Справа № 369/174/19
Провадження № 2/369/1/20
РІШЕННЯ
Іменем України
19.10.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Дубас Т.В.,
за участю секретаря - Мазурик Д.С.,
за участю представника позивача - Тичина І.В.,
за участю представника відповідача - ОСОБА_3
у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру у Київській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок зняття та перенесення ґрунтового покриву з земельних ділянок, -
ВСТАНОВИВ:
У січні 2019 року Головне управління Держгеокадастру у Київській області звернулось до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок зняття та перенесення ґрунтового покриву з земельних ділянок.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовувало тим, що відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Київській області (далі - Головне управління), затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Київської області, а в частині реалізації державної політики у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів - також і на території м. Києва.
Структурним підрозділом Головного управління є Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області, юрисдикція якого поширюється на територію Київської області.
Як зазначено в позовній заяві, з урахуванням положень чинного законодавства та в межах повноважень, державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Київській області - в.о. начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Києво-Святошинському, Макарівському, Бородянському районах та містах Бучі та Ірпені Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Макашиним Михайлом Володимировичем та головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Києво-Святошинському, Макарівському, Бородянському районах та містах Бучі та Ірпені Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області - Гаєвським Ігорем Володимировичем відповідно до вимог ст. ст. 6 і 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , 24 листопада 2018 проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства на виконання постанови про призначення перевірки додержання вимог законодавства від 17.11.2017, винесеної заступником начальника першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України, старшим радником юстиції С. Саєнко, а також на виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 21.11.2017 (справа № 757/69561/17-к).
У результаті перевірки встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 3222484000:02:002:0043 загальною площею 1,6213 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Крюківщинська сільська рада, село Крюківщина з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства була придбана ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки, серія та номер: 3846, виданого 09.09.2013 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Семчук М.А., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 152161732224, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 12922458 від 16.11.2013.
Земельна ділянка кадастровий номер 3222484000:02:002:0200 загальною площею 1,5997 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Крюківщинська сільська рада, село Крюківщина з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства була придбана ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер: 3845, виданий 09.09.2013 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Семчук М.А., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 152137532224, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №12924054 від 16.11.2013.
В пункті 1.4. вищезазначених договорів зазначено, що угіддя земельної ділянки представлені ріллею. Відповідно до пункту 3.2. договорів покупець зобов`язується належним чином виконувати обов`язки власника земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства України з моменту переходу права власності на земельну ділянку. Відповідно до пункту 5.6 договорів покупець стверджує, що при візуальному огляді земельної ділянки, який проведено до оформлення цього договору, видимих недоліків щодо стану земельної ділянки не виявлено, вона відповідає усім характеристикам, що пред`являються законодавством України для таких земель та характеристикам, що вказані в Державному акті на право власності на земельну ділянку.
Також, між ОСОБА_2 (власник та/або суперфіціар) та ОСОБА_1 (землекористувач та/або суперфіціарій) укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 09.03.2017, який посвідчено приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Трифоновою Т.А. та зареєстрований в реєстрі за № 749. Даним договором власник земельної ділянки передає землекористувачу, а землекористувач приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,9256 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер 3222484001:01:024:5413. В п. 4 даного договору зазначено, що угіддя земельної ділянки представлені ріллею. Відповідно до п. 7 вищезазначеного договору представник власника заявляє, що на земельній ділянці не розміщено житлових будинків, будь-яких інших будівель та/або споруд. Земельна ділянка не має особливостей, що можуть вплинути її ефективному використанню.
Згідно з додатком 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, рілля - це група яка включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці.
ОСОБА_1 було набуто у власність та користування земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484000:02:002:0043, 3222484000:02:002:0200, 3222484001:01:024:5413 угіддя яких були представлені ріллею, тобто мали ґрунтовий покрив.
Проте, на час перевірки Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484000:02:002:0043, 3222484000:02:002:0200 забудовані багатоквартирними житловими будинками з громадськими приміщеннями та на них облаштовано прибудинкову територію, рілля в межах вказаних земельних ділянок відсутня. В межах земельної ділянки з кадастровим номером 3222484001:01:024:5413 відбувається поточне будівництво багатоквартирних житлових будинків. Замовником будівництва є ОСОБА_1 .
Статтею 168 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони.
Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
При здійсненні діяльності, пов`язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.
Вказана норма законодавства чітко встановлює, що обов`язок отримання дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву покладається саме на власників та користувачів земельних ділянок.
Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 не отримував спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок з кадастровими номерами 3222484000:02:002:0043, 3222484000:02:002:0200, 3222484001:01:024:5413, відповідні робочі проекти землеустрою у зв`язку з виконанням будівельних робіт, пов`язаних з порушенням ґрунтового покриву вказаних вище земельних ділянок, не розроблялись, не погоджувались та не затверджувались.
Державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області складено акти обстеження земельної ділянки від 24.11.2017 за № 302-ДК/82/АО/10/01/-17 та перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 24.11.2017 за № 302-ДК/274/АП/09/01/-17.
За результатами проведеної перевірки, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області на ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративні правопорушення від 25.01.2018 за № 302-ДК/0009П/07/01/-18, № 3302-ДК/0008П/07/01/-18, № 302-ДК/0007П/07/01/-18.
29.01.2018 головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Київській області - начальником Головного управління Держгеокадастру у Київській області Приходько Людмилою Олександрівною розглянуто протоколи про адміністративні правопорушення складені відносно відповідача та винесено постанови від 29.01.2018 за № 302-ДК/0005По/08/01/-18, 30.01.2018 за № 302-ДК/0009По/08/01/-18, 31.01.2018 за № 302-ДК/0010По/08/01/-18 про закриття справи у зв`язку з наявністю в порушеннях ознак злочину, відповідальність за який передбачено ст. 254 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
ОСОБА_1 , не погоджуючись з винесеними постановами, звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, начальника Головного управління Держгеокадастру у Київській області Приходько Л. О. про скасування постанов № 302- ДК/0005По/08/01/-18, № 302-ДК/0009По/08/01/-18, № 302-ДК/0010По/08/01/-18 про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно нього.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28.03.2018 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Головне управління звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного адміністративного суду на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2018 про скасування вищезгаданих постанов. За результатами розгляду даної апеляційної скарги Київським апеляційним адміністративним судом винесено постанову від 20.06.2018, якою апеляційну скаргу Головного управління на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2018 - задоволено, а рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2018 - скасовано.
Згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; акт обстеження земельної ділянки.
В результаті вчинених ОСОБА_1 порушень, відповідно до вищезазначеної методики, розраховано розмір шкоди, заподіяної державі, а саме: по земельній ділянці з кадастровим номером 3222484000:02:002:0043 загальною площею 1,6213 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Крюківщинська сільська рада, село Крюківщина - розмір заподіяної шкоди становить 48 645 гри. 40 коп.; по земельній ділянці кадастровий номер 3222484000:02:002:0200 загальною площею 1,5997 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво- Святошинський район, Крюківщинська сільська рада, село Крюківщина - розмір заподіяної шкоди становить 47 997 грн. 31 коп.; по земельній ділянці кадастровий номер 3222484001:01:024:5413 загальною площею 0,9256 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Крюківщинська сільська рада - розмір заподіяної шкоди становить 27 771 грн. 65 коп.
Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 шкоду в розмірі 124 414 грн., завдану внаслідок зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) з земельних ділянок та витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.04.2019 було відкрито провадження у даній справі.
28.10.2019 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву за вх. № 40361, відповідно до якого зазначив, що у протоколах про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставлять у вину не отримання спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), без пред`явлення у винуватість відповідачу вчинення ним таких дій як зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), наслідком вчинення яких може бути цивільно-правова відповідальність за ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
В протоколах про адміністративне правопорушення та постановах про закриття справи, доданих до позовної заяви не встановлено та не доведено вину відповідача у вчиненні активних дій, які розглядаються у даному спорі як протиправні та є однією з обов`язкових кваліфікуючих ознак цивільно-правової відповідальності за ст. 1166 ЦК України, безпосередньо стосовно зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.
Так, у вищезазначених постановах про закриття справи про адміністративне правопорушення не міститься доказів неправомірності рішень, дій або бездіяльності відповідача, а відповідно - не містить доказів його вини в вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), тобто така необхідна складова для відшкодування матеріальної шкоди як вина, згідно ст. 1166 ЦК України відсутня та для відповідача не встановлена, враховуючи те, що справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закриті без встановлення його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-3 КУпАП, на підставі ст. 247 КУпАП (обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення), без зазначення конкретного пункту ст. 247 КУпАП.
На момент подання відзиву на позовну заяву, кримінальна справа відносно ОСОБА_1 за ст. 254 КК України не порушувалась, обвинувальний вирок судом не постановлювався, що виключає доведення вини відповідача.
Також представник відповідача зазначив, що повноваження позивача - Головного управління Держгеокадастру у Київській області стосовно права перевірки земельного законодавства виникли з часу покладення на цей державний орган відповідних контролюючих повноважень, а саме: з 23.07.2016. Головне управління Держгеокадастру у Київській області має право здійснювати відповідний контроль та перевірки існування фактів - протиправних дій або бездіяльності, які мали місце після 22.07.2016, натомість на період часу до 22.07.2016 такі повноваження мав інший контролюючий орган - Державна інспекція сільського господарства.
В даному випадку, ГУ Держгеокадастру у Київській області не мав законних повноважень здійснювати перевірку дотримання вимог земельного законодавства за період 2015-2016 років, а тому дії щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення № 302-ДК/0008П/07/01/-18 від 25.01.2018 і винесення постанови про закриття справи від 29.01.2018 відносно ОСОБА_1 не можна визнати такими, що вчинені відповідно до ст. 19 Конституції України.
У відповіді на позовну заяву зазначено, що будь-яке протиправне, на думку представника позивача, діяння стосовно зняття ґрунтового покриву із вищезазначених земельних ділянок або отримання (неотримання) будь-яких дозвільних документів стосовно цих же земельних ділянок могло б мати місце виключно в період часу будівництва багатоквартирних будинків в 2015-2016 роках, але не пізніше здачі їх в експлуатацію в період 2016-2017 років, що свідчить про те, що факт можливого адміністративного правопорушення міг мати місце далеко за межами строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
06.11.2019 представник ГУ Держгеокадастру у Київській області подав до суду відповідь на відзив за № 41873, відповідно до якого зазначив, що вказаною в позовній заяві постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 по справі № 381/396/18, зазначено, що з матеріалів справи вбачається, шо ГУ Держгеокадастру у Київській області під час проведення перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки був встановлений факт порушення ґрунтового покриву земельних ділянок, про що був складений відповідний акт № 302-дк/274/ап./09/01-17; враховуючи вищенаведені обставини та зазначені норми закону, колегія суддів вважає відповідачем доведено правомірність спірних рішень, а саме постанов про закриття провадження у справі, оскільки відповідно до зазначених вище норм, відповідач діяв у межах та у спосіб, визначені Законами.
Представник позивача зазначив, що судом вже встановлений факт порушення ґрунтового покриву земельних ділянок за кадастровими номерами: 3222484000:02:002:0043, 3222484000:02:002:0200, 3222484001:01:024:5413.
Просив задовольнити позов у повному обсязі.
20.01.2020 ухвалою Києво-Святошинського районного суду було закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
В судове засідання учасники справи не з`явились, про час та розгляд справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.
Як встановлено в судовому засіданні, державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Київській області - в.о. начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Києво-Святошинському, Макарівському, Бородянському районах та містах Бучі та Ірпені Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Макашиним Михайлом Володимировичем та головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Києво-Святошинському, Макарівському, Бородянському районах та містах Бучі та Ірпені Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області - Гаєвським Ігорем Володимировичем, 24 листопада 2017 року було проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельними ділянками, за наслідками якої складено акт № 302-дк/274/ап./09/01/-17.
У результаті перевірки державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України встановлено, що ОСОБА_1 було набуто у власність та користування земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484000:02:002:0043, 3222484000:02:002:0200, 3222484001:01:024:5413 угіддя яких були представлені ріллею, тобто мали ґрунтовий покрив.
Так, земельна ділянка кадастровий номер 3222484000:02:002:0043 загальною площею 1,6213 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Крюківщинська сільська рада, село Крюківщина з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства була придбана ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки, серія та номер: 3846, виданого 09.09.2013 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Семчук М.А., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 152161732224, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 12922458 від 16.11.2013.
Земельна ділянка кадастровий номер 3222484000:02:002:0200 загальною площею 1,5997 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Крюківщинська сільська рада, село Крюківщина з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства була придбана ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер: 3845, виданий 09.09.2013 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Семчук М.А., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 152137532224, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №12924054 від 16.11.2013.
Також, між ОСОБА_2 (власник та/або суперфіціар) та ОСОБА_1 (землекористувач та/або суперфіціарій) укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 09.03.2017, який посвідчено приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Трифоновою Т.А. та зареєстрований в реєстрі за № 749. Даним договором власник земельної ділянки передає землекористувачу, а землекористувач приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,9256 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер 3222484001:01:024:5413.
За результатами вищезазначеної перевірки, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області на ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративні правопорушення від 25.01.2018 за № 302-ДК/0009П/07/01/-18, № 3302-ДК/0008П/07/01/-18, № 302-ДК/0007П/07/01/-18.
Відповідно до вищезазначених протоколів про адміністративне правопорушення землевласник ( ОСОБА_1 ) не отримував спеціального дозволу (дозволів) на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) з вказаних вище земельних ділянок відповідний робочий проект землеустрою у зв`язку з виконанням будівельних робіт, пов`язаних з порушенням ґрунтового покриву вказаних вище земельних ділянок не розроблявся, не погоджувався та не затверджувався.
Статтею 188 ЗК України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України. Як передбачено п.п. 25-1 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасним проведенням рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених відповідним робочим проектом землеустрою; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.
Отже, до повноважень Держгеокадастру входить здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності.
Згідно із Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 № 333, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Відповідно, в межах Київської області реалізація повноважень віднесена до завдань Головного управління Держгеокадстру у Київській області, зокрема повноваження щодо здійснення державного нагляду (контролю) в сфері використання та охорони земель.
Відповідно до ст. 9 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів серед іншого здійснюються шляхом проведення перевірок та розгляду звернень юридичних і фізичних осіб.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач наділений повноваженнями щодо перевірки додержання відповідними суб`єктами, вимог законодавства про охорону земель та має право звертатись до вказаної особи із позовами про стягнення шкоди, заподіяної правопорушенням у зазначеній сфері.
Згідно з ч. 1 ст. 13 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до частини другої ст. 168 ЗК України, власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Процедуру видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок визначав Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затверджений Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 04.01.2005 року №1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 січня 2005 року за №70/10350, який був чинний на час оформлення відповідних документів.
Згідно з п. 1.3. вищезазначеного Порядку, вимоги Порядку щодо отримання дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок є обов`язковими для власників земельних ділянок та землекористувачів, діяльність яких пов`язана з порушенням поверхневого (родючого) шару ґрунту.
Відповідно до п. 2 Порядку, ґрунтовий покрив земельних ділянок - це поверхневий шар ґрунту, який характеризується родючістю; спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою і дає право власнику земельної ділянки чи землекористувачу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.
Згідно з п. 3.1. Порядку, власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов`язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту.
Частиною 1 ст. 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до п. и) ч. 1 ст. 211 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту.
Порядок визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок визначений постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття та знесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу".
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю, яка є видом цивільно-правової відповідальності.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести склад правопорушення, що складається з неправомірної поведінки особи; вини завдавача шкоди; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювана шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. В свою чергу, доведення відсутності вини є процесуальним обов`язком відповідача.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 12 ЦК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 6 ст. 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
29.01.2018 головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Київській області - начальником Головного управління Держгеокадастру у Київській області Приходько Людмилою Олександрівною розглянуто протоколи про адміністративні правопорушення складені відносно відповідача та винесено постанови від 29.01.2018 за № 302-ДК/0005По/08/01/-18, 30.01.2018 за № 302-ДК/0009По/08/01/-18, 31.01.2018 за № 302-ДК/0010По/08/01/-18 про закриття справи у зв`язку з наявністю в порушеннях ознак злочину, відповідальність за який передбачено ст. 254 КК України.
Даних про притягнення відповідача до кримінальної відповідальності, наявності щодо останнього вироку про його винність у вищезазначених діях суду надано не було.
Враховуючи, що матеріали справи не містить відомостей про вину ОСОБА_1 у заподіянню шкоди внаслідок зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) з вищезазначених ділянок, суд не має права зобов`язати останнього відшкодовувати таку шкоду.
Суд критично сприймає твердження представника позивача, що вина відповідача була встановлена постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, начальника Головного управління Держгеокадастру у Київській області Приходько Людмили Олександрівни про скасування постанов, оскільки предметом даної справи було встановлення правомірності чи неправомірності прийняття постанов від 29.01.2018 за № 302-ДК/0005По/08/01/-18, 30.01.2018 за № 302-ДК/0009По/08/01/-18, 31.01.2018 за № 302-ДК/0010По/08/01/-18 про закриття справи відносно ОСОБА_1 , а не встановлення вини останнього у вчиненні правопорушень.
Більш того, як вказано у вищезазначеній постанові суду апеляційної інстанції, що спірними рішеннями Головного управління Держгеокадастру у Київській області (постановами про закриття провадження у справі) ОСОБА_1 не визнається винним у скоєнні злочину, і саме в межах розслідування кримінальної справи буде вирішено питання щодо винної особи у скоєнні злочину, передбаченого ст. 254 КК України.
Щодо інших тверджень сторін, письмових доказів, суд зазначає, що вони, були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , рішення від 10.02.2010). Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.
Отже, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясував усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, і з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, як то передбачено діючим законодавством.
На підставі вищевикладеного, ст. ст. 15, 16, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову Головного управління Держгеокадастру у Київській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок зняття та перенесення ґрунтового покриву з земельних ділянок - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Т.В. Дубас
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 19.10.2020 |
Оприлюднено | 27.11.2020 |
Номер документу | 93113723 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Дубас Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні