Ухвала

від 18.11.2020 по справі 991/8870/20

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/8870/20

Провадження №11-сс/991/948/20

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2020 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

представника Відкритого недержавного пенсійного фонду «Причетність» адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу представника Відкритого недержавного пенсійного фонду «Причетність» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 жовтня 2020 року про повернення його скарги на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про злочин від 23.10.2020,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2020 скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах Відкритого недержавного пенсійного фонду «Причетність» на бездіяльність, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення, повернуто заявнику.

Слідчий суддя мотивував ухвалу тим, що скарга не відповідає жодній із умов, визначеній у п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

У скарзі та повідомленні про вчинене кримінальне правопорушення заявник зазначає про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк». Втім, виходячи зі змісту ст.ст. 2, 3, 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та переліку осіб, наведених у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не відповідає вимогами суб`єкта злочину, визначеного у цьому пункті КПК України.

Також слідчим суддею встановлено невідповідність і критеріям, визначеним у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, оскільки Фонд гарантування вкладів не є державним органом, правоохоронним органом, військовим формуванням, органом місцевого самоврядування чи суб`єктом господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків.

Умова, що міститься у п. 3 ч. 1 ст. 216 КПК України, відноситься до злочинів, передбачених статтями 369 та ч. 1 ст. 369-2 КК України. У повідомленні про вчинене кримінальне правопорушення не йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст. 369 та ч. 1 ст. 369-2 КК України, вчинене щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 КК України або у пункті 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, а тому скарга не відповідає і цій умові.

Крім того, слідчий суддя зазначив, що у прохальній частині скарги скаржник просить зобов`язати виконати вимоги ст. 214 КПК України уповноважених службових осіб Шевченківського УП ГУНП України в м. Києві. Натомість повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення надсилалося до Національного антикорупційного бюро України і фактично повинна оскаржуватися бездіяльність саме цього органу.

За таких умов, за переконанням слідчого судді, відсутні правові підстави для розгляду скарги адвоката ОСОБА_6 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

Вимоги апеляційної скарги

і узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившисьіз ухвалоюслідчого судді Вищого антикорупційного суду, 10.11.2020 представник Відкритого недержавного пенсійного фонду «Причетність» - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій ставить вимогу про скасування ухвали слідчого судді та постановленні нової, якою скаргу № ФГ/1330-2 від 27.10.2020 на бездіяльність, що полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, направити до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому порядку.

На обґрунтуваннясвоєї апеляційноїскарги адвокатзазначає, що його заява про злочин містила необхідні дані про вчинення кримінального правопорушення, а відтак слідчий був зобов`язаний внести відомості до ЄРДР, чого не зробив.

Оскільки повноваження власника банка були передані уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів на ліквідацію АТ «Дельта Банк», банк є суб`єктом господарювання, власником якого є Держава в особі Фонду. Розмір кримінального правопорушення та завданої ним шкоди в 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а кримінальне правопорушення вчинено службовою особою суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків.

А тому, за переконанням адвоката, висновок слідчого судді, що скарга не відповідає умовам п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України тане підсуднаВищому антикорупційномусуду,не відповідаєматеріалам скаргита їїзмісту.Внаслідок цьогослідчим суддеюбуло допущенопорушення правилпідсудності,визначених ст.33-1КПК України, що в силу ст. 412 КПК України є підставою для скасування судового рішення.

Позиції учасників судового провадження

Адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав свою апеляційну скаргу, пояснення надав аналогічні її тексту. Додатково пояснив, що розслідування цієї справи мають здійснювати саме детективи НАБУ, оскільки органи Національної поліції, на його думку, не спроможні розслідувати такий злочин.

Уповноважений представник Національного антикорупційного бюро України у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином. 13.11.2020 до Суду надійшло письмове клопотання детектива НАБУ ОСОБА_7 про розгляд скарги за його відсутністю. Додатково детектив пояснив, що звернення адвоката ОСОБА_6 в інтересах ВНПФ «Причетність» від 23.10.2020 розглянуто та листом від 04.11.2020 адвоката повідомлено, що його звернення скеровано до Національної поліції України для розгляду в межах компетенції, у тому числі на предмет наявності підстав внесення до ЄРДР відомостей за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 365-2 КК України (а.с. 97-98).

Мотиви суду

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Частиною 1 ст. 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті (ч. 2 ст. 33-1 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України (злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368, 368-3-369, 369-2, 369-3 цього Кодексу), статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Частиною 2 цієї статті визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому, в реєстрі, серед іншого, згідно з п.4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, зазначається короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Аналогічні вимоги закріплені у ч. 1 Розділу 2 Глави І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого Наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298 (далі «Положення»).

Крім того, ч. 2 Розділу 1 Глави ІІ Положення закріплює, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303, 306 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді Вищого антикорупційного суду може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є наявність достатніх даних та ознак кримінально-караного діяння, передбаченого кримінальним законом, а не будь-які інші.

Положення ст.214КПК Україниперебувають увзаємозв`язкуз ч.1ст.2КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до ЄРДР.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних не має, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Відповідно доматеріалів скарги,адвокат ОСОБА_6 ,діючи вінтересах ВНПФ«Причетність»,звернувся доНаціонального антикорупційногобюро Україниіз повідомленнямпро вчиненняуповноваженою особоюФонду гарантуваннявкладів фізичнихосіб наліквідацію АТ«Дельта Банк»кримінального правопорушення,передбаченого ч.5ст.191КК України(а.с.25-27).Зміст повідомленняпро вчиненнякримінального правопорушення,на думкуколегії суддів,містить докладнийвиклад обставинсправи,обґрунтування можливогорозміру завданоїзлочином шкоди,опис доказівна підтвердженнявчинення ймовірногокримінального правопорушення,посилання наспеціальний суб`єкт,який,на думкуадвоката,вчинив злочин- уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Втім слідчий суддя, приймаючи рішення про повернення скарги адвоката ОСОБА_6 , подану в порядку ч. 1 ст. 303 КПК на бездіяльність посадових осіб, зазначив про її не відповідність жодній із умов, визначеній у п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, і, як наслідок, констатував непідсудність скарги Вищому антикорупційному суду.

Проте, колегія суддів не погоджується із такими висновками слідчого судді та зазначає наступне.

Згідно ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (п. 17 ч. 1 ст. 2 цього Закону).

У Постанові від 12.04.2018 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що Фонд є державною спеціалізованою установою, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, а уповноважена особа Фонду у цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб.

Тому слідчий суддя Вищого антикорупційного суду дійшов помилкового висновку про невідповідність скарги ОСОБА_6 . умові, визначеній у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, оскільки в силу наведених вище норм закону та висновків Великої Палати Верховного суду Фонд є державною спеціалізованою установою (державним органом).

У повідомленніпро злочинадвокат ОСОБА_6 зазначає провчинення злочинууповноваженою особоюФонду гарантуваннявкладів,яка,відповідно дост.3Закону України«Про системугарантування вкладівфізичних осіб»є працівникомюридичної особипублічного права.Тому викладені уповідомленні провчинене кримінальнеправопорушення обставини,з урахуваннямп.2ч.5ст.216та ч.1ст.33-1КПК України, дають змогу стверджувати, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів у даному кримінальному провадженні має здійснювати слідчий суддя Вищого антикорупційного суду.

Зазначені висновки Суду спростовують позицію слідчого судді щодо непідсудності скарги адвоката ОСОБА_6 . Вищому антикорупційному суду, що є підставою для скасування ухвали слідчого судді через невідповідність висновків фактичним обставинам справи.

Окремо колегія суддів зауважує на наступне.

Самостійне зазначеннязаявником узаяві прозлочин певноїстатті ККУкраїни та бажаноїним кваліфікаціїза диспозиціямиКК України,в томучислі зметою віднесеннязлочину допідслідності певногооргану досудовогорозслідування,не єобов`язковим дляслідчого/прокурорапри прийняттіними умежах своїхповноважень рішенняпро наявністьпідстав длявнесення відомостейв ЄРДРсаме зацією статтею.Визначення попередньоїправової кваліфікаціїкримінального правопорушенняпід часвнесення доЄРДР євиключною дискрецієюслідчого/прокурора,який визначаєїї напідставі зазначениху заявівідомостей,фактів проскоєння кримінальногоправопорушення.На такідискреційні повноваженняслідчого,прокурора вказуютьвимоги п.5ч.5ст.214КПК України, згідно з яким до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про попередню правову кваліфікацію із зазначенням статті (частин статті) закону України про кримінальну відповідальність. Водночас, ч. 2 ст. 218 КПК України регламентує обов`язок слідчого проводити розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.

Отже, детектив, отримавши повідомлення, яке містить достатні відомості про вчинення злочину, зобов`язаний внести відомості за такою заявою до ЄРДР навіть у випадку, коли викладені у заяві дані свідчать про вчинення злочину, не підслідного НАБУ. І вже потім, на виконання принципу безумовного дотримання правил підслідності, відповідно до ч. 2 ст. 218 КПК України, має передати матеріали такого кримінального провадження до іншого органу досудового розслідування. Тобто такі дії детектив уповноважений вчинити лише після внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а не до цього.

Втім,як вбачаєтьсяіз матеріалівапеляційного провадження,детектив НАБУ ОСОБА_7 , розглянувши заявуадвоката ОСОБА_6 ,із якої вбачаються ознаки суспільно небезпечного діяння і які містять достатні підстави для внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань, керуючись своїм внутрішнім переконанням та дискреційними повноваженнями, кваліфікував викладені у заяві обставини за ст. 365-2 КК України, яка є спеціальною за суб`єктним складом щодо вчинення злочину уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів, та перенаправив заяву до Національної поліції України, що не відповідає вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214, ч. 2 ст. 218 КПК України. У такому випадку детектив, здійснивши попередню кваліфікацію викладених у повідомленні обставин за ст. 365-2 КК України, мав внести відомості до ЄРДР за цією статтею і лише після цього, за рішенням прокурора, матеріали кримінального провадження могли бути перенаправлені до іншого органу досудового розслідування за підслідністю.

Висновки Суду

В силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Вимоги ч. 1 ст. 411 КПК України встановлюють, що судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо: 1) висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду; 2) суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; 3) за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші; 4) висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги, що скарга адвоката ОСОБА_6 , подана в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України з приводу не внесення відомостей до ЄРДР про можливе вчинення уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відповідає критеріям, визначеним п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України та підсудна саме Вищому антикорупційного суду, висновок слідчого судді про повернення скарги адвокату на підставі п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначене є підставою для задоволення апеляційної скарги та направлення матеріалів скарги слідчому судді Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.

Керуючись статтями 33-1, 216, 303-304, 376, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника Відкритого недержавного пенсійного фонду «Причетність» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 жовтня 2020 року задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 жовтня 2020 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою скаргу представника Відкритого недержавного пенсійного фонду «Причетність» - адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про злочин від 23.10.2020, направити слідчому судді Вищого антикорупційного суду для прийняття рішення відповідно до вимог ст.ст. 306, 307 КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4