Рішення

від 24.11.2020 по справі 440/4823/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4823/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадження заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

13 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області в якому просив: визнати незаконною бездіяльність Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області щодо ненадання відповіді на запит на отримання публічної інформації ОСОБА_1 від 09 липня 2020 року; зобов`язати Стасівську сільську раду Диканського району Полтавської області надати відповідь на запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 09 липня 2020 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного (у письмовому провадженні).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 до Стасівської сільської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії - задоволено.

13 листопада 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії призначити до розгляду у письмовому провадженні в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду.

Копію ухвали суду від 16 листопада 2020 року направлено сторонам засобами поштового зв`язку, а також шляхом надсилання на електронні пошти сторін.

Надаючи оцінку вказаній заяві, суд дійшов наступних висновків.

Згідно частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини першої - третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відтак, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/160 від 18 жовтня 2018 року у справі № 813/4989/17, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі; на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано до суду: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 25 серпня 2020 року, копію ордеру на надання правничої допомоги, копію калькуляції-рахунку № 1 від 11 листопада 2020 року, копію акту виконаних робіт від 11 листопада 2020 року, копію квитанції від 11 листопада 2020 року № 0.0.1901195142.1 про сплату послуг за надання правничої допомоги у справі № 440/4823/20 на суму 7 000 грн, копію меморіального ордеру № @2PL836078 від 11 листопада 2020 року на суму 7 000 грн, копію додаткового договору від 11 листопада 2020 року до договору про надання правової (правничої) допомоги від 25 серпня 2020 року.

Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України виходить із наступного:

- дана справа відноситься до незначної складності;

- позовна заява фактично складена на шести аркушах;

- до позовної заяви, крім документів на підтвердження повноважень представника позивача додано копію запиту на отримання публічної інформації та копію листа Стасівської сільської ради;

- позов носить немайновий характер.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вказала колегія суддів Верховного Суду у постанові від 07 листопада 2019 року по справі № 905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Вищевказані висновки зазначені в постанові Верховного суду від 08 квітня 2020 року по справі № 922/2685/19.

Крім того, у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

Відповідно до частин першої - четвертої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши надані документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що розмір витрат сплачених за надання правничої допомоги, заявлений розмірі 7 000 грн не є співмірним із складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним у калькуляції переліком.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, яким стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.

Керуючись статтями 241-245, 252 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Заяву представника представника Юрченка Юрія Миколайовича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати витрат на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Стасівської сільської ради (код ЄДРПОУ 21046743, юридична адреса: вул. Миру, 40, с. Стасі, Диканський район, Полтавська область, 38541).

В решті заяву залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Суддя С.О. Удовіченко