Рішення

від 11.11.2020 по справі 463/6199/18

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/6199/18

Провадження № 2/463/705/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Нора Н.В.

при секретарі - Заверуха О.Б.

з участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Львівської міської ради про визнання недійсною та скасування частини ухвали, визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію, суд -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду із позовом до відповідачів про визнання недійсною та скасування частини ухвали, визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав. Мотивує тим, що позивач є власником квартини АДРЕСА_1 . За будинковолодінням по АДРЕСА_1 закріплена земельна ділянка площею 2392,0 кв.м. Дана ділянка використовувалась мешканцями з метою обслуговування будинку. Однак, 17.08.2018р. власник суміжного будинковолодіння АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 провела вирубку дерев фруктового саду та почала проводити будівельні роботи. Відповідачем ЛМР було затверджено технічну документацію із землеустрою і передачу у власність ОСОБА_4 земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 , площею 902 кв.м., чим було проігноровано існування речових прав власників та мешканців будинковолодіння АДРЕСА_1 , оскільки серед іншого, до складу виділеної земельної ділянки увійшла і частина, яка закріплена за будинковолодінням позивача. Затвердження документації із вказаними невідповідностями та без дотримання процедури узгодження меж є незаконним, та підтверджує порушення прав суміжних землекористувачів, в тому числі позивача, що є підставою недійсності ухвали Львівської міської ради від 19.04.2018р. №3396. А отже, визнання недійсним рішення, на підставі якого виникло зареєстроване речове право зумовлює похідну недійсність самої реєстрації як такої, що не ґрунтується на чинних правових підставах. Тому, просить позов задоволити, у підтвердження вимог покликається на копію ухвали ЛМР, копію витягу про державну реєстрацію прав, копію технічної документації та інші документи, які просить вважати вичерпними в обґрунтування позову.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечив, мотивуючи тим, що вимоги позивача є безпідставними та не підтвердженими жодними належними доказами. Пояснив, що ВК Львівської міської ради народних депутатів 08.09.1954 року було прийнято рішення №1213, яким за будинковолодінням АДРЕСА_2 залишено в користуванні земельну ділянку відповідно до існуючих норм у розмірі 1068,8 кв.м. Відповідно, вона цілком законно скористалась своїм правом на отримання землі для обслуговування належного їй будинку. Отже, ОСОБА_4 реалізує своє законне право на визначення виду використання спірної земельної ділянки в межах категорії її цільового призначення - землі житлової та громадської забудови. Тому дані обставини просить врахувати при прийнятті рішення та відмовити в задоволенні позову. Враховуючи наявні у справі докази, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Представник відповідача Львівської міської ради у судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Враховуючи представлені докази, суд вважає можливим розглянути справу у його відсутності.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд оцінивши подані сторонами докази та оглянувши матеріали даної справи, вважає, що в позові слід відмовити, виходячи з таких мотивів.

Ч. 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є власником квартини АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу про державну реєстрацію прав. (а.с. 11-12)

З долученої до матеріалів справи копії ухвали Львівської міської ради від 19.04.2018р. №3396 вбачається, що Львівською міською радою затверджено технічну документацію із землеустрою і передачу у власність ОСОБА_4 земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 , площею 902 кв.м.

З архівного витягу Виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів 08.09.1954 року було прийнято рішення №1213 (а.с. 111), яким за будинковолодінням АДРЕСА_2 залишено в користуванні земельну ділянку відповідно до існуючих норм у розмірі 1068,8 кв.м.

Встановлено що за будинковолодінням АДРЕСА_2 ще з 1954 року закріплено право користування прилеглою земельною ділянкою.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно ОСОБА_4 законно скористалась своїм встановленим діючим земельним законодавством правом на отримання землі для обслуговування належної їй будинку.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 20 Земельного Кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Отже, відповідач ОСОБА_4 реалізувала своє законне право на визначення виду використання спірної земельної ділянки в межах категорії її цільового призначення - землі житлової та громадської забудови.

Що стосується клопотання позивача про призначення судової земельно-технічної експертизи з метою з`ясування конфігурації, промірів і площі земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 (кадастровий номер 4610137200:05:005:0049) і її накладення (неспівпадіння) із земельною ділянкою, яка перебувала у користуванні при буднику АДРЕСА_2 до моменту оформлення права власності, згідно з технічними документами, наявними у матеріалах справи, то таку судом залишено без розгляду, оскільки таке подане Прокопчук Т.І. 03 вересня 2019 року, тобто після закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду (04 березня 2020 року), а в силу ст.197 Цивільного процесуального кодексу України вирішення питання про призначення експертизи здійснюється на стадії підготовчого провадження. Крім того, позивачем не надано і судом не здобуто доказів, які б могли забезпечити можливість проведення вказаної експертизи, зокрема планів земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 чи будь яких інших графічних документів. Крім того, судом вживалися неодноразово заходи для витребування вказаних документів, однак останні на адресу суду подано не було.

Враховуючи наведені вище обставини, суд залишає позов без задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 19, 20 Земельного кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Львівської міської ради про визнання недійсною та скасування частини ухвали, визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію - відмовити.

Дата складення повного судового рішення - 20.11.2020 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Нор Н. В.