Постанова

від 24.11.2020 по справі 367/5795/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 367/5795/18 Головуючий у І-й інстанції - Саранюк Л.П.

апеляційне провадження № 22-ц/824/13258/2020 Доповідач Заришняк Г.М

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Мараєвої Н.Є., Рубан С.М.

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Руденка Андрія Олександровича, діючого в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Аверс-Сіті , на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 серпня 2020 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аверс-Сіті до приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Тернюк Єлизавети Володимирівни, ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 серпня 2020 року заяву задоволено.

Зупинено провадження в даній справі до набрання законної сили рішенням у цивільній справі №367/960/18 за позовом ТОВ Аверс Сіті до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус ВРНО Тернюк Є.В., ОСОБА_3 про визнання недійсним договору та про витребування майна з чужого незаконного володіння.

В апеляційній скарзі адвокат Руденко А.О., діючий в інтересах ТОВ Аверс-Сіті , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Пунктом 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження згідно ч.2 ст. 369 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленої ухвали суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про зупинення провадження в даній справі до набрання законної сили рішенням у цивільній справі №367/960/18 за позовом ТОВ Аверс Сіті до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус ВРНО Тернюк Є.В., ОСОБА_3 про визнання недійсним договору та про витребування майна з чужого незаконного володіння, суд першої інстанції виходив з того, що цивільна справа про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно об`єктивно не може бути розглянута до того моменту, поки судовим рішенням не буде визнано недійсним договір, який став підставою для реєстрації права власності.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує, що в провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа № 367/5795/18 за позовом ТОВ Аверс-сіті до приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Тернюк Є.В., ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Предметом позову в даній справі є визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), прийнятого приватним нотаріусом Тернюк Є.В. щодо реєстрації права власності нерухомого майна- квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

Підставами позову у даній справі Товариством значено, що для реєстрації права власності було подано документи не в повному обсязі, передбаченому законодавством, що є підставою для зупинення приватним нотаріусом розгляду заяви ОСОБА_1 про державну реєстрацію; подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а також не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, оскільки ОСОБА_1 не було подано договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно, акту, довідки та технічного паспорту на квартиру; рішення нотаріуса Тернюк Є.В. про державну реєстрацію, на підставі якого було зареєстровано право власності на квартиру за ОСОБА_1 , було прийнято з чисельними порушеннями Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Судом також було встановлено, що в провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа № 367/960/18 за позовом ТОВ АВЕРС СІТІ до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , 3-я особа приватний нотаріус Васильківського нотаріального округу Київської області Тернюк Є.В., ОСОБА_3 про визнання недійсним договору та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Також, співвідповідачами за даною позовною вимогою зазначено державного реєстратора - приватного нотаріуса Тернюк Є.В. та ОСОБА_1 , який звернувся із заявою та набув право власності на майно.

Предметом спору у справі № 367/960/18 є визнання недійсним з моменту укладення Договору купівлі-продажу майнових прав № С348 від 30.04.2010 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Аверс-Сіті та ОСОБА_4 ; та витребування у ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аверс-Сіті об`єкта нерухомості: квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1293426032109, загальною площею: 50.57 кв.м.).

Підставами у зазначеній справі є договір купівлі-продажу майнових прав, підписаний не уповноваженою особою, у зв`язку з чим договір суперечить ч.ч.2,3 ст. 203 ЦК України, оскільки у підписанта з боку продавця відсутня цивільна дієздатність та відсутнє волевиявлення ТОВ Аверс Сіті ; підписи з боку покупця (набувача майнових прав) виконані не особами, зазначеними у ьтаких документа, а іншими особами; документи, що стали підставою для здійснення державної реєстрації реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_1 складені (виготовлені) набагато пізніше, ніж вони датовані, текст документів не відповідає даті їх укладення (підписання); з боку покупця за договором купівлі-продажу майнових права відсутній факт оплати вартості майнових прав.

Відповідачем у даній справі зазначено сторону оскаржуваного договору купівлі-продажу майнових прав ОСОБА_1 .

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 253 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (ч.1п.5 ст. 251 ЦПК України).

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Визначаючи наявність підстав, передбачених п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і встановити ці обставини у даній справі неможливо.

Згідно з роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України, викладеними в п. 33 постанови "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року №2, визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України в справі № 6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

Таким чином, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Разом з тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Проте, суд першої інстанції, у порушення вимог пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, зазначивши конкретну іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, не проаналізував предмети та підстави позовів у справах і не вказав обставини, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про те, що наявність спору у справі про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими Товариство обґрунтовувало свої вимоги при розгляді позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Крім того, звертаючись з позовом про скасування державної реєстрації, Товариством не була зазначена така підстава позову як недійсність договору купівлі-продажу майнових прав, а вказані інші підстави.

Визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав та скасування рішення державного реєстратора є самостійними способами захисту порушеного права із самостійними фактичними та правовими підставами, а вимога до державного реєстратора не є похідною вимогою від вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав.

Крім того, зупинивши провадження у справі, суд порушив право позивача на справедливий суд та розумні строки розгляду справи.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

У справі Беллет проти Франції ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права .

Згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про незаконність постановленої судом ухвали є обґрунтованими, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.367, 374,379, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Руденка Андрія Олександровича, діючого в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Аверс-Сіті , - задовольнити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 серпня 2020 року скасувати, справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді: