Постанова

від 16.11.2020 по справі 922/1278/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2020 р. Справа № 922/1278/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І.В. , суддя Шевель О.В.

за участі секретаря судового засідання Діденко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" (вх.№ 2175 Х/2) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.08.2020 у справі №922/1278/20 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Прохоровим С.А., повний текст рішення складено та підписано 10.08.2020)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп", м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Пожтехніка", м. Харків,

про стягнення коштів та звільнення приміщення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Темп" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Пожтехніка", в якій просило:

- усунути Товариству з обмеженою відповідальністю «Темп» перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, зобов`язавши Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопарк Пожтехніка» вилучити власне електрообладнання, а саме: роз`єднувач Р20В 6/400, кабель СБ-Зх70, трансформатор силовий ТМ-400 6/0, 4 кВ, шини 0,4 кВ, роз`єднувач ввідний РВ 6/400, шиносброска 0,4 кВ, конденсаторна батарея 0,4 кВ, 241 квар. з приміщення трансформаторної підстанції літ. «Ю-1» , що розташована за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул.Пушкінська, буд. 104-Д;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк Пожтехніка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп» безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 20 800,00 грн;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк Пожтехніка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп» відсотки за користуванням чужими грошима (безпідставно збереженими коштами орендної плати), за період з 20.12.2018 по 22.04.2020 у розмірі 1 865, 00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.07.2020 у справі № 922/1278/20 позов задоволено частково.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопарк Пожтехніка» вилучити власне електрообладнання, а саме: роз`єднувач Р20В 6/400, кабель СБ-Зх70, трансформатор силовий ТМ-400 6/0, 4 кВ, шини 0,4 кВ, роз`єднувач ввідний РВ 6/400, шиносброска 0,4 кВ, конденсаторна батарея 0,4 кВ, 241 квар. з приміщення трансформаторної підстанції літ. «Ю-1» , що розташована за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 104-Д.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк Пожтехніка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" 20800,00 грн безпідставно збережених коштів.

В решті позову відмовлено.

Судові витрати позивача пов`язані з розглядом справи покладено на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк Пожтехніка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" 4031,04 грн судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 05.08.2020 у справі №922/1278/20 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" про прийняття додаткового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу задоволено.

Прийнято в цій частині додаткове рішення, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Темп" в покладенні на Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопарк Пожтехніка" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 523,0 грн.

Додаткове рішення обґрунтовано тим, що до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/1278/20 на підтвердження фактичного здійснення (сплати) ТОВ «Темп» витрат на професійну правничу допомогу адвоката не надано жодного належного та допустимого доказу, зокрема, платіжних доручень з відміткою банку, видаткових касових ордерів, інших банківських документів ТОВ «Темп» , в зв`язку з чим в задоволенні вказаної заяви відмовлено за недоведеністю фактичного понесення позивачем витрат в сумі 15523,00 грн на професійну правничу допомогу у даній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Темп" з додатковим рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.08.2020 у справі №922/1278/20 та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Пожтехніка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 523,00 грн.

Скарга обґрунтована тим, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

08.09.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№8412), в якому відповідач проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити додаткове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що матеріали справи не містять визначення розміру вартості послуг адвоката в договорі про надання правової допомоги №21-03/2020 від 30.03.2020, не містять рахунків на оплату вартості послуг адвоката, також в матеріалах справи відсутні жодні банківські документи ТОВ Темп на підтвердження сплати адвокатських послуг у справі №922/1278/20.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив суд у її задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в позовній заяві зазначалось, що орієнтований попередній розрахунок судових витрат позивача становить 25000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Документи, які підтверджують понесення позивачем витрат будуть надані суду до закінчення судових дебатів.

З протоколу судового засідання від 20.07.2020 вбачається, що представником позивача у судовому засіданні було заявлено клопотання про те, що у разі задоволення позову ним протягом 5 днів з дня прийняття рішення буде подано докази понесених судових витрат у вигляді правничої допомоги, які він просить стягнути з відповідача. У рішенні суду від 20.07.2020 вказано, що суд за клопотанням позивача вважає за необхідне встановити останньому 5-денний строк з дня прийняття рішення на подання доказів понесених витрат на правничу допомогу.

27.07.2020 (з урахуванням вихідних днів 25 та 26 липня 2020 року) представником позивача до суду надано заяву про ухвалення додаткового рішення (вх.№17202), в якій позивач просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача 15523,00 грн витрат на правову допомогу адвоката.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Пунктом 3 ч.1 ст.244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу ).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18, у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 906/598/19.

Представником позивача у визначений судом в рішенні суду від 20.07.2020 5-ти денний строк було надано заяву про ухвалення додаткового рішення та документи на підтвердження судових витрат, а саме договір про надання правової допомоги №21-03/2020 від 30.03.2020, акт №1 про надану правову допомогу від 24.04.2020, акт №2 про надану правову допомогу від 17.06.2020, акт №3 про надану правову допомогу від 21.07.2020, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом адвокатського об`єднання Рух згідно договору №21-03/2020 від 30.03.2020.

Відповідно до п. 2.1. договору про надання правової допомоги №21-03/2020 від 30.03.2020, укладеного між адвокатським об`єднанням «Рух» , об`єднанням, та ТОВ «Темп» , клієнтом, клієнт за надання правової допомоги сплачує об`єднанню винагороду, розмір якої визначається згідно переліку вартості послуг та відповідно до акту про надану правову допомогу і сплачується не пізніше наступного дня з моменту підписання акту.

Згідно з актом №1 про надану правову допомогу від 24.04.2020, підписаного між сторонами, винагорода об`єднання становить 6023,00 грн.

З акту №2 про надану правову допомогу від 17.06.2020, підписаного між сторонами, вбачається, що винагорода об`єднання становить 6500,00 грн.

Актом №3 про надану правову допомогу від 21.07.2020, підписаного між сторонами, сторони дійшли згоди, що винагорода об`єднання становить 3000,00 грн.

У детальному описі робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом адвокатського об`єднання Рух згідно договору №21-03/2020 від 30.03.2020 наведено перелік наданих адвокатським об`єднанням робіт із зазначенням дати їх здійснення.

Відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення суд першої інстанції послався на те, що строк оплати послуг адвоката у позивача на момент винесення додаткового рішення вже настав. Однак, ТОВ «Темп» не надано жодного належного та допустимого доказу підтвердження фактичного здійснення (сплати) витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема, платіжних доручень з відміткою банку, видаткових касових ордерів, інших банківських документів ТОВ «Темп» . При цьому, застосував висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.

Однак, колегія суддів не може погодитись з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на те, що Об`єднаною Палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18, у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 906/598/19 викладено інший правовий висновок, а саме те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено .

Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Дана правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2019 у справі №914/772/17.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність і передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Учасники спору завжди повинні мати змогу орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент учинення дії.

У рішенні у справі Sunday Times v. United Kingdom Європейський суд з прав людини наголосив, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вираз передбачено законом охоплює дотримання такого принципу права, як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що цей термін передбачає не лише писане право, як-от норми законів, а й неписане, тобто усталені в суспільстві правила та засади моральності суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика. Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Велика Палата Верховного Суду виконує роль найвищої інстанції у вищій судовій інстанції та висновки, викладені в її постановах, за наявності інших, до яких дійшли як колегії, так і палати (об`єднані палати) у будь-якому разі мають найвищу силу. У разі ж наявності різних позицій у самій Великій Палаті застосовується позиція, викладена в постанові з більш пізньою датою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 №755/10947/17).

Умовами укладеного договору про надання правової допомоги №21-03/2020 від 30.03.2020 передбачено, що позивач повинен сплатити адвокатському об`єднанню винагороду не пізніше наступного дня з моменту підписання акту. Проте, колегія суддів зазначає, що дана умова стосується відносин адвоката та клієнта, та не є обов`язковою умовою щодо здійснення розподілу витрат на правничу допомогу судом.

Стосовно посилання відповідача на те, що матеріали справи не містять визначення розміру вартості послуг адвоката в договорі про надання правової допомоги та рахунків на оплату, колегія суддів зазначає, що договором передбачено, визначення розміру винагороди саме згідно переліку вартості послуг та актів про надану правову допомогу, тому дані посилання відповідача є необґрунтованими.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем доведено належними та допустимими доказами понесення ним витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 15523,00 грн в Господарському суді Харківської області.

Пунктом 2 ч.1 ст.129 ГПК України визначено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктами 1, 2 ч.4 ст.129 ГПК України унормовано, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч.14 ст.129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи те, що Східним апеляційним господарським судом 16.11.2020 прийнято постанову у даній справі, якою рішення Господарського суду Харківської області від 20.07.2020 у справі №922/1278/20 скасовано в частині стягнення з ТОВ "Технопарк Пожтехніка" 20800,00 грн безпідставно збережених коштів та прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, рішення суду щодо зобов`язання ТОВ «Технопарк Пожтехніка» вилучити власне електрообладнання залишено без змін, колегія суддів вважає, що заява позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню частково, а саме в частині стягнення з відповідача 7761,50 грн витрат на професійну правничу допомогу, в зв`язку з чим додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заяви позивача (вх.№17202 від 27.07.2020).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково, в зв`язку з чим додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.08.2020 у справі №922/1278/20 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково. Стягнути з ТОВ «Технопарк Пожтехніка» на користь ТОВ "Темп" 7761,50 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. В іншій частині заяви (вх.№17202) відмовити.

Керуючись статтями 269, п.2 статті 275, п.4 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.08.2020 у справі №922/1278/20 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк Пожтехніка» (61023, м. Харків, вул. Пушкінська, 104-Д, код 39054748) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 2/5, код 23469917) 7761,50 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

В іншій частині заяви (вх.№17202) відмовити.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 26.11.2020.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя І.В. Тарасова

Суддя О.В. Шевель