Вирок

від 26.11.2020 по справі 480/454/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/454/19

Провадження № 1-кп/945/105/20

ВИРОК

Іменем України

26 листопада 2020 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Миколаївського районного суду Миколаївської області кримінальне провадження №12019150260000082, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2019 року, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Теплодар Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працюючого, раніше судимого:

- 16.02.2009 року Теплодарським районним судом Одеської області за ч.2 ст.289, ч.1 ст.309, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 05.11.2009 року Біляївським районним судом Одеської області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ст.70 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі;

- 06.12.2016 року Малиновським районним судом м.Одеси за ч.4 ст.187 КК України до 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- 05.01.2017 року Малиновським районним судом м.Одеси ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі;

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України КК України (в редакції закону, чинній станом на 12.02.2019 року),

встановив:

Формулювання обвинувачення ОСОБА_4 , визнаного судом доведеним.

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив злочин у сфері обігу наркотичних засобів. Так, у невстановлений час та у невстановленому під час досудового розслідуванні місці, ОСОБА_4 знайшов фольговий згорток, що містив порошкоподібну речовину білого кольору. Усвідомлюючи, що в даному згортку знаходиться наркотичний засіб, ОСОБА_4 , діючи повторно, умисно, незаконно придбав для особистого вживання, без мети збуту наркотичний засіб обіг, якого обмежено - метадон, масою - 0,0337 г. Після цього, вказаний згорток з наркотичним засобом ОСОБА_4 поклав до правої шкарпетки, в яку був одягнений, тим самим став його зберігати при собі без мети збуту до моменту вилучення, а саме до 12.02.2019 року.

12.02.2019 року під час реалізації оперативної інформації оперативним відділом ДУ «Ольшанська ВК №53» було зупинено засудженого ОСОБА_4 , який повертався до камери ДІЗО з прогулянкового дворика та запропоновано пройти до приміщення чергової частини ДІЗО установи для проведення особистого огляду. У вказаному приміщенні співробітниками ДУ «Ольшанська ВК №53» в правій шкарпетці ОСОБА_4 виявлено фольговий згорток з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка у своєму складі містить метадон, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, масою - 0,0337 г.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро каявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 .

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує в межах пред`явленого йому обвинувачення за ч.2 ст.309 КК України (в редакції закону, чинній станом на 12.02.2019 року), як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, вчинене повторно.

У даному кримінальному провадженні 31.08.2020 року між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 і його захисником ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами ст.ст.468, 469, 472 КПК України.

Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри і кваліфікації дій за ч.2 ст.309 КК України.

Згідно з угодою про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язується беззастережено визнати вину в обсязі підозри у судовому провадженні.

Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення покарання підозрюваному ОСОБА_4 за ч.2 ст.309 КК України (в редакції, чинній станом на 12.02.2019 року) - у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань за цим вироком та за вироком Малиновського районного судум.Одесивід 06.12.2016року остаточновизначити ОСОБА_4 покарання у виді 11 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Крім того, прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості і окремо умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст.476 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні вважала, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, просила угоду про визнання винуватості затвердити і призначити ОСОБА_4 узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правпорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України (в редакції закону, чинній станом на 12.02.2019 року), в обсязі підозри, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди про визнання винуватості зобов`язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник ОСОБА_5 також просила затвердити угоду про визнання винуватості.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Судом з`ясовано, що будь-яких скарг обвинувачений ОСОБА_4 під час кримінального провадження не подавав.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.309 КК України (в редакції статті, чинній станом на 12.02.2019 року) є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості (в редакції статті, чинній на день вчинення злочину), що в силу вимог ч.4 ст.469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін і інших осіб.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_4 на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання.

З огляду на викладене, враховуючи пом`якшуючу обставину, а саме щире каяття, відсутність обтяжуючих обставин, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше неодноразово судимий, однак злочин не набув значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення і забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України (в редакції статті, чинній станом на 12.02.2019 року) та затвердження угоди про визнання винуватості.

За вчинений злочин обвинувачений ОСОБА_4 підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речовим доказом у даному кримінальному провадженні є речовина білого кольору масою 0,0172 г, яка у своєму складі містить метадон, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено та димедрол, який відноситься до сильнодіючих лікарських засобів (0,028 г використано під час проведення експертизи №258 від 25.02.2019 року). Вказаний речовий доказ переданий до камери речових доказів Миколаївського РВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області. Питання щодо речового доказу слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні складаються з витрат на проведення судово-хімічної експертизи №258 від 25.02.2019 року вартістю 572 грн 00 коп. Вказані витрати є підтверджені документально та підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 .

Запобіжний захід у вказаному кримінальному провадженні до обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався.

Керуючись ст.ст.314, 369-371, 373, 374, 375, 468, 469, 472 КПК України, суд, -

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 31.08.2020 року, укладену у кримінальному провадженні №12019150260000082від 13.02.2020року між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правпорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань за цим вироком та за вироком Малиновського районного судум.Одесивід 06.12.2016року остаточновизначити ОСОБА_4 покарання у виді 11 (одинадцяти) років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією всього майна

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_4 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судово-хімічної експертизи №258 від 25.02.2019 року, які документально підтверджені у сумі 572 (п`ятсот сімдесят дві) грн 00 коп.

Речовий доказ речовину білого кольору масою 0,0172 г, яка у своєму складі містить метадон, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено та димедрол, який відноситься до сильнодіючих лікарських засобів (0,028 г використано під час проведення експертизи №258 від 25.02.2019 року), який переданий до камери речових доказів Миколаївського РВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1)обвинуваченим,його захисником,законним представникомвиключно зпідстав:призначення судомпокарання,суворішого,ніж узгодженесторонами угоди;ухвалення вирокубез йогозгоди напризначення покарання;невиконання судомвимог,встановлених частинамичетвертою,шостою,сьомою статті474цього Кодексу,в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_7

26.11.2020