Рішення

від 23.11.2020 по справі 440/4871/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 листопада 2020 року м. ПолтаваСправа №440/4871/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міського голови міста Кременчука Малецького Віталія Олексійовича, виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Громадської організації "Всеукраїнська організація інвалідів" Українське товариство сліпих", Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українського Товариства сліпих про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Міського голови міста Кременчука Малецького Віталія Олексійовича (надалі - Кременчуцький міський голова Малецький В.О.), виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (надалі - Виконком), треті особи: Громадська організація "Всеукраїнська організація інвалідів" Українське товариство сліпих" (надалі - ГО "ВОІ "УТОС"), Кременчуцьке учбово-виробниче підприємство Українського Товариства сліпих (надалі - Кременчуцьке УВП УТОС), у якій просив:

визнати протиправним та скасувати розпорядження виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 15.11.2019;

визнати протиправними дії міського голови міста Кременчука Малецького Віталія Олексійовича щодо видання розпорядження виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 15.11.2019;

зобов`язати міського голову м. Кременчука Малецького Віталія Олексійовича утриматися від виконання розпорядження виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 15.11.2019 №428-Р.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що на підставі Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ПЛ №006868, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №684, Кременчуцьке УВП УТОС має у постійному користуванні земельну ділянку площею 0,1841 га (кадастровий номер 5310436500:08:003:1066), що знаходиться у АДРЕСА_1 , на якій розташована будівля гуртожитку, що є приватною власністю ГО "ВОІ "УТОС" та передана у постійне (оперативне) користування Кременчуцькому УВП УТОС. Розпорядженням Кременчуцького міського голови Малецького В.О. від 15.11.2019 №428-Р утворено та затверджено персональний склад робочої групи з питань визначення можливості прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1 , та умов його передачі, а також вирішено врегулювати питання припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 1841 кв.м. (кадастровий номер 5310436500:08:003:1066) у разі вирішення питання передачі будівлі гуртожитку до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука. Позивач вважає спірне рішення протиправним, оскільки в разі його реалізації Кременчуцьке УВП УТОС буде позбавлено права постійного користування земельною ділянкою та йому буде завдано значних матеріальних збитків.

Крім того, посилаючись на довідку Кременчуцького УВП УТОС від 27.08.2020 позивача зазначав, що підприємством наразі вживаються усі заходи, направлені на забезпечення його працевлаштування та надання йому і його сім`ї чотирьохкімнатної квартири за адресою по АДРЕСА_1 , відтак позивач вважає, що в разі реалізації розпорядження від 15.11.2019 №428-Р, Кременчуцьке УВП УТОС не зможе забезпечити його належними умовами проживання з наданням квартири.

2. Позиція відповідачів.

30.09.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник Виконкому проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні /а.с. 66-74/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що спірне розпорядження прийнято Кременчуцьким міським головою Малецьким В.О. , а тому Виконком не є належним відповідачем у справі щодо оскарження такого розпорядження.

Крім того, на думку відповідача, у спірних відносинах відсутнє порушення прав позивача оскаржуваним розпорядженням, оскільки таке розпорядження безпосереднього не стосується ОСОБА_1 . За твердженням відповідача, розпорядженням від 15.11.2019 №428-Р лише утворено та затверджено персональний склад робочої групи з питань визначення можливості прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1 та умов його передачі, а також вирішено врегулювати питання припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 1841 кв.м (кадастровий номер 5310436500:08:003:1066) у разі вирішення питання передачі будівлі гуртожитку від ГО "ВОІ "УТОС" до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука. Відтак, повноваження уповноваженої особи (міського голови) у цьому випадку обмежуються лише створенням та затвердженням персонального складу відповідної робочої групи. Водночас, оскаржуваним актом міського голови не ухвалювалося рішення про примусове вилучення (передачу) майна позивача у комунальну власність, оскільки таке право не віднесено до компетенції міської ради, її виконавчого комітету або міського голови. Таким чином, зазначене розпорядження є фактично рішенням з процедурних питань, зокрема, щодо порядку, а не щодо питань позбавлення права власності.

Окрім того, вважав, що розпорядження не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, тому не може бути предметом спору та не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Кременчуцький міський голова Малецький В.О. правом на подання відзиву до суду не скористався.

3. Позиція третіх осіб.

23.09.2020 до суду надійшла заява Кременчуцького УВП УТОС /а.с. 37-49/, в якій третя особа підтримала позов ОСОБА_1 у повному обсязі, та посилалися на ті ж обставини, що і позивач у позовній заяві.

01.10.2020 судом одержані письмові пояснення ГО "ВОІ "УТОС", у якій представник третьої особи повідомив, що позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує та просить їх задовольнити /а.с. 92-93/. Додатково представник третьої особи зазначив, що ні ГО "ВОІ "УТОС", ані Кременчуцьке УВП УТОС не звертались до відповідачів із заявами про передачу у комунальну власність будівлі гуртожитку чи іншого майна УТОС у м. Кременчуці Полтавської області.

4. Процесуальні дії по справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 відмовлено у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

30.09.2020 судом одержано відзив Виконкому на позову, у якому представник відповідача, окрім іншого просила закрити провадження у справі за позовом Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії /а.с. 73/. Зазначене питання суд окремо не розглядає, оскільки представником відповідача не подано окрему заяву, як те передбачено статтею 167 КАС України, про закриття провадження саме у цій справі. При цьому суд звертає увагу на те, що позивачем у цій справі є ОСОБА_1 , а не Кременчуцьке УВП УТОС.

Обставини справи

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, особою з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи.

Відміткою про зареєстроване місце проживання, проставленою у паспортному документі, підтверджено, що ОСОБА_1 проживає у м. Полтаві Полтавської області /а.с.15 - зворот/.

Кременчуцьке УВП УТОС є юридичною особою (ідентифікаційний код 05477505), номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.03.2005 №15851200000000986, основний вид діяльності - виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів (код КВЕД 25.29), що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 50/.

До матеріалів справи залучено копію Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ПЛ №006868 від 28.09.2001, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №684 /а.с. 53/, зі змісту якого слідує, що на підставі рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради народних депутатів Полтавської області від 23.08.2001 №1521 Кременчуцькому УВП УТОС надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,1841 га в межах згідно з планом; земельна ділянка розташована на території Кременчуцької міської ради; землю надано для експлуатації і обслуговування гуртожитку.

Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП "Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації"від 28.12.2007 №17251761 /а.с. 54/ та Технічним паспортом на виробничий будинок, виготовленим КП "Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації" 27.12.2007, копії яких залучені до матеріалів справи /а.с. 55-62/, підтверджено, що будівля, яка знаходиться за адресою: вул. Цюрупи, буд. 25 м. Кременчук, Полтавська область, є приватною власністю Українського товариства сліпих на підставі рішення Господарського суду Полтавської області від 02.10.2007, про що зроблений відповідний запис №1189 в книзі Н-5.

Відповідно до Переліку основних фондів ЦП УТОС, переданих в оперативне користування Кременчуцькому УВП УТОС станом на 31.12.2016, затвердженим головою ЦП УТОС Більчич В.М. /а.с. 63/, Кременчуцькому УВП УТОС передано в оперативне користування гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1.

20.08.2019 до Виконкому надійшов лист Центрального управління Всеукраїнської організації інвалідів Українського товариства сліпих (УТОС) від 08.08.2019 №09-3/116 /а.с. 77/, у якому повідомлено про те, що питання передачі в комунальну власність гуртожитку Кременчуцького УВП УТОС в м. Кременчуці по АДРЕСА_1 буде винесено для розгляду президією ЦП УТОС 21.08.2019.

21.08.2019 президією Центрального правління Українського товариства сліпих прийнято постанову №09-8 "Про надання дозволу Кременчуцькому УВП УТОС на передачу в комунальну власність місту Кременчуку будівлі гуртожитку", якою вирішено пропозицію міського голови міста Кременчук Малецького В.О. (лист від 31.07.2019 №01-5-3/1369) щодо передачі будівлі гуртожитку Кременчуцького УВП УТОС, розташованого за адресою: м. Кременчук, АДРЕСА_1, у комунальну власність територіальної громади міста Кременчук, прийняти до розгляду; створено робочу групу із членів системи УТОС; робочій групі опрацювати разом із міською владою м. Кременчук зазначене питання і свої пропозиції надати на розгляд президії ЦП УТОС; дію постанов ЦП УТОС від 05.06.2018 №06-9, від 18.09.2018 №09-26, від 20.11.2018 №11-27, від 19.03.2019 №03-16-24 призупинити /а.с. 78/.

На цій підставі розпорядженням Кременчуцького міського голови Малецького В.О. від 15.11.2019 №428-Р "Про створення та затвердження персонального складу робочої групи з питання визначення можливості прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука будівлі гуртожитку від Громадської організації "Всеукраїнська організація інвалідів "Українське товариство сліпих" (УТОС) по АДРЕСА_1 та умов його передачі" /а.с. 79/ з метою реалізації права осіб з інвалідністю - членів Кременчуцького УВП УТОС, що проживають в гуртожитку по АДРЕСА_1, на окреме житло в разі передачі будівлі гуртожитку до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука, керуючись статтею 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішено:

1. Створити та затвердити персональний склад робочої групи з питання визначення можливості прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука будівлі гуртожитку від ГО "ВОІ "УТОС" по АДРЕСА_1, та умов його передачі згідно з додатком.

2. У разі вирішення питання передачі будівлі гуртожитку від ГО "ВОІ "УТОС" до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука одночасно врегулювати питання припинення Кременчуцькому УВП УТОС права постійного користування земельною ділянкою площею 1841 кв.м. (кадастровий номер 5310436500:08:003:1066) по АДРЕСА_1 за його зверненням відповідно до ст. 142 Земельного кодексу України.

Додатком до вказаного розпорядження визначено Персональний склад робочої групи з питання визначення можливості прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука будівлі гуртожитку /а.с. 79 - зворот/.

23.01.2020 президією Центрального правління Українського товариства сліпих прийнято постанову №01-1 "Про розгляд звернення директора Кременчуцького УВП УТОС Гришина Ю.Ю.", якою вирішено погодитися з поданням директора Кременчуцького УВП УТОС Гришина Ю.Ю. на зміну цільового призначення земельної ділянки прилеглої до гуртожитку Кременчуцького УВП УТОС (кадастровий номер 5310436500:08600361066) за адресою м. Кременчук, АДРЕСА_1 для будівництва Кременчуцьким УВП УТОС і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (код КВПЦПЗ В02.07); після зміни цільового призначення земельної ділянки провести переговори з потенційними інвесторами; у разі зміни замовника на будівництво дію постанови призупинити; у разі не зміни Кременчуцькою міською радою цільового призначення земельної ділянки за адресою м. Кременчук, АДРЕСА_1 залишити без змін статус гуртожитку та інших допоміжних споруд, що на ній знаходяться /а.с. 52/.

Не погодившись з розпорядженням від 15.11.2019 №428-р та діями міського голови щодо його прийняття, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон №280/97-ВР).

Статтею 11 Закону №280/97-ВР передбачено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону №280/97-ВР сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Пунктами 19 та 20 частини четвертої статті 42 Закону №280/97-ВР передбачено, що сільський, селищний, міський голова (окрім перелічених) здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів та видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Відповідно до положень частини восьмої статті 59 Закону №280/97-ВР сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Об`єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Для розкриття цих категорій необхідно звернути увагу на Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 01.12.2004 №18-рп/2004 (справа №1-10/2004). Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

З урахуванням наведених вище міркувань Конституційний Суд України вирішив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або охоронюваний законом інтерес якої порушені такою діяльністю.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Оцінка судом обставин справи

Предметом цього спору є правомірність розпорядження Кременчуцького міського голови від 15.11.2019 №428-р "Про створення та затвердження персонального складу робочої групи з питання визначення можливості прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука будівлі гуртожитку від Громадської організації "Всеукраїнська організація інвалідів "Українське товариство сліпих" (УТОС) по АДРЕСА_1 та умов його передачі", а також дії міського голови щодо його видання.

За змістом пункту 1 цього розпорядження міським головою вирішено створити та затвердити персональний склад робочої групи з питання визначення можливості прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука будівлі гуртожитку від ГО "ВОІ "УТОС" по АДРЕСА_1 та умов його передачі.

Пунктом 2 оскаржуваного розпорядження визначено подальші дії у разі вирішення питання передачі будівлі гуртожитку від ГО "ВОІ "УТОС" до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука, а саме: зазначено про необхідність врегулювати питання припинення Кременчуцькому УВП УТОС права постійного користування земельною ділянкою площею 1841 кв.м. (кадастровий номер 5310436500:08:003:1066) по АДРЕСА_1 , за його зверненням відповідно до статті 142 Земельного кодексу України.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

У вітчизняній теорії права загальновизнано, що індивідуально-правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні такі ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.

Індивідуальні акти стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє ці акти від нормативних, є їх правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їх конкретність, а саме чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративних правовідносин, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, індивідуальних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 09.04.2019 у справі №9901/611/18, від 18.09.2019 у справі №9901/801/18.

Суд зауважує, що дія розпорядження Кременчуцького міського голови Малецького В.О. від 15.11.2019 №428-Р стосується прав та законних інтересів ГО "ВОІ "УТОС", яка є власником гуртожитку як об`єкта нерухомого майна, а також Кременчуцького УВП УТОС, яке є користувачем земельної ділянки під гуртожитком.

Водночас зазначене розпорядження не містить положень, що прямо чи опосередковано стосувались би прав та законних інтересів ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач є членом ГО "ВОІ "УТОС" чи найманим працівником Кременчуцького УВП УТОС. Більш того, позивач не є членом територіальної громади міста Кременчука Полтавської області, адже зареєстрований та фактично проживає у м. Полтаві, про що, зокрема, свідчать його паспорт та позовна заява, у якій адресою місця проживання ОСОБА_1 зазначено м. Полтаву Полтавської області.

У контексті наведеного, суд зауважує, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Таким чином судовому захисту підлягає лише порушене право особи. До адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Водночас, відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо такі рішення прийняті суб`єктом владних повноважень поза межами визначеної законом компетенції, або ж оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18.10.2019 у справі №813/38/16, від 27.02.2020 у справі №440/569/19.

Однак, позивачем наявності таких обставин не доведено, а судом не виявлено.

Окремо варто відзначити, що спірним розпорядженням лише утворено та затверджено персональний склад робочої групи, сам по собі розгляд питання щодо перевірки та встановлення можливості/неможливості прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука будівлі гуртожитку не створить жодних умов та обставин, за яких на Кременчуцьке УВП УТОС буде покладено додаткові зобов`язання, зокрема щодо надання згоди на передачу такої будівлі гуртожитку у комунальну власність чи вчинення будь-яких інших дій, спрямованих на передачу майна.

Так само, пунктом 2 розпорядження лише встановлений порядок подальших дій та визначено обставину (умову), при настанні якої слід вчинити такі дії, а саме: у разі вирішення питання передачі будівлі гуртожитку від ГО "ВОІ "УТОС" до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука. Крім того, зазначено, що врегулювання питання припинення права постійного користування здійснюватиметься за зверненням Кременчуцького УВП УТОС відповідно до статті 142 Земельного кодексу України.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Зі змісту наведених положень слідує, що припинення права постійного користування земельною ділянкою здійснюється за заявою землекористувача до власника земельної ділянки, а відтак право користування земельною ділянкою площею 1841 кв.м. з кадастровим номером 5310436500:08:003:1066, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , може бути припинено за відповідною заявою суб`єкта, в постійному користуванні якого знаходиться така земельна ділянка.

Доводи позивача про створення загрози завдання матеріальної шкоди та порушення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Першого протоколу до Конвенції суд вважає безпідставними з огляду на вищевикладені обставини.

Суд також вважає надуманими твердження позивача про те, що в разі реалізації розпорядження від 15.11.2019 №428-Р Кременчуцьке УВП УТОС не зможе забезпечити його належними умовами проживання з наданням квартири, оскільки суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Разом з цим, суд відхиляє доводи представника Виконкому відносно того, що спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки правовідносини у цій справі не підлягають розгляду судами. Суд зазначає, що Конституцією України гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до положень статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, тобто право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, водночас в ході розгляду справи суд встановлює наявність відповідного порушення права або законного інтересу особи.

Відсутність порушення прав, свобод чи законних інтересів позивача оскаржуваним розпорядженням та діями міського голови щодо його видання є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, однак не може розцінюватись як відсутність у позивача права на звернення до суду та необхідність закриття провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

А оскільки підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування розпорядження від 15.11.2019 №428-р та визнання протиправними дій Кременчуцького міського голови Малецького В.О. відсутні, то й у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання міського голови утриматись від виконання спірного розпорядження належить відмовити, адже така вимога є похідною від вищеописаних.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач від сплати судового збору звільнений, оскільки є учасником бойових дій та особою з інвалідністю другої групи.

Відповідачі та треті особи доказів понесення судових витрат суду не надали.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міського голови міста Кременчука Малецького Віталія Олексійовича, виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Громадської організації "Всеукраїнська організація інвалідів" Українське товариство сліпих", Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українського Товариства сліпих про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Кукоба