрім іншого також входять і майнові права на земельну ділянку, з приводу якої виник даний спір і які не припинились внаслідок її смерті.

Відповідно до рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 09 серпня 2016 року по справі №571/517/16-ц, що набрало законної сили, встановлений преюдиційний факт про те, що вказаний будинок по АДРЕСА_1 з надвірними будівлями належав померлій ОСОБА_6 .. Також, відповідно до згаданого рішення суду за нею та іншим спадкоємцем ОСОБА_5 визнано право власності на вказаний житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 як на спадкове майно після смерті ОСОБА_6 .

Рішенням Старосільської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області №987 від 29 квітня 2014 року Про передачу земельної ділянки у власність частину земельної ділянки, що в АДРЕСА_1 , площею 0,2082 га, яка перебувала в постійному користуванні ОСОБА_6 , передано у власність ОСОБА_3 для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Спірній земельній ділянці, яку передано у власність ОСОБА_3 , присвоєно кадастровий номер 5625086800:03:001:0094. Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості №95330427 від 22.08.2017 р. вбачається, що починаючи з 27.05.2014 р. і станом на даний час земельна ділянка за кадастровим номером 5625086800:03:001:0094 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно також вбачається, що ОСОБА_3 27.05.2014 р. видано свідоцтво про право власності, на нерухоме майно, серія та номер 22181054, тобто документ, що підтверджує її право власності на спірну земельну ділянку .

Підтвердженням тієї обставини, що спірна земельна ділянка , яка оскаржуваним рішенням сільської ради передана у власність ОСОБА_3 , є частиною земельної ділянки, яка перебувала в постійному користуванні ОСОБА_6 є в тому числі викопіювання із чергового кадастрового плану землекористувань с.Дроздинь Рокитнівського району Рівненської області земельної ділянки якою користувалась ОСОБА_6 та викопіювання з плану землекористувань с.Дроздинь Рокитнівського району Рівненської області земельної ділянки, яка надається у власність для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд гр. ОСОБА_3 .

Із вказаних викопіювань графічно вбачається, що спірна земельна ділянка, яка передана оскаржуваним рішенням сільської ради у власність ОСОБА_3 є частиною земельної ділянки, якою постійно користувалась ОСОБА_6 . В пункті 3 оскаржуваного рішення сільської ради вказано, що земельна ділянка площею 0,2082 га за кадастровим номером 5625086800:03:001:0094 передана у власність ОСОБА_3 за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови. Передана ж у власність ОСОБА_3 не перебувала у запасі, адже вона була частиною земельної ділянки, якою постійно користувалась ОСОБА_6 ..

При цьому, право користування ОСОБА_6 земельною ділянкою, якою вона постійно користувалась і частина якої була передана у власність ОСОБА_3 , не припинялось а ні в порядку статтей 141-144 нині діючого ЗК України, ані в порядку ст.36 ЗК УРСР 1970 року, ані в порядку статтей 27, 29, 31 ЗК УРСР 1990 року.

Зазначає, що ОСОБА_6 добровільно не відмовлялась від права постійного користування зазначеною земельною ділянкою по АДРЕСА_1 і яка згідно довідок сільвиконкому складала 0,30 га. Вона не зверталась із письмовою заявою про відмову від права постійного користування цією земельною ділянкою до Старосільської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області і відповідно жодного рішення про припинення права користування вказаною земельною ділянкою сільською радою не приймалось.

Право користування ОСОБА_6 зазначеною земельною ділянкою також не припинялось і в примусовому порядку, зокрема не приймалось жодного рішення Старосільської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області про примусове припинення права користування земельною ділянкою. Не вилучалась вказана земельна ділянка у ОСОБА_6 також і для суспільних та інших потреб в порядку ст.149 ЗК України. Не існує жодного рішення Старосільської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області про вилучення у ОСОБА_6 зазначеної вище земельної ділянки, якою вона постійно користувалась, для суспільних та інших потреб.

Таким чином, передання спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_3 Старосільською сільською радою Рокитнівського району Рівненської області було здійснено в порушення земельного законодавства України у зв`язку із тим, що спірна земельна ділянка була частиною земельної ділянки в АДРЕСА_1 , якою постійно користувалась ОСОБА_6 і яка у останньої не вилучалась, вона перебувала у неї на праві постійного користування і її право користування цією земельною ділянкою припинено не було в порядку визначеному законом (ані в добровільному ані в примусовому порядку).

Оскаржуване рішення сільської ради Старосільською сільською радою Рокитнівського району Рівненської області прийняте в порушення вказаних норм чинного законодавства України. Іншими словами оскаржуване рішення сільської ради є незаконним.

Позивач вважає, що її майнові права на земельну ділянку мають бути захищені судом також і шляхом визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія та номер НОМЕР_1 виданого 27.05.2014 р. державним реєстратором Реєстраційної служби Рокитнівського районного управління юстиції Рівненської області ОСОБА_7 .

Щодо скасування запису про право власності на нерухоме майно. В Державний реєстр речових прав на нерухоме майно 27.05.2014 р. державним реєстратором Реєстраційної служби Рокитнівського районного управління юстиції Рівненської області Ільчуком Олександром Сергійовичем внесено запис про право власності №5795446 на спірну земельну ділянку за ОСОБА_3 .

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав. Поки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно буде міститися запис про право власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку, дотоді не можна буде вважати, що відбувся реальний захист її порушених прав.

Вважає, що її права порушені та мають бути захищені в такий ефективний та не заборонений законом спосіб, як скасування внесеного в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запису про право власності за номером 5795446 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5625086800:03:001:0094 площею 0,2082 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 07.03.2014 року. Управлінням Держземагенства у Рокитнівському районі Рівненської області було здійснено державну реєстрацію спірної земельної ділянки, вбачається із Інформаційної довідки з Державного реєстру прав та із Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 24.08.2017 р.

Посилаючись на норми Земельного кодексу України, Земельного кодексу УРСР 1970 року, Земельного кодексу УРСР 1990 року, Цивільного кодексу України, Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про адміністративні послуги" "Про державний земельний кадастр" просить:

1) визнати недійсним рішення Старосільської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області №987 від 29 квітня 2014 року про передачу земельної ділянки у власність;

2) визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія та номер НОМЕР_1 , видане 27.05.2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Рокитнівського районного управління юстиції Рівненської області ОСОБА_7 ;

3) скасувати внесений в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запис про право власності за номером 5795446 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5625086800:03:001:0094 площею 0,2082 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1 ) скасувати внесені до Державного земельного кадастру відомості про формування земельної ділянки за кадастровим номером 5625086800:03:001:0094 площею 0,2082 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та про присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до заперечення, відповідач ОСОБА_3 вказує, що позов є безпідставним, необгрунтованим, таким, що не підлягає до задоволення. В позовній заяві позивач вказує, що оскільки вона та її сестра є спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_8 , то вони, відповідно мають право на спадкування земельної ділянки площею 0,30 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка з 1950 року перебувала в користуванні спадкодавця і частину якої безпідставно отримала у власність ОСОБА_3 .. При цьому в підтвердження права користування спадкодавцем позивач посилається на довідки, які видані Старосільської сільською радою та ст.ст. 1216, 1218, 1219 ЦК України. Тобто позовні вимоги фактично зводяться до того, що ОСОБА_3 неправомірно отримала у власність частину земельної ділянки, яка перебувала у користуванні ОСОБА_8 , а тому підлягають скасуванню рішення сільської ради, свідоцтво про право власності, відповідний запис в реєстрі речових прав.

Проте з такою позицією позивача не погоджується, так як відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної сособи, яка померла (спадкодавцем) до інших осіб ( спадкоємців). Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті. Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною діялнкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

В той же час відповідно до ст. 16 Земельного Кодексу УРСР в редакції 1970 року надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі рішення виконавчих комітетів сільських рад народних депутатів. Право користування засвічується державними актами на право користування землею. Право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості засвідчується записами в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємства і організацій та по господарських книгах сільських рад (ст. 20 ЗК УРСР).

В свою чергу відповідно до ст. 22 та 23 ЗК України в редакції 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що засвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів.

Пунктом 6 Перехідних положень ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. Отже, земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність чи користування.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118 ЗК України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Також, ст. 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом. В той же час, позивачем же не надано належних та допустимих доказів перебування частини земельної ділянки, яка передана у власність ОСОБА_9 у постійному користуванні спадкодавця, тобто не надано відповідного рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування або інших правовстановлюючих документів.

Отже, як вбачається з доданих до позову документів право користування земельною ділянкою площею 0,30 га у ОСОБА_8 відповідно до вимог законодавства оформлене не було.

Як вбачається з рішення Старосільської сільської ради від 29.04.2014 року частина земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,1782 га була вилучена із земель запасу сільськогосподарського призначення та передана в землі запасу житлової та громадської забудови і в подальшому земельна ділянка площею 0,2088 га була передана у власність ОСОБА_3 для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Довідкою Старосільської сільської ради (в матеріалах справи) також підтверджується, що земельна ділянка площею 0,2082 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 і надана у власність для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_3 відноситься до земель запасу сільської ради.

Позивач у позовній заяві, як на одну із підстав позовних вимог вказує, що право користування ОСОБА_8 земельною ділянкою, якою вона постійно користувалась і частина якої була передана у власність ОСОБА_3 не припинялось, адже вона не відмовлялась від права постійного користування, право користування не припинялось і в примусовому порядку.

Проте, такі посилання позивача не заслуговують на увагу, оскільки будь-яких документів, визначених законодавством, які засвідчували б право ОСОБА_8 на користування земельною ділянкою не надали.

Право власності на земельну ділянку було надано ОСОБА_3 27.05.2014 року, що підтверджується Свідоцтвом про право власності № НОМЕР_1 . В той же час, ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто, частина земельної ділянки, яка ніби-то перебувала у користуванні ОСОБА_8 передана у власність ОСОБА_3 ще за життя ОСОБА_8 .. Будь-яких заперечень, претензій, спорів зі сторони ОСОБА_8 щодо її права користування земельною ділянкою не було. Вважає, що той факт, що земельна ділянка на момент передання у власність ОСОБА_3 не перебувала у користуванні спадкодавця, а тому право користування землею не входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_8 ..

Вважає, що підстав для визнання недійсним рішення Старосільської сільської ради Рокитнівського району № 97 від 29.04.20014 року про передачу земельної ділянки ОСОБА_3 у власність нема, а отже відповідно нема підстав для визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно (земельну ділянку) видане ОСОБА_3 , скасування внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності на нерухоме майно та скасування внесених до Державного земельного кадастру відомостей про формування земельної ділянки за кадастровим номером 565086800:03:001:0094 немає, тому просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_1 пояснила, що при житті ОСОБА_8 говорила, що хто її догляне до смерті, тому й залишиться все її майно. ОСОБА_8 знала, що ОСОБА_3 приватизувала земельну ділянку, на якій знаходився її огород. Через півроку після приватизації , ОСОБА_8 склала заповіт. Також ОСОБА_8 оскаржувала оформлення земельної ділянки ОСОБА_3 , зверталася до адвоката ОСОБА_10 . Також їй відомо, що ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою проживання ОСОБА_8 ..

Представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та доповнив, що у ОСОБА_8 була у користуванні земельна ділянка, яка перейшла до неї від батьків. Згодом, відповідач ОСОБА_3 обманним шляхом оформила земельну ділянку на себе. Водночас, земельна ділянка з 1950 року перебувала у відкритому користуванні ОСОБА_8 та не вилучалась. Тому не відповідає дійсності, що земельна ділянка нібито видавалась із земель запасу. В тих межах, в яких земельна ділянка була у користуванні ОСОБА_8 , вона увійшла до складу спадщини. На земельній ділянці, належній ОСОБА_3 знаходиться сарай, який на праві власності належить ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , тому рішення про передачу земельної ділянки відповідачеві є незаконним. Просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала , просить відмовити у задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги вважає безпідставними та необгрунтованими посилаючись на обставини, викладені у відзиві та доповнила, що позивачем не надано жодних документів, що спірна земельна ділянка у визначеному порядку видавалась ОСОБА_8 у власність чи користування. Частина земельної ділянки, яка ніби-то перебувала у користуванні ОСОБА_8 передана у власність ОСОБА_3 ще за життя ОСОБА_8 і будь-яких заперечень зі сторони ОСОБА_8 щодо її права користування земельною ділянкою не було. Крім того, рішенням Старосільської сільської ради частина земельної ділянки по АДРЕСА_1 , була вилучена із земель запасу сільськогосподарського призначення та передана в землі запасу житлової та громадської забудови і в подальшому була передана відповідачці у власність для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд. Просить відмовити у позові.

Третя особа ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала вказуючи на те, що спочатку ОСОБА_8 склала заповіт на неї, згодом переписала на матір відповідачки, потім на відповідачку ОСОБА_3 .. У 2014 році ОСОБА_8 склала новий заповіт, згідно якого житловий будинок і земельну ділянку заповіла їй та сестрі ОСОБА_1 .. Після складання заповіту вона повідомляла ОСОБА_8 , що земельна ділянка передана у власність ОСОБА_3 ..

Будучи допитаною як свідок ОСОБА_5 показала, що вона є депутатом Старосільської сільської ради п`яти скликань і була присутня, як на сесії сільської ради розглядали питання надання земельної ділянки ОСОБА_3 , проте, розглядалося питання про виділення 0,14 га землі. Земельна ділянка перебувала у користуванні ОСОБА_8 давно, була огороджена, на ній знаходиться хлів, який вона особисто допомагала його переробляти та на даний час з сестрою оформили на себе право власності по заповіту. ОСОБА_11 зверталася і в сільську раду, і в місцеву прокуратуру та мала намір позиватися до суду, але не встигла.

Представник третьої особи ОСОБА_12 вважає позов обгрунтованим з огляду на те, що сільська рада визнає, що земельна ділянка перебувала у користуванні ОСОБА_8 .. Землевпорядна організації при оформленні технічної документації ОСОБА_3 не з`ясувала, що на земельній ділянці є будівля, належна ОСОБА_8 .. Підтверджує, що при житті ОСОБА_8 зверталася до нього за юридичною допомогою та мала намір позиватися до суду, проте, у зв`язку зі смертю цього не зробила.

Свідок ОСОБА_13 показала суду, що проживала по сусідству з ОСОБА_14 , земельна ділянка перебувала у її користуванні та була огороджена. На даний час їй відомо, що земельна ділянка належить ОСОБА_3 .. Їй не відомо, чи мала ОСОБА_8 документа на право власності чи право користування спірною земельною ділянкою.

Свідок ОСОБА_15 показав суду, що при житті ОСОБА_8 , на прохання ОСОБА_5 , допомагав обробляти земельну ділянку ОСОБА_8 .. Земельна ділянка була огородження. Чи мала ОСОБА_8 документи на право власності чи право користування спірною земельною ділянкою йому не відомо.

ОСОБА_16 дав показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_15 ..

Свідок ОСОБА_17 дала показання, що була присутня, коли ОСОБА_8 пропонувала її сестрі ОСОБА_3 приватизувати земельну ділянку. Коли проводили заміри земельної ділянки, ОСОБА_8 була присутня та сама показувала межі. При цьому були присутній землевпорядник сільської ради та працівники землевпорядної організації. ОСОБА_3 оформляла право власності на землю у 2014 році при житті ОСОБА_8 ..

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов до наступного.

Частина 1 статті 15 ЦК України вказує, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. В порядку, встановленому цим Кодексом, кожна особа має право звернутися до суду, за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.21).

Згідно заповіту ОСОБА_6 , на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, згідно якого: належний їй будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку, що знаходяться в АДРЕСА_1 , заповіла ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , в рівних частинах ( а.с.19).

Згідно постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 22.03.2016 року державним нотаріусом Рокитнівської державної нотаріальної контори Рівненської області Витичак Г.М. відмовлено ОСОБА_5 та ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться АДРЕСА_1 , оскільки спадкоємцями не надано правовстановлюючого документу на спадкове майно(а.с.22).

Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 09 серпня 2016 року, за ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , області , в порядку спадкування за заповітом, визнано право власності кожного на 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями, які знаходяться в АДРЕСА_1 (а.с.108-109).

Позивач ОСОБА_1 зазначає, що успадкована після смерті ОСОБА_8 господарська будівля - сарай, знаходиться на земельній ділянці, яка перебувала у користуванні покійної ОСОБА_8 та на даний час належить на праві власності відповідачеві ОСОБА_3 ..

Так, згідно довідки Старосільської сільської ради №4972 від 30.07.2014 року, виданої жительці с. ОСОБА_18 , її земельна ділянка складає 0,30 га - для ведення особистого селянського господарства, з них: 0,05 га - огородина (а.с. 12,111).

Відповідно до довідки Старосільської сільської ради №6003 від 18.08.2017 року, що станом на 01.01.2014 року покійна ОСОБА_6 користувалась земельною ділянкою площею 0,30 га в АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Крім того, згідно копії технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , замовником технічної документації є ОСОБА_6 . Технічний паспорт виготовлено 02.04.2015 року (а.с. 14-17).

Відповідно до довідки Старосільської сільської ради №1996 від 14.04.2015 року, згідно витягу з погосподарської книги №4 за 2015 рік будинок АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_19 . Рік побудови будинку 1950 (а.с. 18).

Відповідно до інформації №03/07 140 від 06.12.2017 року Старосільська сільська рада Рокитнівського району Рівненської області зазначила, що згідно земельно-кадастрової книги ОСОБА_19 користувалась земельною ділянкою площею 0,30 га, але у власності її не мала. 28 жовтня 2013 року у сільську раду звернулася ОСОБА_3 , яка проживала спільно з ОСОБА_19 і була прописана в її житловому будинку в АДРЕСА_1 , і за згодою покійної заява була розглянута і прийнято рішення №585 від 4 грудня 2013 року. ОСОБА_3 було надано дозвіл для складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. При обмірі земельної ділянки проектуючою організацією в присутності землевпорядника сільської ради ОСОБА_20 та покійного військового обліковця ОСОБА_21 , покійна ОСОБА_19 особисто показувала межі замірів, включаючи господарську будівлю. ОСОБА_19 говорила, що решту земельної ділянки приватизує на себе і потім перепише на ОСОБА_3 .. Тому, порадившись, виконком сільської ради рахував, що дана земельна ділянка надана ОСОБА_3 згідно чинного законодавства і порушень з боку сільської ради не має (а.с. 82) .

Відповідно до ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За положеннями статті 2 ЦК України земельні відносини регулюються земельним законодавством.

Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України 2001 року право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Пунктом 6 розділу Х Перехідні положення ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116,118 ЗК України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно із частиною 1 статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Не заслуговує на увагу суду посилання позивача на норми Земельних кодексів УРСР 1970 та 1990 років, оскільки спірні відносини виникли після смерті ОСОБА_19 ( 07.08.2015 ), а відтак, застосуванню підлягають норми Земельного законодавства за станом на вказану дату.

Крім того, не заслуговує на увагу суду посилання представника позивача на те, що земельна ділянка увійшла до складу спадщини після смерті ОСОБА_19 , оскільки право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.

Доказів у підтвердження того, що ОСОБА_19 у визначеному законом порядку набула права користування спірною земельною ділянкою суду не надано і в суді таких доказів не здобуто.

Натомість, в обгрунтування своїх заперечень відповідач ОСОБА_3 посилається на те, що право власності на спірну земельну дялянку відповідач набула у визначений законом спосіб.

З дослідженої копії проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 , вбачається, що 28.11.2013 року ОСОБА_3 звернулася до Старосільської сільської ради Рокитнівського району рівненської області із заявою та просила надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.121).

Рішенням Старосільської сільської ради від 04 грудня 2013 року №585 ОСОБА_3 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд , орієнтовною площею 0,25 го в АДРЕСА_1 , за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови (а.с.126).

Відповідно до рішення Старосільської сільської ради №987 від 29 квітня 2014 року, сільська рада вирішила:

1.Вилучити земельну ділянку, яка передається у власність ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 , площею 0,1782 га із земель запасу сільськогосподарського призначення, в тому числі сільськогосподарські землі з них сільськогосподарські угіддя - 0,1782 га та передати в землі запасу житлової та громадської забудови під одно- та двоповерховою забудовою.

2. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5625086800:03:001:0094, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) у власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 площею 0,2082 га .

3. Передати у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,2082 га для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (кадастровий номер 5625086800:03:001:0094, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови, в т.ч. забудовані землі - 0,2082 га з них забудовані землі під одно та двоповерхову забудову - 0,2082 га в АДРЕСА_1 (а.с.23,78).

Згідно інформаційної довідки № 953430427 від 22.08.2017 року та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 22181054 від 27.05.2014 року, земельна ділянка за кадастровий номер 5625086800:03:001:0094, площею 0,2082 га, що розташована в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 на праві приватної форми власності, розмір частки 1/1 (а.с. 24,114).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер: 22181442 від 27.05.2014 року, право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 5625086800:03:001:0094, площею 0,2082 га, що розташована по АДРЕСА_1 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 115).

Судом встановлено, що на замельній ділянці ОСОБА_3 знаходиться одно з господарських будівель (сарай), право власності на яку в порядку спадкування по заповіту набули позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_5 ..

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_19 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а після її смерті виник спір про право на земельну ділянку, застосуванню підлягають норми матеріального права, чинні на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 6 статті 118 Кодексу передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходження земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Отже, особа, яка зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, має звернутися з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Згідно із приписами ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені у ст. 126 Земельного кодексу України.

Водночас, в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження те, що померла ОСОБА_19 у визначеному законом порядку оформила своє право власності чи право користування спіоною земельною ділянкою.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначені ст. 152 Земельного кодексу України.

За приписами наведеної норми держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

При цьому суд враховує, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Аналізуючи встановлені обставини справи та правові норми, суд прийшов до висновку що при передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_3 Старосільською сільською радою було дотримано визначену законом процедуру, що вказує на відсутність підстав для визнання недійсним та скасування рішення Старосільської сільської ради №987 від 29 квітня 2014 року.

Приймючи до уваги те, що інші позовні вимоги є похідними від вимоги про визнання недійсним рішення Старосільської сільської ради №987 від 29 квітня 2014 року, відсутні підстави для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 264,265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Старосільської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області, Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області, Центру надання адміністративних послуг Рокитнівської райдержадміністрації, Головного управління держгеокадасту у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 , про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування запису про право власності на нерухоме майно, скасування відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера , відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - не встановлено.

Відповідач 1: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - не встановлено.

Відповідач 2: Старосільська сільська рада Рокитнівського району Рівненської області, місцезнаходження: 34210, Рівненська область, Рокитнівський район, с.Старе Село, вул. Б.Хмельницького, 50, код ЄДРПОУ 04387645.

Відповідач 3: Рокитнівська районна державна адміністрація Рівненської області, місцезнаходження: 34200, Рівненська область, Рокитнівський район, смт.Рокитне, вул.Незалежності,13, код ЄДРПОУ 04057741.

Відповідач 4: Центр надання адміністративних послуг Рокитнівської районної державної адміністрації, місцезнаходження: 34200, Рівненська область, Рокитнівський район, смт.Рокитне. вул.Незалежності.13.

Відповідач 5: Головне управління держгеокадастру у Рівненській області, місцезнаходження: 33013, м.рівне.вул.С.Петлюри,37.

Третя особа: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП - не встановлено.

Повне рішення складено 16.11.2020.

Суддя (підпис) Згідно з оригіналом.

Суддя Рокитнівського районного суду

Рівненської області А.Ф.Комзюк