Ухвала

від 24.11.2020 по справі 420/5116/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 420/5116/19

адміністративне провадження № К/9901/25960/20

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі № 420/5116/19 за позовом Приватного підприємства ЮГ-ЕНЕОГОСЕРВІС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства ЮГ ЕНЕРГОСЕРВІС до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якій позивач, згідно уточнених позовних вимог просив:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0033311401 від 12 липня 2019 року, винесене Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі акту перевірки від 21 травня 2019 року № 968/15-32-14-01/35359619, яким ПП ЮГ ЕНЕРГОСЕРВІС збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 993794,00 грн. (за податковими зобов`язаннями в сумі 795035,00 грн.), та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 198 759,00 грн.

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0033331401 від 12 липня 2019 року, винесене Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі акту перевірки від 21 травня 2019 року № 968/15-32-14-01/35359619, яким ПП ЮГ ЕНЕРГОСЕРВІС збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 853143,00 грн. (за податковими зобов`язаннями в сумі 682514,00 грн.), та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170629,00 грн.

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0033341401 від 12 липня 2019 року, винесене Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі акту перевірки від 21 травня 2019 року № 968/15-32-14-01/35359619, яким ПП ЮГ ЕНЕРГОСЕРВІС зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 488,00 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року, залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0033311401 від 12 липня 2019 року, винесене Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі акту перевірки від 21 травня 2019 року № 968/15-32-14-01/35359619, яким ПП ЮГ ЕНЕРГОСЕРВІС збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 993794,00 грн. (за податковими зобов`язаннями в сумі 795035,00 грн.), та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 198 759,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0033331401 від 12 липня 2019 року, винесене Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі акту перевірки від 21 травня 2019 року № 968/15-32-14-01/35359619, яким ПП ЮГ ЕНЕРГОСЕРВІС збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 853143,00 грн. (за податковими зобов`язаннями в сумі 682514,00 грн.), та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170629,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0033341401 від 12 липня 2019 року, винесене Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі акту перевірки від 21 травня 2019 року № 968/15-32-14-01/35359619, яким ПП ЮГ ЕНЕРГОСЕРВІС зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 488,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суддів першої та апеляційної інстанції, 12 жовтня 2020 року від скаржника надійшла касаційна скарга.

Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі № 420/5116/19 залишено без руху, з установленням скаржникам строку для надання до суду касаційної інстанції заяви, клопотання в якому вказати підстави для поновлення строку касаційного оскарження з доказами на підтвердження вказаних обставин.

Ухвала Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року була отримана відповідачем 03 листопада 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6504412372158.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником надіслано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

У вказаному клопотанні податковий орган описує обставини попереднього звернення із касаційною скаргою, які були визнані ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2020 неповажними. При цьому інші підстави, які були об`єктивною перешкодою для звернення із касаційною скаргою, яка б відповідала вимогам процесуального закону, відповідач не наводить.

Наведені скаржником у повторній заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

Як слідує з матеріалів касаційної скарги, що вперше касаційну скаргу подано до касаційного суду 24 квітня 2020 року, утім ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2020 року вперше подану касаційну скаргу повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків касаційної скарги (щодо надання документу про сплату судового збору та зазначення підстав, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України), а повторно скаржником подано касаційну скаргу до поштового відділення лише 08 жовтня 2020 року.

Аналіз положень ст. 5, 13, 328, 329 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Недостатність бюджетних асигнувань необхідних для спати судового збору та блокування рахунків контролюючого органу в межах інших виконавчих проваджень може бути причиною, що ускладнює здійснення сплати судового збору за подання касаційної скарги, втім не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Статтею 330 КАС України передбачено, що однією з вимог касаційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VІ органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Верховний Суд окремо наголошує, що належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

Окрім цього, при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Також, слід зазначити, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, Верховний Суд зазначає, що відповідачем не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження у взаємозв`язку вищезазначених часових інтервалів, враховуючи, що з моменту виникнення права на касаційне оскарження до подання касаційної скарги повторно сплинуло сім місяців. Податковим органом не зазначено поважні причини пропуску, які б унеможливлювали звернутися до суду касаційної інстанції у порядку встановленого законом протягом семи місяців.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнанні судом неповажними.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню ДПС у Одеській області в задоволені клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі № 420/5116/19.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі № 420/5116/19.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов