Постанова

від 19.11.2020 по справі 611/905/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

19 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 611/905/18

провадження № 61-17475св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - секретар виконавчого комітету Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області Шматок Галина Василівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 21 червня 2019 року у складі судді

Коптєва Ю. А. та постанову Харківського апеляційного суду від 20 серпня

2019 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом доОСОБА_2 , третя особа - секретар виконавчого комітету Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області Шматок Г. В., про встановлення нікчемності заповіту.

Позовна заява мотивована тим, що вона є дочкою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У встановлений законом строк вона звернулася до Барвінківської державної нотаріальної контори Харківської області з заявою про прийняття спадщини, після чого їй стало відомо, що ОСОБА_3 залишив заповіт, посвідчений 25 липня 2014 року Великокомишуваською сільською радою Барвінківського району Харківської області, відповідно до якого заповів належну йому земельну ділянку, розташовану на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області, ОСОБА_2 .

Через деякий час, від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які указані свідками у спірному заповіті, позивачка дізналася, що при його складанні та посвідченні ОСОБА_3 присутнім не був.

Також, як на підставу позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що

ОСОБА_3 знаходився на лікуванні КЗОЗ Обласна психіатрична лікарня № 2 : у період з 09 жовтня 2009 року по 04 листопада 2009 року з діагнозом токсична енцефалопатія з психоорганічними розладами особистості ; у період з 09 вересня 2010 року по 08 жовтня 2010 року з діагнозом органічний емоційно - лабільний розлад на фоні синдрому алкогольної залежності , після якого не припинив зловживати спиртними напоями, а тому практично не міг розуміти значення свої дій.

Позивач вказувала і на порушення абзацу 1 пункту 2.10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 3306/5 від 11 листопада 2011 року, а саме заповіт не містить відомостей про місце проживання ОСОБА_2 .

Посилаючи на зазначені обставин та те, що її батько ніколи, на її думку, не залишив би ОСОБА_2 свою земельну ділянку у спадщину, відповідач мала змогу сфальсифікувала заповіт, скориставшись фізичною вадою заповідача,

ОСОБА_1 просила визнати заповіт нікчемним.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 21 червня

2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 17 вересня 2018 року у виді заборони державному нотаріусу Ізюмської державної нотаріальної контори, виконуючій обов`язки завідувача Барвінківської державної нотаріальної контори Харківської області Живолуп І. В., вчиняти дії щодо оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили.

Рішення суду мотивовано тим, що волевиявлення ОСОБА_3 на розпорядження своїм майном на випадок смерті саме на користь ОСОБА_2 було вільним, відповідало його дійсній волі, а формальні та незначні порушення, допущені при складанні заповіту, не є підставою для встановлення нікчемності заповіту.

Постановою Харківського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 21 червня

2019 року залишено без змін.

Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що волевиявлення ОСОБА_3 на розпорядження своїм майном на випадок смерті саме на користь

ОСОБА_2 було вільним, відповідало його дійсній волі, а порушень під час його укладення не встановлено.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

21 вересня 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 21 червня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не встановлено, чи мала секретар виконавчого комітету Комишуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області Шматок Г. В. право на посвідчення заповіту, чи мав заповідач право на заповіт, та чи виконала посадова особа вимоги щодо форми та посвідчення заповіту. Заповідач зловживав спиртними напоями, що підтверджується довідкою КЗ ОЗ Обласна психіатрична лікарня № 2

від 27 червня 2018 року № 25. На час укладення спірного заповіту заповідач не міг розуміти значення своїх дій, оскільки його діагноз лише посилювався. Судом не було роз`яснено право позивача заявити клопотання про призначення експертизи у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань. Є незрозумілим прийняття судом до уваги лише покази одного свідка, а інші були відкинуті. ОСОБА_3 не був присутнім при посвідченні заповіту, що було підтверджено свідками.

Доводи інших учасників справи

15 жовтня 2019 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду відзив, у якому просить у задоволенні касаційної скарги

ОСОБА_1 відмовити, а рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 21 червня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду

від 20 серпня 2019 року залишити без змін.

21 жовтня 2019 року секретар виконавчого комітету Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області Шматок Г. В. через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційної скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 21 червня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року залишити без змін.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Барвінківського районного суду Харківської області.

Зупинено дію рішення Барвінківського районного суду Харківської області

від 21 червня 2019 року та постанови Харківського апеляційного суду

від 20 серпня 2019 року, до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

У жовтні 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 21 червня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону

від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзивах на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Фактичні обставини справи

25 липня 2014 року секретарем виконавчого комітету Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області Шматок Г. В. було посвідчено заповіт ОСОБА_3 , зареєстрованого в реєстрі за № 03, за умовами якого ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: земельну ділянку, площею 7,1264 га, яка належить йому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю, серії Р2, виданого Барвінківською райдержадміністрацією 23 грудня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 480, заповів у власність ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 .

Як на підставу позовних вимог, ОСОБА_1 посилалася на те, що заповіт, складений 25 липня 2014 року від імені ОСОБА_3 , - є нікчемним, оскільки при його складанні та посвідченні її батько ОСОБА_3 присутнім не був. Позивачка вказує й на порушення Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, а саме, зазначає, що заповіт не містить відомостей про місце проживання ОСОБА_2 . Крім того у період з 09 жовтня 2009 року по 04 листопада 2009 року її батько знаходився на лікуванні КЗОЗ Обласна психіатрична лікарня № 2 з діагнозом токсична енцефалопатія з психоорганічними розладами особистості ; у період з 09 вересня 2010 року

по 08 жовтня 2010 року з діагнозом органічний емоційно лабільний розлад на фоні синдрому алкогольної залежності , після якого не припинив зловживати спиртними напоями, а тому практично не міг розуміти значення свої дій.

Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно частин першої та другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статей 1233 , 1234 ЦК України заповіт є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Загальні вимоги до форми заповіту та порядку його посвідчення встановлені статтями 1247 , 1248 ЦК України, відповідно до яких заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1248 ЦК України нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 ЦК України).

Частина перша статті 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 цього ЦК України.

На заповіт, як односторонній правочин поширюються загальні правила ЦК України щодо недійсності правочинів.

Недійсними є заповіти: 1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; 2) складенні особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); 3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником тощо).

Крім того, стаття 1251 ЦК України передбачає, що якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Згідно з вимогами ЦПК України учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов`язки. Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що спірний заповіт виконано за допомогою загальноприйнятих технічних засобів, містить припис про те, що він складений і записаний зі слів секретарем сільської ради, в двох примірниках та, у зв`язку хворобою рук ОСОБА_3 , текст заповіту підписано ОСОБА_6 , заповіт повністю прочитаний уголос заповідачем до його підписання при свідках ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , заповіт містить запис про те, що особу заповідача встановлено, його дієздатність перевірено; особи свідків, які прочитали уголос до його підписання і поставили в заповіті свої підписи, встановлено та їх дієздатність перевірено , та враховуючи те, що позивач не надала суду належних та допустимих доказів про те, що на момент посвідчення заповіту ОСОБА_3 не мав повної цивільної дієздатності, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 за недоведеністю.

Заповіт від 25 липня 2014 року посвідчений секретарем виконавчого комітету Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області Шматок Г. В. , яка є уповноваженою на те особою органу місцевого самоврядування.

Позовні вимоги пред?явлено про встановлення нікчемності заповіту, вимог про недійсність заповіту, який уклав заповідач, який не міг розуміти значення своїх дій, позивачем не заявлено.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі

№ 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 21 червня

2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

За змістом частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи те, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, відповідно до положень частини третьої статті 436 ЦПК України Верховний Суд поновлює дію рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 21 червня 2019 року та постанови Харківського апеляційного суду

від 20 серпня 2019 року .

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 21 червня

2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 20 серпня 2019 рокузалишити без змін.

Поновити дію рішення Барвінківського районного суду Харківської області

від 21 червня 2019 року та постанови Харківського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська