Постанова

від 24.11.2020 по справі 908/2113/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2020 року м.Дніпро Справа № 908/2113/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Вечірка І.О.,

секретар судового засідання: Вітко Г.С.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс» , яке діє в інтересах Корпоративного недержавного пенсійного фонду «Українська пенсійна фундація» на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.09.2020 року (повний текст складено 14.09.2020 року) у справі №908/2113/20 (суддя Дроздова С.С.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 32, офіс 49), яке діє в інтересах: Корпоративний недержавний пенсійний фонд «Українська пенсійна фундація» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 32, офіс 49)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 15)

про припинення юридичної особи шляхом ліквідації, не пов`язаної з банкрутством,-

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст обставин справи і рішення суду першої інстанції.

В серпні 2020 року до господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс» , яке діє в інтересах Корпоративного недержавного пенсійного фонду «Українська пенсійна фундація» з позовом до Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» , в якому просило припинити юридичну особу - відповідача, шляхом ліквідації, не пов`язаної з її банкрутством.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням права позивача, закріпленого в ст. 25 Закону України Про акціонерні товариства , як власника акцій відповідача, зокрема шляхом вчиненням відповідачем перешкод у прийманні участі позивача в управлінні ПАТ Мотор Січ та в отриманні дивідендів протягом останніх трьох років.

Ухвалою господарського суду Запорізької області у даній справі повернуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс» , яке діє в інтересах Корпоративного недержавного пенсійного фонду «Українська пенсійна фундація» із доданими до неї документами заявнику, на підставі ст. 164 ГПК України, з підстав не усунення недоліків, викладених в ухвалі суду від 21.08.2020 року про залишення позовної заяви без руху.

Місцевий господарський суд встановив, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам ст. 16 Цивільного кодексу України та абз.5 п.31-1 ст.8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» , оскільки з вимогою про припинення акціонерного товариства внаслідок не скликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль має право звертатись саме Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а не юридична особа - позивач.

Суд дійшов також висновку, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження своїх повноважень діяти в інтересах Корпоративного недержавного пенсійного фонду «Українська пенсійна фундація» з питань звернення до господарського суду з даним позовом. Договір на брокерське обслуговування №Б06 від 26.06.2013 року, що укладений між торговцем - ТОВ «ІК «Добрий капітал» та клієнтом - Корпоративний недержавний пенсійний фонд «Українська пенсійна фундація» , від імені, за рахунок та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс» , та звіт від 29.07.2016 року до договору, не підтверджують факт передання активів Фонду в управління Компанії.

2. Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, позивач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду від 14.09.2020 року у даній справі та направити справу до господарського суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що:

- положення абз.5 п.31-1 ст.8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» не закріплюють виключне коло осіб, що мають право на звернення до суду з даним позовом. Посилається на ст. 55 Конституції України;

- ст. 16 Цивільного кодексу України кваліфікує обраний спосіб захисту позивачем, як інший спосіб, що встановлений законом , антологічне закріплено і в ст. 5 ГПК України щодо визначення судом способу захисту, який не суперечить закону, відповідно до викладених вимог позовної заяви. Суд мав би самостійно визначити належний спосіб захисту порушених прав Фонду;

- звіт від 29.07.2016 року до Договору на брокерське обслуговування №Б06 від 26.06.2013 року є належним доказом повноважень позивача на звернення з відповідною позовною заявою, та підтверджує факт, що Товариство має право на здійснення управлінських функцій з простими акціями підприємства - відповідача.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Відповідач, у відзиві на апеляційну скаргу, зазначає, що можливість звернення до суду з позовом про припинення акціонерного товариства внаслідок не скликання акціонером загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль, надана виключно Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (абз. 5 п.31-1 ст.8 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні ). Позивач може здійснювати свої права виключно у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства (ст. 3, 13 Цивільного кодексу України).

На думку відповідача, перелік підстав для ліквідації юридичної особи, визначений в ст. 110 Цивільного кодексу України, а всі інші випадки ліквідації юридичної особи, згідно п.3 ч.1 ст.110 зазначеного Кодексу, відбуваються виключно за позовом відповідного органу державної влади, тобто Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Щодо звіту до договору, то відповідач вважає, що здійснення представництва інтересів в 2020 році на підставі звіту від 2016 року, суперечить положенням гл. 17 Цивільного кодексу, якими передбачені форми та зміст відносин з представництва.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс» , яке діє в інтересах Корпоративного недержавного пенсійного фонду «Українська пенсійна фундація» на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.09.2020 року у справі та призначено до розгляду на 24.11.2020 року.

24.11.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник скаржника в судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, також зазначив, що вимоги апеляційної скарги підтримує.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Корпоративний недержавний пенсійний фонд «Українська пенсійна фундація» , ідентифікаційний код 34001274, є власником простих іменних акцій ПАТ Мотор Січ , в кількості чотири акції, згідно виписки від 04.08.2020 року, складеної станом на 31.07.2020 року.

Оскільки, володіння акціями відповідача є способом отримання прибутку позивачем, а також підставою реалізації свого корпоративного права з питань управління Товариством та отримання дивідендів, то через його порушення, позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс» , звернулось до суду за його відновленням, шляхом припинення юридичної особи відповідача шляхом ліквідації, не пов`язаної з банкрутством.

Позов поданий на підставі договору на брокерське обслуговування №Б06 від 26.06.2013 року, з наступними змінами і доповненнями, що укладений між торговцем - ТОВ «ІК «Добрий капітал» та клієнтом - Корпоративний недержавний пенсійний фонд «Українська пенсійна фундація» , від імені, за рахунок та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс» .

Особа, що діє в інтересах позивача, є юридична особа в організаційно - правовій формі Товариства з обмеженою відповідальністю та назвою Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Актив Плюс , зареєстрована в ЄДР 27.05.2004 року (дата запису 18.08.2004 року та №10731200000000393), з визначенням основного виду діяльності - управління фондами (66.30), (а.с. 12).

З метою обґрунтування заявлених в позові вимог, позивач зазначає про ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 07.09.2017 року у справі №761/31558/17; від 07.09.2017 року у справі №761/31561/17; від 20.04.2018 року у справі №761/14832/18; від 06.08.2020 року №761/24088/20, за змістом яких, зокрема, накладено арешт на прості іменні акції відповідача, що обліковуються на рахунках у цінних паперах, відкритих у депозитарній установі СП ТОВ Драгон Капітал та ПАТ ОТП Банк , також заборонено вчиняти будь-які дії, спрямовані на зміну власників акцій, чи переходу права власності на акції, або видавати реєстр акціонерів до закінчення досудового розслідування.

Зазначені ухвали зупинили діяльність підприємства відповідача, що призводить до його збитковості. Через неможливість отримання реєстру акціонерів ПАТ Мотор Січ , протягом останніх трьох років (2018-2020 рр.) не проводились загальні збори акціонерів (річні загальні збори), проведення яких передбачено ст. 32 Закону України Про акціонерні товариства . Також, зупинена виплата дивідендів акціонерам 2017-2019рр.

З метою захисту порушеного права, як акціонера ПАТ Мотор Січ , позивачем обрано спосіб його захисту - звернення до місцевого господарського суду з позовом про припинення юридичної особи відповідача шляхом ліквідації, не пов`язаної з банкрутством.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.08.2020 року позову заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс» , яке діє в інтересах Корпоративного недержавного пенсійного фонду «Українська пенсійна фундація» залишено без руху, у зв`язку з недодержанням вимог ст.ст. 162, 164, 172 ГПК України та зобов`язано позивача надати суду, зокрема:

- письмове обґрунтування позовних вимог (зазначити спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, зазначити правові підстави позову з урахуванням викладених позивачем обставин та визначеного способу (способів) захисту прав або інтересів);

- належні та допустимі докази на підтвердження того, що Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Актив Плюс може діяти в інтересах Корпоративного недержавного пенсійного фонду Українська пенсійна фундація стосовно звернення до господарського суду з позовом про припинення юридичної особи Акціонерного товариства Мотор Січ (ЄДРПОУ 14307794) шляхом ліквідації, не пов`язаної з банкрутством юридичної особи з урахуванням того, що у позовній заяві не зазначено та до позовної заяви не додано доказів передачі активів Фонду в управління Компанії.

03.09.2020 року позивачем надано заяву про усунення недоліків, на виконання ухвали суду від 21.08.2020 року. Так, позивач обґрунтував обраний ним спосіб захисту порушеного права положеннями Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів , зокрема посилався на п.31-1 ст.8 Закону щодо права Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку звертатись до суду з позовом про припинення акціонерного товариства внаслідок не скликання зборів акціонерів, однак, позивач вважає, що він також наділений таким правом в розумінні ст. 55 Конституції України.

Щодо належних доказів підстав здійснення представництва інтересів в інтересах Корпоративного недержавного пенсійного фонду «Українська пенсійна фундація» , позивач посилався на договір на брокерське обслуговування №Б06 від 26.06.2013 року та звіт до нього від 29.07.2016 року.

За результатами розгляду заяви позивача про усунення недоліків, місцевим господарським судом постановлено ухвалу, якою повернуто позовну заяву без розгляду, і яка наразі є предметом апеляційного перегляду у даній справі.

6. Доводи, за якими апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 року зі справи №912/1856/16, від 14.05.2019 року зі справи №910/11511/18.

В п. 11 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 року №13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів визначено, що акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства.

Офіційне тлумачення поняття інтересу, який підлягає захисту, надано в Рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №1-10/2004, яким визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу Уекраїни кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Частинами 1, 2 ст. 53 ГПК України встановлено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб.

За змістом ч. 3 ст. 162ГПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивач не усунув недоліки позовної заяви в частині його представництва інтересів Корпоративного недержавного пенсійного фонду «Українська пенсійна фундація» або спростування висновків суду про те, що виключне право звернення до суду з таким позовом належить тільки Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку в силу абз. 5 п.31-1 ст.8 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні .

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу.

Обґрунтованими є і висновки суду стосовно неналежного способу захисту, зазначеного позивачем у резолютивній частині позову, оскільки він ґрунтується на виключному праві Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку пред`являти такі позови, про що зазначалося у п. 7. Хоча це питання (щодо належного чи неналежного способу захисту) має бути вирішено у ході судового розгляду справи, проте питання підпису позову повноваженим представником є похідним від нього, тому колегія поділяє висновки місцевого господарського суду .

У заяві про усунення недоліків позивач погодився з тим, що виключне право пред`являти такий позов має Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, тому його подальше тлумачення як іншого способу захисту не відповідає вимогам закону.

Вищевикладеним спростовується висновок скаржника щодо можливості його представництва у правовідносинах щодо подання такого роду позовів.

Інших доводів у апеляційній скарзі не наведено.

8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права і інтереси особи за захистом яких вона звернулась до суду.

Судова колегія приходить до висновку про те, що обставини, зазначені у апеляційній скарзі, не підтвердилися, що свідчить про безпідставність тверджень скаржника.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права при постановлені ухвали, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для її скасування, та вважає, що її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

10. Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс» , яке діє в інтересах Корпоративного недержавного пенсійного фонду «Українська пенсійна фундація» на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.09.2020 року у справі №908/2113/20 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.09.2020 року у справі №908/2113/20- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню до Верховного Суду протягом двадцяти днів від дня складення повного тексту постанови.

Повний текст складено 26.11.2020 року.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Судді: Т.А. Верхогляд

І.О. Вечірко