Рішення

від 16.11.2020 по справі 351/231/20

СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 351/231/20

Номер провадження №2/351/339/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Сегіна І.Р.,

з участю секретаря Нагірняк В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до Снятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача- Акціонерне Товариство "РВС БАНК", ТОВ "Факторингова компанія "Укрборг", про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Снятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача- Акціонерне Товариство "РВС БАНК", ТОВ "Факторингова компанія "Укрборг", про зняття арешту з майна.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що 16.10.2008р. за заявою відділу ДВС Снятинського районного управління юстиції було накладено арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Вважає, що даний арешт на квартиру накладений з грубим порушенням. Квартира, на яку накладено арешт, належала її чоловікові ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 06.10.2000р.. Чоловік помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Спадкоємцем за законом стала вона, дружина померлого ОСОБА_1 .. Син померлого - ОСОБА_3 відмовився від прийняття спадщини, що підтверджується довідкою Першої Снятинської ДНК від 10.05.2016р..

В 2010р. від державного виконавця їй стало відомо, що на квартиру накладено арешт 16.10.2008р., ніби-то власником якої є її син ОСОБА_3 .. Однак, згідно витягу з Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що власником спірної квартири є ОСОБА_2 ..

Тому вважає, що арешт на квартиру було накладено з порушенням.

Просить зняти арешт з квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та належала ОСОБА_2 , який накладений постановою державного виконавця відділу ДВС від 27.06.2008р. в межах виконавчого провадження № 8466142, зареєстрованого реєстратором 16.10.2008р. за № 8081312.

Представник позивачки подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила позов задоволити.

Представник відповідача Снятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) подав до суду відзив, просив справу розглядати у його відсутності.

Згідно відзиву, поданого представником відповідача, вбачається, що даний арешт накладено згідно виконавчого провадження № 8466142 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-428 від 26.05.2008р., виданого Снятинським районним судом про стягнення з ОСОБА_3 ( сина позивачки ОСОБА_1 ) на користь ВАТ Сведбанк - 14922 грн. 83 коп.. Відкритих виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави, фізичних та юридичних осіб на даний час у відділі ДВС немає. Виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , повернений стягувачу без виконання, а не фактично виконаний, у зв`язку з чим державним виконавцем неможливо зняти арешт з нерухомого майна. У даному випадку виконавче провадження вважається завершеним, а зняття арешту з майна боржника законом не передбачено. При вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи АТ "РВС Банк" в судове засідання не з`явився, подав до суду письмові пояснення, згідно яких зазначив, що АТ "РВС Банк" є правонаступником ПАТ "РВС Банк", яке в свою чергу є правонаступником майна, прав та обов`язків ПАТ "Перехідний Банк "РВС Банк". Згідно протоколу Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 150/15 від 03.07.2015р. передано активи несплатоспроможного банку ПАТ "Омега Банк" на користь перехідного банку ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк". Однак, згідно Акту приймання-передачі перехідному банку ПАТ "Перехідний Банк "РВС Банк", АТ "РВС Банк" є частковим (сингулярним) правонаступником, до якого перейшли лише окремі права та обов`язки ПАТ "Омега Банк", в тому числі право вимоги до окремих фізичних осіб. Що стосується предмету спору, то АТ "РВС Банк" не перейняв прав кредитора до ОСОБА_3 .

Відповідно листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.10.2020р. б/н право вимоги за кредитним договром клієнта ОСОБА_3 № 0805/0107/50-083 від 31.01.2007р., укладеного з ВАТ "Свед банк" було відступлено ТОВ "Факторингова компанія "Укр Борг", код ЄДРПОУ 36633026, згідно договору № 5 від 20.12.2010р..

Представник третьої особи ТОВ "Факторингова компанія "Укрборг" в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 06.10.2000р. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 продали, а ОСОБА_2 купив квартиру АДРЕСА_2 .

Із відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 30.10.2019р. вбачається, що 16.10.2008р. державним реєстратором зареєстровано арешт нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_3 ..

Однак, із інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.10.2019р. вбачається, що право приватної власності наквартиру АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_2 ..

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Із письмових пояснень ОСОБА_1 наданих державному виконавцю вбачається, що все майно, яке знаходиться у вищевказаній квартирі належить їй, її син ОСОБА_3 за даною адресою прописаний, однак проживає не постійно і ніякого відношення до майна та квартири не має.

Відповідно до довідки Першої Снятинської державної нотаріальної контори від 10.05.2016р. після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена спадкова справа № 78/2009 на підставі заяви про прийняття спадщини за законом дружини померлого ОСОБА_1 та заяви про відмову від прийняття спадщини сина померлого ОСОБА_3 ..

Судом встановлено, що відділом ДВС Снятинського районного управління юстиції 27.06.2008р. відкрито виконавче провадження № 8466142 по примусовому виконанні виконавчого листа № 2-428 від 26.05.2008р., виданого Снятинським районним судом про стягнення з ОСОБА_3 (сина позивачки ОСОБА_1 ) на користь ВАТ Сведбанк - 14922 грн. 83 коп..

Згідно листа Снятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 17.12.2019р. позивачку повідомлено про те, що виконавче провадження, за яким було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , в якій згідно рішення суду проживав ОСОБА_3 , завершено, виконавчий документ повернуто стягувачу, а не фактично виконано, у зв`язку з чим державним виконавцем неможливо зняти арешт із вищевказаного нерухомого майна.

Також, судом встановлено, що право вимоги за кредитним договором клієнта ОСОБА_3 № 0805/0107/50-083 від 31.01.2007р., укладений з ВАТ "Сведбанк" (ВАТ "Сведбанк" було перейменовано у ПАТ "Сведбанк", а потім перейменовано в ПАТ "Омега Банк", було відступлено ТОВ "Факторингова компанія "Укрборг" згідно договору № 5 від 20.12.2010р.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї ж статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.11 ЗУ Про виконавче провадження державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно ч.ч.1-4 ст. 57 зазначеного Закону, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Відповідно до ч.ч. 1,2,3 ст.60 ЗУ Про виконавче провадження , особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Таким чином, державним виконавцем виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, однак арешт на майно не був знятий, тобто державним виконавцем не було виконано норми чинного законодавства.

Згідно із ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.57 ЗУ Про виконавче провадження , арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно із ч.2 ст.50 ЗУ Про виконавче провадження , у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно із ч.5 ст.60 ЗУ "Про виконавче провадження", у незавершеному виконавчому провадженні арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Виходячи з вищевикладеного, на час накладення державним виконавцем відділу ДВС Снятинського РУЮ арешту на майно боржника ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором із забороною здійснювати його відчуження, спірна квартира не належала йому, а належала на праві власності його батьку ОСОБА_2 , спадкоємцем якої стала його дружина - позивачка ОСОБА_1 , а тому й арешт на вказану квартиру було накладено з порушенням вимог чинного законодавства, чим були порушені права позивачки.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.55, 124 Конституції України, ст.16 ЦК України, ст.ст.57, 58, 60 ЗУ Про виконавче провадження , ст.ст. 4, 12, 76, 77, 79, 80, 447, 280-289 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Зняти арешт з квартири АДРЕСА_2 , належній ОСОБА_2 , який накладений постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Снятинського РУЮ про арешт майна боржника від 27.06.2008р. в межах виконавчого провадження № 8466142, яке зареєстрованого реєстратором Івано-Франківської філії державного підприємства Інформаційний центр 16.10.2008р. за № 8081322.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: І.Р.Сегін