Постанова

від 23.11.2020 по справі 753/18113/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 753/18113/18 головуючий у суді І інстанції Трусова Т.О.

провадження № 22-ц/824/13960/2020 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді -Березовенко Р.В., суддів:Суханової Є.М., Сержанюка А.С., з участю секретаряМариненко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - ОСОБА_2 , на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 08 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Садівничий кооператив Вікторія , голови правління Обслуговуючого кооперативу Садівничий кооператив Вікторія Стріхи Віктора Володимировича, Товариства з обмеженою відповідальністю Київські енергетичні послуги про визнання незаконним та скасування рішення правління про відключення будинку від мережі електропостачання, зобов`язання не чинити перешкоди у постачанні електроенергії, зобов`язання укласти договір,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу Садівничий кооператив Вікторія та голови його правління Стріхи Віктора Володимировича про визнання незаконним та скасування рішення правління про відключення будинку позивача від мережі електропостачання. Одночасно з позовом позивач подав заяву про забезпечення позову. 20.09.2018 року суд постановив ухвалу про забезпечення позову, якою заборонив ОК СК Вікторія , в тому числі членам його правління, відповідальним особам за постачання електроенергії, у будь-який спосіб виконувати рішення правління від 08.09.2018 про відключення від мережі електропостачання належного позивачу будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08 вересня 2020 року позов залишено без розгляду . Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 , через представника - Веліканова К.С.,подав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. При цьому зазначає, що матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_1 належним чином про дату, час і місце проведення судового засідання.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження відповідачу було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

20.11.2020 року до суду надійшов відзив голови правління Обслуговуючого кооперативу Садівничий кооператив Вікторія Стріхи Віктора Володимировича, згідно якого відповідач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Зазначає, що 08.09.2020 року в судове засідання з`явився представник позивача - ОСОБА_2 , якого суд не допустив до участі в судове засідання у зв`язку з відсутністю доказів, що підтверджують його повноваження. Явка представника, на думку відповідача, свідчить про обізнаність позивача щодо дати судового засідання.

В судовому засіданні представник апелянта просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представник Обслуговуючого кооперативу Садівничий кооператив Вікторія , адвокат - Уманець С.Г. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Інші учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з`явилися, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч. 2 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України судове рішення має відповідати, в тому числі, на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належним чином повідомлявся про усі судові засідання з розгляду справи по суті, заяв від сторони позивача про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, тому наявні підстави для залишення позову без розгляду внаслідок повторної неявки позивача в судове засідання.

Проте, колегія суддів не погоджується з вказаним судовим рішенням, виходячи на наступного.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповідомлення позивача про розгляд справи, судом апеляційної інстанції встановлено.

Згідно ч.1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Відповідно до положень ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Крім того, згідно положень статті 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

З аналізу вказаних положень закону можна дійти висновку, що під час розгляду справи у суді першої інстанції належним доказом вручення судової повістки, відправленої поштою, було, зокрема, повідомлення про вручення рекомендованого листа.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи наявні судові повістки про виклик сторін в судове засідання на 08.09.2020 року о 14.00 год. (т.2, а.с.57).

Згідно зворотного поштового повідомлення судова повістка направлена позивачу ОСОБА_1 повернулася до суду з відміткою про причини повернення адресат відсутній (т.2, а.с.64), тобто без вручення адресату.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, щодо відсутності доказів належного повідомлення позивача про розгляд справи 08.09.2020 року о 14.00 год..

При цьому, колегія суддів критично оцінює доводи відповідача про обізнаність позивача щодо дати судового засідання, посилаючи на явку в судове засідання його представника, оскільки наявність в судовому засіданні представника якого не допущено до участі у судому засіданні не свідчить про належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції прийнято рішення про залишення позову без розгляду з порушенням норм процесуального права, а саме, розглянуто справу за відсутності позивача, щодо якого відсутні відомості про належне його повідомлення.

Крім того, наслідки неявки в судове засідання позивача визначені частиною 5 ст. 223 ЦПК України, відповідно до якої, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України , суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом зазначених вище процесуальних норм, правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки (двічі поспіль) позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності.

Право суду на залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України , можливе й у разі наявності заяви позивача про розгляд справи без його участі, за умови, що його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи в судове засідання призначене на 08.09.2020 року з`явився представник позивача - ОСОБА_2 (т.2, а.с.71), якого судом першої інстанції не було допущено до участі в судовому засіданні, внаслідок ненадання документів, що підтверджують його повноваження. Вказані обставини сторонами не заперечувались.

Недопущення судом першої інстанції представника позивача, на думку колегії суддів не свідчить про неявку сторони позивача в судове засідання без поважних причин.

Згідно частини третьої статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Так, у справі Bellet v. France , Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина перша статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя. У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці "право на суд" передбачено, зокрема, що особа повинна мати доступ до незалежного, неупередженого та компетентного суду.

У своєму рішенні в справі Голдер проти Сполученого Королівства , 1975 р. суд відзначив: Було б неприйнятним, на думку Суду, якби ч. 1 ст. 6 детально визначала процесуальні гарантії сторонам у судовому провадженні, не забезпечивши, насамперед, того, без чого користування такими гарантіями було б неможливим, а саме: доступу до суду. Характеристики "справедливості, публічності та оперативності судового провадження були б марними за відсутності судового провадження . Тож право на доступ до правосуддя має дуже важливе значення і без сумніву його необхідно вважати засадою.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції зробив передчасний та помилковий висновок про залишення позову без розгляду, що призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За приписами п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце судового засідання суду, якщо такий учасник обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

За вказаних обставин, апеляційний суд приходить до висновку про наявність правових підстав для обов`язкового скасування ухвали суду. У суду першої інстанції не було обґрунтованих підстав залишати позовну заяву без розгляду з підстав повторної неявки, оскільки не допущення представника позивача до судового розгляду, на думку колегії суддів не свідчить про неявку належним чином повідомленого позивача в судове засідання (докази належного повідомлення відсутні), а отже, оскаржуване судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального законодавства, не може вважатися законним та обґрунтованим і підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а висновок суду щодо залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та не відповідає нормам діючого законодавства, тому, відповідно до положень статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 , на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 08 вересня 2020 року задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 08 вересня 2020 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: Є.М. Суханова

А.С. Сержанюк