Рішення

від 24.11.2020 по справі 904/3063/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.11.2020Справа № 904/3063/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. за участі секретаря

судового засідання Бараненко Н.І., розглянувши в порядку загального позовного

провадження матеріали господарської справи

за позовом Громадської організації Центр соціальних технологій Інфопростір

до Комунального підприємства Агропроекттехбуд

Дніпропетровської обласної ради

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

за участі представників:

позивача - не з`явились,

відповідача-1 - не з`явились,

відповідача-2 - не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Громадська організація Центр соціальних технологій Інфопростір звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства Агропроекттехбуд Дніпропетровської обласної ради та Дніпропетровської обласної ради про визнання дій щодо здійснення перешкод у користуванні об`єктом оренди протиправними та зобов`язання усунути ці перешкоди.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2020 позовну заяву Громадської організації Центр соціальних технологій Інфопростір разом з доданими до неї матеріалами передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/3063/20. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 11.08.2020.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 04.08.2020 представник відповідача-2 подав відзив, яким позовні вимоги заперечено повністю.

Представник відповідача-2 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

На електронну адресу Господарського суду міста Києва надійшло клопотання (яке не містить електронного цифрового підпису) про участь у судовому засіданні 11.08.2020 в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2020 клопотання про участь у судовому засіданні 11.08.2020 в режимі відеоконференції повернуто без розгляду на підставі частини четвертої статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

За результатами підготовчого засідання 11.08.2020 суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про продовження підготовчого провадження строком на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 15.09.2020.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 18.08.2020 представник відповідача-2 подав письмові заперечення.

Представник позивача 19.08.2020 подав до суду клопотання про участь у судовому засіданні 15.09.2020 в режимі відеоконференції та відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 у задоволенні клопотання Громадської організації Центр соціальних технологій Інфопростір про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

Представник відповідача-2 09.09.2020 подав до суду клопотання про участь у судовому засіданні 15.09.2020 в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2020 у задоволенні клопотання Дніпропетровської обласної ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

На електронну адресу Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2020 клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції Громадській організації Центр соціальних технологій Інфопростір повернуто без розгляду.

Представник позивача 11.09.2020 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 14.09.2020 представник відповідача-1 подав відзив, яким позовні вимоги заперечено повністю.

Представник позивача подав до суду клопотання про участь у судовому засіданні 15.09.2020 в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у задоволенні клопотання Громадської організації Центр соціальних технологій Інфопростір про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

З метою забезпечення процесуальних прав учасників справи підготовче засідання відкладено на 29.09.2020.

На електронну адресу Господарського суду міста Києва 16.09.2020 від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 задоволено клопотання позивача та призначено судове засідання в режимі відеоконференції на 29.09.2020.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 28.09.2020 представник відповідача-1 подав заяву про розгляд справи без його участі, яку суд задовольнив.

У підготовчому засіданні 29.09.2020 оголошено перерву до 06.10.2020.

На електронну адресу Господарського суду міста Києва 29.09.2020 від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції відмовлено.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) представник позивача подав заяву про відкладення розгляду справи та документи для долучення до матеріалів справи.

За результатами підготовчого засідання 06.10.2020 судом прийнято рішення про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті у судовому засіданні 27.10.2020.

Представник позивача подав до суду клопотання про участь у судовому засіданні 27.10.2020 в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 задоволено клопотання позивача та призначено судове засідання в режимі відеоконференції на 27.10.2020.

До Господарського суду міста Києва 12.10.2020 від Громадської організації Центр соціальних технологій Інфопростір надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить суд до набрання законної сили рішенням суду у справі № 904/3063/20 заборонити будь-яким особам проведення будь-яких ремонтних та будівельних робіт у будівлі 2д по проспекту Олександра Поля у місті Дніпро.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Представник відповідача-1 26.10.2020 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Судове засідання, призначене на 27.10.2020, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Кирилюк Т.Ю. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 судове засідання призначено на 24.11.2020.

До Господарського суду міста Києва від Громадської організації Центр соціальних технологій Інфопростір надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить суд до набрання законної сили рішенням суду у справі № 904/3063/20 заборонити будь-яким особам проведення будь-яких ремонтних та будівельних робіт у будівлі 2д по проспекту Олександра Поля у місті Дніпро.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Представник позивача подав до суду клопотання про участь у судовому засіданні 24.11.2020 в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2020 у задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції відмовлено.

На електронну адресу Господарського суду міста Києва 18.11.2020 від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у задоволенні якої суд відмовив, у зв`язку з відсутністю підстав для відкладення, передбачених частиною другою статті 202 Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у судове засідання 24.11.2020 не з`явилися, своїх уповноважених представників не направили, про місце, час та дату судового засідання повідомлялись належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровською обласною радою (орендодавець), комунальним підприємством Агенція з управління проектами (балансоутримувач) та позивачем (орендатор) 27.04.2018 укладено договір оренди №332-12/VII-IV, за яким останній отримав право на платне строкове користування будівлею 2Д по проспекту Олександра Поля у місті Дніпро, площею 635 квадратних метрів.

У день підписання договору його сторонами підписано акт приймання-передачі об`єкту оренди.

За умовою пункту 11.1 договір №332-12/VII-IV від 27.04.2018 набуває чинності з моменту підписання представниками сторін та діє до 27.03.2021.

Пунктом 3.1 договору №332-12/VII-IV від 27.04.2018 позивач зобов`язався за користування орендованим майном територіальної громади сплачувати щомісячно 37 800,00 грн. без урахування ПДВ.

Доказів порушення цього зобов`язання матеріали справи не містять.

За твердженням позовної заяви, починаючи з 16.04.2020 року залученими відповідачем-1 фізичними особами позивача поза його волею у протиправний спосіб було позбавлено будь-якої можливості користування об`єктом оренди.

Відповідачем-1 у своєму відзиві повністю заперечено факт участі його представників у захопленні будівлі 16.04.2020, проте підтверджено факт вчинення саме у цей день відповідного правопорушення (абзац перший - четвертий сторінки четвертої відзиву).

Одночасно, відповідачем-1 також заперечено позовні вимоги позову повністю з огляду на відсутність правових підстав для продовження користування позивачем з квітня 2020 року орендованим майном (сторінка друга - третя відзиву).

Відповідачем-2 у своєму відзиві також заперечено вимоги повністю з наданням розширеного аналізу дій місцевого адміністративного суду у справі № 160/2297/20 при прийнятті ним процесуального рішення про забезпечення позову.

Суд має наголосити, що основна помилка в обґрунтуванні власної правової позиції відповідачем-2 полягає в ототожненні процесуальних правових понять забезпечення позову та остаточне рішення у справі. У першому випадку мова не може йти про встановлення фактів, що мають істотне значення для винесення рішення по суті справи. При вирішенні питання забезпечення суд оцінює лише наявність підстав, що потенційно можуть ускладнити виконання рішення виключно у цій справі. Відповідно, встановлені або не встановлені при цьому факти та обставини ніяк не можуть набути преюдиційного значення, оскільки справу на цьому етапі провадження не розглянуто з урахуванням усіх доказів та пояснень. Відзив позивача-2 надано Господарському суду міста Києва 04.08.2020. Через 15 днів місцевим адміністративним судом ухвалено рішення по суті справи, яким фактично спростовано доводи відзиву в частині правомірності дій відповідача-2 при скасуванні власного рішення.

Окремо суд має зазначити, що доводи відповідача-2 про наявність іншого судового провадження з тих же фактичних обставин також є помилковим, оскільки у справі №160/2297/20 предметом розгляду є дослідження на відповідність вимогам Закону акту ненормативного характеру органу місцевого самоврядування, проте як предметом даного судового дослідження є встановлення фактів наявності та порушення цивільного права.

Фактично, єдиною обставиною, що поза розумним сумнівом доводять відзиви обох відповідачів, є заперечення наявності права позивача використовувати орендовану ним будівлю.

Іншими словами, відповідачами підтверджено факт наявності господарсько-правового спору в частині врегульованих договором оренди №332-12/VII-IV від 27.04.2018 відносин учасників даного судового розгляду.

Відповідно, даний спір має бути розглянуто судом у встановлених Господарським процесуальним законодавством межах, при цьому, суд має залишити поза увагою на наголошеній учасниками судового дослідження кримінально-правовій складовій, оскільки ці питання мають буди вирішені у відповідному кримінальному провадженні. Судом також залишено поза увагою і явно емоційну складову доводів, оскільки такі доводи не підлягають правовій оцінці.

Факт укладення договору оренди №332-12/VII-IV від 27.04.2018 його учасниками у межах їх правосуб`єктності є доведеним належними доказами.

Цей договір було укладено на підставі пункту 4 рішення Дніпропетровської обласної ради №332-12/VII від 16.03.2018.

Наведене рішення про надання позивачу права отримати в оренду майно територіальної громади є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпує свою дію внаслідок виконання.

Таким чином, з моменту укладення договору №332-12/VII-IV рішення №332-12/VII від 16.03.2018 в частині визначення права позивача припинило свою дію внаслідок повного виконання.

Рішенням №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року Конституційний Суд України чітко визначив, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відповідно, подальше прийняття місцевим органом самоврядування рішень про зміну або скасування такого рішення є завідомо протиправним і не може вплинути на долю укладеного господарсько-правового правочину, оскільки останній може бути зміненим або розірваним виключно у загальному порядку правового регулювання Господарським та Цивільним кодексами України.

За таких обставин, розгляд судами адміністративної юрисдикції справи №160/2297/20 ніяк не може вплинути на судове рішення у даній справі, оскільки визнання або не визнання недійсним акту не змінить існуючих правовідносин сторін, що ґрунтуються на укладеному господарсько-правовому договорі.

Виходячи з наведеного, судом відхилено доводи обох відповідачів, що після прийняття відповідачем-2 рішення №518-18/VII від 25.10.2019 про скасування пункту 4 власного рішення №332-12/VII від 16.03.2018, позивач втратив право оренди майна.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зміст правочину складають права та обов`язки, про набуття, припинення та зміну яких домовилися учасники правочину, а також особи, визначені сторонами в якості учасників цього правочину.

Відповідно до статей 6, 627 та 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін та погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, отримане позивачем на підставі рішення Дніпропетровської обласної ради №332-12/VII від 16.03.2018 право отримати в платне користування нерухоме майно територіальної громади було реалізовано в момент укладення договору оренди №332-12/VII-IV від 27.04.2018, за яким позивач отримав право користування цим майном.

Позбавлення позивача цього права (права користування) поза його волею можливо лише на підставі та у порядку, визначеному виключно Законом.

Не може змінити цей правовий висновок і наявність у даному випадку факту зміни балансоутримувача орендованого майна територіальної громади в порядку правонаступництва, оскільки відповідачем-1 майно отримано вже з обтяженням.

Суд погоджується з доводами позовної заяви, що у разі переходу права власності на об`єкт оренди до нового власника укладений договір оренди зберігає свою чинність для нового власника (стаття 23 Закону України Про оренду державного та комунального майна , чинної на час розгляду спору редакції, та стаття 15 чинної редакції на час правонаступництва балансоутримувача).

Проте, у даному випадку на час розгляду спору відсутній факт зміни власника. У даному випадку наявним є лише факт зміни балансоутримувача об`єкту оренди, що належить територіальній громаді, у порядку правонаступництва. Безумовно, що цей факт не є підставою припинення дії договору оренди.

Відповідно до статті 20 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар наділяється правом користування майном на строк, визначений договором оренди, але не раніше підписання акту приймання-передачі відповідного майна.

Таким чином, у даному випадку мова йде про встановлене господарсько-правовим договором та гарантоване позитивно-правовим приписом Закону право платного строкового користування майном територіальної громади.

Відповідачами не доведено суду факту існування жодної обставини, що визначені статтею 291 Господарського кодексу України та статтею 24 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Матеріали справи також не містять і жодного доказу зміни умов договору №332-12/VII-IV від 27.04.2018 письмовою згодою сторін, наявності судового рішення про визнання недійсним, зміну умов або припинення цього договору судовим рішенням тощо.

Відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина шоста статті 283 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 291 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Судом встановлено факт укладення учасниками провадження господарсько-правового договору у визначеній статтею 793 Цивільного кодексу формі та відсутність жодного належного доказу припинення дії цього договору.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо його судом не визнано недійсним (презумпція правомірності правочину).

За висновками постанови від 21.03.2018 Великої Палати Верховного Суду у справі №760/14438/15-ц у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Таким чином, позивач має право використовувати отриману за умовами договору №332-12/VII-IV від 27.04.2018 будівлю до 27.03.2021, а відповідачі (відповідач-2 як представник власника та відповідач-1 як балансоутримувач майна, що належить територіальній громаді) - є носіями кореспондованого обов`язку забезпечити це користування, у тому числі шляхом передачі орендованого майна.

Незважаючи на пряме заперечення відповідачем-1 прямого зв`язку з фізичними особами, які 16.04.2020 своїми діями позбавили позивача права (як зазначалось раніше факт наявності або відсутності зв`язку цих осіб з відповідачами має встановлюватись у відповідному кримінальному провадженні), поза розумним сумнівом твердженнями позовної заяви та обох відзивів доведено той факт, що наразі спірне приміщення перебуває у фактичному володінні відповідача-1 з (щонайменше) відома відповідача-2.

Позбавлення особи цивільного права поза його волею є прямим порушенням цього права.

У випадку вірності твердження відповідача-1 про протиправні дії невідомих йому фізичних осіб, які пошкодили двері, вікна та інші будівельні елементи будівлі, порушення права позивача мало бути припиненим органами правопорядку у день здійснення цього порушення - 16.04.2020.

Проте, на час розгляду справи по суті позивач позбавлений права користування орендованим майном. При цьому, правова позиція обох відповідачів, у викладених у їх відзивах доводах, прямо заперечує наявність будь-яких прав позивача відносно цієї будівлі, що поза розумним сумнівом доводить твердження позову про порушення права на час судового розгляду спору саме відповідачами.

У той же час, наданий позивачем CD-R диск Videx, що містить нарізку 15 відео файлів, створених 02.05.2020 на невизначеному у теговій інформації пристрої, суд не може визнати беззаперечними доказами у господарському процесі. Інформація, що міститься на диску не дозволяє належним чином ідентифікувати дати відображених у відео файлах подій, місця вчинення цих подій, персональний склад учасників цих подій, їх повноваження тощо. Надані суду позивачем відео файли, що містять зображення не зовсім етичного спілкування неідентифікованих фізичних осіб, у тому числі одягнених як співробітники поліції, дозволяє суду дійти певних висновків у даній справі лише ґрунтуючись на припущеннях, що людина з відео камерою представляє позивача, а люди, які знаходяться у будівлі - відповідачів. Покладення в основу остаточного судового рішення у справі припущення є процесуально не можливим, оскільки така дія призведе до винесення судом необґрунтованого рішення. Враховуючи наведене, судом відхилено надану позивачем інформацію, що міститься у 15 відео файлах на CD-R диску Videx.

Встановивши наявність у позивача права, факти порушення цього права відповідачами, у тому числі шляхом прийняття неправомірного рішення, яким фактично створено передумови неправомірного позбавлення відповідачем-1 можливості користування позивачем орендованим нерухомим майном, суд приймає рішення про необхідність надання позивачу примусового захисту його права в обраний ним спосіб.

Відповідно, суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Згідно cтатті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Дніпропетровської обласної ради (49004, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Олександра Поля, будинок 2, ідентифікаційний код 23928934) та Комунального підприємства Агропроекттехбуд Дніпропетровської обласної ради (49004, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Старокозацька, будинок 52, ідентифікаційний код 05455707) щодо перешкод Громадської організації Центр соціальних технологій Інфопростір (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Пушкіна, будинок 1, квартира 10, ідентифікаційний код 26509994) у користуванні об`єктом оренди - будівлею громадського інформаційно-виставочного центру Media Prostir загальною площею 635, 00 кв. м., розташованої за адресою: проспект Олександра Поля, 2Д, у місті Дніпро.

3. Зобов`язати Дніпропетровську обласну раду (49004, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Олександра Поля, будинок 2, ідентифікаційний код 23928934) та Комунальне підприємство Агропроекттехбуд Дніпропетровської обласної ради (49004, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Старокозацька, будинок 52, ідентифікаційний код 05455707) усунути будь-які перешкоди в користуванні Громадською організацією Центр соціальних технологій Інфопростір (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Пушкіна, будинок 1, квартира 10, ідентифікаційний код 26509994) об`єктом оренди - будівлею громадського інформаційно-виставочного центру Media Prostir загальною площею 635, 00 кв. м., розташованої за адресою: проспект Олександра Поля, 2Д, у місті Дніпро та не перешкоджати Громадській організації Центр соціальних технологій Інфопростір (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Пушкіна, будинок 1, квартира 10, ідентифікаційний код 26509994) у вселенні в будівлю громадського інформаційно-виставочного центру Media Prostir загальною площею 635, 00 кв. м., розташованої за адресою: проспект Олександра Поля, 2Д, у місті Дніпро.

4. Стягнути з Дніпропетровської обласної ради (49004, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Олександра Поля, будинок 2, ідентифікаційний код 23928934) на користь Громадської організації Центр соціальних технологій Інфопростір (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Пушкіна, будинок 1, квартира 10, ідентифікаційний код 26509994) 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп. - судового збору.

5. Стягнути з Комунального підприємства Агропроекттехбуд Дніпропетровської обласної ради (49004, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Старокозацька, будинок 52, ідентифікаційний код 05455707) на користь Громадської організації Центр соціальних технологій Інфопростір (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Пушкіна, будинок 1, квартира 10, ідентифікаційний код 26509994) 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний тест рішення складено: 25.11.2020.

Суддя Т.Ю.Кирилюк