Ухвала

від 23.11.2020 по справі 240/16330/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у забезпеченні позову)

23 листопада 2020 року м. Житомир справа № 240/16330/20

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шимоновича Р.М., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод хімічного волокна" до Житомирської міської ради, третя особа: Приватне акціонерне товариство "Житичі", Фонд державного майна України про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Відкрите акціонерне товариство "Житомирський завод хімічного волокна" із позовом до Житомирської міської ради, третя особа: Приватне акціонерне товариство "Житичі", Фонд державного майна України про визнання протиправними та скасування рішень.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Також вказаною ухвалою суду залучено Приватне акціонерне товариство "Житичі", Фонд державного майна України в якості третіх осіб.

18 липня 2020 року на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить:

- зупинити дію рішення Житомирської міської ради (сьомого скликання) позачергової 71 сесії Про припинення відкритому акціонерному товариству Житомирський завод хімічного волокна права постійного користування земельною ділянкою №1987 від 02.09.2020;

- зупинити дію рішення Житомирської міської ради (сьомого скликання) позачергової 71 сесії Про надання юридичній особі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №1988 від 02.09.2020 ;

- заборонити Житомирській міській раді вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки площею 8 га, що розташована по АДРЕСА_1 , за кадастровим номером.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник вказує, що у зв`язку з тим, що до та під час розгляду справи, дія рішення №1987 від 02.09.2020 відповідача до винесення судом рішення по суті справи може унеможливити та утруднити виконання рішення суду в майбутньому, оскільки відповідач як власник земельної ділянки площею 8га, яка розташована по АДРЕСА_1 може розпоряджатися нею так як вирішить на власний розсуд, а виконання рішення № 1988 від 02.09.2020, надання дозволу ПрАТ ЖИТИЧІ на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, це є перша дія на отримання право користування земельною ділянкою, що може також привести до унеможливлення та утруднення виконання рішення суду в майбутньому, тому виникла необхідність забезпечити вищевказаний позов шляхом зупинення дії вищевказаних спірних рішень Житомирської міської ради та забороною вчиняти відповідачу будь-які дії щодо вказаної земельної ділянки.

Перевіривши матеріали адміністративного позову в межах вирішення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст. 150 КАС України).

Згідно з ч.1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Забезпечення позову може застосовуватися лише з підстав, визначених статтею 150 КАС України.

При цьому, заходи забезпечення позову вживаються судом з метою охорони прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.

Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

У пункті 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 06.03.2008 року №2 надано роз`яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу. При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 року в справі № 826/10936/18 (провадження № К/9901/728/19).

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

З огляду на викладене, суд враховує, що при вирішенні питання про забезпечення позову необхідно здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

У даному випадку, позивач належним чином не обґрунтував необхідності забезпечення заявленого позову. Будь-яких фактичних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду чи спричинить необхідність докладати значні зусилля для відновлення прав позивача, суду не надано. Суд не вбачає достатніх підстав для висновку про те, що ефективний захист прав та інтересів позивача стане неможливим чи істотно ускладненим без вжиття заходів забезпечення позову.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Відмовити Відкритому акціонерному товариству "Житомирський завод хімічного волокна" у забезпеченні позову.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.М.Шимонович