Рішення

від 16.11.2020 по справі 914/1828/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2020 Cправа № 914/1828/20

місто Львів

За позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача: Комунального підприємства Аптека №293 , м.Львів

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фізична особа-підприємець Батіг Людмила Борисівна, с.Ямпіль Пустомитівського району Львівської області

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Громадська організація Львівський міський молодіжний центр Ерудит , м.Львів

про стягнення заборгованості в розмірі 239194,30грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі: Зарицькій О.Р.

Представники сторін:

від позивача: Карасюк М.В. - представник;

від відповідача: Басистий В.О. - адвокат; Кузь В.П. - директор

від третьої особи-1: Дудяк Р.А. - адвокат;

від третьої особи-2: Дудяк Р.А. - адвокат

Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою програмно-апаратного комплексу Акорд .

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Комунального підприємства Аптека №293 про стягнення заборгованості в розмірі 239194,30грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Щигельській О.І.

Ухвалою суду від 28.07.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 17.08.2020; за клопотанням позивача до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Фізичну особу-підприємця Батіг Людмилу Борисівну та Громадську організацію Львівський міський молодіжний центр Ерудит .

14.08.2020 в системі документообігу суду за вх.№24320/20 зареєстровано відзив КП Аптека №293 на позовну заяву; за вх.№24345/20 пояснення ГО ЛММЦ Ерудит щодо позову; за вх.№24349/20 пояснення ФОП Батіг Л.Б. щодо позову.

Ухвалою суду від 17.08.2020 підготовче засідання відкладено на 21.09.2020.

04.09.2020 в системі документообігу суду за вх.№25905/20 зареєстровано заяву третьої особи-1 по суті спору.

07.09.2020 в системі документообігу суду за вх.№25987/20 зареєстровано відповідь позивача на відзив.

21.09.2020 в системі документообігу суду за вх.№27327/20 зареєстровано клопотання відповідача про долучення документів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 21.09.2020 ухвалено закрити підготовче провадження у справі та призначити її до судового розгляду по суті в судовому засіданні 05.10.2020.

В судовому засіданні 05.10.2020 оголошено перерву до 19.10.2020.

Судове засідання, призначене на 19.10.2020, не відбулося у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Щигельської О.І. Відтак, ухвалою суду від 30.10.2020 судове засідання призначено на 16.11.2020.

Представник позивача в судове засідання 16.11.2020 з`явилась, позовні вимоги підтримала повністю з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судове засідання 16.11.2020 з`явились, проти задоволення позову заперечили з мотивів, наведених у раніше поданому відзиві, у задоволенні позову просили відмовити.

Представник третіх осіб-1,2 в судове засідання 16.11.2020 з`явився, проти задоволення позову заперечив з підстав, зазначених у поясненнях щодо позову.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст.13 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи позивача

У березні 2017 року між позивачем та відповідачем - КП Аптека №293 укладено договір оренди нерухомого майна №Ш-10533-17, за яким а відповідач прийняв в користування нежитлові приміщення. Оскільки наймачем взяті на себе за договором зобов`язання із оплати належним чином не виконуються, утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 59597,16грн.

Окрім цього, на підставі згоди позивача, в листопаді того ж року відповідачем укладено договори суборенди зазначеного нерухомого майна з ФОП Батіг Л.Б. №Ш-75-17 та ГО ЛММЦ Ерудит №Ш-76-17, що залучені до участі в справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Проте, різницю між нарахованою платою за суборенду та тією її частиною, яку отримує орендар, останній до місцевого бюджету не перераховував.

Зазначене зумовило звернення до суду із позовною заявою, в якій, окрім 59597,16грн. заборгованості з орендної плати за договором №Ш-10533-17, до стягнення також заявлено різницю нарахувань по вказаному договору оренди при передачі майна в суборенду по договору №Ш-75-17 в розмірі 130687,86грн. та по договору №Ш-76-17 в розмірі 48909,28грн.

У відповіді на відзив позивач звертає увагу на те, що:

- до спірних правовідносин має застосовуватись Закон України Про оренду державного та комунального майна в редакції, чинній на момент укладення договорів оренди та суборенди;

- повноваження позивача на здійснення контролю за визначенням розміру плати за суборенду та спрямуванням її до відповідного бюджету підтверджуються Постановою Кабінету Міністрів України №483 від 03.06.2020;

- обов`язок контролювати своєчасність та повноту перерахування суборендної плати покладено на відповідача, так само як і спрямовувати її до місцевого бюджету незалежно від надходження платежів від суборендарів.

Аргументи відповідача

Заперечуючи позовні вимоги в частині стягнення різниці нарахувань по договору оренди при передачі майна в суборенду третім особам, відповідач звертає увагу на те, що:

- договір суборенди №Ш-76-17 не містить положення про перерахунок різниці нарахувань до місцевого бюджету;

- договором суборенди №Ш-76-17 визначено інший розмір орендної плати, аніж вказаний позивачем;

- орендар не отримував від суборендарів кошти понад розмір орендної плати встановлений в договорі №Ш-10533-17, відтак, обов`язок перераховувати різницю нарахованої плати за суборенду - відсутній;

- прийнято новий Закон України Про оренду державного та комунального майна , в редакції якого відсутня норма про те, що різниця між нарахованою платою за суборенду і тією її частиною, яку отримує орендар, спрямовується до державного або місцевого бюджету, а також повноваження орендодавця з контролю за таким перерахунком.

В частині позовних вимог про стягнення 59597,16грн. заборгованості з орендної плати не заперечив.

Аргументи третьої особи-1

Позиція третьої особи-1 ґрунтується на тому, що:

- на період з 17.03.2020 і до завершення дії карантину орендна плата не нараховується, проте розрахунок заборгованості проведено позивачем по 01.06.2020 включно;

- всі розрахунки за спірний період по договору суборенди №Ш-75-17 проведено в повному обсязі на підставі виставлених орендарем рахунків, заборгованість перед відповідачем відсутня.

Аргументи третьої особи-2

Позиція третьої особи-2 ґрунтується на тому, що:

- на період з 17.03.2020 і до завершення дії карантину орендна плата не нараховується, проте розрахунок заборгованості проведено позивачем по 01.06.2020 включно;

- всі розрахунки за спірний період по договору суборенди №Ш-76-17 проведено в повному обсязі на підставі виставлених орендарем рахунків, заборгованість перед відповідачем відсутня.

Водночас, в заяві ГО ЛММЦ Ерудит за підписом президента організації зазначено про виправлення технічної описки в договорі суборенди в частині збільшення розміру орендної плати.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

30.03.2017 між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (позивач по справі, орендодавець за договором) та Комунальним підприємством Аптека №293 (відповідач по справі, орендар за договором) укладено договір оренди нерухомого майна №Ш-10533-17, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 230,2 кв.м., що позначені в технічній документації під індексами 1, 2, 3, 3а, 4, 5, 6, 7, 8, 8а, 9, 10, 10а, 11, 12, які розташовані в будівлі (літ. А-1) за адресою: м. Львів, вул. Мазепи І. гетьмана, буд. 26, далі - об`єкт оренди, що знаходиться на балансі Львівського комунального підприємства Тополя-406 , надалі балансоутримувач, і належить Львівській міській раді на праві комунальної власності (п.1.1).

Як визначено у п.2.1 Договору, об`єкт оренди буде використовуватись для аптеки, яка обслуговує пільгові категорії населення.

У п.3.3 Договору встановлено, що у зв`язку з фактичним використанням орендарем об`єкта оренди за попереднім договором, об`єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання даного Договору.

Згідно з п.п. 5.1-5.4, 5.11 Договору, розмір орендної плати за об`єкт оренди визначається відповідно до чинної на час укладення цього договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради №897 від 07.06.2007 (зі змінами та доповненнями) і складає 5498,42грн. без ПДВ за перший місяць оренди (або на момент переукладення договору) з врахуванням індексу інфляції. Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат та плата за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.п. 4.2, 5.6, 7.1.2 Договору, орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендну плату орендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок орендодавця. Настання обов`язку орендаря щодо внесення орендної плати починається з дати підписання цього договору.

Із довідки Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №4-2302-19012 від 30.06.2020 вбачається, що відповідач, починаючи з моменту укладення договору, систематично допускав прострочення сплати орендної плати, внаслідок чого станом на 23.06.2020 у нього утворилась заборгованість в розмірі 59597,16грн.

Зазначені обставини відповідачем не заперечено та не спростовано.

У п.7.2.4 Договору передбачено, що орендар має право здавати об`єкт оренди у суборенду іншим особам чи організаціям лише за письмовим погодженням з орендодавцем.

Так, наказом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №37-с від 06.11.2017 надано дозвіл КП Аптека №293 передати в суборенду Фізичній особі-підприємцю Батіг Людмилі Борисівні нежитлові приміщення першого поверху під індексами 9, 10, 10а загальною площею 50,4 кв.м. для торгівлі товарами непродовольчої групи.

23.11.2017 між Комунальним підприємством Аптека №293 (орендар за договором) та Фізичною особою-підприємцем Батіг Людмилою Борисівною (третя особа-1 по справі, суборендар за договором) укладено договір суборенди № Ш-75-17 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), за яким орендар передав, а суборендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно (надалі об`єкт суборенди), що знаходить на балансі ЛКП Тополя-406 (надалі - балансоутримувач), що знаходить за адресою: м. Львів, вул. Мазепи, 26, загальною площею 50,4 кв.м. на першому поверсі з індексами приміщень 9, 10, 10а, що буде використовуватись для торгівлі непродовольчими товарами (п.п. 1.1, 2.1).

Приймання-передачу об`єкта суборенди оформлено відповідним актом, підписаним представниками сторін та скріпленими їх печатками 23.11.2017.

У п.п. 5.1-5.6 вказаного Договору суборенди встановлено, що розмір плати за суборенду визначається відповідно до чинної на час укладення цього договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007 №897 (зі змінами та доповненнями) і складає 4838,77грн. без ПДВ за перший місяць суборенди. Різниця між нарахованою платою за суборенду і тією її частиною, яку отримує орендар, спрямовується до місцевого бюджету. Розмір плати за суборенду підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Плата за суборенду за кожний наступний місяць визначається коригуванням плати за суборенду за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць. Нарахування ПДВ на суму плати за суборенду здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Плату за суборенду суборендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на відповідні рахунки.

У довідці Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №4-2302-19012 від 30.06.2020 зазначено, що станом на 23.06.2020 відповідачем не перераховано до місцевого бюджету різницю між нарахованою платою за суборенду і тією її частиною, яку отримав орендар, в розмірі 130687,86грн.

Також наказом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №38-С від 20.11.2020 КП Аптека №293 надано дозвіл передати в суборенду Громадській організації Львівський міський молодіжний центр Ерудит нежитлові приміщення першого поверху під індексами 3, 3а, 4, 5, 11, 12 загальною площею 50,4 кв.м. для розміщення офісу громадської організації.

24.11.2017 між Комунальним підприємством Аптека №293 (орендар за договором) та Громадською організацією Львівський міський молодіжний центр Ерудит (третя особа-2 по справі, суборендар за договором) укладено договір суборенди №Ш-76-17 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), за яким орендар передав, а суборендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 95,3 квм. (надалі - об`єкт суборенди), що знаходить за адресою: м. Львів, вул. Мазепи гетьмана, буд. 26, з індексами приміщень: 3, 3а, 4, 5, 11, 12, для розміщення офісу організації (п.п. 1.1, 2.1).

Приймання-передачу об`єкта суборенди оформлено відповідним актом, підписаним представниками сторін та скріпленими їх печатками 24.11.2017.

У п.п. 5.1-5.5 вказаного Договору суборенди визначено, що розмір плати за суборенду визначається відповідно до чинної на час укладення цього договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007 №897 (зі змінами та доповненнями) і сплачує 3840,92грн. без ПДВ на рахунок орендаря. Розмір плати за суборенду підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Плата за суборенду за кожний наступний місяць визначається коригуванням плати за суборенду за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць. Нарахування ПДВ на суму плати за суборенду здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Плату за суборенду суборендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на відповідні рахунки.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем в судовому засіданні 16.11.2020 надано для огляду примірник оригіналу зазначеного Договору суборенди, що зберігається у нього. У цьому примірнику в п.5.1 Договору розмір плати за суборенду визначений на рівні 2486,38грн. Окрім наданих третьою особою пояснень про виправлення описки в Договорі суборенди в цій частині, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження внесення змін до нього в порядку визначеному чинним законодавством.

У довідці Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №4-2302-19012 від 30.06.2020 зазначено, що станом на 23.06.2020 відповідачем не перераховано до місцевого бюджету різницю між нарахованою платою за суборенду і тією її частиною, яку отримав орендар, в розмірі 48909,28грн.

Зазначене зумовило звернення Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до суду із позовом, про стягнення з КП Аптека №293 59597,16грн. заборгованості з орендної плати за договором №Ш-10533-17, різниці нарахувань по вказаному договору оренди при передачі майна в суборенду по договору №Ш-75-17 в розмірі 130687,86грн. та по договору №Ш-76-17 в розмірі 48909,28грн.

До матеріалів справи долучено подані відповідачем та третіми особами документи щодо нарахування та сплати плати за суборенду, а саме - рахунки на відшкодування орендної плати, виставлені КП Аптека №293 за період з грудня 2017 року по березень 2020 року включно, банківські та бухгалтерські виписки про рух коштів по рахунках КП Аптека №293 , квитанції про оплату ФОП Батіг Л.Б. та ГО ЛММЦ Ерудит .

ОЦІНКА СУДУ

Згідно ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладений сторонами 30.03.2017 договір №Ш-10533-17є договором найму (оренди) майна.

Як визначено ст.759, ч.1 ст.760 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Статтею 238 ГК України визначено особливості оренди майна у сфері господарювання, зокрема встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч.1). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.6).

Так, у відповідності до ч.ч. 1-3 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі.

У ч.5 ст.762 ЦК України зазначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Водночас, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч.2 ст.218 ГК України).

Згідно із ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Доказів наявності обставин зазначених у ст.617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано, і такі підстави судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині своєчасної та повної сплати орендної плати за Договором оренди нерухомого майна №Ш-10533-17, відповідачем зазначені обставини в ході судового розгляду не заперечено та не спростовано, відтак, позовна вимога про стягнення 59597,16грн. основного боргу обґрунтована та підлягає до задоволення.

Щодо позовних вимог в частині стягнення різниці нарахувань по вказаному договору оренди при передачі майна в суборенду по договорах №Ш-75-17 від 23.11.2017 та №Ш-76-17 від 24.11.2017, суд звертає увагу на таке.

Законом України Про оренду державного та комунального майна (№ 2269-XII від 10.04.1992) в редакції, що діяла на момент укладення зазначених договорів оренди та суборенди та до 27.12.2019 - моменту набрання чинності новим законом, у ч.3 ст.22 визначалось, що плата за суборенду цього майна, яку отримує орендар, не повинна перевищувати орендної плати орендаря за майно, що передається в суборенду. Різниця між нарахованою платою за суборенду і тією її частиною, яку отримує орендар, спрямовується до державного або місцевого бюджету. Контроль за визначенням розміру плати за суборенду та спрямуванням її (в частині, що перевищує суму орендної плати за майно, яке передається в суборенду) до відповідного бюджету покладається на орендодавців, зазначених у статті 5 цього Закону. Порядок використання плати за суборенду майна визначається: Кабінетом Міністрів України - для об`єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об`єктів, що перебувають у комунальній власності.

Із прийняттям нового Закону України Про оренду державного та комунального майна (№ 157-IX від 03.10.2019) зазначену норму змінено, й положення про спрямування о бюджету різниці між платою за суборенду та за договором оренди виключено. У відповідності до ч.ч. 4, 6 вказаного Закону, до договору суборенди застосовуються положення договору оренди, встановлені цим Законом, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Особливості передачі майна в суборенду, в тому числі такі, що стосуються передачі в суборенду пам`яток архітектури та містобудування, які перебувають в орендному користуванні переможця аукціону на право довгострокової пільгової оренди занедбаних пам`яток архітектури і містобудування, порядок розподілу плати за суборенду, випадки, коли плата за суборенду може залишатися у розпорядженні орендаря, визначаються Порядком передачі майна в оренду щодо державного майна і рішенням представницького органу місцевого самоврядування щодо комунального майна.

Беручи до уваги заперечення відповідача та третіх осіб, суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 Деякі питання оренди державного та комунального майна встановлено, що плата за суборенду майна у частині, що не перевищує плати за договором оренди майна, що передається в суборенду, сплачується орендарю, який передає в суборенду орендоване ним майно. Різниця між платою за суборенду та платою за договором оренди спрямовується орендарем до державного або місцевого бюджету, крім випадків, коли орендар отримав в оренду майно, яке може бути використане за будь-яким цільовим призначенням, у результаті перемоги в аукціоні. Орендар, що є переможцем такого аукціону, має право використовувати таку різницю на власний розсуд. Контроль за перерахуванням різниці, що спрямовується орендарем до державного або місцевого бюджету, здійснюється орендодавцем (п.174).

Відтак, суд приходить до висновку, що позивач діє в межах наданої йому компетенції та повноважень, а обов`язок спрямовувати до бюджету плату за суборенду майна у частині, що перевищує плату за договором оренди майна, покладено на орендаря нормативно-правовими актами, не зважаючи на те, чи продубльовано відповідне положення в договорі. Водночас, суд, проаналізувавши ухвалу Львівської міської ради від 07.06.2007 № 897 Про врегулювання питань оренди майна територіальної громади м.Львова (з подальшими змінами та доповненнями), звертає увагу на те, що ані порядок використання та/або розподілу плати за суборенду майна, ані випадки, коли плата за суборенду може залишатися у розпорядженні орендаря, представницьким органом місцевого самоврядування не встановлено.

У позовній заяві позивач стверджує, що різниця нарахувань по вказаному договору оренди при передачі майна в суборенду по договору №Ш-75-17 в становить 130687,86грн. та по договору №Ш-76-17 - 48909,28грн. Всупереч твердженням третіх осіб, відповідні розрахунки проведено позивачем з врахуванням положень ухвали Львівської міської ради від 17.03.2020 №6462 Про підготовку заходів підтримки суб`єктів підприємницької діяльності на період дії карантину, спрямованого на запобігання поширенню коронавірусу COVID-19 та рішення від 27.03.2020 №287 Про заходи підтримки суб`єктів підприємницької діяльності на період дії карантину .

Із долучених до матеріалів справи рахунків, виставлених КП Аптека №293 суборендарям - ФОП Батіг Л.Б. та ГО ЛММЦ Ерудит за період з грудня 2017 року по березень 2020 року включно, вбачається, що плата за суборенду розраховувалась ним виходячи із розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна №Ш-10533-17 від 30.03.2017 за відповідний місяць та пропорційно до займаної суборендарями площі.

Зважаючи на це, протягом вказаного періоду плата за суборенду майна, яку отримував орендар, не перевищувала орендної плати орендаря за майно, що передане в суборенду. Відтак, кошти, що становлять різницю між платою за суборенду та платою за договором оренди, яку орендар повинен би був спрямувати до місцевого бюджету, на рахунки КП Аптека №293 не надходили та в розпорядженні відповідача не перебувають.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з КП Аптека №293 різниці нарахувань по вказаному договору оренди при передачі майна в суборенду задоволенню не підлягають.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, суд, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, приходить до висновку, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів на підтвердження позовних вимог щодо стягнення 59597,16грн. заборгованості з орендної плати за договором №Ш-10533-17 від 30.03.2017, які відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають до задоволення. В решті позовні вимоги спростовуються матеріалами справи, відтак, до задоволення не підлягають.

Судовий збір, в порядку п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, в розмірі 893,96грн. покладається на відповідача, а в решті - на позивача.

Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 130, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з Комунального підприємства Аптека №293 (79059, м. Львів, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 25; ідентифікаційний код 23270721) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, буд. 15; ідентифікаційний код 25558625) 59597,16грн. основного боргу та 893,96грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено та підписано суддею 26.11.2020.

Суддя О.І. Щигельська