Рішення

від 16.11.2020 по справі 757/6485/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6485/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року Печерський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Волкової С.Я. за участю секретаря судових засідань Бурого Є.ВР., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів відступлення прав вимоги за кредитним договором та договором іпотеки,

установив:

11.02.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , враховуючи заяву від 12.10.2020 р. про уточнення позовних вимог, просив визнати недійсним договір № 1278-Ф про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладений 30.11.2018 р. між Публічним акціонерним товариством Банк Форум та ОСОБА_3 , в частині відступлення прав вимоги за кредитним договором № 0235/08/01-ZL від 02.06.2008 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством Банк Форум та ним; визнати недійсним договір про відступлення прав за договорами іпотеки (іпотечними договорами), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., реєстровий номер 4160, укладений 30.11.2018 р. між Публічним акціонерним товариством Банк Форум та ОСОБА_3 , в частині передачі прав вимог за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М., реєстровий номер 2318, за яким він передав Публічному акціонерному товариству Банк Форум в іпотеку нерухоме майно: земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:82:105:0017 площею 0,0849 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:82:105:0022 площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати недійсним договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладений 22.12.2018 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., реєстровий номер 4438; визнати недійсним договір про відступлення прав за іпотечним договором, укладений 23.12.2018 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., реєстровий номер 4443. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що договори про відступлення прав вимоги є такими, що суперечать чинному законодавству України, оскільки фізичні особи не можуть набувати права вимоги за кредитними зобов`язаннями і таким чином становитись кредиторами в обхід норм ЦК України. Недійсність договорів про відступлення права вимоги зумовлює недійсність договорів про відступлення прав за договорами іпотеки.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2020 р. справу за позовом ОСОБА_1 передано на розгляд Солом`янському районному суду м. Києва.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 14.04.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 26.05.2020 р. за клопотанням відповідача ОСОБА_2 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 передано на розгляд Печерському районному суду м. Києва, матеріали справи надійшли до суду 26.08.2020 р.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Волкової С.Я. від 02.09.2020 р. позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до свого провадження, розгляд справи за клопотанням відповідача ОСОБА_2 здійснюється в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.10.2020 р. закрито підготовче провадження.

Відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву.

Відповідачем ОСОБА_3 відзив на позовну заяву не подано.

У судове засідання 16.11.2020 р. о 10:00 год. позивач ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце цього засідання належним чином повідомлений, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання 16.11.2020 р. о 10:00 год. відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не з'явилися, про дату, час і місце цього засідання належним чином повідомлені, про причини неявки суду не повідомили, суд розглядає справу за відсутності позивача ОСОБА_5 , відповідачівОСОБА_2 , ОСОБА_3 , оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про судове засідання, нез`явлення позивача, відповідачів не перешкоджає вирішенню спору та, дослідивши письмові докази, всебічно перевіривши обставини справи, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Встановлено, що 02.06.2008 р. між Публічним акціонерним товариством Банк Форум та позивачем ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 0235/08/01-ZL, у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 02.06.2008 р. між Публічним акціонерним товариством Банк Форум та позивачем було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М., реєстровий номер 2318, за яким ОСОБА_1 передав Публічному акціонерному товариству Банк Форум в іпотеку наступне нерухоме майно: земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:82:105:0017 площею 0,0849 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер8000000000:82:105:0022 площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М., реєстровий номер 2318.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.08.2012 р. у цивільній справі № 1003/11357/12 задоволено позов Публічного акціонерного товариства Банк Форум до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

30.11.2018 р. між Публічним акціонерним товариством Банк Форум (банк) та відповідачем ОСОБА_3 (новий кредитор) за результатами відкритих торгів (аукціону) від 05.11.2018 р. було укладено договір № 1278Ф про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за яким банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників, іпотекодавців/заставодавців та поручителів, зазначених у додатку № 1 та акті приймання-передачі документації до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитними договорами, іпотечними договорами, договорами застави та договорами поруки з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них згідно реєстру у додатку № 1 та акті приймання-передачі до цього договору (пункт 2.1 договору).

Згідно пункту 2.2 означеного договору новий кредитор набуває усі права за основним договором у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення прав вимоги.

30.11.2018 р. між Публічним акціонерним товариством Банк Форум (первісний іпотекодержатель) та відповідачем ОСОБА_3 (новий іпотекодержатель) було укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки (іпотечними договорами), за яким до ОСОБА_3 перейшли права за договорами іпотеки, вказаними у додатку № 1 до договору (пункт 1.1 договору); договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., реєстровий номер 4160.

22.12.2018 р. між відповідачами ОСОБА_3 (кредитор) та ОСОБА_2 (новий кредитор) було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за яким ОСОБА_3 відступила ОСОБА_2 права вимоги до позивача ОСОБА_6 за кредитним договором № 0235/08/01-ZL від 02.06.2008 р., укладений між Публічним акціонерним товариством Банк Форум та ОСОБА_6 ; договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., реєстровий номер 4438.

23.12.2018 р. між відповідачами ОСОБА_3 (первісний іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (новий іпотекодержатель) було укладено договір про відступлення прав за іпотечним договором, за яким ОСОБА_3 відступила ОСОБА_2 права вимоги за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М. реєстровий номер 2318; договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. реєстровий номер 4443.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.08.2012 р. у цивільній справі № 1003/11357/12 задоволено заяву ОСОБА_2 про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні, підставою для заміни стягувача у виконавчому провадженні був договір про відступлення права вимоги, який було укладено 22.12.2018 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Втім укладені договори про відступлення прав вимоги є такими, що суперечать чинному законодавству України.

Так, згідно частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 262, статті 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України). При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.

У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України від 12.07.2001 р. № 2664-III Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг вказано, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що: знаведених норм права вбачається, що фізична особа у будь-якому статусі не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ. Як вбачається з встановлених судами обставин, з укладенням договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичних осіб, які не можуть надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права. Отже, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме: кредитор - банк або інша фінансова установа. Аналогічна позиція вже висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.09.2018 р. (справа № 909/968/16) (постанова від 31.10.2018 р. у справі № 465/646/11).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).

Згідно частини першої, пункту 2 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Цивільний кодекс України не містить застережень, що позивачем може бути лише сторона правочину.

Згідно частини третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизначеного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволенні індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Отже той факт, що позивач ОСОБА_1 не є стороною оспорюваних договорів, не позбавляє його права звернення до суду з вимогою про захист охоронюваного законом інтересу.

Статтею 203 ЦК України визначено основні критерії чинності правочину, й зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша означеної статті).

Згідно частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Суд, враховуючи, що згідно частини третьої статті 512, статті 1054 ЦК України відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи не допускається, укладені 30.11.2018 р. між Публічним акціонерним товариством Банк Форум та ОСОБА_3 договір № 1278Ф про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та 22.12.2018 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги суперечать ЦК України, а саме: положенням означених статтей ЦК України, тому, враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 31.10.2018 р. у справі № 465/646/11, підлягають визнанню недійсними.

Згідно абзацу третього статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно частини п`ятої статті 3 Закону України Про іпотеку іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

За змістом частини першої статті 24 Закону України Про іпотеку відступлення прав за іпотечним договором здійснюється за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

За таких обставин визнання недійсними договорів відступлення права вимоги за основним зобов`язанням тягне за собою недійсність похідного зобов`язання - договору про відступлення прав за договором іпотеки, укладеного 30.11.2018 р. між Публічним акціонерним товариством Банк Форум та ОСОБА_3 , та договору про відступлення прав за договором іпотеки, укладеного 23.12.2018 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Стосовно особливого порядку відступлення прав за кредитним договором у разі ліквідації банку, на який посилається відповідач ОСОБА_2 у відзиві на позов, то суд звертає увагу на наступне.

За змістом частин першої-п`ятої статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Цивільні відносини можуть регулюватись актами Президента України у випадках, встановлених Конституцією України. Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону. Інші органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом. Отже в системі ієрархії нормативно-правових актів діє принцип переважної сили саме акту вищої сили, яким щодо цивільних правовідносин є Цивільний кодекс України.

Закон України Про банки і банківську діяльність визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків (частина перша статті 1 означеного Закону).

Особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються цим Законом та Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (частина друга статті 6 Закону України Про банки і банківську діяльність ).

Згідно частини третьої статті 1 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Відповідно до пункту 10 частини першої та пункту 1 частини п`ятої статті 12, а також на виконання пункту 13 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішенням № 2 від 05.07.2012 р. затвердила Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 р. за № 1581/21893.

Це Положення розроблено на підставі Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , Про банки і банківську діяльність та встановлює порядок прийняття рішень та вчинення дій Фондом гарантування вкладів фізичних осіб щодо виведення з ринку банку, який визнаний неплатоспроможним рішенням Національного банку України (пункт 1.1 глави 1розділу 1 Положення).

Згідно частин третьої, шостої статті 51 Законів України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації. Майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб: 1) на відкритих торгах (аукціоні); 2) шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі. Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках).

Аналогічні норми містяться і у Положенні про виведення неплатоспроможного банку з ринку, зокрема, майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб: на відкритих торгах (аукціоні); шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі. Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цим пунктом, може проводитись в електронній формі (на електронних майданчиках) (пункт 5.4 глави 5 розділу V Положення); майно банку, щодо обороту якого встановлено обмеження, продається на відкритих торгах.

Дійсно, пунктом 5.11 глави 5 розділу V означеного Положення встановлено, що реалізація майна банку шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов`язання здійснюється шляхом проведення відкритого конкурсу, втім згідно частини дев`ятої статті 51 Законів України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , пункту 5.7 глави 5 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку майно банку, щодо обороту якого встановлено обмеження, продається на відкритих торгах. У таких торгах беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права та мають відповідні ліцензії і дозволи.

Стосовно висновків Київського апеляційного суду та Верховного Суду у справі № 1001/11357/12, на які також посилається відповідач ОСОБА_2 , то суд звертаю увагу, що предметом розгляду також справи є стягнення заборгованості за кредитним договором та правомірність заміни сторони у виконавчому провадженні, питання дійсності/недійсності договорів уступки права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки судом не досліджувалося.

У зв`язку із задоволенням позову судові витрати у виді судового збору в розмірі 3 364,00 грн відповідно до статті 141 ЦПК України покладаються на відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 15, 16, 203, 215, 216, 236, 509, 510, 54, 517, 526, 629, 1054 ЦК України, Законом України від 12.07.2001 р. № 2664-III Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , статтями 1-23, 76-81, 95, 131, 141, 258-259, 264-265, 352, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати недійсним договір № 1278-Ф про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладений 30.11.2018 р. між Публічним акціонерним товариством Банк Форум та ОСОБА_3 , в частині відступлення прав вимоги за кредитним договором № 0235/08/01-ZL від 02.06.2008 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством Банк Форум та ОСОБА_1 .

Визнати недійсним договір про відступлення прав за договорами іпотеки (іпотечними договорами), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною, реєстровий номер 4160, укладений 30.11.2018 р. між Публічним акціонерним товариством Банк Форум та ОСОБА_3 , в частині передачі прав вимог за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур Оленою Михайлівною, реєстровий номер 2318, за яким ОСОБА_1 передав Публічному акціонерному товариству Банк Форум в іпотеку нерухоме майно: земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:82:105:0017 площею 0,0849 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:82:105:0022 площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати недійсним договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладений 22.12.2018 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною, реєстровий номер 4438.

Визнати недійсним договір про відступлення прав за іпотечним договором, укладений 23.12.2018 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною, реєстровий номер 4443.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 680,00 грн сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 680,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду .

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 , РНКПП: НОМЕР_3 ).

Суддя Волкова С.Я.