Ухвала

від 25.11.2020 по справі 640/24664/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

25 листопада 2020 року м. Київ№ 640/24664/20 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Бояринцевої М.А., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог Соларбуд" (проспект Глушкова, 42, м. Київ, 03187, код ЄДРПОУ 42779112) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пролог Соларбуд" звернулося до суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління Державної податкової служби у місті Києві № 1323871/42779112 від 06.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 16.09.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю Пролог Соларбуд в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 16.09.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю Пролог Соларбуд в Єдиному реєстрі податкових накладних;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління Державної податкової служби у місті Києві № 1323870/42779112 від 06.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 19.09.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю Пролог Соларбуд в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 19.09.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю Пролог Соларбуд в Єдиному реєстрі податкових накладних;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління Державної податкової служби у місті Києві № 1323872/42779112 від 06.11.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 20.09.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю Пролог Соларбуд в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 20.09.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю Пролог Соларбуд в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 26.10.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для подачі заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску такого строку.

На виконання ухвали суду позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

В обгрунтування причин пропуску строку звернення до суду позивач посилається на ті обставини, що він керувався при обчисленні строку звернення до суду правилами, які були встановлені сталою судовою практикою, яка грунтувалась на висновках, викладених у постанові Верховного Суду від 14.02.2019 по справі № 813/4921/17, від 17.07.2019 по справі № 640/46/19, та передбачала строк звернення до суду з приводу оскарження рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН 1095 днів з дня отримання цих рішень позивачем, незалежно від застосування процедури їх адміністративного оскарження.

Також позивач вказує на ті обставини, що після спливу тримісячного строку на звернення до суду позивач здійснив належні дії щодо підготовки до звернення до суду шляхом застосування альтернативного способу захисту та після отримання рішення про невідповідність позивача критеріям ризиковості без тривалих зволікань звернувся до суду з даним позовом. Одночасно позивач зазначає, що вчинені позивачем дії щодо виключення з переліку ризикових платників податку із застосуванням передбаченої пунктом 6 Порядку №1165 процедури, збігаються в часі з дією загальнонаціонального карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з 12.03.2020 та пов"язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби.

Вирішуючи питання щодо поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду 11.10.2019 висловлено позицію (постанова у справі №640/20468/18) відносно того, що прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню тримісячний строк для звернення до суду, який підлягає обрахунку з 26.11.2019 (дати прийняття рішення ДПС за результатами адміністративного оскарження).

При цьому, оцінку доводам позивача відносно того, що пропуск строку звернення до суду зумовлений зміною правової позиції Верховного Суду надано в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху та вказано, що суд не приймає до уваги посилання позивача на зміну позиції Верховного Суду, як обгрунтування дотримання позивачем строків звернення до суду, оскільки норми Кодексу адміністративного судочинства України та Податкового кодексу України в частині звернення до суду з 15.12.2017 не змінювались.

Разом з тим, відповідно до частини п"ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 №755/10947/17, незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Таким чином, суд критично ставиться до пояснень позивача щодо необхідності використання судової практики, яка була до постановлення Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду постанови від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, оскільки підлягає застосуванню остання правова позиція Верховного Суду.

При цьому, як зазначено в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху, на момент прийняття Державною податковою службою України рішень за результатами розгляду скарг позивача, Верховним Судом вже була висловлена позиція щодо не застосування 1095 днів.

Щодо підстав для поновлення строку звернення до суду, враховуючи застосування позивачем альтернативного способу відновлення своїх порушених прав, суд виходить з наступного.

Позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду зазначив, що 05.02.2020 (до закінчення тримісячного строку звернення до суду) Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної прийнято рішення № 20158 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Оскільки Порядком № 1165 не передбачене адміністративне оскарження рішень контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, позивач застосував альтернативний спосіб відновлення своїх порушених прав, передбачений пунктом 6 Порядку № 1165, шляхом надсилання комісії регіонального рівня засобами електронного зв`язку повідомлень про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку та отримання рішення з питання виключення позивача з переліку ризикових .

В рамках цієї процедури позивач:

1) надіслав контролюючому органу повідомлення № 1 від 16.03.2020 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку з додатками у кількості 71;

2) отримав рішення № 46862 від 23.03.2020 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;

3) надіслав контролюючому органу повідомлення № 1 від 01.07.2020 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку з додатками у кількості 22;

4) отримав рішення № 81963 від 09.07.2020 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;

5) надіслав контролюючому органу повідомлення № 2 від 16.07.2020 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку з додатками у кількості 75;

6) отримав рішення № 90978 від 27.07.2020 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;

7) надіслав контролюючому органу повідомлення № 1 від 22.09.2020 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку з додатками у кількості 43;

8) отримав рішення № 117239 від 28.09.2020 про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Отримавши рішення № 117239 від 28.09.2020 про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом 13.10.2020.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що позивачем в позасудовому порядку вчинялися дії спрямовані на відновлення порушених прав та отримання доказів невідповідності платника податку критеріям ризиковості, які мають значення для вирішення даного спору щодо прийнятих відповідачем рішень про відмову у реєстрації податкових накладних позивача, реєстрація яких зупинена з підстав відповідності податкових накладних вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків, судом визнаються поважними причини пропуску строку звернення до суду.

При цьому, суд враховує, що згідно із пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З урахуванням наведеного та з метою дотримання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині доступу до суду, суд поновлює пропущений позивачем строк звернення до суду та приймає до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог Соларбуд" .

Суд визнав подану позовну заяву і додані до неї матеріали достатніми для відкриття провадження у справі,

дійшов висновку щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою не має.

Керуючись статями 171, 257, 261, ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1. Відкрити провадження в адміністративній справі.

2. Здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

3. В порядку підготовки справи до розгляду: надіслати копії ухвали про відкриття провадження особам, які беруть участь у справі.

Повідомити, що позовні матеріали відповідачі можуть отримати в приміщенні суду у відповідності до вимог пункту 12 частини дев`ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Зобов`язати відповідачів подати до суду відзив відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали суду.

Попередити відповідачів, що копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Роз`яснити відповідачам, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

5. У разі подання до суду відзиву на позов, запропонувати позивачу надати відповідь на відзив у десятиденний строк з моменту отримання відзиву відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію відповіді на відзив надіслати відповідачам, докази чого надати суду.

6. У разі подання до суду відповіді на відзив, запропонувати відповідачам надати до суду заперечення проти відповіді на відзив протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Повідомити, що при поданні до суду заяв по суті справи, інших заяв, клопотань, заперечень необхідно надати докази їх надіслання іншим учасникам справи.

Повідомити, що відповідно до частини дев"ятої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Суддя М.А. Бояринцева

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/

Інформація про процесуальні права і обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Учасник справи звільняється від обов`язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні. Відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, може пред`явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.