Рішення

від 17.11.2020 по справі 340/660/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/660/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Коробченка Є.К.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (25015, м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 1, код ЄДРПОУ 38613719)

представник: Яцула В.А.

відповідач: комунальне некомерційне підприємство "Центральна міська лікарня" Міської ради міста Кропивницького" (25006, м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 45/35, код ЄДРПОУ 05493846)

представник: Соколовська Н.В.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Міська рада міста Кропивницького (25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДРПОУ 26241020)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління охорони здоров`я Міської ради міста Кропивницького (25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДРПОУ 30386669)

представник: адвокат Гретченко Л.Л.

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

В С Т А Н О В И В:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (надалі - УДСНС у Кіровоградській області) звернулося до суду з позовом до комунального некомерційного підприємства "Центральна міська лікарня" Міської ради міста Кропивницького" (надалі - КНП "ЦМЛ") про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Позов УДСНС у Кіровоградській області мотивовано тим, що за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у будівлі лікувального корпусу стаціонару №2 КНП "ЦМЛ", розташованому за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 45/35, виявлені порушення, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, про що складено акт №4 від 03.01.2020 року. У зв`язку з виникненням такої загрози, з метою недопущення заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей, позивач на підставі цього акту просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача у вигляді зупинення роботи (експлуатації) будівлі лікувального корпусу стаціонару №2 КНП "ЦМЛ", розташованої по вул. Архітектора Паученка, 45/35 в м. Кропивницькому, шляхом заборони її використання (експлуатації) КНП "ЦМЛ" та опечатування (опломбування) вхідних дверей до вищевказаної будівлі даного закладу.

Ухвалою судді від 02.03.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за вказаним позовом та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою від 27.03.2020 року суд залучив до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міську раду міста Кропивницького та Управління охорони здоров`я Міської ради міста Кропивницького. Цією ж ухвалою на підставі пункту 4 частини 1 статті 236 КАС України за клопотанням представників сторін провадження у справі зупинено до 23.07.2020 року для примирення сторін на умовах усунення відповідачем порушень пожежної та техногенної безпеки, що вказані у позові.

Ухвалою від 23.07.2020 року суд продовжив процесуальний строк зупинення провадження у справі до 25.09.2020 року. Ухвалою від 25.09.2020 року суд відмовив у задоволенні клопотання сторін про продовження процесуального строку зупинення провадження у справі та поновив провадження у ній.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Пояснення щодо позову від третіх осіб також не надходили.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Комунальне некомерційне підприємство "Центральна міська лікарня" Міської ради міста Кропивницького" створено шляхом перетворення з комунального закладу "Центральна міська лікарня м. Кропивницького". КНП "ЦМЛ" є багатопрофільним лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним та неприбутковим підприємством, що надає послуги вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги в стаціонарних та амбулаторних умовах, та послуги по паліативній медичній допомозі будь-яким особам у порядку та на умовах, встановлених законодавством України та статутом. Засновником та власником підприємства є територіальна громада міста Кропивницького в особі Міської ради міста Кропивницького, органом управління є Управління охорони здоров`я Міської ради міста Кропивницького. З 12.11.1951 року лікарня зареєстрована як юридична особа, адресою її місцезнаходження є: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 45/35. (а.с. 33 - 37)

До структури КНП "ЦМЛ" належить: поліклініка (за місцем провадження діяльності: м. Кропивницький, вул. Кропивницького, 22), цілодобовий стаціонар №1 (за місцем провадження діяльності: м. Кропивницький, вул. Фортеця, 21), цілодобовий стаціонар №2 (за місцем провадження діяльності: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 45/35), а також допоміжні лікувальні та діагностичні відділення і кабінети, розташовані за місцем провадження діяльності. (а.с. 219 - 221)

Наказом Кропивницького міськрайонного відділу УДСНС України у Кіровоградській області №87 від 12.12.2019 року "Про проведення позапланових перевірок установ та організацію з масовим перебуванням людей" призначено проведення позапланової перевірки додержання законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту у будівлях КНП "ЦМЛ" у період з 26.12.2019 року по 03.01.2020 року. (а.с. 15 - 15зв.)

Посадовими особами Кропивницького міськрайонного відділу УДСНС України у Кіровоградській області на підставі посвідчення №1478 від 26.12.2019 року проведено перевірку у будівлях КНП "ЦМЛ", за результатами чого складено акт №4 від 03.01.2020 року проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. (а.с. 17 - 23)

В акті №4 від 03.01.2020 року зафіксовані такі порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зокрема у будівлі лікувального корпусу стаціонару №2 КНП "ЦМЛ", розташованому у м. Кропивницькому по вул. Архітектора Паученка, 45/35:

- приміщення не обладнано системами протипожежного захисту (системами пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей) (пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні; підпункт 8.1 пункту 8 таблиці А.1 додатку А, пункт 10 таблиці Б.1 додатку Б ДБНВ.2.5-56-2014);

- не проведено обробку дерев`яних елементів горищних покриттів (крокв, лат) будівлі лікувального корпусу засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (пункт 2.5 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні);

- мережа внутрішнього протипожежного водопроводу будівлі лікувального корпусу знаходиться у несправному стані (не забезпечено отримання компактних пожежних струменів від внутрішніх пожежних кран-комплектів через трубопровід діаметром не менше 50 мм) (підпункт 9 пункту І 2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні; пункт 8.7 ДБН В.2.5-64:2012);

- не забезпечено відчинення дверей на шляхах евакуації в напрямку виходу з будівлі лікувального корпусу (пункт 2.27 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні);

- допущено влаштування кавового автомату на шляху евакуації (у коридорі) на першому поверсі будівлі лікувального корпусу (п. 2.37 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні);

- сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації будівлі лікувального корпусу не забезпечено евакуаційним освітленням (пункт 2.31 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні);

- знято пристрої для самозачинення дверей сходових кліток будівлі лікувального корпусу (пункт 2.37 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні);

- стаціонарні зовнішні пожежні сходи не пофарбовано та не утримуються справними (пункт 2.15 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні);

- у лікарняних палатах не забезпечено відстань між ліжками не менше 0,8 м, центральний основний прохід - не менше 1,2 м завширшки. Тумбочки, стільці та ліжка розташовані таким чином, що вони захаращують виходи й проходи (пункт 3.4 глави 3 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні);

- не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників будівлі лікувального корпусу (пункт 3.17 глави 3, розділу V Правил пожежної безпеки в Україні);

- не доукомплектовано пожежний щит первинними засобами пожежогасіння. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, мають входити: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. (пункт 3.11 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні);

- не проведено перевірку захисту будівлі лікувального корпусу від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (пункт 1.21 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

- працівників не забезпечено засобами індивідуального захисту органів дихання (пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України №1200 від 19.08.2002 року).

Примірник цього акту перевірки 03.01.2020 року вручений головному лікарю КНП "ЦМЛ" Артюху О.І. та підписаний ним без зауважень. (а.с. 23)

З метою усунення виявлених порушень посадовими особами Кропивницького міськрайонного відділу УДСНС України у Кіровоградській області 03.01.2020 року головному лікарю КНП "ЦМЛ" Артюху О.І. також видано припис №4 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у строк до 13.01.2020 року. (а.с. 161 - 166)

У зв`язку з наявністю порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей та які зафіксовані в акті перевірки №4 від 03.01.2020 року, позивач як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій 26.02.2020 року звернувся до суду з цим позовом про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), які можуть бути застосовані виключно за рішенням суду.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до абзацу 2 статті 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно зі статтею 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Частинами 1, 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно з частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: 1) здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; 11) складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; 12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052 затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, відповідно до якого Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. (п.7 цього Положення).

Відповідно до статті 51 Кодексу цивільного захисту України діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях. Забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника. Забезпечення техногенної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, приватного житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на житлово-експлуатаційні організації, квартиронаймачів та власників квартир, а в жилих будинках приватного житлового фонду - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно з пунктом 30 частини 2 статті 19 Кодексу цивільного захисту України до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить зокрема реалізація заходів, спрямованих на поліпшення пожежної безпеки суб`єктів господарювання комунальної форми власності.

У статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачені санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.

Підстави для зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені статтю 70 Кодексу цивільного захисту України.

Згідно з частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно з частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до частин 7, 11 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Відтак, позивач як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій у разі виявлення порушень вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, вправі ініціювати повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання, а також повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

Як свідчать матеріали справи, за результатами здійснення позивачем позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки у будівлі лікувального корпусу стаціонару №2 КНП "ЦМЛ", розташованому у м. Кропивницькому по вул. Архітектора Паученка, 45/35, виявлені численні порушення.

Після проведення перевірки та під час судового розгляду справи частина виявлених порушень усунута, що підтверджується актами позапланових перевірок, проведених позивачем, та наданими доказами. (а.с. 64 - 79, 117 - 124)

Проте наразі залишаються не усунутими такі порушення вимог пожежної безпеки у будівлі лікувального корпусу стаціонару №2 КНП "ЦМЛ":

- приміщення будівлі не обладнано системами протипожежного захисту (системами пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей);

- не проведено обробку дерев`яних елементів горищних покриттів будівлі засобами вогнезахисту, які забезпечую 1 групу вогнезахисної ефективності;

- мережа внутрішнього протипожежного водопроводу будівлі знаходиться у несправному стані (не забезпечено отримання компактних пожежних струменів від внутрішніх пожежних кран-комплектів через трубопровід діаметром не менше 50 мм);

- працівників не забезпечено засобами індивідуального захисту органів дихання.

Позивач стверджує, що ці порушення вимог пожежної безпеки призводять до ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди життю та здоров`ю людей, тому просить суд зупинити роботу лікувального корпусу та заборонити відповідачу експлуатувати цю будівлю до усунення виявлених порушень.

У судовому засіданні представник відповідача, не спростовуючи факт цих порушень при експлуатації будівлі лікувального корпусу стаціонару №2, пояснила їх наявність недостатнім фінансуванням з боку засновника - Міської ради міста Кропивницького - кошторисних витрат на виконання капітальних заходів з пожежної безпеки, та стверджувала про недоцільність зупинення роботи стаціонару №2 з огляду на надзвичайну ситуацію, зумовлену поширенням на території України коноравірусної хвороби COVID-19.

Представники відповідача та третьої особи також пояснили суду, що рішенням виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького №324 від 28.07.2020 року надано згоду на безоплатну передачу з балансу комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня №2 ім. Святої Анни" Міської ради міста Кропивницького" на баланс КНП "ЦМЛ" приміщень лікарні, розташованої у м. Кропивницькому по вул. Салганні Піски, 14. (а.с. 170 - 171). Проте наразі заходи з передачі цих приміщень КНП "ЦМЛ" не завершені, тому перевести пацієнтів, які отримують медичне лікування та госпіталізовані у стаціонар №2 КНП "ЦМЛ", можливості немає.

За правовою позицією, висловленою у постановах Верховного Суду від 09.07.2020 року у справі №640/18916/18, від 16.09.2020 року у справі 826/13931/15, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки. Такий захід реагування як повне зупинення роботи будівлі є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій, а часткове усунення відповідачем порушень не свідчить про усунення ризиків завдання шкоди життю і здоров`ю людей.

Верховний Суд у постановах від 23.12.2019 року у справі №804/8378/17, від 26.06.2020 року у справі №620/1860/19 сформулював правовий висновок, згідно з яким захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Відповідно до статей 3, 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Обов`язок держави - захищати життя людини.

Згідно зі статтею 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.

Охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Статтею 5 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" передбачено, що державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, особам з інвалідністю та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 30 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" ("Запобігання інфекційним захворюванням, небезпечним для населення") держава забезпечує планомірне науково обґрунтоване попередження, лікування, локалізацію та ліквідацію масових інфекційних захворювань.

Щодо окремих особливо небезпечних інфекційних захворювань можуть здійснюватися обов`язкові медичні огляди, профілактичні щеплення, лікувальні та карантинні заходи в порядку, встановленому законами України.

У разі загрози виникнення або поширення епідемічних захворювань Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом можуть запроваджуватися особливі умови і режими праці, навчання, пересування і перевезення на всій території України або в окремих її місцевостях, спрямовані на запобігання поширенню та ліквідацію цих захворювань.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" передбачено, що лікування хворих на інфекційні хвороби може проводитися в акредитованих у встановленому законодавством порядку державних і комунальних спеціалізованих закладах (відділеннях) охорони здоров`я та клініках наукових установ, а також в акредитованих закладах охорони здоров`я, заснованих у встановленому законодавством порядку на приватній формі власності.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" посадові особи закладів охорони здоров`я незалежно від форм власності та медичні працівники у разі виявлення хворого на інфекційну хворобу зобов`язані вжити заходів для його тимчасової ізоляції, надати невідкладну медичну допомогу, за необхідності організувати проведення поточних дезінфекційних заходів, терміново повідомити відповідний орган державної санітарно-епідеміологічної служби та організувати госпіталізацію хворого до відповідного закладу охорони здоров`я.

Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов`язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров`я (спеціалізованих шпиталів). Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

У пункті 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено, що надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до статті 14 Кодексу цивільного захисту України у разі виникнення надзвичайної ситуації за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міських державних адміністрацій для єдиної державної системи цивільного захисту у повному обсязі або частково для окремих її територіальних підсистем тимчасово встановлюється режим надзвичайної ситуації.

У разі виникнення надзвичайної ситуації з тяжкими наслідками за рішенням Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в Україні або у межах конкретної її території тимчасово вводиться режим надзвичайної ситуації (частина 2 статті 78 Кодексу цивільного захисту України).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" №211 від 11.03.2020 року установлено з 12.03.2020 року на всій території України карантин.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації" №338-р від 25.03.2020 року (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України №291 від 22.04.2020 року, №340 від 15.04.2020 року, №343 від 04.05.2020 року, №392 від 20.05.2020 року, №500 від 17.06.2020 року, №641 від 22.07.2020 року, №760 від 26.08.2020 року та розпорядженням Кабінету Міністрів України №1355-р від 28.10.2020 року) з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України установлено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 31 грудня 2020 року.

Згідно з протоколом обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при Кіровоградській обласній державній адміністрацій №10 від 26.03.2020 року "Про переведення територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Кіровоградської області у режим надзвичайної ситуації" КНП "ЦМЛ" включено до переліку госпітальних баз для лікування пацієнтів з ознаками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Розпорядженням керівника робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природнього характеру регіонального рівня, пов`язаної з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19, №15 від 08.05.2020 року КНП "ЦМЛ" включено до переліку закладів охорони здоров`я, що визначені для госпіталізації пацієнтів з COVID-19, на території Кіровоградської області. Розпорядженням №63 від 13.10.2020 року "Про збільшення ліжкового фонду у закладах першої хвилі госпіталізації" встановлено кількість інфекційних ліжок для лікування хворих на гостру респіраторну хворобу COVID-19 у КНП "ЦМЛ" - 225.

Наказом головного лікаря КНП "ЦМЛ" №303 від 30.10.2020 року з 02.11.2020 року припинено планову госпіталізацію пацієнтів в стаціонар №2 КНП "ЦМЛ". Цим наказом з 02.11.2020 року на період карантину перепрофільовано 40 кардіологічних ліжок кардіологічного відділення, 20 гастроентерологічних ліжок терапевтичного відділення та 30 неврологічних ліжок неврологічного відділення відновного лікування для хворих з порушенням мозкового кровообігу стаціонару №2 на 90 терапевтичних ліжок для лікування пацієнтів з пневмоніями. Наказано завідувачам неврологічного відділення відновного лікування для хворих з порушенням мозкового кровообігу та кардіологічного відділення стаціонару №2 забезпечити госпіталізацію у відділення на терапевтичні ліжка хворих із пневмоніями для надання цілодобової медичної допомоги та надання медичної допомоги хворим з пневмоніями відповідно до стандартів надання медичної допомоги. (а.с. 222)

Як свідчать листки обліку руху хворих і ліжкового фонду стаціонару №2 КНП "ЦМЛ", упродовж жовтня - листопада 2020 року відмічається значне збільшення кількості хворих, у тому числі з пневмонією, яке перевищує кількість розгорнутих ліжок. (а.с. 223 - 238)

Тож суд прийшов до висновку, що оскільки наразі лікувальний корпус стаціонару №2 КНП "ЦМЛ", розташований у м. Кропивницькому по вул. Архітектора Паученка, 45/35, використовується для цілодобової медичної допомоги хворим з пневмоніями, що настають в тому числі як ускладнення коронавірусної хвороби (COVID-19), тому заборона використання (експлуатації) цієї будівлі відповідачем невідворотно призведе до порушення конституційного права громадян на медичну допомогу та несприятливо вплине на реалізацію державою обов`язків щодо створення умов для ефективного і доступного медичного обслуговування, а також щодо ліквідації епідемії коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суд вважає, що застосування до відповідача такого виключного заходу реагування як зупинення експлуатації лікувального корпусу стаціонару №2 КНП "ЦМЛ" в період дії карантину і надзвичайної ситуації, зумовленої поширенням на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), є непропорційним та не є співмірним з тими цілями, на досягнення яких пред`явлено даний позов.

За таких обставин у задоволенні позову УДСНС у Кіровоградській області слід відмовити.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш