УХВАЛА
24 листопада 2020 року
Київ
справа №360/4894/19
адміністративне провадження №К/9901/29860/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 у справі №360/4894/19 за позовом Приватного підприємства Сантехсервіс до Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління ДПС у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
09.11.2020 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Луганській області (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена засобами поштового зв`язку 05.11.2020.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 15.09.2020, повний його текст складено того ж дня, відповідно останнім днем його оскарження було 15.10.2020, проте касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 05.11.2020, тобто з пропуском строку встановленого для цього.
ГУ ДПС подало заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, яка вмотивована тим, що вперше касаційну скаргу було подано 13.10.2020, яку Верховний Суд повернув ухвалою від 22.10.2020. Зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має дуже суттєве значення для відповідача, а тому повторно касаційна скарга подана у найкоротші строки з моменту отримання ухвали суду про повернення касаційної скарги.
Надаючи оцінку таким доводам скаржника, колегія суддів враховує, що ухвалою від 22.10.2020 Верховний Суд повернув вперше подану касаційну скаргу на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 328 КАС України. Суд зазначив, що у випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, однак скаржник не обґрунтував доводів щодо необхідності відступу від висновку Верховного Суду та не вказує щодо застосування якої норми і в яких правовідносинах стосується висновок Верховного Суду, від якого слід відступити, та в якій постанові (і в якій справі) такий висновок зроблений.
Також суд зауважив, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Досліджуючи зміст повторно поданої касаційної скарги встановлена, що вона є ідентичною до тієї, яку Верховний Суд визнав такою, що не містить підстав для касаційного оскарження судових рішень, що свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги і не врахування роз`яснень, наданих Верховним Судом.
Посилання на те, що касаційна скарга стосується питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має дуже суттєве значення для відповідача не звільняє особу, яка подає касаційну скаргу, на виконання нею вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, відповідно, такі посилання не є достатньою підставою і для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
При цьому, відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Тобто, скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Натомість, скаржник у даному випадку не усунув недоліки вперше поданої касаційної скарги, а подав її повторно у тій самій редакції.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини четвертої статті 328 і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі міститься посилання про те, що суди попередніх інстанцій, обґрунтовуючи свою позицію про часткове задоволення позовних вимог, посилалися на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 826/1197/17, від 31.10.2018 у справі № 820/1636/17, від 17.12.2019 у справі № П/811/2779/15, від 19.03.2019 у справі № 816/1517/16, від 19.08.2018 у справі № 822/573/17, від 21.03.2019 у справі № 809/531/18, від 04.12.2019 у справі № 816/1938/18, від 15.01.2020 у справі №820/609/18.
Скаржник посилається на необхідність відступлення від вищезазначених правових висновків Верховного Суду в частині, що органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним рішенням в кримінальній справі, якщо грошове зобов`язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально - процесуального законодавства.
Разом з тим, проаналізувавши зміст наведених скаржником постанов Верховного Суду, колегією суддів встановлено, що такий висновок став підставою для задоволення позову у справах №820/1636/17 (постанова від 31.10.2018) та №П/811/2779/18 (постанова від 17.12.2019).
З огляду на наведене скаржником обґрунтування, ним ставиться питання застосування пункту 36 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, відповідно до якого, як зазначає скаржник, якщо перевірка призначена та проведена в межах кримінального провадження, порушеного після 01.09.2015, то застереження, встановлені цією нормою, на такі правовідносини не розповсюджуються.
Цей пункт було застосовано Верховним Судом виключно у справі №820/1636/17 (постанова від 31.10.2018), тому скаржник повинен обґрунтувати зазначені ним інші постанови Верховного Суду, від висновків у яких, як зазначає скаржник, належить відступити.
Обґрунтування касаційної скарги відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України повинно бути викладено з посиланням на: 1) норму матеріального права; 2) постанову Верховного Суду і який саме висновок щодо застування цієї норми права у ній викладено; 3) обґрунтувати подібність правовідносин у справі, у якій подано касаційну скаргу зі справою, у якій викладено висновок Верховного Суду; 4) вмотивовано обґрунтувати необхідність відступу від висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зазначивши, в чому полягає помилка судів у застосуванні цієї норми і як, на думку скаржника, ця норма повинна застосовуватися.
Такий взаємозв`язок має бути наведений щодо кожної з наведених у касаційній скарзі постанов Верховного Суду, від яких скаржник вбачає необхідність відступити. При цьому, подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.
Також у касаційній скарзі містить посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій залишено поза увагою позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 02.03.2020 у справі № 640/18930/18, щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. За змістом висновків, викладених у цій постанові, скасування постанови слідчого від 17.05.2016 згідно з ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 17.06.2020 не може бути підставою для визнання протиправними наказу від 31.08.2016 № 89 та перевірки, оскільки наказ на цей час вичерпав свою дію, а перевірка була проведена.
Водночас, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої, зокрема, щодо підстав касаційного оскарження, має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі.
Крім того, відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав та про підстави звільнення від сплати судового збору суд не повідомив.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (19210 грн).
Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2019 році, який містить вимоги майнового характеру на загальну суму 345958,75 грн. Відповідно, сплаті при поданні позовної заяви підлягав судовий збір в сумі 5189,38 грн.
З огляду на наведене, за подання касаційної скарги у цій справі скаржник має сплатити судовий збір в сумі 10378,76 грн (5189,38 грн * 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - УК у Печерському районі /Печерський район/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Символ звітності банку - 207
Призначення платежу - *;101;
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 у справі №360/4894/19 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали, але не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- для подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, у якій вказати поважні причини пропуску строку;
- для надання суду уточненої касаційної скарги, зміст якої, зокрема щодо підстав касаційного оскарження, має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі;
- для надання платіжного документа про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI;
Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.11.2020 |
Оприлюднено | 26.11.2020 |
Номер документу | 93080789 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні