Ухвала

від 17.11.2020 по справі 921/454/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 921/454/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Романчук Д. В.,

за участю представників:

позивача - Сміхура В. Р.,

відповідача - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 (судді: Бонк Т. Б. - головуючий, Бойко С. М., Матущак О. І.) і рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.03.2019 (Чопко Ю. О.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор"

до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз"

про визнання недійсними рішень,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" (далі - ТОВ "Радехівський цукор") звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (далі - ПрАТ "Тернопільгаз") про визнання недійсними рішення ПрАТ "Тернопільгаз" щодо задоволення акта про порушення від 28.09.2018 № 000101 (далі - акт про порушення від 28.09.2018), оформленого протоколом від 16.10.2018 № 65, та рішення ПрАТ "Тернопільгаз" про нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму газу на суму 7 403,00 грн, у тому числі ПДВ 1 233,83 грн, оформленого актом-розрахунком на підставі рішення щодо задоволення акта про порушення від 28.09.2018.

На обґрунтування позову позивач послався на недоведення факту вчинення позивачем зазначеного в акті про порушення від 28.09.2018 порушення Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/278/24; незаконність здійсненого відповідачем нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму газу; акцентував на тому, що спірний акт про порушення від 28.09.2018 не відповідає вимогам закону до такого документа, оскільки у ньому не зазначено обставин та суті самого порушення, періоду його вчинення, вказівок щодо конкретно визначених заходів, які необхідно вчинити позивачеві для ліквідації порушення, а також термінів їх виконання.

ПрАТ "Тернопільгаз" у відзиві на позовну заяву просило відмовити у задоволенні позову, наголошуючи, зокрема на тому, що під час проведення обстеження комерційного вузла обліку природного газу (далі - комерційний ВОГ), встановленого на об`єкті споживача - позивача, було виявлено порушення підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС, а саме робота комерційного ВОГ в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ обліковується некоректно; обчислювач об`єму газу не приводив до стандартних умов імпульси зі звужуючого пристрою щодо пропущеного природного газу, що свідчить про обліковування витрат (споживання) природного газу некоретно, при цьому у підпункті 6 пункту 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС встановлено, що порушення вимог щодо експлуатації засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ), які можуть вплинути на результати вимірювання, є позаштатним режимом роботи комерційного ВОГ. Відповідач також послався на те, що позивач підписав акт про порушення від 28.09.2018 без зауважень.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.03.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.07.2020, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним рішення ПрАТ "Тернопільгаз" про задоволення акта про порушення від 28.09.2018, оформленого протоколом від 16.10.2018 № 65; визнано недійсним рішення ПрАТ "Тернопільгаз" про нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму газу на суму 7 403,00 грн, у тому числі ПДВ 1 233,83 грн, оформленого актом-розрахунком на підставі рішення про задоволення акта про порушення від 28.09.2018.

Місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із недоведення порушення позивачем вимог Кодексу ГРС та, відповідно, підстав для здійснення йому нарахування спірної вартості необлікованого (донарахованого) об`єму газу.

ПрАТ "Тернопільгаз", не погоджуючись із рішенням і постановою у справі, подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.03.2019 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 та ухвалити нове рішення - про відмову у позові.

ПрАТ "Тернопільгаз" у касаційній скарзі зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права (зокрема положення Кодексу ГРС) та порушили норми процесуального права (статті 99, 236 Господарського процесуального кодексу України). Зокрема, товариство посилається на те, що у спірних правовідносинах мала місце робота обчислювача об`єму газу нижче мінімальної межі вимірювання, що за своїм змістом є ознакою порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ та впливає на результат вимірювань цим засобом згідно з пунктом 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС. Водночас, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій вдалися до оцінки доказів та встановлення обставин, що потребувало спеціальних технічних знань.

Від ТОВ "Радехівський цукор" відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Як уже зазначалося, скаржник обґрунтував наявність підстави для касаційного оскарження, передбаченої у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах), проте у касаційній скарзі він не зазначає конкретних норм права, щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, тому, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, і матеріали справи, зважаючи на зміст спірних правовідносин, суть спору Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття касаційного провадження у цій справі з огляду на таке.

Як установили господарські суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, 01.01.2017 відповідач (оператор газорозподільної системи (далі - оператор ГРМ) і позивач (споживач) уклали типовий договір розподілу природного газу № 15/п-006, який є публічним договором приєднання, що регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи; договір укладено з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до умов цього договору оператор ГРМ зобов`язується надати споживачеві послугу з розподілу природного газу, а споживач, у свою чергу, прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені договором. Обов`язковою умовою надання споживачеві послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ; під час вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом ГРС (пункти 2.1, 2.2, 2.3 договору).

У пункті 7.4 цього договору передбачено, що споживач, окрім іншого, зобов`язаний забезпечувати безперешкодний та безплатний доступ на власні об`єкти чи земельну ділянку представникам оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання ними службових обов`язків щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій, зокрема для перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання.

Цей договір укладено на невизначений строк (пункт 12.1 договору).

Господарські суди також установили та про це свідчать матеріали справи, що 28.09.2018 представник відповідача провів обстеження об`єкта споживача за адресою: смт Козова, вул. Заводська. За результатами такого обстеження було складено акт № 000101 про порушення, в якому зазначено, що на об`єкті споживача встановлено порушення Кодексу ГРС, а саме розділу 1, глави 2, пункту 3, підпункту 1, - "робота комерційного ВОГ у позаштатному режимі, внаслідок чого витрати природного газу комерційного ВОГ обліковується некоректно".

На засіданні центральної комісії ПрАТ "Тернопільгаз" із розгляду актів про порушення споживачем природного газу вимог Кодексу ГРС розглянуто акт про порушення від 28.09.2018 та прийнято рішення про задоволення цього акта повністю, що оформлено протоколом від 16.10.2018 № 65.

На підставі зазначеного акта про порушення ПрАТ "Тернопільгаз" склало акт-розрахунок вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, в якому зазначено, що донарахований об`єм газу становить 551,6 м 3 ; загальна сума донарахування - 7 403,00 грн.

Відповідач виставив позивачеві рахунок від 22.10.2018 № 000101/1018-29546 на сплату 7 403,00 грн за порушення Кодексу ГРС; підстава - акт про порушення від 28.09.2018.

Відповідач також повідомив керівника позивача про припинення (обмеження) газопостачання (повідомлення від 22.10.2018 № 000101/1018-29546) у зв`язку з наявністю заборгованості на суму 7 403,00 грн згідно з актом про порушення від 28.09.2018; запропоновано до десятої години 30.10.2018 самостійно відключити від газових мереж газопостачання і підготувати до пломбування газоспоживне обладнання.

Позивач звернувся із позовом у цій справі, в якому просив визнати недійсними рішення ПрАТ "Тернопільгаз" щодо задоволення акта про порушення та рішення про нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму газу.

Ці вимоги судом першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, були задоволені. Суди визнали недоведеними факт порушення позивачем вимог Кодексу ГРС, а отже, і підстави для здійснення йому нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму газу.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи та залишаючи без змін судове рішення, апеляційний господарський суд зазначив, зокрема, що за змістом пункту 1 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС суміжні суб`єкти ринку природного газу, зокрема оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об`єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо: 1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору; 2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання; 3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; 4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу; 5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним ВОГ, візуального обстеження способів монтажу і обв`язки газового та газорегулюючого обладнання; 6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).

Оператор ГРМ при проведенні контрольного огляду вузла обліку має право: оглядати комерційний ВОГ та його складові на предмет відсутності ознак пошкодження ЗВТ, пошкодження пломб, несанкціонованого втручання в ЗВТ, несанкціонованого газопроводу та/або несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу); здійснювати перевірку параметрів параметризації обчислювача чи коректора об`єму газу (за їх наявності); перевіряти наявність діючих свідоцтв про повірку ЗВТ (відміток про повірку в паспортах ЗВТ), що входять до складу комерційного ВОГ (пункт 4 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС).

Згідно з пунктом 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: 1) пошкодження пломб; 2) пошкодження ЗВТ (лічильника газу); 3) наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об`єму газу; 4) непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору; 5) наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ; 6) наявність несанкціонованого газопроводу; 7) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу). Розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі XI цього Кодексу. На дату складання акта про порушення представник оператора ГРМ забезпечує усунення виявленого порушення, про що в акті про порушення робиться відповідний запис. У разі неможливості усунути порушення на дату складання акта про порушення (відсутні відповідні засоби, повноваження тощо) представник оператора ГРМ робить відповідний запис в акті про порушення та надалі забезпечує контроль за усуненням порушення, що підтверджується актом про усунення порушення.

У главі 2 розділу XI Кодексу ГРС визначено види порушень, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування.

Так, виходячи із положень цієї глави, можна виділити три основні групи порушень: 1) порушення споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу (пункт 1 глави 2 розділу XI); 2) порушення, внаслідок яких оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу (пункт 2 глави 2 розділу XI); 3) порушення (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як "не з вини споживача"), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу (пункт 3 глави 2 розділу XI).

Відповідно до пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як "не з вини споживача"), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, належать: 1) пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно; 2) фіксація коректором чи обчислювачем об`єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об`єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно; 3) виявлення помилок в конфігурації даних обчислювача об`єму газу, що були введені при його первинному програмуванні, чи в протоколі параметризації (діаметр газопроводу звужуючого пристрою, кількість імпульсів, фізико-технічних параметрів газу тощо), внаслідок чого об`єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно; 4) перевищення діапазону обчислення вузла обліку тощо.

Як уже зазначалося, ПрАТ "Тернопільгаз" в акті про порушення від 28.09.2018 підставою для здійснення спірного нарахування визначило порушення, що сталося через позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ обліковується некоректно (підпункт 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС). Водночас у спірному рішенні комісії ПрАТ "Тернопільгаз" з розгляду актів про порушення споживачем природного газу вимог Кодексу ГРС, оформленому протоколом від 16.10.2018 № 65, наведено посилання на положення підпункту 6 пункту 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС, за змістом якого порушення вимог щодо експлуатації ЗВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання, є позаштатним режимом роботи комерційного ВОГ.

Між тим, згідно з пунктом 6 глави 6 розділу X Кодексу ГРС позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає: 1) витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів, датчиків тиску і температури тощо; 2) відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об`єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу; 3) наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу чи іншого ЗВТ; 4) індикація або наявність повідомлень про порушення в роботі ЗВТ, в тому числі про необхідність зміни елементів живлення; 5) забруднення або відкладання осадів, потрапляння сторонніх предметів до внутрішньої порожнини вимірювального трубопроводу або лічильника газу чи на робочі поверхні первинних перетворювачів; 6) інші ознаки порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд (постанови від 13.02.2020 у справі № 908/386/19, від 28.05.2020 у справі № 908/902/19), виходячи із системного аналізу зазначених положень Кодексу ГРС, зміст визначення "позаштатний режим роботи" характеризується переліком ознак, які самостійно або в своїй сукупності створюють його юридичне наповнення. Водночас хоча зазначений перелік і не є вичерпним, однак, з огляду на правову природу відносин з газопостачання та правовий статус його суб`єктів, наявність зазначених ознак підлягає доведенню саме оператором ГРМ, насамперед шляхом їх фіксації у відповідному акті. Ознаки позаштатного режиму повинні бути належним чином встановлені та зафіксовані оператором ГРМ, а для вирішення питання щодо наявності ознак роботи в позаштатному режимі відповідно до критеріїв визначених Кодексом ГРС у підпункті 6 пункту 6 глави 6 розділу X (за відсутності ознак передбачених підпунктами 1 - 5) недостатньо лише зазначати, що за результатами метрологічних вимірювань "має місце похибка", а підлягає доведенню оператором ГРМ факт наявності інших ознак порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ з боку споживача.

Господарські суди першої та апеляційної інстанцій під час вирішення спору у справі № 921/454/18, що розглядається Верховним Судом, визнали недоведеним порушення позивачем вимог Кодексу ГРС та установили, що в акті про порушення від 28.09.2018, складеному відповідачем за результатами огляду комерційного вузла обліку, відповідач не конкретизував та не визначив чітко суті порушення Кодексу ГРС позивачем, що не дає можливості визначити правомірність здійсненого відповідачем донарахування вартості необлікованого об`єму природного газу у наведеному випадку. Водночас суди надали оцінку доводам сторін, зокрема і аргументам відповідача стосовно того, що згідно з паспортом стандартної діафрагми, виданим Державним підприємством "Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", розхід газу через вимірювальний пристрій не може бути меншим за 212,11 м 3 . Так, господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що паспортизований прилад показує результат вимірювань із похибкою до 3 % за умови приведення його до стандартизованих умов, зокрема, коли розхід палива становить не менше мінімального і не більше максимального значення; менший за зазначений у діапазоні параметрів мінімальний об`єм газу вказує не на роботу в позаштатному режимі, а на те, що прилад за умов такого малого розрахунку не здатен точно відображати вимірювальний параметр, і цього відповідач не спростував та протилежного не довів.

З огляду на встановлені судами обставини та норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, позов про визнання недійсними рішення ПрАТ "Тернопільгаз" щодо задоволення акта про порушення від 28.09.201, оформленого протоколом від 16.10.2018 № 65, та рішення ПрАТ "Тернопільгаз" про нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму газу на суму 7 403,00 грн, у тому числі ПДВ 1 233,83 грн, оформленого актом-розрахунком на підставі рішення про задоволення акта про порушення від 28.09.2018, судами визнаний обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Таким чином, оскільки господарські суди попередніх інстанцій не встановили, а ПрАТ "Тернопільгаз" належними та допустимими доказами не довів наявності ознак позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ на об`єкті споживача - ТОВ "Радехівський цукор" (що стало підставою для проведення оператором ГРМ спірного перерахунку (донарахування) об`ємів природного газу), а також належної фіксації таких ознак під час перевірки комерційного ВОГ 28.09.2018 в акті про порушення від цієї ж дати (зокрема наявності інших ознак порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ з боку споживача (підпункт 6 пункту 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС), хоча наявність ознак позаштатного режиму комерційного ВОГ, зокрема і інших ознак порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ з боку споживача, підлягає встановленню та доведенню саме оператором ГРМ, насамперед шляхом їх фіксації у відповідному акті, що узгоджується із зазначеними вище правовими позиціями Верховного Суду, що свідчить про наявність висновку суду касаційної інстанції щодо застосування положень, зокрема, пункту 3 глави 2 розділу XI, пункту 6 глави 6 розділу X Кодексу ГРС, і відповідно про відсутність у наведеному випадку підстав касаційного оскарження, передбачених у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального України, колегія суддів згідно з пунктом 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Тернопільгаз" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 і рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.03.2019 у справі № 921/454/18.

У пункті 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 і рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.03.2019 у справі № 921/454/18 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. Б. Дроботова

Судді К. М. Пільков

Ю. Я. Чумак