Постанова

від 16.11.2020 по справі 910/10444/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2020 р. Справа№ 910/10444/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

при секретарі судового засідання Позюбан А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2020 про забезпечення позову

у справі № 910/10444/20 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні ринкові інновації"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний маркетинговий центр"

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг"

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехніка"

про визнання рішення загальних зборів недійсним, зобов`язання вчинити певні дії,

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні ринкові інновації" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний маркетинговий центр", Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг", Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехніка" про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства від 6 липня 2020 року, оформленого протоколом № 06072020-1, та зобов`язання вчинити дії.

20.07.2020 до Господарського суду міста Києва позивач подав заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2020 у справі № 910/10444/20 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні ринкові інновації" про забезпечення позову задоволено.

До набрання законної сили рішення у справі № 910/10444/20 заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" вчиняти без окремої згоди та будь-якого додаткового рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", яке буде прийняте з урахуванням усіх вимог передбачених статутом, а саме рішення за яке проголосують усі учасники Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", що володіють у сукупності 100% загальної кількості голосів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", та з визначенням на свій власний розсуд всіх істотних умов, порядку та способу реалізації наступних правочинів та юридичних дій на суму, що не перевищуватиме 200 % чистих активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" кожна, а саме:

- договорів щодо придбання та/або відчуження товариством будь-якого рухомого майна;

- договорів щодо придбання та/або відчуження товариством будь-якого нерухомого майна (будівель, споруд, земельних ділянок);

- договорів щодо освоєння товариством земельних ділянок та/або створення товариством будь-якого нерухомого майна;

- договорів підряду, створення;

- договорів щодо передачі майна товариства в заставу та/або іпотеку;

- договорів поруки, за якими товариство виступатиме майновим поручителем;

- договорів щодо придбання та/або відчуження товариством будь-яких майнових та/або немайнових прав, прав інтелектуальної власності;

- договорів страхування майна товариства;

- договорів на отримання та/або надання товариством позик, фінансових допомог та кредитів;

- договорів придбання та/або відчуження цінних-паперів та інших фінансових інструментів;

- договорів щодо надання та/або отримання товариством майна в користування, в тому числі оренду, суборенду, лізинг, позичку, довірче управління, тощо;

- договорів про спільну діяльність з об`єднанням та/або без об`єднання вкладів;

- договорів уступки права вимоги та/або переведення боргу;

- рішень щодо створення (участі), ліквідації чи реорганізації товариством інших юридичних осіб, дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень, надання (визначення) повноважень представнику товариства в органах управління юридичних осіб, створених товариством, чи тих, учасником яких є товариство, на приймання рішень (голосування) цими органами, прийняття рішень щодо розпорядження (в т.ч. придбання та відчуження) товариством цінними паперами, крім цінних паперів, емітованих самим товариством, та корпоративними правами, належними товариству; прийняття рішень про вступ товариства до об`єднань підприємств;

- рішень щодо затвердження правил, процедур та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства;

- рішень щодо передачі рухомого та нерухомого майна товариства в якості внеску до статутного (складеного) капіталу іншого товариства;

- рішень щодо відмови від права користування чи права власності на земельну ділянку чи нерухоме майно.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2020 у справі № 910/10444/20 та постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "Сучасні ринкові інновації" про забезпечення позову у справі № 910/10444/20 відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим господарським судом на підставі неповного з`ясування обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Так, апелянт стверджує, що вжиті оскаржуваною ухвалою заходи забезпечення позову не сприяють ефективному захисту та поновленню порушених корпоративних прав позивача, натомість, порушують права апелянта на здійснення ним господарської діяльності. Судом не було вказано та, відповідно, належним чином не було з`ясовано і досліджено, на забезпечення та захист яких прав вживаються заходи забезпечення. Також апелянт звертає увагу на те, що оскаржувана ухвала про забезпечення позову шляхом заборони вчинення товариством дій втручається в його законну діяльність та протиправно порушує корпоративні права його учасників щодо участі в управлінні та блокує господарську діяльність.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2020, справа № 910/10444/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Зубець Л.П., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2020 у справі № 910/10444/20; розгляд справи призначено на 14.09.2020; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2020 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач зазначає, що оскільки на час вирішення спору в суді відповідач може вчиняти будь-які дії щодо реалізації спірного рішення загальних зборів, то невжиття вжитих оскаржуваною ухвалою заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача. Крім того, позивач зазначає, що спірні рішення загальних зборів прийняті всупереч положенням Статуту ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", затвердженого протоколом від 26.10.2017 № 26/10/17, за відсутності одностайної згоди усіх учасників товариства. Також позивач зазначає, що оскаржувана ухвала не впливає на можливість укладення товариством договорів з контрагентами, здійснення виробництва продукції, надання послуг за умови надання загальними зборами згоди на укладення згаданих правочинів шляхом одностайного волевиявлення усіх учасників.

В зв`язку з перебуванням головуючої судді Алданової С.О. у відпустці, судове засідання, що було призначене на 14.09.2020 не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 розгляд справи призначено на 19.10.2020.

В судове засідання 19.10.2020 представники третіх осіб не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому чинним процесуальним законом порядку.

Представниками позивача та відповідача в судовому засіданні 19.10.2020 надано свої доводи та обґрунтування з питання оскарження ухвали суду про забезпечення позову. Також сторонами подано клопотання про продовження строків розгляду справи та її розгляд в розумні строки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 продовжено строк розгляду справи. Справу відкладено на 09.11.2020.

Від позивача надійшли письмові пояснення, в яких сторона стверджує, що п. 17.6 Статуту ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", затвердженого протоколом від 26.10.2017 № 26/10/17, не суперечить Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , а тому є чинним. Також позивач зазначає, що товариством в особі його директора в період з 20 лютого по 08 квітня 2020 було укладено ряд договорів з перевищенням повноважень на підставі спірного рішення загальних зборів.

На виконання вимоги суду апеляційної інстанції відповідачем надано належним чином завірені копії Статутів ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", затверджених протоколом від 26.10.2017 № 26/10/17 та протоколом № 280220-1 від 28.02.2020, та відповідні протоколи.

Оскільки на розгляд суду апеляційної інстанції Господарським судом міста Києва було передано лише матеріали оскарження, судова колегія вважає за можливе для належного з`ясування питання щодо застосування заходів забезпечення позову прийняти до розгляду відповідні статути товариства.

Від відповідача надійшли письмові пояснення щодо необхідності врахування правових позицій Верховного Суду, перелік яких наведений в них.

В судове засідання 09.11.2020 представники третіх осіб не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, про що свідчать долучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень, згідно яких третя особа-1 отримала кореспонденцію суду 23.10.2020; третя особа-2 - 27.10.2020; третя особа-3 - 22.10.2020.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з огляду на те, що явка представників сторін та третіх осіб судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників третіх осіб, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

Заслухавши пояснення присутніх представників сторін, судова колегія вирішила оголосити перерву до 16.11.2020.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.11.2020 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні 16.11.2020 заперечував проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Предметом позову у даній справі є вимога ТОВ "Сучасні ринкові інновації" про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" від 06.07.2020 року, оформленого протоколом № 06072020-1.

Обґрунтовуючи звернення з даним позовом, ТОВ "Сучасні ринкові інновації" зазначає, що спірні загальні збори були проведені з порушенням порядку їх скликання та проведення, а саме відповідачем в належний спосіб не було повідомлено позивача, як учасника товариства, про порядок денний зборів, що позбавило його права належним чином підготуватись до таких питань та, відповідно, надати свої пропозиції і проекти рішень. Крім того, позивач вказував, що спірні рішення загальних зборів прийняті з порушення порядку голосування, оскільки такі рішення згідно п. 17.6 Статуту ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", затвердженого протоколом від 26.10.2017 № 26/10/17, повинні бути прийняті одностайною більшістю.

ТОВ "Сучасні ринкові інновації", звертаючись із заявою про застосування заходів забезпечення позову на її обґрунтування вказував на те, що спірним рішенням загальних зборів надано право директору товариства на вчинення значних правочинів, вчинення яких може призвести до не справедливого та не ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду. Тобто, на думку позивача, існує ризик того, що у випадку невжиття заходу забезпечення позову йому доведеться в судовому порядку оскаржувати відповідні правочини як такі що укладені з перевищенням директором своїх повноважень.

Також позивач зазначав, що про об`єктивну можливість укладення товариством вказаних правочинів, свідчить сам факт прийняття загальними зборами оскаржуваного рішення всупереч нормам законодавства та положенням Статуту ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", затвердженого протоколом від 26.10.2017 № 26/10/17.

За доводами позивача, вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчинення дій з реалізації спірних рішень загальних зборів не обмежує поточну господарську діяльність ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний".

Задовольняючи подану позивачем заяву про забезпечення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти такі правочини без окремої згоди та будь-якого додаткового рішення загальних зборів учасників товариства, яке буде прийняте з урахуванням усіх вимог, передбачених статутом, може істотно ускладнитися чи унеможливитися виконання рішення суду та поновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся, та зумовити виникнення інших спорів між сторонами.

Однак, колегія суддів з вищевикладеним висновком місцевого господарського суду не погоджується, виходячи з наступного.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з положеннями якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Згідно ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:

1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;

2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;

3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;

4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Частиною 10 статті 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 ГПК України викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Виходячи з положень ст. ст. 136, 137 ГПК України при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, ймовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Водночас, оскільки у даній справі позивач звернувся до суду також з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Відповідно до ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Враховуючи положення вищенаведеної норми процесуального законодавства, суд зобов`язаний з`ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову заявленим позовним вимогам, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог, і при цьому спір не вирішується по суті.

Близька за змістом правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у справах № 906/824/17 (ухвала від 07.08.2018) та № 902/483/18 (постанова від 21.01.2019).

Як вже зазначалось у даній постанові, предметом позову в цій справі є визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" від 06.07.2020 року, оформлених протоколом № 06072020-1, яким, зокрема, уповноважено та надано згоду Абдукадирову Р.Е. з моменту прийняття рішення та до моменту припинення його повноважень в якості керівника товариства права на вчинення без окремої згоди та будь-якого додаткового рішення загальних зборів учасників товариства та з визначенням на свій власний розсуд всіх істотних умов, порядку, та способу реалізації наступних правочинів та юридичних дій на суму, що не перевищуватиме 200 % чистих активів товариства кожна:

- договорів щодо придбання та/або відчуження товариством будь-якого рухомого майна;

- договорів щодо придбання та/або відчуження товариством будь-якого нерухомого майна (будівель, споруд, земельних ділянок);

- договорів щодо освоєння товариством земельних ділянок та/або створення товариством будь-якого нерухомого майна;

- договорів підряду, створення;

- договорів щодо передачі майна товариства в заставу та/або іпотеку;

- договорів поруки, за якими товариство виступатиме майновим поручителем;

- договорів щодо придбання та/або відчуження товариством будь-яких майнових та/або немайнових прав, прав інтелектуальної власності;

- договорів страхування майна товариства;

- договорів на отримання та/або надання товариством позик, фінансових допомог та кредитів;

- договорів придбання та/або відчуження цінних-паперів та інших фінансових інструментів;

- договорів щодо надання та/або отримання товариством майна в користування, в тому числі оренду, суборенду, лізинг, позичку, довірче управління, тощо;

- договорів про спільну діяльність з об`єднанням та/або без об`єднання вкладів;

- договорів уступки права вимоги та/або переведення боргу;

- рішень щодо створення (участі), ліквідації чи реорганізації товариством інших юридичних осіб, дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень, надання (визначення) повноважень представнику товариства в органах управління юридичних осіб, створених товариством, чи тих, учасником яких є товариство, на приймання рішень (голосування) цими органами, прийняття рішень щодо розпорядження (в т.ч. придбання та відчуження) товариством цінними паперами, крім цінних паперів, емітованих самим товариством, та корпоративними правами, належними товариству; прийняття рішень про вступ товариства до об`єднань підприємств;

- рішень щодо затвердження правил, процедур та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства;

- рішень щодо передачі рухомого та нерухомого майна товариства в якості внеску до статутного (складеного) капіталу іншого товариства;

- рішень щодо відмови від права користування чи права власності на земельну ділянку чи нерухоме майно.

Запропонований заявником спосіб забезпечення позову, виходячи з предмета та підстав позову, має ознаки часткового вирішення спору по суті, оскільки вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії, пов`язані із вчинення відповідних правочинів без додаткової згоди загальних зборів за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог про визнання недійсним спірних рішень загальних зборів.

Заява позивача про забезпечення позову мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист порушених прав та інтересів позивача, оскільки у випадку укладення товариством названих правочинів неможливо буде відновити порушені права позивача в даному судовому провадженні.

Північний апеляційний господарський суд констатує, що суд першої інстанції оцінюючи необхідність забезпечення позову для захисту ймовірно порушених інтересів позивача та співмірність наслідків вжиття/невжиття заходів забезпечення, не врахував ступінь доведеності позивачем зв`язку змісту порушеного права та інтересу зі способом та наслідками забезпечення позову, оскільки вжите судом забезпечення позову має ознаки часткового вирішення спору по суті та фактично зводиться до застосування наслідків недійсності оспорюваних рішень загальних зборів.

Таким чином, суд першої інстанції на етапі заходів забезпечення позову вирішив частково спір по суті, чим порушив вимоги ч. 11 ст. 137 ГПК України.

Крім того судова колегія, серед іншого, вважає за необхідне звернути увагу на те, що вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки такі обмеження господарюючого суб`єкта можуть призвести до незворотних наслідків.

Натомість, місцевий господарський суд фактично застосувавши наслідки недійсності рішень загальних зборів, презумпцію правомірності якого на даний час не спростовано у встановленому законом порядку, не звернув увагу на те, що заборона вчинення відповідачу дій, зокрема, з укладення договорів підряду, створення, страхування майна товариства, заборони створення товариством будь-якого майна, є втручанням в його господарську діяльність та, відповідно, зумовлює порушення прав інших його учасників на отримання відповідного прибутку у зв`язку із здійсненням підприємництва.

Поряд з цим, Північний апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що в статті 6 ГК України визначено принцип свободи підприємницької діяльності. При цьому відповідач має право розраховувати на те, що його господарська діяльність під час розгляду спору по суті не зазнаватиме з боку держави свавільного утиску, у тому числі, й шляхом застосування заходів забезпечення позову.

Місцевий господарський суд, на переконання колегії суддів, не надав належної оцінки наявності або відсутності доказів того, що вжиті заходи забезпечення позову не будуть перешкоджати господарській діяльності відповідача.

Як вже зазначалось, позивач як на підставу для застосування заходів забезпечення позову посилався лише на ймовірність укладення відповідачем відповідних правочинів та необхідності їх визнання недійсними в майбутньому. Будь-яких доказів вчинення відповідачем таких дій матеріали справи не містять.

Визначена заявником обставина, на переконання суду апеляційної інстанції, не впливає на процес виконання рішення господарського суду у цій справі, а відтак не може розглядатись в контексті обставини, яка істотно ускладнює чи унеможливлює ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Лише одне посилання на прийняття загальними зборами спірних рішень з порушенням положень статуту та закону, що підлягає з`ясуванню в рамках вирішення даного спору, не може бути покладено в основу висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення щодо неможливості ефективного захисту порушеного права.

Також апеляційна інстанція вважає прийнятними аргументи відповідача про те, що місцевим господарським судом при вирішенні питання про забезпечення позову належним чином не було з`ясовано унеможливлення ефективного захисту яких саме корпоративних прав позивача може призвести невжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову.

При цьому питання щодо істотного ускладнення чи неможливості виконання рішення суду, на що посилався суд при постановленні оскаржуваної ухвали, з огляду на предмет заявлених позовних вимог, не підлягає дослідженню в рамках вирішення питання про забезпечення позову у цій справі.

Таким чином, аналізуючи висновки суду першої інстанції на предмет дотримання наведених вище норм процесуального законодавства, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду констатує, що зазначені в оскаржуваній ухвалі суду висновки здійснені без належної оцінки обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування заходів забезпечення позову. У зв`язку з цим ухвала Господарського суду міста Києва від 28.07.2020 не відповідає вимогам ст. ст. 136, 137, 236 ГПК України з підстав, наведених вище, що свідчить про обґрунтованість доводів апеляційної скарги.

Окрім вищенаведеного, у процесі перегляду ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову, судом апеляційної інстанції були встановлені наступні обставини, що мають суттєве значення.

Відносини між ТОВ і його учасниками щодо внесення (сплати) ними своїх вкладів до статутного капіталу та виконання ними своїх обов`язків, окрім внутрішніх локальних приписів статуту, були врегульовані, насамперед, нормами ЦК України (ст.ст. 117, 144), ГК України (ч. 3 ст. 88), Законом "Про господарські товариства" (ст.ст. 11, 52) та на час розгляду заяви про забезпечення позову регламентуються приписами ст.ст. 14, 15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Таке врегулювання створює в цих відносинах правовий порядок, який вимагає від їх суб`єктів певної правової поведінки. Відтак ці відносини встановлюються внаслідок дії зазначених актів у певний проміжок часу, формуються на нормативній основі, а тому є правовими.

Так відповідно до ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на момент державної реєстрації ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний") у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний (складений) капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної одній мінімальній заробітній платі, діючій на момент його створення.

До моменту реєстрації ТОВ кожен з учасників зобов`язаний внести до статутного (складеного) капіталу не менше 50 відсотків вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до статутного (складеного) капіталу грошей підтверджується документами, виданими банківською установою.

Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинне оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Учаснику ТОВ, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Водночас згідно ст.ст. 14 та 15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Вартість вкладу кожного учасника товариства повинна бути не менше номінальної вартості його частки. Якщо учасник прострочив внесення вкладу чи його частини, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення. Попередження має містити інформацію про невнесений своєчасно вклад чи його частину та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлюється виконавчим органом товариства чи статутом товариства, але не може перевищувати 30 днів.

Якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень:

1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу;

2) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства;

3) про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками;

4) про ліквідацію товариства.

Голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначенні результатів голосування для прийняття рішення відповідно до частини другої цієї статті.

Матеріали справи не містять доказів, що підтверджують або спростовують факт внесення учасниками ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" вкладів у повному обсязі, що впливає як на легітимність будь-яких рішень загальних зборів цього товариства так і визначення обсягу правосуб`єктності його учасників щодо наявних у них корпоративних прав, на захист яких подано як позовну заяву так і заяву про забезпечення позову. Також до розгляду справи по суті неможливо достеменно встановити вищевказану інформацію й з аналізу долучених до матеріалів справи копій статуту ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", редакція якого від 28.02.2020 на відміну від його попередньої редакції від 26.10.2017 взагалі не містить положень щодо розмірів часток його учасників.

Натомість згідно резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 05.02.2013 р. № 1-рп/2013 при визначенні повноважності загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю та результатів голосування за прийняття їх рішень враховується кількість голосів учасників, визначена пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі, що встановлений статутом товариства з обмеженою відповідальністю, незалежно від вартості реально внесених (сплачених) ними вкладів тільки протягом першого року з дня державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю.

Відтак колегія зазначає, що матеріали справи не містять, а сторонами не надано доказів, які б підтверджували або спростовували факт дотримання відповідними учасниками ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" вимог чинного законодавства в частині внесення ними своїх вкладів, що з огляду на предмет заявленого позову, безпосередньо пов`язано з обсягом правосуб`єктності певної сторони, що звернулась до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів, зокрема й в частині подання заяви про забезпечення позову.

За змістом ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи те, що при вирішенні питання про забезпечення позову місцевим господарським судом не було дотримано вимог процесуального закону, що призвело до постановлення помилкової ухвали, судова колегія дійшла висновку про наявність правових підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 28.07.2020. Апеляційна інстанція приймає нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" на ухвалу Господарського міста Києва від 28.07.2020 підлягає задоволенню.

Судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 255, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" на ухвалу Господарського міста Києва від 28.07.2020 у справі №910/10444/20 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2020 у справі №910/10444/20 скасувати.

3. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні ринкові інновації" про забезпечення позову, - відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні ринкові інновації" (01030, місто Київ, вул. Рейтарська, буд. 18; ідентифікаційний код 37617450) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, буд 3; ідентифікаційний код 37145646) 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору, сплаченого стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

6. Матеріали оскарження у справі №910/10444/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк

Повний текст постанови складено 24.11.2020