Ухвала

від 24.11.2020 по справі 927/1097/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

24 листопада 2020 року м. Чернігівсправа № 927/1097/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі

Позивач: ОСОБА_1 ,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю ТЯНЬШАНЬ ,

код ЄДРПОУ 43410339, вул. Заводська, 1-А, с. Киселівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15530

Відповідач-2: Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради - Державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Бубенець Олена Володимирівна,

вул. Рокосовського, 20-А, м. Чернігів, 14032

Предмет спору: про визнання рішення Загальних зборів недійсним та скасування реєстраційної дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЯНЬШАНЬ та Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради - Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Бубенець Олени Володимирівни, у якому позивач просить суд:

- визнати недійсними рішення, прийняті загальними зборами Учасників відповідача-1 і оформленні протоколом № 02/2020 від 10.09.2020;

- скасувати реєстраційну дію від 15.09.2020, 08:23:08, 1000601070001001527 зміна керівника та відновити попередній запис про ОСОБА_2 , як керівника відповідача-1.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 10.09.2020 на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ТЯНЬШАНЬ було прийнято рішення про звільнення директора Товариства ОСОБА_2 та прийнято рішення про призначення директором Товариства ОСОБА_3 . Позивач зазначає, що його як учасника цього товариства з часткою, яка становить 33% від статутного капіталу (на момент проведення зборів), не було повідомлено належним чином про проведення загальних зборів 10.09.2020, чим порушено його права та законні інтереси, визначені статутом Товариства та Законом України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю щодо участі в управління товариством. Про порушення своїх прав позивач дізнався з витягу з ЄДР від 30.09.2020. Позивач вважає, що прийняті на позачергових зборах учасників Товариства рішення, оформлені протоколом №02/2020 від 10.09.2020, підлягають визнанню недійсними, а реєстраційна дія від 15.09.2020 про зміну керівника, яка має похідний характер від спору, - скасуванню.

Ухвалою суду від 24.11.2020 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначити на 22.12.2020 на 11:00, залучено до участі у справі, у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 1 - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Також у позовній заяві позивач просить після відкриття провадження у справі розглянути заяву про забезпечення позову та постановити ухвалу, якою накласти заборону відповідачу-1 вчиняти дії, визначені положеннями п. п. 16.8.7.-16.8.13. п. 16.8. Статуту відповідача-1 без попереднього відповідного рішення (надання згоди) загальних зборів учасників відповідно до Статуту, а саме:

16.8.7. приймати рішення про укладання договору про передачу в оренду, лізинг або передачу в управління будь-яким способом основних фондів (засобів) Товариства на суму, що становить, або менше 50% вартості чистих активів Товариства на кінець попереднього кварталу;

16.8.8. приймати рішення про вчинення Товариством правочину щодо набуття у власність або відчуження майна (рухомого, нерухомого або іншого майна) Товариства на суму, що менше або становить 50% вартості чистих активів Товариства станом на кінець попереднього кварталу;

16.8.9. приймати рішення про вчинення Товариством правочину щодо отримання Товариством фінансової допомоги, позик, позичок, кредитів на суму, що становить, або менше 50% вартості чистих активів Товариства на кінець попереднього кварталу;

16.8.10. приймати рішення про вчинення Товариством правочину щодо надання від імені Товариства фінансової допомоги, позик, позичок, кредитів на суму, що становить, або менше 50% вартості чистих активів Товариства на кінець попереднього кварталу;

16.8.11. приймати рішення про вчинення Товариством правочину щодо надання від імені Товариства гарантій, порук, застав та інших засобів забезпечення зобов`язань на суму, що становить, або менше 50% вартості чистих активів Товариства на кінець попереднього кварталу;

16.8.12. прийняття рішення про вчинення Товариством будь-яких інших правочинів, крім тих, що перелічені вище, окремого або декількох правочинів, пов`язаних між собою спільним предметом або контрагентом протягом 1 (одного) календарного року, від імені Товариства на суму, що становить, або менше 50% вартості чистих активів Товариства на кінець попереднього кварталу;

16.8.13. прийняття рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, що становить, або менше 50% вартості чистих активів Товариства на кінець попереднього кварталу.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається, зокрема, одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Стаття 14 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Оскільки позивач у позовній заяві просить розглянути заяву про забезпечення позову саме після відкриття провадження у справі, враховуючи принцип диспозитивності господарського судочинства в частині розпорядження позивачем своїми процесуальними правами, така заява розглядається судом після постановлення 24.11.2020 ухвали про відкриття провадження у справі, у цей же день.

Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову, позивач зазначає, що на момент подання позову відповідачем-1 вже порушено його права та інтереси, а тому можна висловити припущення, що відповідач-1 і в подальшому може зловживати своїм становищем, виконувати та вчиняти всі можливі дії для того, щоб усунути позивача від управління Товариством, а також від можливості розпоряджатися майном та активами. На думку позивача, такі дії відповідача-1 можуть істотно ускладнити ефективний захист його порушених прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 137 Господарського процесуального кодекс України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:

1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;

2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;

3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;

4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору (ч. 10 ст. 137 ГПК України).

За приписами ст. 139 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до приписів ст. 140 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду; імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів.

Оскільки у даному разі позивач звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Позивач в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову послався на те, що положеннями п. п. 16.8.7-16.8.13. п. 16.8 Статуту відповідача-1 визначено повноваження, що віднесено до компетенції директора та які він може вчиняти у майбутньому, а отже він вважає, що існує вірогідність і реальна загроза вчинення відповідачем-1 таких дій поза волевиявленням позивача, порушуючи його права на стадії розгляду цього позову.

У позовній заяві позивач зазначає, що після продажу ОСОБА_2 своїх часток у статутному капіталі, який відбувся після прийняття спірного рішення, сталась кількісна зміна складу учасників та розподілу між ними часток у статутному капіталі, а саме: позивач - розмір частки 453750,00 грн, що становить 50,00 % від статутного капіталу та ОСОБА_3 - розмір частки 453750,00 грн, що становить - 50,00 % від статутного капіталу.

Доказів здійснення директором ТОВ ТЯНЬШАНЬ спірних операцій позивач суду не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю учасники товариства мають такі права: брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.

У п. 12.5 статуту ТОВ ТЯНЬШАНЬ , затвердженого протоколом установчих зборів засновників (учасників) товариства №01/2019 від 13.12.2019, визначено, що Товариство забезпечує кожному Учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених чинним законодавством. Протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги Учасника Товариства директор Товариства зобов`язаний надати такому Учаснику копії відповідних документів.

Відповідно до приписів ст. 43 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів бухгалтерського обліку. Протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів.

Отже, позивач мав об`єктивну можливість отримати від ТОВ ТЯНЬШАНЬ і надати суду докази здійснення директором ТОВ ТЯНЬШАНЬ фінансово-господарських операцій, обумовлених у п. п. 16.8.7-16.8.13. п. 16.8 Статуту за увесь період існування спору з 11.09.2020 і до теперішнього часу.

Проте, позивач не надав суду жодних доказів щодо звернення до відповідача-1 з вимогою про надання відповідних бухгалтерських документів, у тому числі щодо відмови у їх наданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також, у тому числі, на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Аналогічне положення міститься у п. 15.1 Статуту відповідача-1.

У разі скликання Загальних зборів Учасників з ініціативи Учасників Товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у Статутному капіталі Товариства, що належать таким учасникам. Разом з питаннями, запропонованими для включення до порядку денного Загальних зборів Учасників, Директор з власної ініціативи може включити до нього додаткові питання. Директор зобов`язаний вчинити всі необхідні дії для скликання Загальних зборів учасників Товариства у трок, не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких Зборів. Директор у разі відмови про скликання Загальних зборів Учасників повідомляє учасника письмово із зазначенням причин відмови протягом 5 днів з дати отримання вимоги від таких Учасників Товариства (п. 15.5 Статуту).

Згідно з п. 15.6 Статуту у разі, якщо протягом 10 днів з дня, коли Товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання Загальних зборів, Учасники не отримали повідомлення про скликання Загальних зборів Учасників, Учасники, які ініціювали їх проведення, можуть скликати Загальні збори Учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення Загальних зборів Учасників покладаються на Учасників Товариства, які ініціювали Загальні збори Учасників, якщо інше рішення не буде прийнято Загальними зборами Учасників.

Відповідно до п. 14.3 Статуту до компетенції загальних зборів учасників відноситься, зокрема:

- зміна або виключення положень до Статуту щодо порядку надання згоди на вчинення правочинів, щодо яких є заінтересованість;

- зміна або виключення положень до Статуту щодо обов`язкової згоди інших Учасників на продаж частки (частини частки) та надання її в заставу;

- обрання та відкликання Директора, встановлення розміру його винагороди, затвердження умов Контракту з Директором (у випадку прийняття рішення про його укладення); обрання та відкликання тимчасово виконуючого обов`язки Директора Товариства;

- прийняття рішень з інших питань, винесених на розгляд Загальних зборів Учасників Директором або Учасниками Товариства.

Отже, відповідно до наведених положень Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю та Статуту позивач як учасник ТОВ ТЯНЬШАНЬ має право та міг самостійно ініціювати проведення загальних зборів учасників товариства, на яких розглянути спірні питання, у тому числі щодо внесення змін до Статуту стосовно порядку надання згоди на вчинення правочинів, обрання та відкликання директора, іншого унеможливлення вчинення таких правочинів тощо.

Проте позивач не надав жодних доказів вчинення ним відповідних заходів.

Враховуючи момент, коли він дізнався про прийняття спірного рішення (30.09.2020) та до моменту подання цього позову (19.11.2020), суд вважає, що позивач мав достатньо часу і можливостей для вчинення відповідних дій, направлених на своєчасний захист своїх інтересів, зокрема отримання доказів недобросовісної поведінки директора ТОВ ТЯНЬШАНЬ .

Натомість, жодних доводів та доказів щодо здійснення або неможливості здійснення позивачем таких заходів останнім суду не надано.

Оскільки позивач не надав жодних доказів стосовно реального наміру вчинення відповідачем-1 дій щодо прийняття рішень, обумовлених у п. п. 16.8.7-16.8.13. п. 16.8 Статуту, суд доходить висновку, що позивач не довів обставин, які він зазначає у заяві про забезпечення позову, і що зазначені ним обставини є лише припущеннями стосовно можливого розвитку подій у майбутньому, а відтак і не довів, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.

За наведених обставин, суд вважає, що у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. 13, 14, 136-140, 234-236 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 24.11.2020. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Суддя В.В. Шморгун