Постанова

від 17.11.2020 по справі 233/3688/19

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 233/3688/19

Номер провадження 22-ц/804/1184/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 року м. Бахмут Донецька область

Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Канурної О.Д.,

суддів: Мальованого Ю.М., Космачевської Т.В.

за участю секретаря судового засідання Гуляєва М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 січня 2020 року у цивільній справі № 233/3688/19 за позовом Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , про переукладення договору оренди земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бовсуновська Світлана Олександрівна, до Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , про розірвання договору оренди земельної частки (паю) (суддя першої інстанції ОСОБА_3 ), -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2019 року позивач - Приватне акціонерне товариство АПК-Інвест звернувся до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 про переукладення договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 01 лютого 2014 року між Приватним акціонерним товариством АПК-Інвест та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної частки (паю), зареєстрований 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 97, згідно якого в оренду передається земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,66 умовних кадастрових гектарів, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серія РН № 122129, виданого 03.02.2012 року Костянтинівською районною державною адміністрацією. Цього ж дня - 01 лютого 2014 року, позивач та відповідач уклали Акт приймання-передачі земельної частки (паю) до договору, в якому зазначено, що ОСОБА_1 передав, а ПрАТ АПК-Інвест прийняло в володіння та користування (оренду) земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,66 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом.

Пунктом 2.3 Договору встановлений 20 (двадцятирічний) строк його дії (тобто по 01.02.2034), що на даний момент не сплинув.

З часу укладення договору по день подання позову позивачем сумлінно виконуються усі обов`язки згідно договору, в тому числі і зі сплати орендної плати ОСОБА_1 .

В подальшому позивачу стало відомо про факт виділення в натурі відповідачем земельної ділянки площею 3,903 га, якій було присвоєно кадастровий номер 1422481500:11:000:0077, та яка сьогодень фактично використовується позивачем на підставі укладеного договору оренди земельної частки (паю) від 01.02.2014 року.

Вищенаведені обставини були встановлені рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 04.03.2019 року по справі № 233/5892/18.

20.05.2019 року ПрАТ АПК-Інвест за допомогою даних, що містить Публічна кадастрова карта України стало відомо про зміну власника земельної ділянки, кадастровий номер 1422481500:11:000:0077, площею 3,903 га. Так, 24.11.2018 року новим власником земельної ділянки, кадастровий номер 1422481500:11:000:0077, площею 3,903 га стала ОСОБА_2 .

ПрАТ АПК-Інвест зазначає, що ОСОБА_1 було порушено норми, закріплені чинним законодавством та безпосередньо договором оренди земельної частки (паю) від 01.02.2014 р. щодо виконання останнім обов`язку повідомити та в подальшому переукласти договір з ПрАТ АПК-Інвест після виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), чим були грубо порушені права позивача, як орендаря.

Так, пунктом 3.1. укладеного 01.02.2014 року між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_1 договору оренди земельної частки (паю) передбачено обов`язок орендодавця повідомити орендаря про виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати такого виділення.

ОСОБА_1 не повідомив ПрАТ АПК-Інвест про отримання ним правовстановлюючого документа, що підтверджує його право власності на земельну ділянку кадастровий № 1422481500:11:000:0077, чим порушив вимоги договору, нормативних актів, викладених вище, та безпосередньо права позивача, як орендаря та фактичного користувача земельної частки (паю), яка була виділена відповідачем у земельну ділянку.

Земельна частка (пай) передавалася позивачу в оренду на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай), шляхом укладення договору оренди земельної частки (паю), як передбачено Указом Президента України Про гарантування захисту економічних інтересів та поліпшення соціального забезпечення селян-пенсіонерів, які мають право на земельну частку (пай) від 15.12.1998 № 1353/98, Указом Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки від 03.12.1999 № 1529/99 та формою Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 № 5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.02.2000 року за № 101/4322.

На момент укладення договору оренди земельної частки (паю) між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_1 , так само, як і на теперішній час, діють норми перехідних положень Закону України Про оренду землі , якими встановлено імперативну норму щодо наслідків виділу в натурі (на місцевості земельної ділянки власником земельної частки (паю), яким укладено договір оренди землі, а саме: такий договір переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін.

Аналогічні вимоги встановлені укладеним договором оренди земельної частки (паю) між позивачем та відповідачем.

Отже, під час укладання договору оренди земельної частки (паю) ОСОБА_1 вчинив волевиявлення щодо укладення договору оренди земельної частки (паю) строком на 20 років та правових наслідків подальшої реалізації ним права на виділ земельної ділянки - переукладання договору оренди землі із орендарем, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю).

Позивач - Приватне акціонерне товариство АПК-Інвест просив суд першої інстанції визнати переукладеним договір оренди земельної частки (паю) від 01.02.2014 р., укладений між Приватним акціонерним товариством АПК-Інвест та ОСОБА_1 на договір оренди землі, кадастровий номер земельної ділянки 1422481500:11:000:0077, площею 3,903 га, на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), починаючи з дати державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 1422481500:11:000:0077, площею 3,903 га, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в запропонованій ним редакції договору; стягнути з ОСОБА_1 суму понесених судових витрат.

У вересні 2019 року ОСОБА_1 , в інтересах якого дії адвокат Бовсуновська Світлана Олександрівна звернувся до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області із зустрічним позовом до Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , про розірвання договору оренди земельної частки (паю) від 01.02.2014 року, укладений між Приватним акціонерним товариством АПК-Інвест та ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що 01.02.2014 року між позивачем та відповідачем за зустрічним позовом, як орендодавцем та орендарем, був укладений договір оренди земельної ділянки частки (паю), предметом якого є земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,66 умовних кадастрових га, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, для сільськогосподарських потреб (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) терміном на 20 років, зареєстрованого у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок Білокузьминівської селищної ради Костянтинівського району Донецької області за № 97 20.02.2014 року, переданої у користування ПрАТ АПК-Інвест на підставі Акту приймання - передачі земельної ділянки від 01.02.2014 року, що належав позивачу за зустрічним позовом на підставі сертифікату на пай, серія РН № 122129, виданого 03.02.2012 року Костянтинівською районною державною адміністрацією Донецької області.

На підставі розпорядження Голови Костянтинівської районної державної адміністрації № 180 від 23.04.2014 зі змінами на підставі розпорядження Голови Костянтинівської районної державної адміністрації за № 2 від 02.01.2018 року, позивачу за зустрічним позовом затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку власнику сертифікату на Пай КСП Червона зірка надано у власність та виділено в натурі (на місцевості) земельну ділянку, кадастровий номер 1422481500:11:000:0077, загальною плошаю 3,903 га, яка розташована на території Білокузьминівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

16.02.2018 року позивач за зустрічним позовом зареєстрував право приватної власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а з 24.11.2018 року новим власником земельної ділянки стала третя особа, номер запису про право власності - 29090482.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бовсуновська С.О., просив суд першої інстанції розірвати договір оренди земельної ділянки частки (паю) від 01.02.2014 року, укладений між Приватним акціонерним товариством АПК-Інвест , як орендарем та ОСОБА_1 , як орендодавцем, предметом якого є земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,66 умовних кадастрових га, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, для сільськогосподарських потреб (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), терміном на 20 років, переданої у користування Приватному акціонерному товариству АПК-Інвест на підставі акту приймання-передачі земельної частки (паю) від 01.02.2014 року, що зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок (паїв) Білокузьминівської селищної ради Костянтинівського району Донецької області 20.02.2014 року за № 97; стягнути з Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест на його користь суму понесених судових витрат - судового збору у розмірі 768,40 грн.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 січня 2020 року позов Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест до ОСОБА_1 про переукладення договору оренди земельної ділянки, задоволено частково.

Визнано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422481500:11:000:0077, площею 3,903 га, за орендарем Приватним акціонерним товариством АПК- Інвест на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством АПК-Інвест та ОСОБА_1 , зареєстрованого 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської сільської ради за № 97.

В частині позовних вимог щодо визнання договору оренди землі переукладеним відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест про розірвання договору оренди земельної частки (паю) відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства АПК- Інвест судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Додатковим рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 березня 2020 року доповнено резолютивну частину рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 січня 2020 року у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства АПК - Інвест до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 , про переукладення договору оренди земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства АПК - Інвест про розірвання договору оренди земельної частки (паю) відомостями про третю особу, виклавши перший та четвертий абзаци резолютивної частини рішення в такій редакції:

Позов Приватного акціонерного товариства АПК - Інвест до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про переукладення договору оренди земельної ділянки - задоволено частково .

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства АПК - Інвест , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про розірвання договору оренди земельної частки (паю) - відмовлено .

Із рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 січня 2020 року не погодилися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та подали апеляційну скаргу, яка разом з копіями матеріалів цивільної справи надійшла до Донецького апеляційного суду.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються на те, що вважають зазначене рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, яке прийняте судом першої інстанції з неповним з`ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому, таке рішення суду підлягає скасуванню.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять Донецький апеляційний суд скасувати повністю рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 січня 2020 року у цивільній справі № 233/3688/19 та ухвалите нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 про переукладення договору оренди земельної ділянки та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест , третя особа ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної частки (паю). Розірвати договір оренди земельної ділянки частки (паю) від 01.02.2014 року, укладений між Приватним акціонерним товариством АПК-Інвест , як орендарем та ОСОБА_1 , як орендодавцем, предметом якого є земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,66 умовних кадастрових га, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, для сільськогосподарських потреб (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), терміном на 20 років, переданої у користування Приватному акціонерному товариству АПК-Інвест на підставі акту приймання-передачі земельної частки (паю) від 01.02.2014 року, що зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок (паїв) Білокузьминівської селищної ради Костянтинівського району Донецької області 20.02.2014 року за № 97. Вирішити питання про стягнення з Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест на користь ОСОБА_1 суму понесених судових витрат - судового збору у розмірі 768,40 грн. за подання зустрічного позову та у розмірі 4034,10 грн. за подання апеляційної скарги та на користь ОСОБА_2 судового збору у розмірі 4034,10 грн. за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 27 березня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та надано Приватному акціонерному товариству АПК-Інвест строк для надання відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі до 08 квітня 2020 року.

Копії ухвали про відкриття апеляційного провадження учасниками справи отримані (том № 2, а.с. 80,91,92), копія апеляційної скарги Приватним акціонерним товариством АПК-Інвест отримана (том № 2, а.с. 80). До Донецького апеляційного суду надійшов відзив від Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест (том № 2, а.с. 81-84).

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 15 квітня 2020 року апеляційні скарги були призначено до розгляду.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 27 травня 2020 року зупинено апеляційне провадження у цивільній справі № 233/3688/19 за позовом Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 про переукладення договору оренди земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ , третя особа: ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної частки (паю) до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи № 233/3676/19.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 січня 2020 року у цивільній справі № 233/3688/19 за позовом Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 про переукладення договору оренди земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ , третя особа: ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної частки (паю). Справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 17 листопада 2020 року.

В судове засідання Донецького апеляційного суду 17.11.2020 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 не з`явися, про час і місце розгляду справи був повідомлений відповідно до статті 131 ЦПК України, що підтверджується довідкою Укрпошти (том № 2, а.с. 177).

В судове засідання Донецького апеляційного суду 17.11.2020 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Бовсуновська С.О. не з`явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том № 2, а.с. 174).

В судове засідання Донецького апеляційного суду 17.11.2020 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , не з`явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том № 2, а.с. 173).

Заслухавши суддю - доповідача, вислухавши пояснення представника Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції послався на те, що порушене право позивача має бути захищене шляхом визнання права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422481500:11:000:0077, площею 3,903 га, за орендарем Приватним акціонерним товариством АПК-Інвест на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством АПК-Інвест та ОСОБА_1 , зареєстрованого 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської сільської ради за № 97, що відповідатиме викладеній в позові вимозі та не суперечитиме закону, а також надасть можливість зареєструвати вказане право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що буде перешкодою для зловживань зі сторони інших осіб.

З вказаним висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно частини 2 вказаної вище статті, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Із позовної заяви позивача по первісному позову вбачається, що позивач просив суд першої інстанції визнати переукладеним договір оренди земельної частки (паю) від 01.02.2014 року, укладений між Приватним акціонерним товариством АПК-Інвест та ОСОБА_1 на договір оренди землі (кадастровий номер земельної ділянки 1422481500:11:000:0077, площею 3,903 га) на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), починаючи з дати державної реєстрації права власності відповідача на земельну ділянку (кадастровий номер 1422481500:11:000:0077, площею 3, 903 га) (16.02.2018 року) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в запропонованій ним редакції договору (том № 1, а.с. 2 - 6).

Як вбачається із частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, задовольнив вимоги, які не були заявлені позивачем по первісному позову і тому враховуючи викладене вище, апеляційний суд вважає, що рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 січня 2020 року підлягає скасуванню в частині визнання права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422481500:11:000:0077, площею 3,903 га, за орендарем Приватним акціонерним товариством АПК- Інвест на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством АПК-Інвест та ОСОБА_1 , зареєстрованого 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської сільської ради за № 97, та відмови в частині переукладення договору оренди землі, з ухваленням нового рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на підставі сертифіката серії РН № 122129 від 03 лютого 2012 року мав право на земельну частку (пай) розміром 4,66 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Білокузьминівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області.

01 лютого 2014 року між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної частки (паю), відповідно до умов якого орендодавець передав орендарю у володіння та користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,66 умовних кадастрових гектарів строком на 20 років зі сплатою орендної плати. Вказаний договір було зареєстровано 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської сільської ради за № 97.

Відповідно до п. 2.3 договору у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Договір оренди землі переукладається сторонами за цим договором не пізніше ніж в строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Припинення дії договору оренди допускається у випадках, визначених цим договором та чинним законодавством України.

01 лютого 2014 року сторони склали акт приймання-передачі земельної частки (паю) до договору оренди від 01 лютого 2014 року.

Розпорядженням голови Костянтинівської районної державної адміністрації від 23 квітня 2014 р. за №180 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки громадянам - власникам сертифікатів на право власності на земельну частку (пай) КСП Червона Зірка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Надано у власність та виділено в натурі (на місцевості) земельну ділянку, зокрема, ОСОБА_1 , кадастровий номер 1422481500:11:000:0077, площею 3,9030 га, в т.ч. рілля 3,9030 га.

16 лютого 2018 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1422481500:11:000:0077, площею 3,9030 га, в т.ч. рілля 3,9030 га.

Земельна ділянка з кадастровим номером 1422481500:11:000:0077, площею 3,9030 га на підставі договору оренди земельної частки (паю) використовується ПрАТ АПК-Інвест . Обов`язки зі сплати орендної плати позивачем виконуються.

24 листопада 2018 року було зареєстровано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровим номером 1422481500:11:000:0077 площею 3,903 га.

28.03.2019 року ПрАТ АПК-Інвест направляло на адресу ОСОБА_1 лист від 26 березня 2019 року № 353 з пропозицію переукласти договір оренди земельної частки (паю) на договір оренди земельної ділянки разом із проектом договору, проте поштове відправлення було повернуто відправнику.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що земельна ділянка була сформована з моменту присвоєння їй кадастрового номера, її межі були винесені в натуру (на місцевість) та вона стала об`єктом цивільних прав 16.02.2018 року, тобто через 4 роки після укладання Договору оренди Паю та Акту приймання - передачі Паю, а тому така земельна ділянка ніколи не передавалась та не могла передаватись ОСОБА_1 у користування позивачеві. З договору оренди Паю та Акту приймання - передачі Паю не вбачається, яким самим є розмір земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом терміном на 20 років, в межах якої розміщений Пай, що є предметом Договору оренди Паю та Акту приймання - передачі Паю, яким є номер лоту такої земельної ділянки та Паю та їх місце розташування, якою є вартість паю. При цьому також відсутнє посилання на кадастровий план, кадастрові та інші характеристики, що не відповідає вимогам п. 1 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельним ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за № 101/4322, та що не дає можливості встановити фактичне місце розташування такого Паю, є безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із частини 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Факт виділення в натурі земельної ділянки, кадастровий номер: 1422481500:11:000:0077 саме з земельної частки (паю), право на яке мав ОСОБА_1 згідно сертифіката на право на земельну частку (паю) серія РН № 122129 від 03 лютого 2012 року, є встановленим відповідно до заочного рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 04.03.2019 року у справі № 233/5892/18, яке набрало законної сили, відповідно до якого визнано недійсним Договір оренди земельної ділянки кадастровий № 1422481500:11:000:0077, площею 3,903 га, укладеного 27 лютого 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , право оренди за яким зареєстровано 28.02.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Костянтинівською районною державною адміністрацією Донецької області та скасовано запис № 25101826 про державну реєстрацію прав оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі від 27 лютого 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (том № 1, а.с. 20 - 21).

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що відповідно до умов пункту 2.3 Договору оренди Паю, договір оренди землі переукладається сторонами за цим договором не пізніше ніж в строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку, а тому встановлений п. 2.3 Договору оренди паю двомісячний термін на переукладання сторонами Договору оренди Паю сплинув 16.04.2018 року, є безпідставними, оскільки чинним законодавством не передбачена як самостійна підстава для припинення договору оренди зміна статусу предмета оренди та сторін та/або недійсність сертифіката на право на земельну частку (пай) після виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Саме факт неповідомлення відповідачем про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та ухилення від переукладення договору оренди земельної частки (паю) всупереч положенням п. 2.3 та 3.1 діючого договору оренди земельної частки (паю), укладеного між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_1 01.02.2014 року і стало підставою для звернення позивача за первісним позовом за захистом свого цивільного права до суду.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що для переукладення Договору оренди землі та Акту приймання - передачі від 16.02.2018 року у запропонованій ПрАТ АПК-Інвест редакції, необхідно дотримуватися процедури, передбаченої ст.ст. 638, 640, 641 ЦК України, є безпідставними, оскільки вказані вище статті передбачають укладення договору, пропозицію укласти договір, а в даному спорі мова йде про переукладення договору, який є діючим.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що виділення земельної ділянки в натурі є умовою припинення договору оренди Паю, то з моменту виділення належної ОСОБА_1 земельної ділянки в натурі (на місцевості) та реєстрації ним 16.12.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, сертифікат, на підставі якого укладено Договір оренди Паю, утратив чинність, а укладений між сторонами Договір оренди паю є припиненим, є безпідставними, виходячи з наступного.

Як зазначено в абз.2 Перехідних положень Закону України Про оренду землі , після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 2 статті 792 Цивільного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно із частиною першою статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV.

Статтею 1 Закону України Про оренду землі передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 17 розділу Х Перехідні положення ЗК України визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Разом з тим частиною другою розділу IX Перехідні положення Закону України Про оренду землі передбачено, що громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону. Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 31 Закону Про оренду землі , договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Указом Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки від 03.12.1999 року № 1529/99 постановлено, що у ході реалізації положень цього Указу, інших актів Президента України щодо реформування колективних сільськогосподарських підприємств та створення приватних (приватно-орендних) сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, які засновуються на приватній власності, а також під час укладення договорів оренди земельних часток (паїв) слід виходити з того, що сертифікат на право на земельну частку (пай) є правовстановлюючим документом, що засвідчує право володіти, користуватися та розпоряджатися зазначеною часткою.

Враховуючи, що договір оренди земельної частки (паю) від 01.02.2014 року між позивачем по справі та ОСОБА_1 укладено строком на 20 років, апеляційний суд вважає, що вказаний договір оренди автоматично не припинив своєї дії у зв`язку з реєстрацією ОСОБА_1 16.12.2018 року права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1422481500:11:000:0077.

При цьому, зважаючи на те, що апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання переукладеним договору на тих самих умовах, що і раніше, передбачених договором оренди земельної частки (паю) від 01.02.2014 року, апеляційний суд не вважає доцільним наводити в судовому рішенні повний зміст договору, обмежившись лише зазначенням в якості предмету договору - земельну ділянку кадастровий номер1422481500:11:000:0077, площею 3,903 га; розміру орендної плати - 4823,53 грн. Починаючи з 01.01.2019 року розмір орендної плати (в розрахунку на одну земельну ділянку), відповідно до умов чинного законодавства з урахуванням індексації орендної плати складає 7815,00 грн., та строку дії договору - 20 років, який обчислюється з моменту реєстрації договору оренди земельної частки (паю) від 20.02.2014 року, укладеного між орендарем та орендодавцем, а саме з 01.02.2014 року.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 , уклавши 27 лютого 2018 року договір оренди земельної ділянки з іншим орендарем ОСОБА_5 , не повідомивши при цьому позивача ПрАТ АПК-Інвест , фактично висловив намір про припинення договірних відносин з позивачем в односторонньому порядку, що суперечить як умовам укладеного між сторонами по справі договору оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року, так і діючому законодавству - Закону України Про оренду землі .

Пунктом 2.3 договору оренди земельної частки (паю), укладеного 01 лютого 2014 року між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_1 передбачено, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін, що узгоджується з Перехідними положеннями Закону України Про оренду землі , правовою позицією, висловленою в п.20 постанови Верховного Суду від 19 березня 2018 року у справі № 924/468/14, згідно з якою системний аналіз зазначених норм чинного законодавства свідчить, що після виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок в натурі та отримання ними державних актів на право власності на землю відповідні сертифікати на земельну частку (пай) є недійсними. У той же час факт оформлення державного акта на право власності на землю дію раніше укладених їх власниками договорів оренди земельних паїв автоматично не припиняє, а такі договори підлягають переукладенню. Отже, припинення дії договорів оренди земельних паїв має місце тільки після їх переукладення відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або з підстав, передбачених статтею 31 Закону України Про оренду землі .

Разом з тим, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бовсуновська Світлана Олександрівна, до Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , про розірвання договору оренди земельної частки (паю).

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що Договір оренди Паю підлягає розірванню, є безпідставними, виходячи з наступного.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 1 ст. 27 ЗУ Про оренду землі передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Частиною другою статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 652 ЦК України у разі зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1). Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний (ч. 2). У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Так, виділення земельної ділянки в натурі та набуття права власності на неї жодною мірою не впливає на дійсність договору оренди земельної частки (паю) та не перешкоджає виконанню цього договору. Виділення земельної ділянки в натурі також не може бути обставиною, що є підставою для розірвання договору відповідно до статей 651, 652 ЦК України, зокрема, істотною зміною обставин . Виділення земельної ділянки в натурі не лише не обумовлена причинами, які заінтересована сторона (орендодавець) не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості і обачності (пункт 2 частини другої статті 652 ЦК України), а є прямим наслідком свідомих дій цієї сторони. Отже, припинення дії договорів оренди земельних паїв має місце лише після їх переукладення відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або в судовому порядку з визначених законом підстав.

При укладенні договору оренди паю на 20 років, сторони на момент його укладення мали на увазі забезпечити тривалу стабільність свого становища в цих правовідносинах і в такому випадку відмова орендодавця від переукладення та намагання розірвати договір вже через 5 років від початку строку оренди не можна вважати добросовісним.

Пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розірвання договору оренди земельної частки (паю) на підставі рішення суду з підстав припинення правовідносин з 16.02.2018 року свідчило б про безпідставність користування земельною ділянкою ПрАТ АПК- Інвест у період з 16.02.2018 року по день розірвання такого договору.

Враховуючи викладене вище, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 січня 2020 року скасуванню в частині визнання права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422481500:11:000:0077, площею 3,903 га, за орендарем Приватним акціонерним товариством АПК- Інвест на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством АПК-Інвест та ОСОБА_1 , зареєстрованого 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської сільської ради за № 97, та відмови в частині переукладення договору оренди землі, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог позивача в частині переукладення договору оренди земельної частки (паю) від 01.02.2014 року.

В іншій частині рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 січня 2020 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 січня 2020 скасувати в частині визнання права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422481500:11:000:0077, площею 3,903 га, за орендарем Приватним акціонерним товариством АПК- Інвест на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством АПК-Інвест та ОСОБА_1 , зареєстрованого 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської сільської ради за № 97, та відмови в частині переукладення договору оренди землі, ухвалити в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про переукладення договору оренди землі, задовольнити.

Визнати переукладеним договір оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року між Приватним акціонерним товариством АПК-Інвест та ОСОБА_1 на договір оренди землі (кадастровий номер земельної ділянки 1422481500:11:000:0077, площею 3,903 га) на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), починаючи з дати державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку (кадастровий номер 1422481500:11:000:0077, площею 3,903 га) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - з 16 лютого 2018 року, зазначивши:

- в п.1.1 договору предметом договору земельну ділянку розміром 3,903 га кадастровий номер 1422481500:11:000:0077, яка розміщена на території Білокузьминівської селищної ради Костянтинівського району Донецької області, в тому числі за складом угідь: рілля 3,903 га, сіножатні - 0,0000 га; пасовища - 0,0000 га;

- виклавши абз.1 п.2.2 договору в такій редакції: за користування зазначеною в договорі земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату (в розрахунку на одну земельну ділянку) в розмірі 4823,53 (чотири тисячі вісімсот двадцять три) грн. 53 коп. Починаючи з 01.01.2019 року розмір орендної плати (в розрахунку на одну земельну ділянку), відповідно до умов чинного законодавства з урахуванням індексації орендної плати складає 7815,00 (сім тисяч вісімсот п`ятнадцять) грн. 00 коп. ;

- виклавши абз. 1 п.2.3 договору в такій редакції: договір укладено сторонами терміном на 20 років. Загальний строк оренди обчислюється з моменту реєстрації договору оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року, укладеного між орендарем та орендодавцем, а саме з 20 лютого 2014 року ;

- виключивши абз.6 п.2.3 договору, та п.п.4 абз.1 п.3.1 договору;

- змінивши по всьому тексту договору слова земельна частка (пай) у відповідних відмінках на земельна ділянка у відповідних відмінках.

В іншій частині рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повний текст постанови складений 23 листопада 2020 року

Суддя: О.Д.Канурна