Рішення

від 23.11.2020 по справі 320/5007/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2020 року справа №320/5007/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) здійснити державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ "Роза-Л" на земельну ділянку з кадастровим номером 223186200:05:005:0020, площею 3,5875 га, що виникло на підставі Договору оренди №45 від 28.03.2019, укладеного між орендарем - ТОВ "Роза-Л" та орендодавцем - Нещерівською сільською радою Обухівського району Київської області (запис про інше речове право 30981840 від 28.03.2019).

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує, що ним отримано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3223186200:05:005:0020, загальною площею 3,5875 га, яка знаходиться на території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області. Звернувшись до державного реєстратора з метою реєстрації зазначеної земельної ділянки та отримавши відмову у державній реєстрації у зв`язку з тим, що земельна ділянка перебуває в оренді у ТОВ "Роза - Л", про що міститься запис від 28.03.2019 за номером 30981840 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, позивач оскаржив її до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). За наслідками розгляду скарги, відповідачем прийнято рішення, яким скасовано рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 50309984 від 18.12.2019, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області Литовченко Т.О.; вирішено провести державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 223186200:05:005:0020, за ОСОБА_1 ; виконання покласти на Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Виконуючи вказане рішення, державний реєстратор Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зареєстрував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначену земельну ділянку. Однак, як стверджує позивач, реєструючи право власності, державний реєстратор відповідно до вимог ст. 31 Закону України "Про оренду землі" та ст. 148 - 1 Земельного кодексу України, зобов`язаний був одночасно здійснити реєстрацію припинення права оренди ТОВ "Роза - Л", що виникло на підставі договору оренди між ТОВ "Роза - Л" та Нещерівською сільською радою. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач просить суд зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) здійснити державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ "Роза-Л" на земельну ділянку з кадастровим номером 223186200:05:005:0020.

Відповідач проти позову заперечував, надав до суду письмовий відзив, у якому зазначив, що наказ відповідача №230/6 від 07.02.2020 та рішення комісії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 30.01.2020, не оскаржується. Вказав, що позивачем оскаржуються дії державного реєстратора Гайдамаки В.В., що свідчить про неналежного відповідача в справі. Також зазначив, що відповідач не вправі втручатися в діяльність державних реєстраторів, що чітко передбачено Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Крім того, зазначив, що цей спір є приватно-правовим, та має розглядатися за правилами господарського чи цивільного судочинства. Просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 22.06.2020 відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 21.07.2020.

27 серпня 2020 року через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем стверджено, що відповідач помилково вважає, що даний спір є приватно-правовим, оскільки земельна ділянка була передана в оренду ТОВ "Роза - Л" як не витребуваний пай, а в самому рішенні про передачу земельної ділянки в оренду Нещерівською сільською радою зазначено, що ділянка передається на строк до дня державної реєстрації права власності на таку ділянку. Зазначені умови також закріплені і договорі оренди земельної ділянки. Зазначив, що відповідачем при розгляді скарги необхідно було прийняти рішення не лише про скасування рішення про відмову та про реєстрацію права власності, а й про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ "Роза - Л", яка проводиться без подання відповідної заяви заявниками одночасно з державною реєстрацією права власності. Щодо посилань відповідача на неможливість втручання в роботу державного реєстратора, пояснив, що державний реєстратор не розглядала скаргу позивача, а лише вчиняла дії на виконання ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень."

Протокольною ухвалою суду від 21.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 08.10.2020.

У судове засідання, призначене на 22.10.2020, з`явилися представник позивача та позивач. Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у судове засідання не з`явився, будь - яких клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без його участі до суду не надсилав.

У судовому засіданні позивачем до суду надано клопотання відкликання заяви про зміну предмету позову від 15.10.2020, яке протокольною ухвалою суду задоволено.

На підставі клопотання позивача про розгляд справи у порядку письмового провадження, протокольною ухвалою суду від 22.10.2020, враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд ухвалив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням позачергової 28 сесії Нещерівської сільської ради VII скликання від 28.03.2019 №360/45-28-VII передано в оренду ТОВ "Роза - Л" земельну ділянку з кадастровим номером 223186200:05:005:0020, площею 3,5875 га, яка є невитребуваним паєм на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, особою, яка має відповідне право, але не довше, ніж до 01.01.2026 (а.с. 12).

На підставі зазначеного рішення, 28.02.2019 між ТОВ "Роза - Л" та Нещерівською сільською радою укладено Договір оренди земельної ділянки №43, відповідно до п. 3.1 зазначено, що договір укладено до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, особою, яка має відповідне право, але не довше, ніж до 01.01.2026 (а.с. 13-14).

Як убачається з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ТОВ "Роза - Л" зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 223186200:05:005:0020, площею 3,5875 га на підставі зазначеного вище Договору оренди (а.с. 15-16).

Наказом Держгеокадастру ГУ Київської області Про надання земельної ділянки у власність від 13.09.2019 № 10-6б94/15-19-сг , надано гр. ОСОБА_1 у власність земельну ділянку кадастровий номер (3223186200:05:005:0020), загальною площею 3,5875 га, яка знаходиться на території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області (а.с. 11).

З метою проведення державної реєстрації права власності на вказану земельну ділянку, ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора Виконавчого комітету Обухівської міської ради Литовченко Т.О. із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятою 12.12.2019 за реєстраційним номером 37469336.

Рішенням державного реєстратора від 18.12.2019 №50309984 позивачу відмовлено в державній реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку з мотивів наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, а саме, у зв`язку із наявністю суперечності щодо власника земельної ділянки та орендодавця (а.с. 119).

Не погоджуючись із рішенням державного реєстратора Пацурин Г.П. через свого представника 24.01.2020 звернувся із скаргою про скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). У скарзі представник скаржника зазначив, що земельна ділянка з кадастровим номером 223186200:05:005:0020, перебувала як невитребуваний пай у оренді ТОВ "Роза - Л" на підставі договору оренди між між ТОВ "Роза - Л" та Нещерівською сільською радою. У подальшому, земельна ділянка передана йому у власність, будь - які суперечності щодо земельної ділянки відсутні, а тому у державного реєстратора відсутні були правові підстави для відмови у реєстрації права власності. Крім того, вказав, що договір був укладений до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, особою, яка має відповідне право (а.с.83-85) .

Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) на підставі висновку Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) від 30.01.2020 винесено наказ №230/6 від 07.02.2020 про задоволення скарги адвоката Квітіна Р.В. в інтересах ОСОБА_1 (а.с. 71).

Висновок Колегії мотивований тим, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 223186200:05:005:0020 є ГУ Держгеокадастру у Київській області. На підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області від 13.09.2020 вказана земельна ділянка передана скаржнику у власність. Відповідно до ч. 5 ст. 31 Закону України "Про оренду землі", особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному ст. 148-1 ЗК України (а.с. 72-75).

Пунктом 3 наказу №230/6 від 07.02.2020 наказано провести державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186200:05:005:0020 за ОСОБА_1 , виконання покласти на Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

У подальшому, державний реєстратор Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 11.02.2020 зареєстрував право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 223186200:05:005:0020 (Номер запису про право власності: 35433491), що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 16).

Як стверджує позивач, під час державної реєстрації за ним права власності на зазначену земельну ділянку, державним реєстратором не скасовано запис про інше речове право 30981840 від 28.03.2019, відповідно до якого зареєстровано право оренди ТОВ Роза-Л код ЄДРНОУ: 39633783, що виникло на підставі договору оренди №45 від 28.03.2019, укладеного між орендарем ТОВ Роза-Л (код ЄДРПОУ 39633783) та орендодавцем Нещерівська сільська рада Обухівського району Київської області (код ЄДРПОУ 04812924), що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 15).

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем не у повному обсязі виконано наказ №230/6 від 07.02.2020 про задоволення скарги адвоката Квітіна Р.В. в інтересах ОСОБА_1 , а тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються нормами Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до положень ч. 1, 2, 9 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

За приписами ч.6 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення, зокрема, про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав;

б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" "і" "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

Згідно із ч. 7 ст. 37 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються.

Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених підпунктами "г" та "ґ" пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.

Рішення, дії чи бездіяльність Мін`юсту чи його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Статтею 30 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлені особливості державної реєстрації права оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки.

Так, право оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, надані в оренду органами державної влади, органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", здійснюється без державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки в Державному реєстрі прав.

Згідно із ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05.06.2003 №899-IV, перозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

При цьому, з моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв`язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов`язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.

Із аналізу вищезазначених норм законодавства убачається, що якщо особа не погоджується з рішенням державного реєстратора, вона може оскаржити таке рішення до територіального органу Мін`юсту, який за наслідками розгляду заяви приймає відповідне рішення, яке є обов`язковим для виконання.

При цьому, у випадку задоволення скарги скаржника та скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав, таке рішення виконується не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав технічним реєстратором Державного реєстру прав.

У той же час, як убачається із висновку Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) від 30.01.2020, власником земельної ділянки з кадастровим номером 223186200:05:005:0020 є ГУ Держгеокадастру у Київській області. На підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області від 13.09.2020 вказана земельна ділянка передана ОСОБА_1 у власність.

Пунктом 3 наказу №230/6 від 07.02.2020, який прийнято на підставі висновку Колегії, наказано провести державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186200:05:005:0020 за ОСОБА_1 , виконання покласти на Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Суд звертає увагу, що Законом передбачена особливість реєстрації права на земельну ділянку, яка перебувала в оренді як невитребуваний пай. Зокрема, з моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.

При цьому, подання окремої заяви для здійснення реєстрації припинення права оренди, чинним законодавством не передбачено.

Як встановлено у ході розгляду справи, на виконання п. 3 наказу №230/6 від 07.02.2020, державний реєстратор Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 11.02.2020 зареєстрував право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 223186200:05:005:0020 (Номер запису про право власності: 35433491), що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 16).

Однак, всупереч нормам законодавства, державна реєстрація припинення права оренди, яка проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності, здійснена не була.

За таких обставин, суд вважає, що при виконанні п. 3 наказу №230/6 від 07.02.2020, саме відповідачем була здійснена бездіяльність щодо невчинення такої реєстраційної дії.

При цьому, не заслуговують на увагу посилання відповідача, що вчинення реєстраційних дій відбувається державним реєстратором, а втручання в роботу державного реєстратора забороняється законом. А тому, при зверненні до суду, позивачем заявлено позовні вимоги не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.

Так, відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення державної реєстрації прав забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У той же час, відповідно до статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", територіальні органи Міністерства юстиції України в межах території, на якій вони здійснюють свою діяльність:

1) здійснюють контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав;

2) розглядають скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав та приймають обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

3) складають протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;

4) організовують роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів;

5) забезпечують доступ державних реєстраторів до Державного реєстру прав та приймають рішення про блокування такого доступу у випадках, передбачених цим Законом;

6) здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

А тому, при виконанні наказу №230/6 від 07.02.2020, відповідач діяв у межах повноважень, встановлених ст. 8 цього Закону, не втручаючись у роботу державного реєстратора.

При цьому, вчинення реєстраційної дії у зазначеному наказі покладено саме на Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що повністю спростовує доводи відповідача.

Також, не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо наявності приватно-правового спору у даній адміністративній справі.

Суд констатує, що згідно з умовами договору та ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", право оренди земельної ділянки за ТОВ "Роза - Л" автоматично припинено у силу закону. А тому, у межах розгляду даної адміністративної справи, відсутній спір про право.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.1 ст.77 КАС України).

Всупереч наведеним вимогам, відповідач не надав суду доказів щодо правомірності оскаржуваних дій.

На підставі досліджених судом доказів, встановлених обставин справи, та аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. Відтак, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) здійснити державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ "Роза-Л" на земельну ділянку з кадастровим номером 223186200:05:005:0020, площею 3,5875 га, що виникло на підставі договору оренди №45 від 28.03.2019, укладеного між орендарем - ТОВ "Роза-Л" та орендодавцем - Нещерівською сільською радою Обухівського району Київської області, код ЄДРПОУ: 04812924 (запис про інше речове право 30981840 від 28.03.2019).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ЄДРПОУ:43315602) судовий збір у розмірі840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.