Постанова

від 23.11.2020 по справі 924/505/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року Справа №924/505/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючий суддя Дужич С.П.,

суддя Тимошенко О.М.,

суддя Юрчук М.І.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 21 липня 2020 року, суддя Смаровоз М.В., м. Хмельницький, повний текст виготовлено 27 липня 2020 року, у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Мотор"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке"

про стягнення 38464,1 грн. - основного боргу, 28016,17 грн. - пені, 3588,9 грн. - 3% річних, 10690,44 грн. - інфляційних втрат

Заяв про відвід суддів не заявлялось.

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2020 року, ТОВ "Гранд Мотор" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до ТОВ "Серединецьке" про стягнення 38 464,10 грн. - основного боргу, 37 128,02 грн. - пені, 3 588,90 грн. - 3% річних, 10 690,44 грн. - інфляційних втрат.

21 липня 2020 року, рішенням Господарського суду Хмельницької області даний позов, з урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення розміру позовних вимог, було частково задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 38 464,10 грн. - основного боргу, 26 639,44 грн. - пені, 3 588,90 грн. - 3% річних, 8 947,99 грн. - інфляційних втрат, 2102,00 грн. - судового збору, у частині стягнення 1 376,73 грн. - пені і 1 742,45 грн. - інфляційних втрат було відмовлено.

ТОВ "Серединецьке", у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки суд не врахував, що звертаючись з даним позовом, ТОВ "Гранд Мотор" порушило строки позовної давності як стосовно вимог про стягнення основної заборгованості так і стосовно вимог про стягнення штрафних санкцій.

Оскільки, у відповідача виник обов`язок з оплати послуг по спірній угоді з 05 березня 2017 року та 06 травня 2017 року, тому суд повинен був застосувати норми ст. 267 ЦК України і відмовити у задоволенні позову внаслідок порушення строку на звернення.

Крім того, товариство пов`язує відсутність звернення у суді першої інстанції з відповідною заявою про застосування строків позовної давності з неналежним виконанням судом першої інстанції обов`язку щодо інформування його про час та місце судових засідань, а саме: ухвали Господарського суду Хмельницької області не були вручені завчасно для забезпечення представництва, що є порушенням п.4 ст. 120 ГПК України.

Що ж до суті спору, то зазначає, що судом першої інстанції не досліджено питання документального підтвердження ТОВ "Гранд Мотор" наявності первинних облікових документів, що дало б правові підстави стверджувати про виникнення та наявність зобов`язань між ним та ТОВ "Серединецьке". Дана обставина, за переконанням апелянта, свідчить про неповноту судового розгляду.

ТОВ "Гранд Мотор", у своєму відзиві на апеляційну скаргу, вважає подану апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм матеріального і процесуального права, оскільки твердження ТОВ "Серединецьке" про сплив строку позовної давності щодо вимог стягнення боргу за поставлений товар по актах виконаних робіт не відповідають дійсності, так як дати спливу позовної давності за актами:

- №ГМ-Т-ТА191 від 04 березня 2017 року - 05 березня 2020 року;

- №ГМ-Т-ТА451 від 06 травня 2017 року - 06 травня 2020 року;

- №ГМ-К-Р4546 від 02 листопада 2016 року - 14 серпня 2020 року.

Крім того, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а такої заяви ТОВ "Серединецьке" не робило.

Вважає, що, також, відсутні підстави враховувати посилання відповідача про неможливість звернутися до суду першої інстанції з заявою про застосування процесуального строку, так як ТОВ "Серединецьке", будучи обізнаним про суть і наявність спору, умисно не отримувало або невчасно отримувало поштові відправлення від позивача і суду.

21 вересня 2020 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було відкрито провадження за скаргою ТОВ "Серединецьке" та призначено розглядати її без виклику сторін в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

ТОВ "Гранд Мотор" надіслало відзив. ТОВ "Серединецьке" відповіді на відзив до суду не подало.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

02 листопада 2016 року, між ТОВ "Гранд Мотор" і ТОВ "Серединецьке" було підписано Акт виконаних робіт №ГМ-К-Р4546, згідно якого позивач надав відповідачу послуги по ремонту автомобіля останнього на суму 12 844,00 грн.

На підставі цього Акту був виписаний рахунок №СГМ-К-Р4546 від 02 листопада 2016 року про оплату зазначених в Акті робіт на суму 12 844,00 грн., який слід провести протягом 3 днів. (а.с.21-22)

26 січня 2017 року, між ТОВ "Гранд Мотор", як виконавцем, та ТОВ "Серединецьке", як замовником, було укладено Договір про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобіля №9618, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з проведення технічного обслуговування і/або ремонту автомобіля замовника, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи, використані запчастини та витратні матеріали. (а.с.14-16)

Згідно п.3.1. Договору №9618, основою для надання виконавцем сервісних послуг є наряд-замовлення встановленої виконавцем форми, що оформляється по кожному окремому автомобілю, уповноваженими представниками сторін, в якому сторони, зокрема вказують перелік, вартість і терміни надання послуг, а також гарантійний термін на виконувані виконавцем роботи, запасні частини, що надаються, устаткування і матеріали.

Як передбачено п.3.7. Договору №9618, прийом-передача автомобіля від замовника виконавцеві для здійснення сервісних послуг здійснюється сторонами на підставі підписаного сторонами наряд-замовлення, а прийом-передача автомобіля від виконавця замовникові після проведення робіт здійснюється сторонами на підставі акта приймання-передачі автомобіля після ремонту, що підписується уповноваженими представниками обох сторін.

Згідно п.4.5. Договору №9618, замовник здійснює оплату послуг на підставі виставленого рахунку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок (або в касу) виконавця протягом 2 банківських днів з дати виставляння рахунку.

Відповідно до п.4.8. Договору №9618, моментом оплати замовником сервісних послуг являється день зарахування грошових коштів в повному розмірі на розрахунковий рахунок (або в касу) виконавця.

Згідно п.9.4. Договору №9618, у разі порушення термінів оплати виставлених виконавцем рахунків, замовник сплачує виконавцеві пеню у розмірі 2% від суми відповідного прострочення платежу за кожен календарний день такого прострочення, протягом всього періоду такого прострочення.

Договір набув чинності з дня його підписання сторонами і діє до 25 січня 2018 року, а за розрахунками - до повного їх завершення. Якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору не повідомить письмово іншу сторону про бажання припинити діє договору, договорі вважається продовженим на той самий строк на таких самих умовах (п.11.1. Договору №9618).

На виконання умов Договору №9618, ТОВ "Гранд Мотор" було надано ТОВ "Серединецьке" послуги за актами виконаних робіт:

- №ГМ-Т-ТА191 від 04 березня 2017 року на 17 388,90 грн. /рахунок №СГМ-Т-ТА191 від 03 березня 2017 року/;

- №ГМ-Т-ТА451 від 06 травня 2017 року на 11 042,20 грн. /рахунок №СГМ-Т-ТА451 від 04 травня 2017 року, та

за Актом виконаних робіт №ГМ-К-Р4546 від 02 листопада 2016 року на суму 12 844,00 грн., а всього на загальну суму 41 275,10 грн. (а.с.17-20)

14 серпня 2017 року ТОВ "Серединецьке" провело оплату отриманих ним послуг по Акту виконаних робіт №ГМ-К-Р4546 від 02 листопада 2016 року лише у сумі 2 811,00 грн. (а.с.26-27)

02 квітня 2020 року, ТОВ "Гранд Мотор" направило до ТОВ "Серединецьке" Претензію №1 щодо сплати заборгованості у розмірі 88 553,15 грн., з яких 38 464,10 грн. - основна заборгованість (10 033,00 грн. - залишок боргу за актом №ГМ-К-Р4546 від 02 листопада 2016 року, 17 388,90 грн. - за актом №ГМ-Т-ТА191 від 04 березня 2017 року, 11 042,20 грн. - за актом №ГМ-Т-ТА451 від 06 травня 2017 року), і 50 089,05 - загальна сума пені, інфляційних втрат, а також 3% річних, та просило оплатити вищезазначену заборгованість у 20-ти денний строк з дня одержання цієї претензії. Доказом надіслання вказаної претензії є копія фіскального чеку №000173992 00205 від 02 квітня 2020 року. (а.с.23-25)

28 квітня 2020 року, у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ "Серединецьке" своїх зобов`язань, ТОВ "Гранд Мотор" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення 38 464,10 грн. - основного боргу, 37 128,02 грн. - пені, 3 588,90 грн. - 3% річних, 10 690,44 грн. - інфляційних втрат. (а.с.1-10)

09 червня 2020 року, ТОВ "Гранд Мотор" подало заяву, яка прийнята судом, про зменшення позовних вимог, в якій просило стягнути з відповідача на свою користь 80 758,90 грн., з яких 38 464,10 грн. - основного боргу, 28 016,17 грн. - пені, 3588,90 грн. - 3% річних, 10 690,44 грн. - інфляційних втрат. (а.с.54-55)

21 липня 2020 року, рішенням Господарського суду Хмельницької області було частково задоволено позов ТОВ "Гранд Мотор" до ТОВ "Серединецьке" про стягнення 38 464,10 грн. - основного боргу, 28 016,17 грн. - пені, 3588,90 грн. - 3% річних, 10 690,44 грн. - інфляційних втрат та стягнуто з відповідача на користь позивача 38 464,10 грн. - основного боргу, 26 639,44 грн. - пені, 3 588,90 грн. - 3% річних, 8 947,99 грн. - інфляційних втрат, 2102,00 грн. - судового збору, у частині стягнення 1 376,73 грн. - пені і 1 742,45 грн. - інфляційних втрат - відмовлено. (а.с.71-73)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями ч.1 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч.1 ст. 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч.1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Таким чином, складання та підписання 02 листопада 2016 року Акту виконаних робіт №ГМ-К-Р4546 на суму 12 844,00 грн. та видачу рахунку №СГМ-К-Р4546 на цю ж суму є укладання між ТОВ "Гранд Мотор" і ТОВ "Серединецьке" Договору про надання послуг в спрощеній формі .

Також, з матеріалів справи вбачається, що 26 січня 2017 року, між ТОВ "Гранд Мотор та ТОВ "Серединецьке", також, було укладено Договір про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобіля №9618, відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов`язання з проведення технічного обслуговування і/або ремонту автомобіля замовника, з використанням відповідних деталей, вузлів, агрегатів (запчастин) та витратних матеріалів, а замовник зобов`язався прийняти і оплатити виконані роботи, використані запчастини та витратні матеріали.

На виконання умов Договору №9618, ТОВ "Гранд Мотор" було надано ТОВ "Серединецьке" послуги за актами виконаних робіт:

- №ГМ-Т-ТА191 від 04 березня 2017 року на 17 388,90 грн. /рахунок №СГМ-Т-ТА191 від 03 березня 2017 року/;

- №ГМ-Т-ТА451 від 06 травня 2017 року на 11 042,20 грн. /рахунок №СГМ-Т-ТА451 від 04 травня 2017 року, а також

за Актом виконаних робіт №ГМ-К-Р4546 від 02 листопада 2016 року на суму 12 844,00 грн., а всього на загальну суму 41 275,10 грн. (а.с.17-20)

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно рахунку №СГМ-К-Р4546 від 02 листопада 2016 року, оплату по ньому відповідач повинний був провести протягом трьох днів, тобто до 05 листопада 2016 року,

Також, згідно п.4.5. Договору №9618 слідує, що замовник здійснює оплату послуг на підставі виставленого рахунку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок (або в касу) виконавця протягом 2 банківських днів з дати виставляння рахунку.

Тобто, строк виконання зобов`язань по Договору №9618 за актами виконаних робіт:

- №ГМ-Т-ТА191 від 04 березня 2017 року - настав 09 березня 2017 року;

- №ГМ-Т-ТА451 від 06 травня 2017 року - настав 11 травня 2017 року і, таким чином, у відповідача виникло зобов`язання по оплаті отриманих послуг.

Таким чином, ТОВ "Серединецьке", прийнявши надані послуги без будь-яких зауважень, свої зобов`язання по оплаті прийнятих ним послуг виконало частково, сплативши 14 серпня 2017 року за роботу зазначену в Акті виконаних робіт №ГМ-К-Р4546 від 02 листопада 2016 року кошти у сумі 2811,00 грн., чим заборгувало позивачу кошти у сумі 38 464,10 (41 275,10 - 2811,00) грн.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову в частині стягнення з ТОВ "Серединецьке" 38 464,10 грн. - основного боргу.

Посилання відповідача на те, що судом першої інстанції не було досліджено первинних облікових документів ТОВ "Гранд Мотор" та не встановлені обставини, на підставі яких виникли зобов`язань між товариствами, колегіє суддів оцінюється критично і відхиляються як безпідставні, оскільки, відповідно до ч.ч.1,2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

А в матеріалах справи наявні акти виконаних робіт - №ГМ-К-Р4546 від 02 листопада 2016 року, №ГМ-Т-ТА191 від 04 березня 2017 року та №ГМ-Т-ТА451 від 06 травня 2017 року, які містять усі необхідні реквізити, що встановлені ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік", включаючи підписи директора відповідача та відбитки печатки товариства, тому підтверджують відображені у них господарські операції щодо надання виду та вартості послуг наданих позивачем відповідачу.

Крім основної суми заборгованості, ТОВ "Гранд Мотор" просить стягнути на свою користь з відповідача пеню:

- 1380,98 грн. - за прострочення по оплаті заборгованості, за піврічний період з 06 листопада 2016 року по 05 травня 2017 року, за Актом виконаних робіт №СГМ-К-Р4546 від 02 листопада 2016 року;

- 16 608,58 грн. - за прострочення по оплаті заборгованості, за період з 06 березня 2017 року по 13 березня 2020 року, за Актом виконаних робіт №ГМ-Т-ТА191 від 04 березня 2017 року;

- 10 026,61 грн. - за прострочення по оплаті заборгованості, за період з 07 травня 2017 року по 13 березня 2020 року, за Актом виконаних робіт №ГМ-Т-ТА451 від 06 травня 2017 року, а всього на загальну суму 28 016,17 грн.

інфляційні втрати:

- 3 361,05 грн. - по Акту №ГМ-К-Р4546 від 02 листопада 2016 року за період з листопада 2017 року по лютий 2020 року;

- 4 712,39 грн. - по Акту №ГМ-Т-ТА191 від 04 березня 2017 року за період з березня 2017 року по лютий 2020 року;

- 2 617,00 грн. - по акту №ГМ-Т-ТА451 від 06 травня 2017 року за період з травня 2017 року по лютий 2020 року, а всього на загальну суму 10 690,44 грн.

та 3% річних:

- 1024,19 грн. - по Акту №ГМ-К-Р4546 від 02 листопада 2016 року за період з 06 березня 2017 року по 13 березня 2020 року;

- 1 603,59 грн. - по акту №ГМ-Т-ТА191 від 04 березня 2017 року за період з 06 березня 2017 року по 13 березня 2020 року;

- 961,12 грн. - по акту №ГМ-Т-ТА451 від 06 травня 2017 року за період з 07 травня 2017 року по 13 березня 2020 року, а всього на загальну суму 3 588,90 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 549, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Так, згідно ч.ч.1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно з ч.4 ст. 231 ГК України, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 9.4. Договору №9618 встановлено, що у разі порушення термінів оплати виставлених виконавцем рахунків, замовник сплачує виконавцеві пеню за кожен день такого прострочення протягом всього періоду такого прострочення.

Умовами Договору №9618 сторони погодили, що договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до 25 січня 2018 року, а за розрахунками - до повного їх завершення (п.11.1.)

Відповідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки послуги, які надані позивачем відповідачу за Актом виконаних робіт №СГМ-К-Р4546 від 02 листопада 2016 року, були надані ще до укладання Договору №9618, в якому передбачалось стягнення пені за прострочення зобов`язання по оплаті наданих послуг, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні стягнення з відповідача 1380,98 грн. - пені по акту №СГМ-К-Р4546 від 02 листопада 2016 року нарахованих за період з 06 листопада 2016 року по 05 травня 2017 року.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

02 квітня 2020 року, ТОВ "Гранд Мотор" направляло ТОВ "Серединецьке" Претензію №1 щодо сплати заборгованості у розмірі 88 553,15 грн., в якій вимагало сплату боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми та пеню. Доказом надіслання вказаної претензії є копія фіскального чеку №000173992 00205 від 02 квітня 2020 року.

Здійснивши перерахунок нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат (а.с.3-8, 54-55), апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом про законність та обґрунтованість вимог позову в частині стягнення з відповідача 3 588,90 грн. - 3% річних та 8 947,99 грн. - інфляційних втрат, а в частині стягнення 1 742,45 грн. - інфляційних втрат слід відмовити.

Посилання відповідача на не застосування судом строку позовної давності як до основного зобов`язання так і до нарахування штрафних, а також на неможливість заявити клопотання про застосування цих строків через неналежне повідомлення судом про розгляд даної справи, судовою колегією оцінюються критично та відхиляються як безпідставні, оскільки за приписами ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В матеріалах справи заява про застосування строку позовної давності відсутня.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 07 травня 2020 року, згідно поштового відправлення №2901500798950 та інформації на сайті ПАТ "Укрпошта", відповідачем було отримано копію позовної заяви з усіма додатками до неї, і товариство було обізнано з обсягом позовних вимог та підставами на яких вони заявлені, а також з періодом спірних правовідносин, що не позбавляло з того часу звернутися до суду з заявою про застосування строків позовної давності до заявленого позову.

ТОВ "Серединецьке" посилаючись на неналежне повідомлення судом про розгляд даної справи не зазначило в чому воно полягало та не навело фактів, які вказували б на такі порушення судом.

Проте, як встановлено з матеріалів справи, господарським судом першої інстанції, відповідач був належним чином повідомлявся про час та місце розгляду заявленого спору /ухвали від 04 травня, 12 червня, 23 червня 2020 року/ на адресу за місцем його реєстрації 304440, вул. Дорожня, 4, с. Мокіївці Шепетівського району Хмельницька області, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка відповідає адресі зазначеної в позовній заяві та також адресі що зазначена в апеляційній скарзі.

Таким чином, отримання ухвал місцевого господарського суду залежало від самого відповідача, а для звернення з заявою про застосування строку позовної давності не було будь-яких перешкод і подання такої заяви цілком залежало від волі та бажання самого товариства.

Інші заперечення, викладені у апеляційний скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час їх розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

На підставі наведеного, ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази, надані сторонами, перевіривши об`єктивність прийняття рішення судом першої інстанції, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 129, 282 ГПК України, у зв`язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269-276, 281-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 21 липня 2020 року у справі №924/505/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на підставі п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.

Матеріали справи №924/5050/20 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Юрчук М.І.