Рішення

від 24.11.2020 по справі 495/10379/17

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/10379/17

№ провадження 2/495/235/2020

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

24 листопада 2020 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Іванченко А.С., Ткаченко О.М.

справа № 495/10379/17,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, голови постійної комісії з питань сільського господарства, будівництва, екології та раціонального землекористування Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області та голови постійної комісії з питань сільського господарства, будівництва, екології та раціонального землекористування Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_10, голови Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Кравченко Петра Пилиповича, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення факту належності майна та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернулись до суду з позовом до Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, голови постійної комісії з питань сільського господарства, будівництва, екології та раціонального землекористування Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області та голови постійної комісії з питань сільського господарства, будівництва, екології та раціонального землекористування Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_10, голови Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Кравченко Петра Пилиповича, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про встановлення факту належності майна та скасування рішення, відповідно до ст. ст. 81,116,140-149,152,155 ЗК України, ст. ст. 15,16,373 ЦК України, уточнивши свої позовні вимоги 21.08.2018 року остаточно просять суд: визнати протиправним та скасувати рішення Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 505-VІІ від 01.09.2017 року.

Так вимоги позивачів мотивовані тим, що 22.12.1997 року протоколом ХІ сесії ХХІІ скликання було прийнято рішення на підставі ст. 6 ЗК України передати безкоштовно у приватну власність для обслуговування житлових будинків і господарських споруд, ведення особистого підсобного господарства громадянам сільської ради земельні ділянки, які використовувались ними на той час, відповідно до списку, який додавався до цього протоколу.

Відповідно до запису по господарської книги № 10 за 1995-1997 роки, з 1997 по 2016 року є відмітка про власників, землекористувачів земельної ділянки в АДРЕСА_1 , де власником вказано ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що у зв`язку з тим, що нумерація земельних ділянок по АДРЕСА_1 була в хаотичному порядку, це змусило звернутись до виконавчого комітету про упорядкування нумерації земельних ділянок по вищезазначеній вулиці, де в„– 13а став в„– 25 / рішення виконавчого комітету Випасненської сільської ради № 97 від 27.10.2016/.

У серпні він передав право оформлення кадастрового номеру на земельну ділянку в„– 25 своєму сину - позивачу ОСОБА_2 .

За його заявою до Випасненської сільської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки, було прийнято рішення № 226/VІІ від 31.08.2016 року Про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/ за адресою: АДРЕСА_1 з земель житлової та громадської забудови , на підставі якого було виготовлено сертифікованим інженером-землевпорядником на підставі заяви ОСОБА_2 та доданого рішення та графічного матеріалу на вищевказану земельну ділянку, наданих Випасненською сільською радою в 2016 році.

Зазначений проект землеустрою був поданий Випасненській сільській раді на затвердження 23.12.2016 року на сесії, де було прийнято рішення № 328-VІІ про встановлення проїзду шириною 3 метри по АДРЕСА_1 вздовж земельних ділянок в„– 23 та в„– 25 .

Згодом, прийнятим рішенням № 417-VІІ від 07.07.2017 року змінено ширину проїзду до 6 м.

Рішенням № 505-VІІ від 01.09.2017 року внесено зміни у рішення сільської ради від 31.08.2016 року № 226- VІІ, де перший пункт викладено в наступній редакції: дати дозвіл гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,2279 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/ за адресою: АДРЕСА_5 із земель житлової та громадської забудови .

Позивач вказує, що на претензію на рішення №505- VІІ від 01.09.2017 року та заборону на рішення №505-VІІ від 01.09.2017 року, Випасненська сільська рада не відреагувала.

Випасненська сільська рада зверталась до приватного підприємства Укр-Проект-Строй-Сервіс та просила провести контрольний обмір земельних ділянок в АДРЕСА_6 , що було виконано за рахунок землекористувачів вищезгаданих ділянок.

Заявою від 02.04.2012 року власник земельної ділянки АДРЕСА_1 ОСОБА_1 звертався до голови та просив затвердити контрольний план земельної ділянки, але жодних рішень за цією заявою сільською радою прийнято не було.

12.08.2012 року власник земельної ділянки АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 уклав угоду з ПП Укр-Проект-Строй-Сервіс на виконання платної послуги щодо проектно - розшукувальних робіт по підготовці технічної документації, що посвідчує право на земельну ділянку АДРЕСА_1 , з дотриманням вимог законодавства на підставі декретного рішення від 1997 року, але Випасненська сільська рада відмовилась погоджувати технічну документацію із землеустрою та вказувала на необхідності виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

За ствердженнями позивача, обставини склались так, що на той час матеріально неможливо було сплатити ще один проект, тому рішення щодо оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку залишилось відкритим.

З урахуванням наведеного вище, позивачі і звернулись до суду з даним позовом.

08 грудня 2017 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду по вказаній справі було відкрито провадження та вона призначена до судового розгляду по сутті. /л.с. 23/

18 січня 2018 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду суд перейшов до загального позовного провадження та справа призначена до підготовчого судового розгляду./л. с. 41-42/

12 вересня 2018 року позивачами надане клопотання про призначення судово земельно - технічної експертизи. /л.с. 118-121/

Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду від 12 вересня 2018 року клопотання позивачів про призначення судової земельно - технічної експертизи було задоволено. /л.с. 142-144/

05 серпня 2019 року за клопотанням позивача провадження по справі було поновлено для уточнення кола осіб по справі. /л.с. 158- 159/

19 березня 2020 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду підготовче провадження по справі було закрито та вона призначена до судового розгляду по сутті.

В судове засідання позивачі надали заяви про розгляд справи у відсутність, з проханням позовні вимоги задовольнити, на заочний розгляд справи згодні.

Представник Мологівської сільської ради та голова постійної комісії з питань сільського господарства, будівництва, екології та раціонального землекористування Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області в судове засідання не з`явились, про дату, час, та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, винести законне і обґрунтоване рішення.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в судове засідання не з`явились, про дату, час, та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причина неявки суду невідома.

Стосовно осіб Випасненська сільська рада, голова Випасненської сільської ради та голова постійної комісії з питань сільського господарства, будівництва, екології та раціонального землекористування Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, вони втратили свій процесуальний статус сторони у зв`язку з реорганізацією шляхом приєднання до Мологівської сільської ради.

Більш того, письмовою заявою ОСОБА_10 повідомлено, що з 03.01.2018 року він втратив свої повноваження депутата Випасненської сільської ради, та не є членом та головою постійної депутатської комісії з питань сільського господарства, будівництва, екології та раціонального землекористування Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Суд розглядає справу за відсутність сторін, відповідно наданих заяв, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд приходить до наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що дійсно 22.12.1997 року згідно Протоколу одинадцятої сесії сільської ради ХХІІ скликання Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, на підставі ст. 6 ЗК України передано безкоштовно у приватну власність земельні ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, ведення особистого підсобного господарства громадянам сільської ради , згідно списку, що додавався, зокрема ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,18 га. /л.с.11-12/.

Позивачами у позові вказується, що згідно запису в по господарської книги Випасненської сільської ради щодо власників, користувачів земельної ділянки, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки по АДРЕСА_2 .

У зв`язку з упорядкуванням нумерації земельних ділянок було прийнято рішення виконкомом Випасненської сільської ради № 97 від 27.10.2016 року, за яким земельна ділянка № 13 а стала № 25 .

Згідно листа виконавчого комітету Випасненської сільської ради № 126 /зем від 13.03.2012 року, Випасненська сільська рада просила провести контрольний обмір земельних ділянок в АДРЕСА_7 , за рахунок землекористувачів вищевказаних земельних ділянок. /л.с.13/.

На підставі вищенаведеного приватним підприємством Укрпроектстройсервіс було проведено контрольний обмір земельних ділянок в АДРЕСА_7 , за результатами чого було складено план, у якому вказано площу земельної ділянки по АДРЕСА_1 у розмірі 0,2500 га. /л.с.15/.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до голови Випасненської сільської ради із заявою з проханням затвердити контрольний план земельної ділянки по АДРЕСА_1 /л.с.14/. Вказує, що Випасненська сільська рада жодних рішень за цією заявою не приймала.

Разом з тим, 31.08.2016 року Випасненською сільською радою винесено рішення № 226-VІІ, яким надано дозвіл гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд /присадибна ділянка/ за адресою: АДРЕСА_1 з земель житлової та громадської забудови . /л.с.8/.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Випасненської сільської ради № 328-VІІ від 23.12.2016 року, встановлено проїзд шириною 3 метри по АДРЕСА_7 вздовж земельних ділянок по АДРЕСА_4 , землекористувач якої є гр. ОСОБА_3 та по АДРЕСА_5 , землекористувачем якої є ОСОБА_2 .

Земельну ділянку під проїздом віднесено до земель загального користування с. Випасне. /л.с.18/.

07.07.2016 року Випасненською сільською радою було прийнято рішення № 471 - VІІ, яким внесено зміни до рішення сільської ради від 23.12.2016 року № 328-VІІ Про встановлення проїзду по АДРЕСА_7 вздовж земельних ділянок по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 та віднесення його до земель загального користування, а саме: перший пункт рішення викладено в новій редакції наступного змісту: Встановити проїзд шириною 6 метрів по АДРЕСА_7 вздовж земельних ділянок по АДРЕСА_4 , землекористувач якої є гр. ОСОБА_3 та по АДРЕСА_5 , землекористувачем якої є ОСОБА_2 та по ширині земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_9 , власником якої є гр. ОСОБА_4 . Другий пункт залишено без змін.

Доповнено рішення третім пунктом наступного змісту: Рекомендувати гр. ОСОБА_2 звернутися до землевпорядної організації для отримання матеріалів інвентаризації земельної ділянки в АДРЕСА_7 з врахуванням ширини проїзду 6 метрів, для подальшого прийняття рішення сільською радою ./л.с.19/.

З урахуванням наведених рішень сільської ради, 01.09.2017 року Випасненською сільською радою винесено рішення № 505-VІІ, яким внесено зміни до рішення сільської ради від 31.08.2016 року № 226-VІІ Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд / присадибна ділянка/ за адресою: АДРЕСА_1 , з земель житлової та громадської забудови , а саме: п.1 рішення викладено в такій редакції: Дати дозвіл гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0,2279 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд / присадибна ділянка/ за адресою: АДРЕСА_1 . Другий пункт рішення залишено без змін. Третій пункт рішення викладено в такій редакції: Гр. ОСОБА_2 надати сільській раді для затвердження після погодження у встановленому порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0,2279 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд / присадибна ділянка/ за адресою: АДРЕСА_1 для затвердження сільської ради . /л.с.10/.

Листом № 272 /зем від 07.08.2017 року Випасненська сільська рада просила ФОП, сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_9 надати кадастровий план на земельну ділянку по АДРЕСА_5 за мінусом 3 метрів по довжині всієї ділянки. /л.с.17/.

Позивачі же у своєму позові вказували, що сільська рада неправомірно намагається змінити ширину проїзду з 3 метрів до 6 метрів, за рахунок земель приватної власності.

На заборону на рішення Випасненської сільської ради № 505- VІІ від 01.09.2017 року, ніяк не відреагувала. /л.с.21/

Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року №3477-ІV зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 1 статті 6 та статті 13 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь якого висунутого проти нього кримінального судочинства.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з елементів здійснення принципу справедливого судочинства є принципи "рівності вихідних умов", дотримання балансу сторін при розгляді справи в суді, а також принцип обґрунтованості судового рішення.

Так у пункті 23 Рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України (заява №63566/00 від 25 жовтня 2000 року, Суд нагадує, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Аналогічний висновок, висловлений Європейським судом з прав людини у п. 18 Рішення від 07 жовтня 2010 року (остаточне 21.02.2011р.) у справі Богатова проти України (заява №5232/04 від 27 січня 2004 року).

Більш детальніше щодо застосування складової частини принципу справедливого судочинства обґрунтованості судового рішення Європейський суд з прав людини висловився у п. 58 Рішення від 10 лютого 2010 року (остаточне 10.05.2011р.) у справі Серявін та інш. проти України (заява №4904/04 від 23 грудня 2003 року), а саме Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торія проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Приходячи до суті позовних вимог, судом враховуються наступні норми чинного законодавства, що врегульовують сферу даних правовідносин.

За змістом ст.115 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

У відповідності до ч. 6 ,7,9 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

У відповідності до ч.5,9 ст.79-1 ЗК України, формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Таким чином, існує певний порядок приватизації земельних ділянок та оформлення їх у приватну власність громадян.

Тому, суд критично ставиться до стверджень позивачів, що Випасненська сільська рада відмовилась погоджувати технічну документацію із землеустрою, обґрунтовуючи це тим, що потрібно виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Разом з тим, щодо встановлення належності позивачу земельної ділянки площею 0,25 по АДРЕСА_7 , слід вказати про наступне.

Задля повного всебічного та об`єктивного розгляду справи, Білгород-Дністровським міськрайонинм судом було витребувано завірену копію погосподарської книги Випасненської сільської ради з 1990 року по 2017 рік включно на господарства, що розташовані за адресою: АДРЕСА_16 та АДРЕСА_5 .

Як вбачається з облікової карти об`єкта погосподарського обліку, розташованого по АДРЕСА_5 , площа земельної ділянки, що надавалась та фактично використовувалась позивачами для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд / присадибна ділянка/ складала з 2001-2016 рр. - 0,200 га.

В той же час, 22.12.1997 року згідно Протоколу одинадцятої сесії сільської ради ХХІІ скликання Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, першочергово передавалась безкоштовно у приватну власність земельна ділянка для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, ведення особистого підсобного господарства громадянам сільської ради, ОСОБА_1 по АДРЕСА_7 , площею 0,18 га.

Вже, згодом в 2016 році, після прийняття рішення № 226-VІІ від 31.08.2016 року Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0,25 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд / присадибна ділянка /за адресою: АДРЕСА_1 з земель житлової та громадської забудови , ситуація змінилась та було вчинено виправлення площі земельної ділянки, що перебувала у користуванні на 0,25 га. /л.с.78-85/.

За клопотанням представника позивачів, було винесено ухвалу від 12.09.2018 року про призначення судової земельно - технічної експертизи, згідно якої призначено по цивільній справі судову земельно - технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

Який фактичний порядок користування земельними ділянками АДРЕСА_16 та АДРЕСА_9 , чи відповідає він відведеним земельним ділянкам в 1992-1997 р.р., 2000 -2017 р.р..?

За рахунок яких земель збільшилися або зменшилися земельні ділянки АДРЕСА_5 та АДРЕСА_9 ?

Чи є будівлі та споруди на земельній ділянці по АДРЕСА_4 , самочинними, чи виходять вони за межі земельної ділянки відведеної рішенням 1992 - 1997 р.р. громадянці України ОСОБА_8 /раніше земельна ділянка АДРЕСА_1 , рішення 22.12.1997 року/?

Яка ширина проїзду між земельними ділянками АДРЕСА_5 на теперішній час відповідно до нормативних актів?

Проведення судової земельно - технічної експертизи було доручено судовому експерту Міністерства юстиції України Мазуровій Інзі Станіславівні, проте позивачі не провели оплату витрат, пов`язаних з виконанням експертизи згідно наданого експертом рахунку, та просили поновити провадження.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 05.08.2019 року, поновлено провадження у зазначеній справі за заявою позивача та в подальшому позивачі не поверталися та не заявляли клопотань щодо її призначення.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77 - 80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході судового розгляду справи позивачі так і не довести належними та достовірними доказами належність їм земельної ділянки площею, 0,25 га по АДРЕСА_5 .

Більш того, суд звертає увагу, що ділянка передавалась безкоштовно у власність за рішенням сільської ради ОСОБА_1 , позивач ОСОБА_2 не надав доказів, що він безпосередньо має відношення до вказаної справи, вирішенням якої будуть відновлені його права.

Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Згідно зі статтею 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

2. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

3. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Загалом надаючи оцінку суті позовних вимог, вони зводяться до необхідності скасування рішення Випасненської сільської ради № 505-VІІ від 01.09.2017, на які суд зауважує про таке.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Статтею 4 Земельного кодексу України встановлено, що завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель

Згідно зі ст.12 ЗК України, п.34 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні розпорядження землями територіальної громади, у тому числі передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян, є виключною компетенцією сільських, селищних та міських рад.

Статтею 38 ЗК України закріплено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України є, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади,органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Разом з тим, позивачами не надано суду жодного належного та об`єктивного доказу, яким чином оскаржуване рішення суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси, навіть якщо прийняти до уваги рішення Випасненської сільської ради № 226-VІІ від 31.08.2016 року, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,25 га, а рішенням № 505- VІІ від 01.09.2017 звужено права позивачів щодо площі земельної ділянки, то скасування оскаржуваного рішення не відновить прав позивачів, адже винесенню рішення, що вважають протиправним позивачі, передувало ряд рішень сільської ради, а саме № 328- VІІ від 23.12.2016 року та № 471- VІІ від 07.07.2017 року.

Таким чином, позивач не набув у власність у встановленому законом порядку спірну земельну ділянку, не довів належними засобами доказування належності йому навіть на праві користування земельної ділянки площею 0,25 га по АДРЕСА_7 , адже першочергово йому передавалась у власність земельна ділянка площею 0,18 га, згодом до погосподарської книги вносились зміни про фактичне користування земельної ділянки площею 0,200 га, тож спірна земельна ділянка у сенсі розуміння ст.79-1 ЗК України, не є сформованою, до того ж позивачами не доведено яким чином оскаржуване рішення порушує їх права, та яким чином його скасування в судовому порядку відновить їх права та інтереси.

За таких обставин, на основі повно та всебічно досліджених доказів, з урахуванням вимог чинного законодавства, та його правозастосування до фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, голови постійної комісії з питань сільського господарства, будівництва, екології та раціонального землекористування Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області та голови постійної комісії з питань сільського господарства, будівництва, екології та раціонального землекористування Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_10, голови Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Кравченко Петра Пилиповича, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення факту належності майна та скасування рішення, у зв`язку з його необґрунтованістю та недоведеністю.

Керуючись, ст. ст. 26,59 ЗУ Про місцеве самоврядування , ст. ст. 79-1,115,118,152 ЗК України, ст. ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛ И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, голови постійної комісії з питань сільського господарства, будівництва, екології та раціонального землекористування Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області та голови постійної комісії з питань сільського господарства, будівництва, екології та раціонального землекористування Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_10, голови Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Кравченко Петра Пилиповича, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення факту належності майна та скасування рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_4 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , які проживають за адресою: АДРЕСА_15 .

Відповідач: Мологівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, адреса: вул.. Кишинівська, 221а, с. Молога Білгород-Дністровський район, Одеська область, код ЄДРПОУ 0546014.

Відповідач: Випасненська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, адреса: вул. Кишинівська,167а, с. Випасне, Білгород-Дністровський район Одеської області, код ЄДРПОУ 04379344.

Відповідач: голова постійної комісії з питань сільського господарства, будівництва, екології та раціонального землекористування Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області та голова постійної комісії з питань сільського господарства, будівництва, екології та раціонального землекористування Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_10, адреса: вул. Багряного, 28а, с. Випасне, Білгород-Дністровський район Одеської області.

Відповідач: голова Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Кравченко Петра Пилиповича, адреса: вул. Кишинівська,167а, с. Випасне, Білгород-Дністровський район Одеської області.

Відповідач: ОСОБА_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_15 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які мешкають за адресою: АДРЕСА_9 .

Повний текст рішення складений 24 листопада 2020 року.

Суддя: