Рішення

від 17.11.2020 по справі 338/701/20

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/701/20

17 листопада 2020 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючої - судді Круль І.В.

за участю: секретаря с/з Круліковської Л.В.

представника позивача Паращук О.Ю.

представника відповідача Струк І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Богородчанського районного методичного кабінету Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, ліквідаційної комісії з припинення діяльності Богородчанського районного методичного кабінету Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до відділу освіти Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Богородчанського районного методичного кабінету Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 25 січня 2016 року вона була прийнята на посаду секретаря-друкарки Богородчанського районного методичного кабінету (надалі - РМК) згідно наказу № 25-к. 11 січня 2020 року керівник Богородчанського РМК видав наказ № 1-к Про можливе скорочення чисельності працюючих , однак її про це ніхто персонально не повідомляв. 01 червня 2020 року керівник Богородчанського РМК повідомив її про звільнення і вручив наказ про звільнення та трудову книжку, за яку вона не підписалась. Також в день її звільнення їй не виплатили всі суми, які належали до виплати (заробітну плату, вихідну допомогу в розмірі не менше середньомісячного заробітку згідно ст. 44 КЗпП України, компенсацію за невикористану відпустку згідно ст. 83 КЗпП України). Вважає, що звільнення її є незаконним, оскільки відсутнє рішення єдиного засновника (власника) Богородчанської РДА про скорочення чисельності працюючих Богородчанського районного методичного кабінету; завідувач методкабінету не повідомив за три місяці первинну профспілкову організацію про заплановане скорочення чисельності працівників; наказ про можливе скорочення чисельності працюючих №1-к від 11 січня 2020 року є необґрунтованим, оскільки не містить підстав скорочення чисельності працівників; завідувач Богородчанського РМК не повідомив про заплановане звільнення працівників центр зайнятості за два місяці; її персонально не повідомляли про майбутнє звільнення 01 червня 2020 року, не пропонували перевести на іншу роботу, не надали жодної інформації про відсутність вакантних посад; згоду на її звільнення не надавала ні профспілкова організація, членом якої вона була, ні вищестоящий орган профспілкової організації; в день її звільнення вона не підписувалася за отримання копії наказу і трудової книжки, а також в день її звільнення з нею не був проведений повний розрахунок, і вихідну допомогу їй було виплачено 15 червня 2020 року. Просить поновити її на посаді секретаря-друкарки Богородчанського районного методичного кабінету та стягнути середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з відділу освіти Богородчанської РДА.

Ухвалою від 07 липня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

05 жовтня 2020 року позивач подала суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить визнати незаконним і скасувати наказ Богородчанського районного методичного кабінету від 01 червня 2020 року № 21 Про звільнення , поновити її на посаді секретаря -друкарки Богородчанського районного методичного кабінету з 01 червня 2020 року та стягнути середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з відділу освіти Богородчанської РДА.

Ухвалою суду від 06 жовтня 2020 року до участі у справі залучено співвідповідача - ліквідаційну комісію з припинення діяльності Богородчанського районного методичного кабінету Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області.

03 листопада 2020 року представник позивача звернулася до суду із заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить визнати незаконним і скасувати наказ Богородчанського районного методичного кабінету від 01 червня 2020 року № 21 Про звільнення , визнати ОСОБА_1 такою, що звільнена 05 жовтня 2020 року з посади секретаря-друкарки Богородчанського районного методичного кабінету за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією Богородчанського районного методичного кабінету та стягнути середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з Богородчанської районної державної адміністрації на користь позивача.

06 серпня 2020 року на адресу суду надійшов відзив на позов за підписом голови Богородчанської РДА Мариневича Д., в якому представник відповідача з наведеними ОСОБА_1 в позовній заяві обставинами та правовими підставами позову не погоджується. Вказує, що методичний кабінет є юридичною особою публічного права, наділеною цивільною правоздатністю та дієздатністю. Відповідно до Статуту закладу, засновником методичного кабінету є Богородчанська РДА і відповідно до п.5.1 Статуту керівництво методкабінетом здійснюється відділом освіти Богородчанської РДА. Згідно з п. 1.8. Статуту, методкабінет самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах компетенції. Пунктом 5.3. Статуту методкабінету визначено, що його завідувач затверджує структуру методкабінету, приймає на роботу і звільняє працівників методкабінету. Тому рішення Богородчанської РДА - засновника методкабінету щодо проведення скорочення працівників Богородчанського районного методичного кабінету є необов`язковим. Також зазначає, що оскільки джерелами фінансування методкабінету є кошти районного бюджету, Богородчанською РДА видано розпорядження №295 від 06 грудня 2019 року Про виконання заходів щодо економного та раціонального використання коштів бюджету , згідно з п. 3 якого доручено управлінню освіти, молоді та спорту, в числі інших, вжити заходів щодо впорядкування мережі та штатів бюджетних установ. В свою чергу управління освіти, молоді та спорту 18 грудня 2019 року видало наказ №331 Про оптимізацію кількості штатних одиниць в закладах освіти району . Листом №20/01-14 від 09 січня 2020 року управління освіти, молоді та спорту зобов`язало завідувача районного методкабінету у зв`язку зі скороченням штатної чисельності та відсутністю фінансового ресурсу на виплату заробітної плати попередити працівників про наступне звільнення, і наказом Богородчанського РМК від 11 січня 2020 року № 1-к всі працівники вказаного закладу, в тому числі і позивач ОСОБА_1 , були попереджені про можливе звільнення у зв`язку зі скороченням чисельності працюючих, про що свідчать їхні підписи про ознайомлення на наказі.

29 вересня 2020 року представник позивача адвокат Паращук О.Ю. подала суду відповідь на відзив відповідача Богородчанської РДА, в якому зазначила, що відповідач Богородчанська РДА у відзиві не пояснила та не надала належних доказів того, на якій підставі Богородчанський РМК проводив скорочення працівників без погодження Богородчанської РДА як єдиного засновника (власника), що є недотриманням вимоги п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Посилання представника Богородчанської РДА на розпорядження від 06 грудня 2019 року №295 Про виконання заходів щодо економічного та раціонального використання коштів бюджету району не дає підстав вважати, що п. 3 вказаного розпорядження стосується Богородчанського районного методичного кабінету. Також представник позивача вказує, що у своєму відзиві відповідач Богородчанська РДА не спростував жодну з підстав незаконного звільнення ОСОБА_1 , які викладені в позовній заяві.

12 листопада 2020 року на адресу суду надійшло заперечення відповідача Богородчанської РДА щодо заяви про уточнення позовних вимог, в якому зазначено, що згідно розпорядження голови Богородчанської РДА від 31 березня 2020 року №99 створено ліквідаційну комісію з припинення діяльності Богородчанського районного методичного кабінету та встановлено, що вимоги кредиторів щодо методкабінету розглядаються протягом двох місяців з дня опублікування повідомлення про припинення юридичної особи. 05 жовтня 2020 року Богородчанський районний методичний кабінет ліквідовано і проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи. Виплати грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідовується, проводяться в порядку черговості, встановленому статтею 112 Цивільного кодексу України, а саме, в другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами. З наказом про ліквідацію юридичної особи Богородчанського РМК позивач ОСОБА_1 ознайомлена під розпис, що засвідчує її підпис на наказі про ліквідацію, отже строк для подання вимог кредитора минув, тому вважають безпідставною вимогу позивача про стягнення її середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з Богородчанської РДА і просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги від 03 листопада 2020 року підтримала, просила визнати незаконним і скасувати наказ Богородчанського районного методичного кабінету від 01 червня 2020 року № 21 Про звільнення ОСОБА_1 , визнати її такою, що звільнена 05 жовтня 2020 року з посади секретаря-друкарки Богородчанського районного методичного кабінету на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією Богородчанського районного методичного кабінету та стягнути середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з Богородчанської РДА.

Представник відповідача Богородчанської РДА в судовому засіданні заявлений позов не визнала, просила відмовити в задоволенні такого з підстав, викладених в наданому суду відзиві та запереченні щодо заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача - відділу освіти Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області в судове засідання не з`явилася, подала клопотання про розгляд справи без їх участі. Також повідомила суд, що 05 жовтня 2020 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи Богородчанський районний методичний кабінет в результаті її припинення, тому просить в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача - ліквідаційної комісії з припинення діяльності Богородчанського районного методичного кабінету Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача - Богородчанської РДА, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши письмові докази у справі, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що наказом управління освіти, молоді та спорту Богородчанської райдержадміністрації № 25-к від 25 січня 2016 року, за підписом начальника управління І. Дрогомирецького, ОСОБА_1 прийнято на роботу секретарем-друкаркою районного методичного кабінету управління освіти, молоді та спорту райдержадміністрації з 25 січня 2016 року із заробітною платою відповідно законодавства (а.с. 9).

11 січня 2020 року завідувачем Богородчанського районного методичного кабінету ОСОБА_2 , відповідно до наказу управління освіти, молоді та спорту Богородчанської РДА від 18 грудня 2019 року №331 Про оптимізацію кількості штатних одиниць в закладах освіти району та листа управління освіти, молоді та спорту Богородчанської РДА від 09 січня 2020 року №20/01-14 видано наказ №1-к Про можливе скорочення чисельності працюючих , відповідно до якого останній наказує персонально попередити працівників районного методичного кабінету, в тому числі секретар-друкарку ОСОБА_1 , про можливе звільнення у зв`язку зі скороченням чисельності працюючих. Позивач з наказом ознайомлена під підпис (а.с.10).

Розпорядженням голови Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області Д. Мариневича від 31 березня 2020 року № 99 Про ліквідацію Богородчанського районного методичного кабінету ліквідовано юридичну особу публічного права Богородчанський районний методичний кабінет (код ЄДРПОУ 37182159), утворено ліквідаційну комісію з припинення його діяльності та затверджено її склад (а.с. 93-95).

На виконання розпорядження Богородчанської РДА від 31 березня 2020 року № 99 Про ліквідацію Богородчанського районного методичного кабінету , наказом завідувача Богородчанського РМК ОСОБА_2. від 31 березня 2020 року №15-к Про персональне попередження персонально попереджено про наступне звільнення з роботи у зв`язку зі змінами організації праці (ліквідацією) згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України працівників РМК, в тому числі, і секретар-друкарку ОСОБА_1 . Позивач ознайомлена з зазначеним наказом під підпис (а.с. 119).

Завідувач Богородчанського РМК ОСОБА_3 01 квітня 2020 року, у відповідності до наказу Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 17 подав до територіального органу Державної служби зайнятості інформацію про заплановане масове вивільнення працівників (11 методистів та 1 секретаря) у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (а.с.79).

Наказом завідувача Богородчанського районного методичного кабінету ОСОБА_2. №21-к від 01 червня 2020 року, виданого у відповідності до наказу управління освіти, молоді та спорту Богородчанської районної державної адміністрації від 18 грудня 2019 року № 331 Про оптимізацію кількості штатних одиниць в закладах освіти району , листа управління освіти, молоді та спорту Богородчанської районної державної адміністрації від 09 січня 2020 року № 20/01-14, наказу Богородчанського районного методичного кабінету від 11 січня 2020 року №1-к Про можливе скорочення чисельності працюючих , секретар-друкарку Богородчанського районного методичного кабінету ОСОБА_1 звільнено з роботи 01 червня 2020 року згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України. ОСОБА_1 з наказом ознайомлена під підпис (а.с.11).

05 жовтня 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за номером 10010411100020006 про припинення юридичної особи Богородчанський районний методичний кабінет (а.с. 201-203).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 6 ст. 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно зі статтею 22 КЗпП України відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

В п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 40 КЗпП України зазначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з підстав, зазначених у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України Про зайнятість населення , власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників (ст. 49-2 КЗпП України).

В роз`ясненнях, викладених в абзаці 1 пункту 19 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів зазначено, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

Зі змісту наказу №1-к від 11 січня 2020 року вбачається, що роботодавцем не виконано вимоги про персональне попередження ОСОБА_1 не пізніше ніж за два місяці про наступне вивільнення працівника, що є грубим порушенням вимог ст. 49-2 КЗпП України.

Згідно зі штатним розписом на 2020 рік затверджено 12,5 штатних одиниць в Богородчанському районному методичному кабінеті. Станом на день попередження позивача про звільнення у зв`язку зі скороченням чисельності працюючих зміни до штатного розпису не вносились (а.с. 195).

01 червня 2020 року роботодавцем звільнено ОСОБА_1 на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України.

На думку суду, власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов`язок про працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження до дня розірвання трудового договору, за змістом ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові було запропоновано всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

ОСОБА_1 наказом №15-к від 31 березня 2020 року повідомлялась про наступне звільнення з роботи у зв`язку зі змінами організації праці (ліквідацією) на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, тому суд вважає, що позивача було ознайомлено з наказом про можливе скорочення чисельності працюючих та з наказом про наступне звільнення з роботи у зв`язку зі змінами організації праці (ліквідацією), що, на думку суду, створило ситуацію невизначеності для працівника, оскільки остання була позбавлена чіткого розуміння підстав та термінів її подальшого можливого звільнення з роботи.

Відповідно до п. 5.3. Статуту Богородчанського районного методичного кабінету, завідувач методкабінету уповноважений приймати на роботу і звільняти з роботи працівників методкабінету. ОСОБА_3 виконував свої обов`язки до 04 вересня 2020 року, тобто до дати звільнення його з посади наказом Про звільнення ОСОБА_3 №291-к від 04 вересня 2020 року, тому суд не бере до уваги твердження представника позивача про те, що наказ про звільнення ОСОБА_1 повинна була підписувати голова ліквідаційної комісії з припинення діяльності Богородчанського районного методичного кабінету, а не завідувач методкабінету ОСОБА_3 (а.с. 186-194, 154).

Відповідно до вимог ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу) (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Суд вважає, що Богородчанським районним методичним кабінетом не дотримано вимог ст. 49-4 КЗпП України в частині повідомлення профспілкової організації про заплановане скорочення чисельності працівників не пізніше трьох місяців з часу прийняття відповідного рішення.

Позивач була членом первинної профспілкової організації, однак в Богородчанському районному методичному кабінеті виборний орган (профспілковий представник) первинної профспілкової організації згоду на розірвання трудового договору із ОСОБА_1 не надавав. ОСОБА_1 звільнено із займаної посади 01 червня 2020 року, а подання голові профспілкового комітету завідувачем Богородчанського РМК щодо звільнення її з роботи подано 11 червня 2020 року, після фактичного звільнення з роботи (а.с. 105-106).

В ході розгляду справи залишилося неспростованим твердження представника позивача, що власником не пропонувались ОСОБА_1 всі вакантні посади, які були наявні на момент попередження її про звільнення та з`явилися протягом періоду з дня попередження до дня звільнення, а також існували безпосередньо станом на день звільнення, які вона могла обіймати відповідно до своєї кваліфікації, і доказів про наявність чи відсутніть таких відповідачами суду не подано.

Також відповідачем були порушені вимоги ст. 116 КЗпП України щодо строків розрахунку, оскільки виплата позивачу всіх сум, що належали ОСОБА_1 при звільненні здійснена 15 червня 2020 року (а.с. 15).

Твердження представника позивача про неповідомлення завідувачем Богородчанського районного методичного кабінету центру зайнятості про заплановане звільнення працівників за два місяці спростовується наявною в матеріалах справи копією форми №4-ПН Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами організації виробництва і праці, яка подана 01 квітня 2020 року до Богородчанської районної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості (а.с.79).

З огляду на викладене вище, так як відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що при звільненні ОСОБА_1 були виконані вимоги КЗпП України та дотримані гарантії реалізації працівником права на працю при скороченні штатів, звільнення позивача не можна вважати законним, тому суд приходить до переконання, що наказ про звільнення ОСОБА_1 є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно зі ст. 240-1 КЗпП України, у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 цього Кодексу. На такого працівника поширюються пільги і компенсації, передбачені статтею 49-3 цього Кодексу для вивільнюваних працівників, а його зайнятість забезпечується відповідно до Закону України Про зайнятість населення .

Із представлених доказів вбачається, що позивача звільнено з порушенням встановленого законом порядку, однак Богородчанський районний методичний кабінет 05 жовтня 2020 року ліквідовано, тому ОСОБА_1 слід визнати такою, яка звільнена з посади секретаря-друкарки Богородчанського районного методичного кабінету Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України з 05 жовтня 2020 року у зв`язку з ліквідацією Богородчанського районного методичного кабінету Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області.

Щодо вимоги позивача про стягнення на її користь з Богородчанського РДА Івано-Франківської області середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд приходить до переконання, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розглядаючи трудовий спір суд зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника) виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації відповідно до вимог ст. 240-1 КЗпП України.

Розпорядженням Богородчанської РДА Про ліквідацію Богородчанського районного методичного кабінету №99 від 31 березня 2020 року прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи публічного права Богородчанський районний методичний кабінет, утворено ліквідаційну комісію з припинення його діяльності та затверджено її склад, зокрема, головою ліквідаційної комісії призначено Іванус О.П . Голові ліквідаційної комісії доручено представляти інтереси підпорядкованого структурного підрозділу під час вчинення дій, пов`язаних з ліквідацією, у тому числі з правом підпису платіжних та інших розрахункових документів, розпорядження рахунками (а.с. 93 - 94).

05 жовтня 2020 року ліквідовано юридичну особу Богородчанський районний методичний кабінет, про що вчинено запис за номером 10010411100020006 про припинення юридичної особи (а.с. 201-203), остання не має правонаступника. Крім того, позивач не перебувала в трудових відносинах з відділом освіти Богородчанської РДА. Згідно зі Статутом Богородчанського районного методичного кабінету (п. 1.3.) його засновником є Богородчанська РДА. Розпорядження власника про визначення відділу освіти Богородчанської РДА органом, уповноваженим управляти майном ліквідованої установи, відсутнє.

За таких обставин суд приходить до переконання, що вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 пред`явлено до належного відповідача - Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, тому позов у цій частині підлягає до задоволення.

Відповідно до роз`яснень, наведених у п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (100-95-п) (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року № 348).

Згідно зі ст. 27 Закону України Про оплату праці , пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п. 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (п. 8 Порядку).

Згідно з долученої до матеріалів справи довідки про доходи ОСОБА_1 , встановлено, що позивачу нараховано заробітну плату: за квітень 2020 року - 4723,00 грн, за травень 2020 року - 4723,00 грн.

Кількість робочих днів, відпрацьованих ОСОБА_1 у вказаних місяцях становить: у квітні 2020 року - 21 день; у травні 2020 року - 3 дні, тобто в середньому відпрацьовано 12 робочих днів в місяць (21+3:2).

Отже, сума середньоденного заробітку становить 393,58 грн з розрахунку: 4723,00 грн +4723,00 грн = 9446,00 грн :2 : 12.

Позивач звільнена 01 червня 2020 року. Середній заробіток за період з 02 червня 2020 року по 17 листопада 2020 року становить 120 робочих днів та становить 47229 гривень 60 копійок (120 х 393,58 грн, де 120 - кількість днів вимушеного прогулу; 393,58 грн - сума середньоденного заробітку позивача).

З огляду на вищенаведене, зазначена сума підлягає стягненню з Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на користь позивача ОСОБА_1 .

Відповідно ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір звільнена від сплати судового збору, з відповідача Богородчанської РДА Івано-Франківської області на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1681 гривень 60 копійок, виходячи із задоволення двох вимог: немайнового характеру про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення та майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265 ЦПК України суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до відділу освіти Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Богородчанського районного методичного кабінету Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, ліквідаційної комісії з припинення діяльності Богородчанського районного методичного кабінету Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу задоволити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Богородчанського районного методичного кабінету Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області №21-к від 01 червня 2020 року Про звільнення ОСОБА_1 з посади секретаря-друкарки Богородчанського районного методичного кабінету з 01 червня 2020 року згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Вважати ОСОБА_1 звільненою з посади секретаря-друкарки Богородчанського районного методичного кабінету Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України з 05 жовтня 2020 року у зв`язку з ліквідацією Богородчанського районного методичного кабінету Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області.

Стягнути з Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 02 червня 2020 року по 17 листопада 2020 року включно в розмірі 47229 (сорок сім тисяч двісті двадцять дев`ять) гривень 60 копійок, з утриманням із цієї суми податків та інших обов`язкових платежів в порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Стягнути з Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на користь держави 1681 гривню 60 копійок судового збору.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 листопада 2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Богородчанська районна державна адміністрація Івано-Франківської області, місцезнаходження: 77701, Івано-Франківська область, селище Богородчани, вул. Шевченка, 66, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23802966.

Відповідач: відділ освіти Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, місцезнаходження: 77701, Івано-Франківська область, селище Богородчани, вул. Шевченка, 53, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02143471.

Відповідач: Богородчанський районний методичний кабінет Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, місцезнаходження: 77701, Івано-Франківська область, селище Богородчани, вул. Шевченка, 53, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37182159.

Відповідач: Ліквідаційна комісія з припинення діяльності Богородчанського районного методичного кабінету Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, місцезнаходження: 77701, Івано-Франківська область, селище Богородчани, вул. Шевченка, 53.

Головуюча І.В. Круль