Постанова

від 24.11.2020 по справі 922/1158/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2020 р. Справа № 922/1158/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А.,суддя Пелипенко Н.М., суддя Пушай В.І.

секретар судового засідання Полупан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Молчанова П.В., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС №8042/10 від 18.07.2019, довіреність б/н від 14.01.2020, договір про надання правової допомоги(витяг) №01/2020 від 14.01.2020 (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів);

відповідача - Докашенко Д.В., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3549 від 15.12.2017, ордер серія ДП №2143/007 від 09.06.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів апеляційну скаргу Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» (вх. №2777Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2020 у справі №922/1158/20 (суддя Аюпова Р.М., повний текст рішення підписано 24.09.2020)

за позовом Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» , м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ноні Бертоні Груп» , м. Харків

про стягнення 208.650,00 грн

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ноні Бертоні Груп" про стягнення суми збитків в розмірі 208.650,00 грн за порушення зобов`язання у сфері суміжних прав. Також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.09.2020 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав» , не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулась з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2020 у справі №922/1158/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Також просить суд здійснити перерозподіл судових витрат - у тому числі витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції порушують приписи ч.11 ст.176 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої суд встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Проте місцевим судом означеного зроблено не було, тим самим оскаржуваним судовим актом порушено ст.4 Господарського процесуального кодексу України щодо права на звернення до суду. Крім того, висновки суду першої інстанції порушують приписи ст.54 Конституції України щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також приписи ст.55 Конституції України щодо судового захисту порушених правовідносин. Окрім того, оскаржуваним судом рішенням порушено приписи ст.ст.8, 9 Конституції України щодо верховенства права та незастосування міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Порушено ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.22 Цивільного кодексу України та ст.240 Угоди про асоціацію України і ЄС щодо встановленого наведеними приписами способу захисту.

На думку заявника апеляційної скарги, правовідносини відповідно до предмету і підстав позову складаються саме щодо встановленої законом обов`язкової поведінки для невизначеного кола осіб у разі використання невизначеного переліку об`єктів суміжних прав (адже стороною відповідача не заявлено, що він є носієм прав щодо конкретно визначених об`єктів суміжних прав, і що ним використовувались саме такі конкретно визначені об`єкти). Натомість, в оскаржуваному судовому рішенні висновки щодо підстав відмови у задоволенні позовних вимог обґрунтовані зовсім іншими правовідносинами, щодо зовсім інших об`єктів та суб`єктів цих правовідносин - саме щодо суб`єктів майнових суміжних прав, що не заявлялось позивачем. Відтак, висновок суду про те, що ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» не підтверджено право на звернення до суду з таким позовом, явно і прямо не відповідає приписам законодавства, тоді як обґрунтування в оскаржуваному судовому акті протилежного висновку стосується зовсім інших правовідносин, які в межах цієї справи не заявлялись. Враховуючи приписи Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» обов`язок відповідача укласти договір саме з акредитованою організацією колективного управління (позивачем) носить безальтернативний характер - щодо всієї території України і щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не уклали договір про управління об`єктами авторських і (або) суміжних прав. В той же час, неправомірна поведінка відповідача полягає в його бездіяльності щодо обов`язку укласти договір з акредитованою організацією колективного управління. При цьому, наслідки у вигляді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв`язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача (постанова Верховного суду України від 22.03.2017 у справі №908/312/16, інформаційний лист Вищого господарського суду України №01-06/1478/17 від 05.10.2017).

Також, за твердженням скаржника, місцевим судом не враховано приписів ст.240 Угоди про асоціацію України і ЄС, ст.22 Цивільного кодексу України, приписів ст.ст.12, 20, 21 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» , а також не було враховано не спростування відповідачем належними доказами презумпції винного заподіяння шкоди позивачу, що стало наслідком порушення норм процесуального права.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2020 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Істоміна О.А., судді Пушай, В.І. Пелипенко Н.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 у справі №922/1158/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та призначено розгляд апеляційної скарги на 24.11.2020 о 10:30 год.

17.11.2020 за вх. №11219 на адресу Східного апеляційного господарського суду шляхом електронної пошти надійшла заява представника позивача Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» про участь в судовому засіданні по справі №922/1158/20, призначеному на 24.11.2020 о 10:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Зазначена заява задоволена колегією суддів, що відображено у відповідній ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2020.

19.11.2020 на адресу Східного апеляційного господарського суду від ТОВ Ноні Бертоні Груп надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач наводить доводи з приводу необґрунтованості апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2020 залишити без змін. В своєму відзиві позивач наполягає на тому, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до норм чинного законодавства.

Перед початком судового засідання, 24.11.2020 шляхом електронної пошти на адресу Східного апеляційного господарського суду позивачем направлено заяву з процесуальних питань (вх.№11490) в якій, посилаючись на ч.14 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, скаржник просить суд апеляційної інстанції здійснити розподіл судових витрат за результатом апеляційного перегляду, у тому числі покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу для чого провести окреме засідання. З поданої скаржником заяви з процесуальних питань вбачається, що відповідні докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до суду в порядку ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, заслухавши представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав» є єдиною в Україні акредитованою організацією колективного управління в сфері діяльності, передбаченої положеннями п.3 абз.3 ч.5 ст.12 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» , що підтверджується витягом з Реєстру організацій колективного управління станом 31.05.2019 (а.с. 12-14), наданим Міністерством економічного розвитку і торгівлі України разом із листом №2301-07/23003-07 від 03.06.2019 (а.с. 11).

23.12.2019 представником Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» Вороним Кирилом Володимировичем (довіреність - а.с.32) було здійснено фіксацію комерційного використання фонограм та зафіксованих у них виконання музичних творів в публічному закладі « Nonni Bertoni» , що розташований за адресою: м.Харків, вул.Чернишевська, 4, в якому здійснює господарську діяльність відповідач, про що складено акт фіксації №05/12/19 комерційного використання об`єктів суміжним прав (фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів) способом публічного виконання (а.с. 34-35).

Відповідно до складених представником позивача додатків №№ 1, 2 (а.с. 36-38) до акту фіксації №05/12/19 від 23.12.2019 вбачається, що в зазначеному публічному закладі зафіксований факт публічного виконання 13 фонограм та відповідно такої самої кількості зафіксованих у фонограмах виконань. Фіксація зазначених порушень була здійснена представником позивача також за допомогою проведення відео - та звукозапису (а.с. 51).

Доказами перебування представника позивача в день складення акту фіксації №05/12/19 від 23.12.2019 з додатками в публічному закладі « Nonni Bertoni» за адресою: м.Харків, вул.Чернишевська, 4, в якому здійснює господарську діяльність відповідач, підтверджується наявними в матеріалах справи чеками (а.с. 39).

28.01.2020 представником Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» Стецуном Ростиславом Сергійовичем (довіреність - а.с. 33) було здійснено фіксацію комерційного використання фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів в публічному закладі « Nonni Bertoni» за адресою: м.Харків, вул.Чернишевська, 4, в якому здійснює господарську діяльність відповідач, про що складено акт фіксації №05/12/19 2-Ф комерційного використання об`єктів суміжним прав (фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів) способом публічного виконання (а.с. 40-41).

Відповідно до складених представниками позивача додатків №№1, 2 (а.с. 41-44) до акту фіксації №05/12/19 2-Ф від 28.01.2020 вбачається, що в означеному публічному закладі зафіксований факт публічного виконання 12 фонограм та відповідно такої самої кількості зафіксованих у фонограмах виконань.

Фіксація зазначених порушень була здійснена також за допомогою проведення представником Позивача відео- та звукозапису, про що свідчить диск (а.с. 55).

Доказами перебування представників позивача в день складення акту фіксації №05/12/19 2-Ф від 28.01.2020 з додатками в публічному закладі « Nonni Bertoni» за адресою: м.Харків, вул.Чернишевська, 4, в якому здійснює господарську діяльність відповідач, підтверджується наявним в матеріалах справи чеком (а.с. 45).

Місцевим судом встановлено, що 28.02.2020 Громадською спілкою «Українська ліга авторських та суміжних прав» на адресу ТОВ «Ноні Бертоні Груп» було направлено пропозицію врегулювання використання фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів з акредитованою організацією колективного управління (а.с. 20-24) шляхом підписання договору про використання фонограм та зафіксованих у них виконань, однак будь-якої відповіді на адресу позивача не надходило.

Враховуючи факт відсутності укладеного між сторонами договору на використання фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів з акредитованою організацією колективного управління, Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав» звернулась до господарського суду з позовом до ТОВ «Ноні Бертоні Груп» про стягнення 208.650,00 грн збитків (недоотриманої винагороди), розрахованих на основі тарифу, передбаченого Тарифами Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» , які розміщені на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (а.с. 25-31), що дорівнює 50 мінімальних місячних заробітних плат.

Відносно зазначених обставин спірні правовідносини були розглянуті місцевим судом в контексті приписів норм Законів України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» , «Про авторське право і суміжні права» , Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (Угода про асоціацію України і ЄС), ратифіковану Законом України №1678-VII від 16.09.2014 та приписів Цивільного кодексу України, які регламентують правовідносини як із ліцензійного договору, так і загальних положень про право інтелектуальної власності та стягнення збитків.

Господарський суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначив, що факт акредитації позивача як організації колективного управління у визначеній сфері сам по собі не надає йому права звертатися до суду від власного імені, без зазначення конкретного правовласника, в інтересах якого подано позов. Окрім того, відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України право на стягнення збитків належить особі, чиє право порушено, у тому числі, яка була позбавлена законної можливості отримати дохід. Проте, дохід від використання об`єктів інтелектуальної власності не є доходом позивача, оскільки він є неприбутковою організацію, яка не має права здійснювати підприємницьку діяльність, його діяльність полягає, зокрема, в укладенні відповідних договорів в інтересах правовласників та у збиранні, розподіленні та виплаті доходів від прав цим правовласникам. Отже, позивач є не отримувачем доходів, а фактично він є збирачем платежів, які належать іншим особам, а саме правовласникам. Відтак, місцевий суд дійшов висновку, що Громадською спілкою «Українська ліга авторських та суміжних прав» не підтверджено право на звернення до суду з таким позовом, а отже суд не надав оцінки доказам щодо наявності порушення прав інтелектуальної власності та щодо розміру збитків.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у позивача захищуваного суб`єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для позивача, унеможливлює задоволення позову.

Сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні відповідача до примусового відшкодування збитків (недоотриманої винагороди на суму, що відповідає 50 мінімальним місячним заробітним платам) в сумі 208.650,00 грн, завданих внаслідок не укладення останнім договору з акредитованою організацією колективного управління (позивачем) про використання фонограм та зафіксованих у них виконань, розрахованих на основі тарифу, передбаченого Тарифами Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» , розміщених на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, попри здійснюване відповідачем використання таких фонограм в перебігу здійснення власної господарської діяльності.

Беручи до уваги правову природу розглядуваного спору, кореспондуючі права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням положень Цивільного та Господарського кодексів України, що регулюють відшкодування збитків, а також приписів Цивільного кодексу України, що регулюють правовідносини з використання права інтелектуальної власності, та інших відповідних нормативно-правових актів, зокрема, спеціальних приписів Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» .

Викладене, в цілому, зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору (з урахуванням викладеного в означеній постанові).

Підставою для застосування заходів відповідальності у вигляді стягнення збитків в контексті ст.611 Цивільного кодексу України та ст.ст.216, 217 Господарського кодексу України, є склад правопорушення, який утворюється наступними елементами: суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона.

При цьому, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц (провадження №14-79цс18) кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (ст.614 Цивільного кодексу України).

Зазначене коло обставин, що має бути предметом доказування для Позивача, є загальним для всіх справ з вимогами про відшкодування збитків.

В свою чергу, дослідивши наявні матеріали справи в контексті заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, судова колегія зазначає наступне: враховуючи підтверджений належним чином статусу позивача - єдиної в Україні акредитованої організації колективного управління в сфері діяльності передбаченої п.3 абз.3 ч.5 ст.12 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» , що вбачається з Рішення щодо акредитації організації колективного управління Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» , позивач управнений здійснювати функції розширеного колективного управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав у відношенні всіх правовласників незалежно від наявності договору між ними та позивачем . Інші висновки місцевого суду з цього приводу зумовлені неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вказані положення Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» являються спеціальними нормами по відношенню до застосованих місцевим судом норм ст.ст.1107, 1108 Цивільного кодексу України, які співвідносяться з випадками договірного колективного управління, що вбачається з аналізу ч.3 ст.5 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» , яка передбачає встановлення особливостей відносно загального правила про вільне обрання правовласниками акредитованої організації колективного управління та прав, які є об`єктом передачі. В свою чергу, ч.4 цієї статті передбачає, що правовідносини між акредитованою організацією колективного управління можуть виникати або на підставі договору або на підставі закону.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку охоплені розширеним колективним управлінням правовідносини між всіма правовласниками та позивачем засновані на законі та не потребують додаткового підтвердження договорами з тими, фонограми чиїх творів були використані відповідачем. Тобто у розумінні ст.421 Цивільного кодексу України, позивач є суб`єктом прав інтелектуальної власності як інша особа відповідно до закону.

Факт використання відповідачем об`єктів інтелектуальної власності, зафіксований належними у розумінні п.6 ч.1 ст.12 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» доказами, достовірність яких не оскаржена та відповідачем не спростована, є достатнім обґрунтуванням для виникнення у останнього обов`язку в силу ч.3 ст.20 цього Закону укласти договір про надання дозволу на використання об`єктів авторських та (або) суміжних прав.

Ухилення від укладення означеного договору, враховуючи направлену 28.02.2020 позивачем пропозицію, за висновком колегії суддів свідчить про порушення відповідачем вимог Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» .

Не отримання позивачем відповідного доходу (винагороди) перебуває у наслідковому зв`язку з вищезазначеним порушенням та зумовлює належність обраного ним способу захисту, адже відповідно до ч.1 ст.20 цього Закону позивач має право отримувати дохід (збирати винагороду з користувачів). Вказане право кореспондується із зобов`язанням відповідача виплачувати таку винагороду за укладеним договором на підставі ч.4 ст.20 цього Закону. Колегія суддів погоджується із застосовністю в частині визначення і обґрунтування обраного способу судового захисту правових позиції касаційної інстанції, вказаних позивачем.

Розмір заявлених збитків в сумі 208.650,00 грн (дорівнює 50 мінімальних місячних заробітних плат), розрахований на підставі тарифу, передбаченого Тарифами Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» , розміщених на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, підтверджується матеріалами справи та сторонами окремо не оскаржується.

При цьому, неприбутковість за своїм спеціальним статусом позивача жодною мірою не впливає на існування у останнього права на отримання/збирання винагороди для подальшого розподілу у встановленому порядку на користь правовласників, а отже - і на судовий захист такого права шляхом висування відповідних позовних вимог.

Відтак, неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права (щодо підстав використання об`єктів прав інтелектуальної власності) призвело до невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, встановленим обставинам справи, і як наслідок - безпідставного висновку суду про відсутність у позивача права на звернення до суду з таким позовом та відмову у його задоволені.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції по даній справі на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України через неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, встановленим обставинам справи, та ухвалення нового рішення - про задоволення позовних вимог Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» в повному обсязі.

Таким чином, задоволення апеляційної скарги тягне за собою здійснення перерозподілу судових вита та віднесення на рахунок відповідача згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрат зі сплати судового збору як за подання позовної заяви так і за подання апеляційної скарги. В своєю чергою, апеляційний суд зауважує, що позивач, керуючись ч.8 ст.129, ст.221 Господарського процесуального кодексу України не позбавлений можливості, враховуючи ухвалення судом апеляційної інстанції нового рішення, подати докази понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, відповідно до поданої заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» , м. Київ задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2020 у справі №922/1158/20 скасувати.

Прийняти нове рішення у справі №922/1158/20, яким позовні вимоги Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ноні Бертоні Груп» про стягнення 208.650,00 грн збитків задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ноні Бертоні Груп» (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 4, код ЄДРПОУ 43012894) на користь Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7, ідентифікаційний код 42502769) 208.650,00 грн збитків та 3129,75 грн судового збору за подання позовної заяви та витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 4694,63 грн.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 26.11.2020

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя Н.М. Пелипенко

Суддя В.І. Пушай