Рішення

від 24.11.2020 по справі 926/2093/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

24 листопада 2020 року Справа № 926/2093/20

Суддя Ковальчук Т.І. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 926/2093/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Буд Сервіс", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мамалигівський гіпсовий завод", с. Мамалига Новоселицького району Чернівецької області,

про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 116640,00 грн.,

за участю секретаря судового засідання Боднарчука В.В.,

представників сторін:

позивача - не з`явився (явка не обов`язкова),

відповідача - Сидора І.Ю., адвокат, ордер серія СЕ № 1012296 від 28.09.2020,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Веста Буд Сервіс" звернулося з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мамалигівський гіпсовий завод" про стягнення 116640,00 грн. переплати за машинну штукатурку М 95, що підлягала поставці відповідачем на підставі рахунку № 286 від 29.11.2019 р. і була оплачена позивачем у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначено, що на підставі рахунку № 286 від 29.11.2019 позивач сплатив відповідачеві 291600,00 грн. за постачання машинної штукатурки М 95, у свою чергу, відповідач по трьох видаткових накладних поставив позивачеві штукатурку на загальну суму 174960,00 грн. Проте, вказано у позовній заяві, у зв`язку з тим, що рахунок було виставлено відповідачем з помилками кількості та вартості, у ТОВ "Веста Буд Сервіс" виникла переплата на користь ТОВ "Мамалигівський гіпсовий завод" на суму 116640,00 грн., тому позивач звернувся до останнього з вимогами про повернення грошових коштів, однак останній вимоги позивача залишив без реагування. Зазначену суму позивач просить стягнути з відповідача з посиланням на норми статей 526, 530, 693, 1212 Цивільного кодексу України та статей 173, 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 16.09.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження за участю представників сторін, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 06.10.2020, позивачеві запропоновано надати засвідчену копію платіжного доручення про перерахування коштів у сумі 291600,00 грн. на рахунок ТОВ "Мамалигівський гіпсовий завод" або банківську виписку по рахунку позивача про проведення даного платежу, відповідь на відзив на позов, докази її надіслання відповідачеві.

Цією ж ухвалою відповідачу встановлено 15-ти денний термін для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, якщо такі заперечення наявні.

Листом від 30.09.2020 позивач надіслав до суду оригінал і копію платіжного доручення № 3882 від 29.11.2019 та повідомив про неможливість подати відповідь на відзив на позов у зв`язку з не направленням відзиву на його адресу відповідачем.

05.10.2020 через канцелярію суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач відхилив позовні вимоги у повному обсязі з тих підстав, що з оплаченої позивачем на підставі рахунку № 286 від 29.11.2019 машинної штукатурки М 95 в кількості 108 тон на загальну суму 291600,00 грн. відповідач відпустив йому машинної штукатурки на 174960 грн. і має зобов`язання відвантажити ще на 116640 грн., проте позивач відмовився отримувати решту продукції і звернувся з вимогою про повернення залишку коштів. Однак, зазначено у відзиві, між сторонами склалися правові відносини купівлі-продажу, отже, посилання позивача на статтю 1212 ЦК України як на підставу повернення спірних коштів є неправомірним, а позаяк сторони не визначили строків поставки, то відповідач зобов`язаний передати штукатурку позивачеві в семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, при цьому, відповідно до статті 689 ЦК України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. В той же час, зазначає ТОВ "Мамалигівський гіпсовий завод" у відзиві, позивач не надав доказів того, що відповідач, як продавець, яким-небудь чином порушив умови договору, а також, що рахунок на оплату містив помилки, тому ТОВ "Веста Буд Сервіс" не має права без належних підстав відмовитися від отримання товару навіть якщо у нього змінилися плани щодо придбання штукатурки.

Ухвалою від 06.10.2020 розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 27.10.2020 для забезпечення права позивача подати відповідь на відзив на позов.

Ухвалою від 27.10.2020 розгляд справи відкладено на 12.11.2020, запропоновано позивачеві і відповідачеві подати письмові пояснення щодо визначеного ними порядку подання і виконання заявок на поставку окремої партії товару.

У судове засідання 12.11.2020 представник позивача не з`явився, його явка обов`язковою не визнавалася, клопотань, заяв, інших звернень від позивача до суду не надходило.

У судовому засіданні 12.11.2020 суд заслухав пояснення представника відповідача, дослідив докази у справі та оголосив перерву в судовому засіданні до 12-00 год. 24.11.2020.

У судовому засіданні 12.11.2020 представник відповідача проти позовних вимог заперечив, пояснив, що уклавши в спрощений спосіб договір поставки з позивачем шляхом прийняття оплаченого замовлення до виконання відповідач належним чином виконував свої зобов`язання, на замовлення позивача по телефону поставив три партії машинної штукатурки на загальну суму 174960,00 грн. та готовий поставити решту продукції при надходженні замовлення від позивача. Однак, вказує представник відповідача, позивач замість подання заявки на поставку вимагає повернути залишок передоплати, хоча відповідач не допустив порушення умов договору та не відмовляється від виконання обов`язку з поставки. Відтак, звертає увагу представник відповідача, у позивача відсутнє право відмовитися від договору поставки та вимагати повернення передоплати, а зміна умов договору позивача з його контрагентами, зокрема відсутність потреби в отриманні решти продукції, не впливає на спірні правовідносини між сторонами.

У судове засідання 24.11.2020 представник позивача не з`явився, що не перешкоджає вирішенню справи, оскільки явку учасників провадження в засідання суд обов`язковою не визнавав, а в матеріалах справи в наявності докази належного повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання 24.11.2020.

У судовому засіданні 24.11.2020 представник відповідача подав письмові пояснення щодо здійснення замовлення на поставку штукатурки, просив відмовити у задоволенні позову, зазначаючи, що за відсутності замовлення від позивача на окрему партію товару строк виконання зобов`язання з поставки штукатурки у відповідача не настав, відтак, з його боку не було порушення умов укладеного з позивачем договору, що позбавляє останнього права відмовитися від отримання решти товару та вимагати повернення передоплати. Також представник відповідача пояснив, що за наявності між сторонами зобов`язальних відносин поставки відсутні підстави для витребування спірних коштів за правилами статті 1212 ЦК України як отриманих без достатньої правової підстави.

За змістом письмових пояснень відповідача від 24.11.2020, узгодження замовлення поставок машинної штукатурки згідно видаткових накладних відбувалося в телефонному режимі, тобто за усною домовленістю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

З доданих до позовної заяви документів слідує і визнається відповідачем, що 29.11.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мамалигівський гіпсовий завод" виставило платнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Веста Буд Сервіс" рахунок за № 286 на оплату товару - машинну штукатурку М 95 в кількості 108 тон на загальну суму 291600,00 грн. з ПДВ зі строком оплати протягом п`яти робочих днів (а.с. 15).

Указані кошти в сумі 291600,00 грн. позивач сплатив відповідачеві платіжним дорученням № 3882 від 29 листопада 2019 р. з призначенням платежу (мовою оригінала): "оплата за машинную штукатурку М 95 согласно счета #286 от 29.11.2019 В сумме 243000.00 UAH., НДС - 20% 48600.00 UAH" (а.с. 48).

Після отримання оплати відповідач по трьох накладних № 1067 від 02.12.2019, № 1118 від 17.12.2019 та № 10 від 21.01.2020 поставив позивачеві машинну штукатурку М 95 у кількості 64,8 тон на загальну суму 174960,00 грн. (трьома партіями по 21,6 тон на суму 58320,00 грн. кожна) (а.с. 17-19).

03 лютого 2020 позивач надіслав відповідачеві листа за № 6-1, в якому повідомив, що в зв`язку зі змінами, внесеними замовником у проект виконання робіт по будівництву ЖК "Нивки-парк" м. Київ, ТОВ "Веста Буд Сервіс" змушене відмовитися від отримання товару за рахунком № 286 від 29.11.2019 р., і просив повернути на рахунок позивача передоплату в сумі 116640,00 грн. (а.с. 20).

13.03.2020 позивач повторно звернувся до відповідача з аналогічним листом за № 13/03, а також надіслав претензію № 17 від 16.06.2020 щодо повернення грошових коштів у сумі 116640,00 грн. у семиденний строк з моменту отримання претензії (а.с. 21, 22).

У претензії від 16.06.2020 позивач вказав, що, крім отриманої машинної штукатурки на суму 174960,00 грн., більше замовлень на поставку товару з боку ТОВ "Веста Буд Сервіс" не надходило, поставка не здійснювалася і на теперішній час у покупця (позивача) відсутня потреба в купівлі зазначеного товару, в зв`язку з чим просить повернути суму попередньої оплати в розмірі 116640,00 грн.

Указану претензію відповідач отримав 19.06.2020, доказів реагування відповідача на претензію від 16.06.2020 матеріали справи не містять (а.с. 26, 27).

В обгрунтування позовних вимог ТОВ "Веста Буд Сервіс" у позовній заяві вказує, що поставка штукатурки здійснювалася згідно потреб позивача на загальну суму 174960,00 грн., а в зв`язку з тим, що рахунок було виставлено відповідачем з помилками кількості та вартості, у позивача виникла переплата в сумі 116640,00 грн.

Правовими підставами позовних вимог про стягнення з відповідача надміру сплачених коштів позивач зазначає положення статей 526, 693, 1212 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 ЦК України).

У відповідності до статей 173-174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За визначенням частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 4 статті 203 ЦК правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 205 Цивільного кодексу визначено форми правочину та способи волевиявлення.

Так, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Згідно з нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК).

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписом частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з договору поставки, укладеного у спрощений спосіб: шляхом оплати позивачем рахунку № 286 від 29.11.2019 та прийняття відповідачем замовлення позивача щодо постачання машинної штукатурки М 95 в кількості та по ціні згідно вказаного рахунку.

Таким чином, встановлені у справі фактичні обставини свідчать про існування між сторонами договірних відносин поставки, що випливають з факту укладення договору поставки в спрощений спосіб відповідно до частини 181 Господарського кодексу України.

За визначенням частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно припису статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 633 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналізуючи умови укладеного сторонами договору поставки, суд доходить висновку, що позаяк позивач здійснив передоплату товару на всю суму, зазначену в рахунку № 286 від 29.11.2019, у відповідача починаючи з 29.11.2019 виникло зобов`язання з поставки позивачеві машинної штукатурки М 95 у кількості 108 тон на суму 291600,00 грн.

Такий висновок суд робить враховуючи, що сторонами не встановлювався конкретний строк (строки) поставки товару та не обумовлювалася поставка товару партіями за попереднім замовленням позивача, поставка всієї кількості попередньо оплаченої машинної штукатурки не ставилася також у залежність від наявності вимоги (чи заявки) позивача про передачу товару.

Представник відповідача пояснив у судовому засіданні, що штукатурка відвантажувалася за замовленнями позивача, зробленими по телефону, однак доказів на підтвердження таких доводів не надав.

Разом з тим, відповідно до статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Суд відхиляє доводи відповідача, що ним не порушено умов договору поставки, укладеного з позивачем, тому в останнього відсутнє право відмовитися від товару і вимагати повернення передоплати.

Як вказано вище, отримавши повну передоплату за товар, відповідач не здійснив його повної поставки та не довів, що ним виконувалися необхідні дії з поставки всієї кількості товару і що передача решти машинної штукатурки М 95 унеможливлена невиконанням умов договору саме з боку позивача.

Так, відповідно до статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Статтею 689 Цивільного кодексу України унормовано, що покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Однак, відповідач не надав доказів, що машинна штукатурка М 95 була готова до передання позивачеві у належному місці у кількості, яка була оплачена позивачем, і що останній був поінформований про це та мав забезпечити її прийняття.

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно приписів статті 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Вище зазначалося, що єдиною умовою поставки товару відповідачем було лише здійснення передоплати позивачем, умов щодо строків і порядку поставки сторони не визначали, а тому зобов`язання відповідача поставити товар виникло одночасно з перерахуванням позивачем відповідачеві коштів попередньої оплати.

Станом на дату першого листа позивача про відмову від замовлення товару - 03.02.2020, відповідач свого зобов`язання з поставки у повному обсязі не виконав, відтак, незважаючи на причину відмови від товару, зазначену в листі позивача № 6-1 від 03.02.2020 (у зв`язку із змінами, внесеними замовником у проект виконання робіт на будівництві ЖК "Нивки-Парк"), суд доходить висновку, що позивач мав право відмовитися від отримання решти товару і вимагати повернення залишку коштів передоплати.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17 викладено висновок про застосування права, згідно якого виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, із чиєї вини це відбулося.

Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку що позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів попередньої оплати в сумі 116640,00 грн. ґрунтуються на нормі статті 693 ЦК України, на яку також посилається позивач у позовній заяві, і підтверджуються наявними у справі доказами.

Щодо посилання позивача на статтю 1212 Цивільного кодексу України та визначення спірних коштів як помилково (надмірно) сплачених, суд зазначає таке.

Згідно норми вказаної статті ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З аналізу наведеної норми ЦК випливає, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

- по-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;

- по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;

- по-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК).

Наявність між сторонами спору зобов`язань, що засновані на договорі, виключає застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України, оскільки в такому випадку для захисту порушеного права застосовуються інші - зобов`язальні, а не кондикційні, засоби.

Крім того, матеріалами справи не підтверджуються викладені в позовній заяві доводи про те, що спірна сума була сплачена позивачем зайво (надмірно) через те, що рахунок на оплату було виставлено відповідачем з помилками кількості та вартості.

Разом з тим, у позовній заяві наведені та знайшли підтвердження у ході судового розгляду справи обставини, які свідчать про те, що між сторонами виникли договірні відносини поставки, в яких відповідач взяте на себе зобов`язання виконав не належним чином, у результаті чого у позивача виникло право вимагати повернення попередньої оплати в сумі 116640,00 грн. на підставі статті 693 ЦК України, що становить одне із зазначених у позовній заяві правових обґрунтувань позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У ході розгляду справи не встановлено інших обставин які мають значення для правильного розгляду справи, відтак, підсумовуючи, суд за результатами вирішення спору доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

За частиною 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, судовий збір у сумі 2102,00 грн. належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Позивач у позовній заяві просить також стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. та 800,00 грн. витрат на послуги, додавши до матеріалів позову складений адвокатом Калініченко А.В. Попередній (орієнтовний) № 01 розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи (а.с. 29).

Указаний Попередній (орієнтовний розрахунок) містить набір послуг у кількості 48 найменувань, для виконання яких необхідно 20 людино-годин на загальну суму 10000,00 грн. з розрахунку п`ятсот гривень людина/годин, але не більше 10% від ціни позову.

До позовної заяви додано ордер серія АН № 1016195 від 03.08.2020 на надання правничої (правової) допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Веста Буд Сервіс" у Господарському суді Чернівецької області адвокатом Калініченком Артемом Володимировичем на підставі договору про надання правової допомоги № 3789 від 17.07.2020 року (а.с. 6).

Особа, статус і повноваження адвоката Калініченка А.В. підтверджуються доданими до позовної заяви копіями паспорта громадянина України, посвідчення адвоката від 17.07.2002, нотаріально посвідченою довіреністю від 27.07.2020 року (а.с. 7).

У матеріалах справи наявний договір № 003789 про надання професійної правничої допомоги від 17.07.2020, укладений між Адвокатським об`єднанням "Перша колегія адвокатів" в особі засновника ОСОБА_1 (за текстом договору Колегія) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Веста Буд Сервіс" (за текстом договору Клієнт) (а.с. 8).

Зазначеним договором передбачено, зокрема, що:

- Колегія зобов`язується здійснити представництво та/або захист Клієнта на умовах та в порядку, передбачених договором, а Клієнт зобов`язується, серед іншого, сплатити необхідні передбачені державою збори, податки, внески, сплатити гонорар і фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 1);

- представництво від імені Колегії здійснює згідно п. 6 ст. 15 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" на безоплатній основі адвокат Калініченко Артем Володимирович (п.2);

- Клієнт уповноважує Колегію бути його представником, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському адміністративному та конституційному судочинстві, як позивачу, відповідачу, заявнику в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні порушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні, з наданням Колегії всього обсягу процесуальних прав і обов`язків, які надані Клієнту КПК України, ЦПК України, КАС України, КУпАП, без обмежень, з правом підпису всіх відповідних заяв (у тому числі позивних), скарг, процесуальних та інших документів від імені Клієнта (п. 3);

- гіпотетичний результат Клієнта - стягнення надміру сплачених грошових коштів. Сторони зобов`язуються узгоджувати та затверджувати у договорі зміни гіпотетичного результату Клієнта (п. 4);

- Клієнт оплачує гонорар десять тисяч гривень на розрахунковий рахунок № ІВАN НОМЕР_1 . Підтвердженням є платіжний документ встановленої форми (п. 6);

- договір набирає чинності з моменту його укладення Сторонами та діє до винесення рішення судом першої інстанції (п. 7).

Адвокатським об`єднанням "Перша колегія адвокатів" виставлено платнику ТОВ "Веста Буд Сервіс" рахунок-фактуру № 003790 від 17.07.2020 на оплату 10000,00 грн. за надання професійної правничої допомоги за договором № 003789 від 17.07.2020 (а.с. 23).

Платіжним дорученням № 4390 від 17 липня 2020 року ТОВ "Веста Буд Сервіс" сплатило на рахунок ПКА АО (Адвокатське об`єднання "Перша колегія адвокатів" - суд ) 10000,00 грн. з призначенням платежу (мовою оригінала): "Оплата за оказание правовой помощи согласно счета #003790 от 17.07.2020; договор #0003789 от 17.07.2020 Без НДС" (а.с. 24).

Також платіжним дорученням № 4427 від 27 липня 2020 року ТОВ "Веста Буд Сервіс" сплатило приватному нотаріусу Шевченко І.Л. 800,00 грн. з призначенням платежу (мовою оригінала): "Оплата за нотариальные услуги, согласно счета #256/01-14 от 27.07.2020 Без НДС" (а.с. 25).

Дослідивши зазначені документи, суд дійшов висновку, що ними не підтверджуються понесення позивачем витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 10000,00 грн. та 800,00 грн. витрат на послуги у справі № 926/2093/20.

Так, відповідно до частин 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Однак, договір № 003789 від 17.07.2020 про надання професійної правничої допомоги має загальний характер і передбачає надання клієнту - ТОВ "Веста Буд Сервіс", правових послуг адвоката з представництва в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві і не містить конкретних окремих умов надання правової допомоги адвоката у справі за позовом до ТОВ "Мамалигівський гіпсовий завод" про стягнення грошових коштів у сумі 116640,00 грн.

Передбачений у пункті 6 зазначеного договору гонорар у розмірі 10000,00 грн. не визначено як такий, що сплачується саме за надання послуг у справі № 926/2093/20, при тому що позивачем не надано акту виконаних робіт (наданих послуг) у даній справі.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат має інформативний характер, складається позивачем до відкриття судом провадження у справі й не може розглядатися як документ, що підтверджує обсяг і вартість фактично наданих послуг адвоката у конкретній судовій справі.

За відсутності детального акта виконаних робіт (наданих послуг) неможливо стверджувати, що понесені на підставі рахунку № 003790 від 17.07.2020 витрати позивача в сумі 10000,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 4427 від 27 липня 2020 року на виконання договору, який має загальний характер, пов`язані з розглядом саме справи № 926/2093/20.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 123 ГПК України до судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, відносяться витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем не подано доказів, які саме послуги на суму 800,00 грн. надані нотаріусом Шевченко І.Л. і що ці послуги пов`язані з розглядом справи № 926/2093/20. Зокрема, не подано рахунку, який виставлявся нотаріусом Шевченко І.Л. для оплати коштів, наявна у справі довіреність від 27.07.2020 також не містить вказівки, яка сума плати за неї стягнута нотаріусом (а.с. 9).

З урахуванням наведеного суд не знайшов передбачених статтями 123 і 126 ГПК України підстав для покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу адвоката у розмірі 10000,00 грн. та витрат на послуги у сумі 800,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст. 4, 12, 20, 123, 126, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мамалигівський гіпсовий завод" (вул. Головна, буд. 53, село Мамалига Новоселицького району Чернівецької області, 60364, код ЄДРПОУ 05383276) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Буд Сервіс" (вул. Голосіївська, буд. № 17, м. Київ, 03039, код ЄДРПОУ 40226159) 116640,00 грн. коштів передоплати за машинну штукатурку М 95 та 2102,00 грн. судового збору.

3. Витрати на правову допомогу адвоката в сумі 10000,00 грн. та витрати на послуги у розмірі 800,00 грн. залишити за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Веста Буд Сервіс".

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 257 ГПК України).

Відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У судовому засіданні 24.11.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст підписано 26 листопада 2020 року.

Суддя Т.І. Ковальчук

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.