Рішення

від 12.11.2020 по справі 380/5135/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року м. Львів справа №380/5135/20

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого - судді Карп`як О.О.,

секретар судового засідання Терлецький О.О.,

за участю:

представник позивача - Санжари А.А.,

представник відповідача - Гурняк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ембавуд Україна до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Ембавуд Україна (81400, Львівська область, м. Самбір, вул. В.Чорновола, 36, код ЄДРПОУ - 36676494) до Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ - 43143039) в якому просить суд (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0006423307 від 01.04.2020 року в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб у розмір 819 347, 00 грн., з анульованої безнадійної заборгованості фізичним особам та в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 204 836, 75 грн., щодо анулювання безнадійної заборгованості фізичним особам.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.

Ухвалою суду від 06 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалами суду від 18 серпня 2020 року, 17 вересня 2020 року, від 29 жовтня 2020 року заяви представника позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції - задоволено. Встановлено участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю Ембавуд Україна в режимі відеоконференції. Проведення відеоконференції доручено Господарському суду Дніпропетровської області (49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1).

Ухвалою від 02.09.2020 прийнято заяву позивача про зменшення (уточнення позовних вимог).

Ухвалою суду від 02 вересня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позиція позивача:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем під час проведення перевірки не було в повній мірі досліджено обставини, які мають значення для встановлення факту порушення позивачем вимог Податкового кодексу України. Позивач стверджує, що оскільки заборгованість фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , є такою, що минув строк позовної давності (безнадійною), застосуванню підлягають пункт 164.2.7 ст.164 ПК України, а не підпункт д 164.2.17 ст. 164 ПК України, який було застосовано відповідачем. Вказує, що дії позивача щодо списання 30 червня 2019 року безнадійної заборгованості фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , відповідають нормам пункту 164.2.7 ст.164 ПК України, а порушення п.14.1.11 ст.14, підпункту д п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п. 164.5. ст. 164, підпункту 168.1.1 п.168.1 ст.168, ст.167 ПК України відсутні, відтак відсутні передбачені законом правові підстави як для нарахування позивачу податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, так і для застосування штрафних санкцій на підставі п.127.1 ст.127 ПК України.

26 серпня 2020 року представником позивача подано відповідь на відзив (вх.№ 42103) в якому покликається на те, що оскільки заборгованість фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , є такою, по якій минув строк позовної давності (безнадійною), застосуванню підлягає пункт 164.2.7 ст.164 Податкового кодексу України, а не підпункт д пункту 164.2.17 ст.164 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задоволити.

Заперечення відповідача:

Представником відповідача - Головного управління ДПС у Львівській області, подано відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до висновків акта перевірки. Вказує, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ТзОВ Ембавуд Україна встановлено порушення: пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, "д" пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164, п.164.5 ст.164, пп. 168.1.1 п.168.1 ст.168. 167 Податкового кодексу України внаслідок чого не утримано та не перераховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 819 347,00 грн., з анульованої (прощеної) безнадійної заборгованості фізичним особам. 02 вересня 2020 року представником відповідача подано заперечення на відповідь.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, заслухавши вступне слово учасників прави, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Головним управлінням Державної податкової служби у Львівській області, проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Ембавуд Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2018 року по 30.09.2019 року, валютного за період з 01.07.2018 року по 30.09.2019 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2018 по 30.09.2019 року, про що складено акт від 06.03.2020 № 506/13-01-05-10/36676494 (далі - акт перевірки).

Перевіркою Товариства з обмеженою відповідальністю Ембавуд Україна (код ЄДРПОУ - 36676494) встановлено порушення вимог:

1. п.23, п.29 П(с)БО 7, п.15, п.7 П(с) БО 15 „Дохід", п.6, п.7 ГІ(с)БО 16, затвердженого наказом МФУ від 29.11.99 №290, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11 Зобов`язання , затвердженого наказом МФУ від 31.01.2000 №20, п.44.1 ст.44; п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 235 000,00 грн., в тому числі за 9 місяців 2019 рік - на суму 235 000,00 грн.;

2. п.185.1, ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 2.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого безпідставно занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за січень 2019 року в сумі 101 098,50 грн., що призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ в сумі 1886,00грн. за січень 2019р. та заниження суми ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету в розмірі 99 212,50 грн., за січень 2019р.;

3. п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) внаслідок не проведення реєстрації податкової накладної на суму ПДВ 101098,50 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом встановленого законодавством терміну;

4. пп.266.1.1 п.266.1 пп.266.2.1 п.266.1, пп.266.9.1 п.266.9, пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 120 620,00грн.;

5. пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, "д" пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164, п.164.5 ст.164, пп.168.1.1 п. 168.1 ст.168. ст.167 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, не утримано та не перераховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 819347,00 грн., з анульованої (прощеної) безнадійної заборгованості фізичним особам.;

- пп."г"164.2.17 п.164.2, п. 164.5 ст.164, п. 167.1 ст.167, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст.168, п. 171.2 ст.171, пп."а" п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 14280,51 гривень;

- п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, п.п.1.5 п.п.1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, донараховано до бюджету військовий збір в розмірі 56995,95 гривень;

- абзац „б" п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI змінами та доповненнями та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників: податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.

Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення:

- № 0006423307 від 01 квітня 2020 року, яким встановлено порушення пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, г д пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.164.5 ст.164. пп.168.1.1 п.168.1 ст. 168. п.167.1 ст.167 п.171.2 ст.171, пп. а п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI зі змінами та доповненнями.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням № 0006423307 від 01 квітня 2020 року, позивач оскаржив його в адміністративному порядку та рішенням Державної податкової служби України (ДПС) від 02.06.2020 року за № 16/99-00-08-05-04-06, про результати розгляду справи залишено без змін податкове повідомлення - рішення від 01.04.2020 року за № 0006423307, а скаргу ТОВ Ембавуд України - без задоволення.

У зв`язку з вищевказаним позивач звернувся до суду з даним позовом в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб у розмір 819347,00 грн., анульованої безнадійної заборгованості фізичним особам та в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 204 836, 75 грн., щодо анулювання безнадійної заборгованості фізичним особам.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Перевіряючи правомірність оскарженого податкового повідомлення - рішення, суд враховує приписи частини другої статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Дослідженими судом доказами, які надані сторонами за власною ініціативою на обґрунтування своїх вимог та заперечень та на вимогу суду, суд встановив таке.

Документальною перевіркою встановлено, що станом на 01.01.2019 року у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361 на підприємстві рахувалась безнадійна дебіторська заборгованість (більше трьох років) по фізичних особах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 ) в сумі 225 9543,0 грн. (отримання товару 11.2014 року) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований АДРЕСА_2 ) в сумі 1 475 131,0 грн., (отримання товару 12.2014 року), підприємством не вжито жодних заходів щодо погашення вище зазначених сум боргу по вказаних фізичних особах. Наказом № 28 від 19.06.2019 року "Про списання дебіторської та кредиторської заборгованості" підприємство списало дебіторську заборгованість по фізичних особах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проте договорів про прощення боргу з вказаними фізичними особами підприємство не укладало та не повідомило їх про прощення такої дебіторської заборгованості, а також не включило суму прощеного боргу до податкового розрахунку (форма 1-ДФ) за підсумками звітного періоду у якому такий борг було прощено. В акті перевірки було вказано, що позивачем порушено пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, "д" пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164, п.164.5 ст.164, пп.168.1.1 п. 168.1 ст.168. ст.167 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, не утримано та не перераховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 819347,00 грн., з анульованої (прощеної) безнадійної заборгованості фізичним особам.

Представник позивача з таким висновком не погодився та вважає, що списання заборгованості відбулося після закінчення строків позовної давності та дані відносини регулюються пунктом 164.2.7 ст.164 Податкового кодексу України.

Зокрема зазначає, що заборгованість приватного підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) утворилася на підставі контракту № UKR-310-14 від 13 жовтня 2014 року на поставку меблів.

Відповідно до пункту 6.1 контракту № UKR-310-14 умови оплати, в тому числі її відстрочення, обумовлюються сторонами по кожній партії в інвойсі на партію товару, що є невід`ємною частиною даного контракту.

Згідно рахунку - фактури № 282 від 16.10.2014 року та вантажної митної декларації №508050000/2014/012421 було поставлено товар на умовах СРТ на суму 312 298,00 грн., в тому числі експедиційні витрати. Строк оплати 90 днів від дати рахунку - тобто до 15 січня 2015 року. Відповідно строк позовної давності спливає 15 січня 2018 року (3 роки згідно ст.257 ЦК України).

Згідно рахунку-фактури № 297 від 18.11.2014 року та вантажної митної декларації № 508050000/2014/022113 було поставлено товар на умовах СРТ на суму 342 409,00 грн., в тому числі експедиційні витрати. Строк оплати 90 днів від дати рахунку - тобто до 16 лютого 2015 року. Відповідно строк позовної давності спливає 16 лютого 2018 року (3 роки згідно ст.257 ЦК України).

Згідно рахунку-фактури № 299 від 25.11.2014 року та вантажної митної декларації № 508050000/2014/025183 було поставлено товар на умовах СРТ на суму 442 704,00 грн., в тому числі експедиційні витрати. Строк оплати: 90 днів від дати рахунку - тобто до 23 лютого 2015 року. Відповідно строк позовної давності спливає 23 лютого 2018 року (3 роки згідно ст.257 ЦК України).

Згідно рахунку-фактури № 301 від 25.11.2014 року та вантажної митної декларації № 508050000/2014/027812 було поставлено товар на умовах СРТ на суму 377 720,00 грн., в тому числі експедиційні витрати. Строк оплати 90 днів від дати рахунку - тобто до 23 лютого 2015 року. Відповідно строк позовної давності спливає 23 лютого 2018 року (3 роки згідно ст.257 ЦК України).

Загальна сума заборгованості приватного підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за поставками складає 1 475 131,00 грн. Останнім днем строку позовної давності за поставками є 23 лютого 2018 року. Статус ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) як приватного підприємця підтверджується випискою з ЄДРПОУ. Заборгованість приватного підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) була списана 30 червня 2019 року відповідно до наказу ТОВ Ембавуд Україна № 28 від 19 червня 2019 року, що стверджується відповідним витягом з наказу.

В позовній заяві представник позивача покликається на те, заборгованість приватного підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) утворилася на підставі контракту №UКR-410-14 від 22 жовтня 2014 року на поставку меблів. Відповідно до пункту 6.1 контракту №UKR-410-14 умови оплати, в тому числі її відстрочення, обумовлюються сторонами по кожній партії в інвойсі на партію товару, що є невід`ємною частиною контракту.

Згідно рахунку-фактури № 285 від 28.10.2014 року та вантажної митної декларації № 0000/2014/016097 було поставлено товар на умовах СРТ на суму 247 462,00 грн., в тому числі експедиційні витрати. Строк оплати 90 днів від дати рахунку - тобто до 26 січня 2015 року. Відповідно строк позовної давності спливає 26 січня 2018 року (3 роки згідно ст.257 ЦК України).

Згідно рахунку-фактури № 286 від 30.10.2014 року та вантажної митної декларації № 508050000/2014/016817 було поставлено товар на умовах СРТ на суму 364 390,00 грн., в тому числі експедиційні витрати. Строк оплати 90 днів від дати рахунку - тобто до 28 січня 2015 року. Відповідно строк позовної давності спливає 28 січня 2018 року (3 роки згідно ст.257 ЦК України).

Згідно рахунку-фактури №289 від 06.11.2014 року та вантажної митної декларації № 508050000/2014/018741 було поставлено товар на умовах СРТ на суму 227 681,00 грн., в тому числі експедиційні витрати. Строк оплати 90 днів від дати рахунку - тобто до 04 лютого 2015 року. Відповідно строк позовної давності спливає 05 лютого 2018 року (3 роки згідно ст.257 ЦК України).

Згідно рахунку-фактури № 290 від 07.11.2014 року та вантажної митної декларації № 508050000/2014/019047 було поставлено товар на умовах СРТ на суму 409 130,00 грн., в тому числі експедиційні витрати. Строк оплати 90 днів від дати рахунку - тобто до 05 лютого 2015 року. Відповідно строк позовної давності спливає 05 лютого 2018 року (3 роки згідно ст.257 ЦК України).

Згідно рахунку-фактури № 291 від 10.11.2014 року та вантажної митної декларації №508050000/2014/019849 було поставлено товар на умовах СРТ на суму 312 925,00 грн., в тому числі експедиційні витрати. Строк оплати 90 днів від дати рахунку - тобто до 08 лютого 2015 року. Відповідно строк позовної давності спливає 08 лютого 2018 року (3 роки згідно ст.257 ЦК України).

Згідно рахунку-фактури № 292 від 12.11.2014 року та вантажної митної декларації № О08050000/2014/020431 було поставлено товар на умовах СРТ на суму 300 331,00 грн., в тому числі експедиційні витрати. Строк оплати 90 днів від дати рахунку - тобто до 10 лютого 2015 року. Строк позовної давності спливає 10 лютого 2018 року 3 роки згідно ст.257 ЦК України).

Згідно рахунку-фактури №294 від 13.11.2014 року та вантажної митної декларації № 08050000/2014/021106 було поставлено товар на умовах СРТ на суму 397 624,00 грн., в тому числі експедиційні витрати. Строк оплати 90 днів від дати рахунку - тобто до 11 лютого 2015 року. Відповідно строк позовної давності спливає 11 лютого 2018 року (3 роки згідно ст.257 ЦК України).

Загальна сума заборгованості ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перед ТОВ Ембавуд Україна складає 2 259 543,00 грн. Останнім днем строку позовної давності за поставками є 11 лютого 2018 року.

Заборгованість ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) була списана 30 червня 2019 року згідно наказу № 28 від 19 червня 2019 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Також представник позивача в судовому засіданні повідомив суд, що сторін про списання заборгованість не повідомляв, листів та інших документів не скеровували, оскільки дані фізичні особи перебувають на територія Автономної Республіки Крим, яка законодавчо визначена як тимчасово окупована територія України.

Вирішуючи питання щодо правомірності вищевказаних висновків контролюючого органу, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами підпункту 14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими; ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб); д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв`язку з його ліквідацією; е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року; є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості; ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Відповідно до підпункту д підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, до основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Відповідно до п. 164.5 ст.165 ПК України, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп),

де К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об`єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Згідно з п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 вказаного Кодексу.

Суд вважає безпідставними доводи позивача з посиланням лише на підпункт пп. 164.2.7 п.164.2 ст.164 ПК України, яким визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.

Проте, позивачем не враховано, що якщо кредитором (банком) було здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), то з метою оподаткування сума такого анульованого (прощеного) боргу вважається додатковим благом та включається до загального місячного (річного) оподаткування доходу з урахуванням норм пп. д пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.

Таким чином доводи позивача, стосовно заборгованості фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , за якою, минув строк позовної давності (безнадійною), не спростовують встановлених судом обставин, оскільки, як стверджено матеріалами перевірки станом на 01.01.2019 року у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361 на підприємстві рахувалась безнадійна дебіторська заборгованість (більше трьох років) по фізичних особах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 ) в сумі 225 9543,0 грн. (отримання товару 11.2014 року) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований АДРЕСА_2 ) в сумі 1 475 131,0 грн., (отримання товару 12.2014 року), підприємством не вжито жодних заходів щодо погашення вище зазначених сум боргу по вказаних фізичних особах. Наказом № 28 від 19.06.2019 року "Про списання дебіторської та кредиторської заборгованості" підприємство списало дебіторську заборгованість по фізичних особах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проте договорів про прощення боргу з вказаними фізичними особами підприємство не укладало та не повідомило їх про прощення такої дебіторської заборгованості, а також не включило суму прощеного боргу до податкового розрахунку (форма 1-ДФ) за підсумками звітного періоду у якому такий борг було прощено, позивач такі обставини не заперечив належними та допустимими доказами.

Разом з тим, позивач сплатив до бюджету відповідні суми військового збору, що підтверджується податковими розрахунками сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і отриманого з них податку №1 ДФ, розрахунком донарахованих сум платежів та фінансових санкцій, витягом з АІС Податковий блок .

За таких обставин, висновок контролюючого органу, що Товариством з обмеженою відповідальністю Ембавуд Україна порушено п.14.1.11 ст.14, п.п. д п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п. 164.5. ст. 164, п.п. 168.1.1 п.168.1 ст.168, ст.167 ПК України, викладений в акті камеральної перевірки від 06.03.2020 № 506/13-01-05-10/36676494, є обґрунтованим.

Відповідно до частин першої другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській № 0006423307 від 01.04.2020 року в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб у розмір 819 347, 00 грн., анульованої безнадійної заборгованості фізичним особам та в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 204 836, 75 грн., щодо анулювання безнадійної заборгованості фізичним особам, прийняте відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства України та в межах наданих йому повноважень, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.

Керуючись статтями 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24 листопада 2020 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна