Рішення від 19.11.2020 по справі 915/1730/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року Справа № 915/1730/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого судді Ткаченка О.В.,

за участю секретаря Сулейманової С.М.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Високий врожай» , 02160, м. Київ, Харківське шосе, 50,

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Очаківський райагрохім» , 67751, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Нове, вул. Нова, 31,

про : стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 1161953,80 грн основного боргу, 118521,30 грн інфляційних втрат та 42857,33 грн - 3 % річних, -

Суддя Ткаченко О.В.

В С Т А Н О В И В:

СУТЬ СПОРУ: 15.07.2019 ТОВ «Високий врожай» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 69 від 04.07.2019, в якій просить стягнути з ТОВ «Очаківський райагрохім» заборгованість за поставлений товар у розмірі 1161953,80 грн основного боргу, 118521,30 грн інфляційних втрат та 42857,33 грн - 3 % річних.

Ухвалою суду від 22.07.2019 справу прийнято до провадження суддею Ткаченком О.В., відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 17 вересня 2019 року о 10:20, а також, з-поміж іншого, запропоновано відповідачу у 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Від відповідача 07.08.2019 до суду надійшов відзив, за змістом якого він не визнає позовні вимоги та заперечує факт отримання товару.

16.09.2019 позивачем було надіслано на адресу суду відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 17.09.2019 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 22.10.2019 о 12:00.

Проте у зв`язку з перебуванням головуючого у справі у відпустці підготовче засідання, призначене на 22.10.2019 не відбулось, про що учасникам справи направлено повідомлення.

22.10.2019 від позивача до суду надійшли пояснення, згідно яких він вказує, що додані до позову видаткові накладні є самостійними підставами для виникнення обов`язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

22.10.2019 від відповідача - ТОВ «Очаківський райагрохім» у справі № 915/1730/19 до Господарського суду Миколаївської області надійшла зустрічна позовна заява вих. № 2 від 22.10.2019 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 50000,00 грн.

Ухвалою суду від 25.10.2019 зустрічну позовну заяву вих. № 2 від 22.10.2019 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 50000,00 грн з доданими до неї документами було повернуто позивачу за зустрічним позовом - ТОВ «Очаківський райагрохім» .

Ухвалою суду від 13.11.2019 у зв`язку з надходженням апеляційної скарги ТОВ «Очаківський райагрохім» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.10.19 постановлено зупинити провадження у справі до перегляду в порядку апеляційного провадження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2019, направити всі матеріали господарської справи № 915/1730/19 до Південно-Західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 апеляційну скаргу ТОВ «Очаківський райагрохім» та додані до неї документи було повернуто без розгляду, матеріали справи № 915/1730/19 постановлено повернути до Господарського суду Миколаївської області.

Враховуючи, що 13.01.2020 матеріали справи повернуто до суду першої інстанції, ухвалою суду від 14.01.2020 провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 29 січня 2020 року об 11:20.

24.01.2020 від відповідача до суду надійшли пояснення із запереченнями по суті позовних вимог, 27.01.2020 подано клопотання про призначення експертизи.

У підготовчому засіданні 29.01.2020 судом було оголошено перерву до 27.02.2020 о 11:00.

26.02.2020 відповідачем до суду подано заперечення на клопотання позивача про витребування додаткових документів, за змістом якого він вказує на пропуск позивачем строку на звернення до суду з даним клопотанням.

Також 26.02.2020 відповідачем подано клопотання про призначення експертизи з метою вирішення питання належності підписів на видаткових накладних, а також дослідження питання виконання печатки на видаткових накладних.

Ухвалою суду від 27.02.2020 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, підготовче засідання у справі відкладено на 18 березня 2020 року о 16:00.

Проте у зв`язку з перебуванням в період з 17.03.2020р. по 27.03.2020р. суддів Господарського суду Миколаївської області у відпустці, судове засідання, призначене на 26.03.2020 не відбулось, про що учасникам справи було направлено відповідне повідомлення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

З огляду на впровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції постанови від 25.03.2020р. № 239) на період з 12.03.2020р. по 24.04.2020р. на всій території України карантину, а також те, що встановлений до 01.04.2020 строк карантину, через погіршення епідеміологічної ситуації у країні вже був продовжений, з 16.03.2020р. на території адміністративної будівлі Миколаївської обласної ради були застосовані обмежувальні та профілактичні заходи (розпорядження голови Миколаївської обласної ради «Про заходи щодо недопущення поширення випадків захворювань, спричинених новим коронавірусом» № 35-р від 13.03.2020), якими з 16.03.2020 було обмежено доступ громадян та учасників судового процесу до Господарського суду Миколаївської області.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 04 травня 2020 року № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» , зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» від 20 травня 2020 року №392 з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» , а також постановлено запровадження послаблення протиепідемічних заходів на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 17 червня 2020 року № 500, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» , зокрема уряд продовжив карантин до 31 липня 2020 року на усій території України.

Разом із тим, відповідно до пункту 4 постанови КМУ від 20.05.2020 №392 на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією було запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

22.06.2020 від відповідача надійшло клопотання про направлення справи за підсудністю до Господарського суду Одеської області. В обгрунтування поданого клопотання відповідач вказав про місцезнаходження ТОВ «Очаківський райагрохім» за адресою: 67751, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Нове, вул. Нова, 31, послався на норми ст.ст. 27, 31 ГПК України та надав виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

02.07.2020 судом було здійснено офіційні запити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи - ТОВ «Очаківський райагрохім» (ЄДРПОУ 05490167), отримано витяги станом на 22.07.2019 та станом на 02.07.2020 та встановлено наступні обставини.

Станом на 22.07.2019 - дату відкриття провадження у даній справі № 915/1730/19 місцезнаходженням ТОВ «Очаківський райагрохім» було зареєстровано адресу: 57540, Миколаївська область, Очаківський район, с. Парутине, вул. Леніна, 17А.

Згідно наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей станом на 02.07.2020 юридична особа - ТОВ «Очаківський райагрохім» зареєстровано за адресою: 67751, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Нове, вул. Нова, 31.

Ухвалою суду від 02.07.2020 на підставі ч. 2 ст. 31 ГПК України було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про направлення справи за підсудністю до Господарського суду Одеської області.

Іншою ухвалою суду від 02.07.2020 підготовче засідання у справі було призначене на 18.08.2020 о 11:00.

Проте у зв`язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу суду від 02.07.2020 та надсиланням матеріалів справи до Південно-західного апеляційного господарського суду, підготовче засідання, призначене на 18.08.2020 не відбулось.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Очаківський райагрохім» на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 02.07.2020 у справі № 915/1730/19.

Ухвалою суду від 15.09.2020 враховуючи повернення матеріалів справи з суду апеляційної інстанції, розгляд справи у підготовчому засіданні було призначено на 06.10.2020 об 11:00.

Ухвалою суду від 06.10.2020 було постановлено, зокрема, зобов`язати Очаківське управління ГУ ДПС у Миколаївській області (вул. Старофортечна, 27, м. Очаків, 57500) до 26.10.2020 надати суду:

1) у письмовій формі інформацію, чи були податкові накладні №20024 від 20.02.2018, №20025 від 20.02.2018, №20026 від 20.02.2018, №1041 від 01.04.2018, №7054 від 07.05.2018, (що були оформлені постачальником товарів - ТОВ «ВИСОКИЙ ВРОЖАЙ» , код в ЄДРПОУ 22952095) відображені у відповідних податкових деклараціях ТОВ "ОЧАКІВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ", код в ЄДРПОУ 05490167, та на яку суму був відображений та використаний, відповідно, податковий кредит.

2) надати копії податкових декларацій ТОВ "ОЧАКІВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ" (код в ЄДРПОУ 05490167) включно з додатком №5, за періоди, в яких мають бути відображені податкові накладні №20024 від 20.02.2018, №20025 від 20.02.2018, №20026 від 20.02.2018, №1041 від 01.04.2018, №7054 від 07.05.2018.

Також, з-поміж іншого, ухвалою суду від 06.10.2020 було зобов`язано відповідача до 23.10.2020 внести на депозитний рахунок Господарського суду Миколаївської області (Одержувач: Господарський суд Миколаївської області Р/р UA088201720355229002000016210 у Державній казначейській службі (ДКСУ), м. Київ, Код 03499980) попередньо визначену суму судових витрат за виконання почеркознавчої та технічної експертиз у розмірі 9500,00 грн, підготовче засідання призначено на 27 жовтня 2020 року об 11 год. 00 хв.

26.10.2020 на виконання вимог ухвали суду від 06.10.2020 від Очаківського відділу ГУ ДПС у Миколаївській області надано інформацію, що ТОВ «Очаківський райагрохім» включено до податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2018 року, за квітень 2018 року, за травень 2018 року податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних від контрагента-постачальника ТОВ «Високий врожай» від 20.02.2018 № 20024, від 20.02.2018 № 20025, від 20.02.2018 № 20026 на загальну суму 383611,80 грн, в т.ч. ПДВ 63935,30 грн; від 01.04.2018 № 1041 на загальну суму 130050,00 грн, в т.ч. ПДВ 21675,00 грн; від 07.05.2018 № 7054 на загальну суму 698292,00 грн, в т.ч. ПДВ 116382,00 грн. Також надано копії податкових декларацій з ПДВ та копії податкових накладних за період лютий, квітень, травень 2018 року.

Відповідачем вимоги ухвали суду від 06.10.2020 в частині внесення на депозитний рахунок суду попередньо визначеної суми судових витрат за проведення почеркознавчої та технічної експертиз станом на 27.10.2020 залишились невиконаними.

Представник відповідача у підготовчому засіданні просив оголосити перерву з метою виконання вимог ухвали суду від 06.10.2020.

Ухвалою суду від 27.10.2020 було оголошено перерву у підготовчому засіданні до 05.11.2020 о 16:00 та зобов`язано відповідача до 05.11.2020 внести на депозитний рахунок Господарського суду Миколаївської області (Одержувач: Господарський суд Миколаївської області Р/р UA088201720355229002000016210 у Державній казначейській службі (ДКСУ), м. Київ, Код 03499980) попередньо визначену суму судових витрат за виконання почеркознавчої та технічної експертиз у розмірі 20000,00 грн.

Проте станом на 05.11.2020 відповідач вимоги ухвали суду від 27.10.2020 не виконав, попередньо визначену суму судових витрат за виконання почеркознавчої та технічної експертиз у розмірі 20000,00 грн на депозитний рахунок Господарського суду Миколаївської області не вніс, представник у підготовче засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

За приписами ч. 2 ст. 125 ГПК України суд може зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією.

У відповідності до ч. 3 ст. 125 ГПК України у разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення судових витрат або несплаті у визначений судом строк відповідних сум авансом суд вправі відхилити клопотання, зокрема, про призначення експертизи.

З огляду на викладене ухвалою суду від 05.11.2020 відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про проведення судової економічної експертизи (вх. № 1028/20 від 27.01.2020), відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про призначення судово-почеркознавчої і судово-технічної експертиз (вх. № 2549/20 від 26.02.2020), закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено у судовому засіданні 19 листопада 2020 року о 11:30.

18.11.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання, за змістом якого він просить направити справу № 915/1730/19 для розгляду за підсудністю до Господарського суду Одеської області, в провадженні якого знаходиться заява ТОВ «Очаківський райагрохім» про відкриття провадження у справі про банкрутство або відкласти розгляд справи до відкриття провадження у справі № 916/3160/20 про банкрутство. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на приписи, зокрема, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

У відповідності до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

За приписами ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Як встановлено судом за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Одеського господарського суду від 12.11.2020 було прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Вин Агро про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Очаківський райагрохім , підготовче засідання призначено на "25" листопада 2020 р. об 11 год. 30 хв.

За приписами ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Враховуючи, що станом на день розгляду справи № 915/1730/19, відсутні докази відкриття провадження у справі щодо відповідача - ТОВ Очаківський Райагрохім , суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про передачу справи на розгляд Господарського суду Одеської області.

Учасники справи до судового засідання 19.11.2020 не з`явились, явка сторін обов`язковою судом не визнавалась.

Крім того суд відзначає, що станом на день проведення судового засідання вичерпані усі строки розгляду справи, судом надано учасникам справи усі можливості для надання наявних у них доказів в підтвердження позиції кожної зі сторін. За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 19.11.2020 судом у відповідності до вимог ст. 233, ст. 240 ГПК України підписано вступну та резолютивну частини рішення .

Розглянувши матеріали справи, дослідивши усі наявні у справі докази, господарський суд встановив.

Як вказано у позовній заяві, позивачем (як постачальником) було передано відповідачу (покупцю) товар (агрохімікати та регулятори рости) за видатковими накладними: №22 від 20.02.2018 на суму 154315,80 грн, №23 від 20.02.2018 на суму 67498,50 грн, №24 від 20.02.2018 на суму 161797,50 грн, №72 від 01.04.2011 на суму 130050,00 грн, №163 від 07.05.2018 на суму 698292,00 грн, всього на загальну суму 1211953,80 грн.

В підтвердження факту отримання товару відповідачем за видатковими накладними №22 від 20.02.2018 на суму 154315,80 грн, №23 від 20.02.2018 на суму 67498,50 грн, №24 від 20.02.2018 на суму 161797,50 грн позивачем також надано копії довіреностей № 42 від 20.02.2018, № 43 від 20.02.2018, № 44 від 20.02.2018, що були видані відповідачем на отримання цінностей від ТОВ Високий врожай на ім`я ОСОБА_1 .

Як вказує позивач, за видатковою накладною № 72 від 01.04.2018 товар на суму 130050,00 грн був також отриманий представником відповідача Кудрицькою Наталією Володимирівною.

При цьому на самих видаткових накладних №22 від 20.02.2018, №23 від 20.02.2018, №24 від 20.02.2018, № 72 від 01.04.2018 в графі Отримав(ла) при наявних відтиску печатки та підписі відсутні відомості про посаду, прізвище, ім`я та по-батькові особи, що отримала товар.

Поставка товару за накладною №163 від 07.05.2018 на суму 698292,00 грн супроводжувалась укладенням додатку №6 від 07.05.2018 до вказаного договору з відповідною номенклатурою та вартістю товару, який був підписаний сторонами та доданий до позову. (Т.1 а.с. 20)

Проте сам договір у письмовій формі залишився сторонами не укладеним.

На копії видаткової накладної № 163 від 07.05.2018 при наявних відтиску печатки, прізвищі та підписі відсутні відомості про посаду особи, що отримала товар.

Як свідчить надана копія банківської виписки, в рахунок оплати за товар від відповідача 14.03.2018 надійшло 50000,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 15.08.2018 було направлено відповідачу листа про оплату товару вихідний №91 від 14.08.2018 рекомендованим поштовим відправленням. Також, позивачем 03.10.2018 було направлено вимогу погасити заборгованість листом за №111 від 03.10.2018 цінним поштовим відправленням з описом вкладення (Т. 1 а.с. 39-42).

Проте на зазначені листи відповідач відповіді не надав, заборгованість за товар не сплатив.

Позивач ґрунтує позов на тому, що відповідач не виконав у повному обсязі своє зобов`язання щодо оплати вартості товару.

Відповідач, не погодившись з позовом, вказує, що товар, за який позивач просить стягнути грошові кошти в сумі 1161953,80 грн, - не отримував. При цьому відповідач наголошує, що оскільки у видаткових накладних, наданих позивачем №22, №23, №24, №72, №163, не зазначені посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій, то вони не підтверджують факт отримання відповідачем товару та наявність у нього заборгованості перед позивачем.

Позивачем з метою спростування твердження відповідача про відсутність факту перевезення поставленого товару надано копії документів стосовно перевезення товару, що переданий відповідачу 20.02.2018 (Т. 1 а.с. 63-66):

1) заявки-договора №1856 від 20.02.2018;

2) акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №50/1856 від 21.02.2018;

3) рахунка-фактури №50/1856 від 21.02.2018;

4) платіжного доручення №119 від 22.02.2018 з відміткою банку про оплату;

та стосовно перевезення товару, що переданий відповідачу 01.04.2018 (Т.1 а.с. 67-70):

1) заявки-договора №1886 від 30.03.2018;

2) акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №85/1886 від 02.04.2018;

3) рахунка-фактури №85/1886 від 02.04.2018;

4) платіжного доручення №196 від 03.04.2018 з відміткою банку про оплату;

а також стосовно перевезення товару, що переданий відповідачу 07.05.2018 (Т. 1 а.с. 71-74):

1) заявки-договора №18129 від 04.05.2018;

2) акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №130/18129 від 08.05.2018;

3) рахунка-фактури №130/18129 від 08.05.2018;

платіжного доручення №293 від 10.05.2018 з відміткою банку про оплату.

По усім зазначеним операціям поставки позивачем були оформлені відповідно податкові накладні №20024 від 20.02.2018, №20025 від 20.02.2018, №20026 від 20.02.2018, №1041 від 01.04.2018, №7054 від 07.05.2018, які додані до позову. (Т. 1 а.с. 21-33)

Крім того, 26.10.2020 на виконання вимог ухвали суду від 06.10.2020 від Очаківського відділу ГУ ДПС у Миколаївській області надано інформацію, що ТОВ «Очаківський райагрохім» включено до податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2018 року, за квітень 2018 року, за травень 2018 року податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних від контрагента-постачальника ТОВ «Високий врожай» від 20.02.2018 № 20024, від 20.02.2018 № 20025, від 20.02.2018 № 20026 на загальну суму 383611,80 грн, в т.ч. ПДВ 63935,30 грн; від 01.04.2018 № 1041 на загальну суму 130050,00 грн, в т.ч. ПДВ 21675,00 грн; від 07.05.2018 № 7054 на загальну суму 698292,00 грн, в т.ч. ПДВ 116382,00 грн. Також надано копії податкових декларацій з ПДВ та копії податкових накладних за період лютий, квітень, травень 2018 року. (Т. 2 а.с. 1-25)

З огляду на встановлені обставини господарський суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Статтями 202 та 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, а сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов`язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю на настання відповідних наслідків.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів - для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ч. 1 ст. 206 ЦК України).

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Господарським законодавством України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).

При цьому суд звертає увагу на наступне.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон).

Відповідно до статті 1 Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з нормами цього Закону:

операції обліковуються відповідно до їх сутності (абзац сьомий ст. 4 Закону), що безумовно передбачає наявність факту здійснення господарської операції, правильне визначення її змісту і обсягу та відповідного дебітора або кредитора, а отже виключає можливість відображення у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку нереальних операцій з псевдоконтрагентами;

операція з постачання-придбання (отримання) товарів/послуг, будучи дією (подією) у взаємовідносинах між підприємством і його відповідним контрагентом, що викликає зміни в структурі активів та зобов`язань обох сторін, які брали участь у її здійсненні, є господарською операцією, а підставою для її відображення в облікових регістрах є первинний документ (наприклад, видаткова накладна, акт або інший документ, що містить відомості про дії з передачі-приймання товару/послуги, платіжне доручення) (абзаци п`ятий і одинадцятий ст. 1 та частина перша ст. 9 Закону);

первинний документ повинен містити обов`язкові реквізити, зокрема зміст та обсяг господарської операції, а також посади, особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції й відповідають за її здійснення, правильність оформлення та достовірність (частини друга і восьма ст. 9 Закону). Тобто, первинний документ при здійсненні постачання-придбання товарів/послуг (проведенні за них безготівкових розрахунків) повинен об`єктивно визначати основні дані щодо взаємопов`язаних двосторонніх (односторонніх - при списанні коштів з банківського рахунка) дій підприємства і його контрагента та осіб, відповідальних за їх вчинення (тобто, мати достовірні дані);

господарська операція у тому звітному періоді, в якому вона була фактично здійснена, підлягає відображенню (на підставі первинного документа) в облікових регістрах, відповідальність за достовірність даних яких несе особа, яка їх склала і підписала (частини п`ята ст. 9 Закону).

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Правила формування податкових зобов`язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкової накладної регулюються статтями 187, 198 і 201 Кодексу і регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267.

Відповідно до пунктів 201.1 і 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін. При цьому податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Тобто, виходячи з вищевикладеного, суми ПДВ відносяться до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених і зареєстрованих в ЄРПН особою (платником ПДВ), яка постачає товари/послуги, на особу, якій постачаються такі товари/послуги, за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Як встановлено судом вище, видаткові накладні №22 від 20.02.2018, №23 від 20.02.2018, №24 від 20.02.2018, № 72 від 01.04.2018 в графі Отримав(ла) при наявних відтиску печатки та підписі відсутні відомості про посаду, прізвище, ім`я та по-батькові особи, що отримала товар. На копії видаткової накладної № 163 від 07.05.2018 при наявних відтиску печатки, прізвищі та підписі відсутні відомості про посаду особи, що отримала товар.

Проте в підтвердження факту реальності здійснення господарської операції, позивачем надано первинні документи, що свідчать про транспортування товару до місця призначення. (Т. 1 а.с. 63-74)

Крім того, по зазначеним операціям поставки позивачем були оформлені відповідно податкові накладні №20024 від 20.02.2018, №20025 від 20.02.2018, №20026 від 20.02.2018, №1041 від 01.04.2018, №7054 від 07.05.2018 (Т. 1 а.с. 21-33), а згідно відповіді Очаківського відділу ГУ ДПС у Миколаївській області відповідачем - ТОВ «Очаківський райагрохім» включено до податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2018 року, за квітень 2018 року, за травень 2018 року податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних від контрагента-постачальника ТОВ «Високий врожай» від 20.02.2018 № 20024, від 20.02.2018 № 20025, від 20.02.2018 № 20026 на загальну суму 383611,80 грн, в т.ч. ПДВ 63935,30 грн; від 01.04.2018 № 1041 на загальну суму 130050,00 грн, в т.ч. ПДВ 21675,00 грн; від 07.05.2018 № 7054 на загальну суму 698292,00 грн, в т.ч. ПДВ 116382,00 грн.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що наявні у справі докази у своїй сукупності та, зокрема, дії відповідача - ТОВ «Очаківський райагрохім» щодо включення до податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2018 року, за квітень 2018 року, за травень 2018 року податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних від контрагента-постачальника ТОВ «Високий врожай» свідчать про визнання відповідачем факту отримання товару від позивача згідно видаткових накладних №22 від 20.02.2018, №23 від 20.02.2018, №24 від 20.02.2018, № 72 від 01.04.2018, № 163 від 07.05.2018.

Суд звертає увагу, що згідно ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Отже, оскільки відповідач заперечував факт отримання товару та підписання вказаних видаткових накладних, саме на відповідача чинними нормами ГПК України покладено обов`язок довести такі обставини.

26.02.2020 відповідач, заперечуючи факт отримання товару згідно видаткових накладних №22, 23, 24, 72, 163 подав до суду клопотання про призначення у справі судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи.

Проте, як вказано вище, з підстав невиконання вимог суду в частині оплати попередньо визначеної суми витрат для проведення експертиз (ч. 2 ст. 125 ГПК України) ухвалою суду від 05.11.2020 відповідачу було відмовлено у задоволенні клопотання про проведення судової економічної експертизи (вх. № 1028/20 від 27.01.2020) та відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судово-почеркознавчої і судово-технічної експертиз (вх. № 2549/20 від 26.02.2020).

За таких обставин передача позивачем товару відповідачу за видатковими накладними №22, 23, 24, 72, 163 та, відповідно, отримання товару відповідачем свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару .

Обов`язок оплатити поставлений товар після його прийняття випливає з припису вказаної статті незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи наведене, суд вважає обгрунтованими та матеріалами справи підтвердженими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача залишку заборгованості за поставлений згідно видаткових накладних № 22 від 20.02.2018, № 23 від 20.02.2018, № 24 від 20.02.2018, № 72 від 01.04.2018, № 163 від 07.05.2018 товар у розмірі 1161953,80 грн. (1211953,80 грн - 50000,00 грн)

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Приписами ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідача суму 3% річних за загальний період з 21.02.2018 по 03.07.2019 (з врахуванням дат отримання товару та здійсненої відповідачем часткової оплати), розмір яких становить 42857,33 грн, а також втрати від інфляції за березень 2018 року - травень 2019 року у сумі 118521,30 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних у розмірі 42857,33 грн та інфляційних втрат у сумі 118521,30 грн також підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у сумі 19849,99 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 129, 219, 220, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Очаківський райагрохім» (67751, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Нове, вул. Нова, 31, ЄДРПОУ 05490167) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Високий врожай» (02160, м. Київ, Харківське шосе, 50, ЄДРПОУ 22952095) заборгованість за поставлений товар у розмірі 1161953,80 грн основного боргу, 118521,30 грн інфляційних втрат та 42857,33 грн - 3 % річних та 19849,99 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний: 25 листопада 2020 року.

Cуддя О.В. Ткаченко