Ухвала

від 27.11.2020 по справі 910/3158/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

м. Київ

27.11.2020Справа №910/3158/20

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву заступника Генерального прокурора про вжиття заходів забезпечення позову у справі №910/3158/20 за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до Комунального підприємства "Путрівське" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігабуд", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні інновації", державного реєстратора Комунального підприємства "Путрівське" Рибалко В.М., про скасування рішення державного реєстратора та запису про державну реєстрацію прав, усунення перешкод у користуванні майном та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бузівське" до Комунального підприємства "Путрівське" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігабуд" про усунення перешкод у користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/3158/20 за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до Комунального підприємства "Путрівське" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігабуд", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні інновації", державного реєстратора Комунального підприємства "Путрівське" Рибалко В.М., про скасування рішення державного реєстратора та запису про державну реєстрацію прав, усунення перешкод у користуванні майном.

Відповідно до вказаного позову прокурором заявлено вимоги про:

- скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Путрівське" Рибалко В.М. від 18.01.2019 №45118562 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об`єкт незавершеного будівництва (готовність 22%) на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лігабуд";

- скасування запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об`єкт незавершеного будівництва (готовність 22%) на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лігабуд" від 18.01.2019 №45118562, вчинений державним реєстратором Комунального підприємства "Путрівське" Рибалко В.М.;

- усунення перешкод у користуванні територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:90:371:0041, розташованою на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, шляхом знесення об`єкта незавершеного будівництва та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігабуд" привести вказану земельну ділянку у стан, який існував до порушення прав територіальної громади міста Києва.

В обґрунтування позовних вимог заступник Генерального прокурора вказує, що реєстрацію прав за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лігабуд" на спірний об`єкт незавершеного будівництва було проведено за відсутності документів та такий об`єкт та документу, що посвідчує речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:371:0041, в той час як на вказаній земельній ділянці будівництво заборонене.

Також, в межах розгляду справи №910/3158/20 до суду звернулося Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Бузівське" з позовом третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору, в якому Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Бузівське" просило суд:

- скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об`єкт незавершеного будівництва (готовність 22%) на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лігабуд" від 18.01.2019 №45118562, вчинений державним реєстратором Комунального підприємства "Путрівське" Рибалко В.М.;

- усунути перешкоди у користуванні Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Бузівське" земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:90:371:0041, розташованою на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, шляхом знесення об`єкта незавершеного будівництва та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігабуд" привести вказану земельну ділянку у стан, який існував до порушення прав Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бузівське".

В обґрунтування позовних вимог третя особа із самостійними вимогами вказувала, що є належним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:371:0041, створеної внаслідок поділу земельної ділянки, що на підставі рішення Київської міської ради №43/1253 від 12.02.2004 та відповідного договору оренди була передана у користування Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Бузівське", а відтак реєстрація прав за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лігабуд" на спірний об`єкт незавершеного будівництва порушує права саме Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бузівське".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2020 прийнято вказаний позов третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бузівське" до розгляду з первісним позовом у справі №910/3158/20; об`єднано в одне провадження з первісним позовом вимоги за позовом третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору; ухвалено почати розгляд справи №910/3158/20 спочатку.

В подальшому, за наслідками розгляду Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бузівське" про залишення без розгляду позову в частині позовних вимог, а саме, позовної вимоги про скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об`єкт незавершеного будівництва (готовність 22%) на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лігабуд" від 18.01.2019 №45118562, вчинений державним реєстратором Комунального підприємства "Путрівське" Рибалко В.М., ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2020 залишено без розгляду позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бузівське" до Комунального підприємства "Путрівське" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігабуд" в частині такої позовної вимоги.

Однак, не погоджуючись з вказаною ухвалою суду 16.10.2020 через відділ діловодства суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Лігабуд" було подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.10.2020 у справі №910/3158/20, у зв`язку з чим ухвалою суду від 22.10.2020 було зупинено провадження у справі №910/3158/20 на час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігабуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.10.2020 у справі №910/3158/20 судом апеляційної інстанції та направлено матеріали справи до Північного апеляційного господарського суду.

Наразі провадження у справі №910/3158/20 зупинено та її матеріали до суду не поверталися.

В той же час, 25.11.2020 через відділ діловодства суду заступником Генерального прокурора подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, згідно якої просить: накласти арешт на об`єкт незавершеного будівництва (готовність 22%), розташований на 21-му км Столичного шосе в Голосіївському р-ні м. Києва; заборонити ТОВ "Лігабуд" (код ЄДРПОУ 37053393) та іншим особам вчиняти будь-які дії із зазначеним об`єктом незавершеного будівництва (готовність 22%), у тому числі укладати договори та інші правочини щодо нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

При цьому, враховуючи особливості такого процесуального інституту, які полягають у можливості вжиття заходів забезпечення позову ще до його подачі до суду і відкриття провадження у справі за ним, суд не вбачає в даному випадку процесуальних перешкод в можливості розгляду поданої заступником Генерального прокурора подано заяву за відсутності матеріалів справи №910/3158/20.

Розглянувши заяву прокурора про вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши її матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача чи іншого учасника справи з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно із п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Частиною 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Суд відзначає, що в даному випадку звернення прокурором з заявою про вжиття заходів забезпечення позову є повторним, адже попередньо в межах розгляду справи №910/3158/20 ним вже подавалася заява про вжиття заходів забезпечення позову у справі з тими ж вимогами, за наслідками розгляду якої ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 відмовлено в її задоволенні.

При цьому, попереднє звернення обґрунтовувалося прокурором тим, що реєстрація за ТОВ "Лігабуд" права власності на об`єкт незавершеного будівництва (готовність 22%) на 21-му км Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва була здійсненна за відсутності у ТОВ "Лігабуд" будь-яких речових прав на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:90:371:0041, яка належить територіальній громаді міста Києва, та дозвільної документації на проведення будівництва, що вказує на недобросовісність такої особи, направлену на незаконне заволодіння комунальною землею шляхом проведення відповідної реєстрації. Тому, відчуження зазначеного об`єкта незавершеного будівництва або вчинення інших реєстраційних дій щодо нього призведе до утруднення виконання рішення суду у даній справі та необхідності вжиття додаткових заходів позовного характеру, у зв`язку з чим прокурор і просив вжити зазначених ним заходів забезпечення позову.

Розглядаючи таку заяву судом на підставі наявних в матеріалах справи документів було встановлено, що станом на момент розгляду справи за відповідачем 2 зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва (готовність 22%) на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:90:371:0041.

Однак, судом було зазначено, що саме по собі посилання прокурора на недобросовісність дій відповідачів при проведенні такої реєстрації не може бути правовою підставою для висновку про можливість вчинення за час вирішення даного спору в суді дій, що утруднять або унеможливлять виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, в той час як будь-яких доказів на підтвердження вчинення ТОВ "Лігабуд" реальних дій, спрямованих на відчуження чи обтяження об`єкту незавершеного будівництва (готовність 22%) на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва матеріали справи при розгляді первісної заяви прокурора не містили.

До того ж, судом було враховано посилання прокурора на відсутність у ТОВ "Лігабуд" будь-яких речових прав на спірну земельну ділянку чи дозвільної документації на проведення її забудови, що в силу приписів ст. 27 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. 16 Закону України "Про іпотеку" та п.п. 1.14 п. 1, п. 4 Глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, унеможливлює його відчуження чи обтяження.

Саме за наслідками встановлення наведених обставин судом в ухвалі від 26.08.2020 було здійснено висновок про те, що посилання заявника щодо існування загрози утруднення виконання рішення суду у даній справі та необхідності вжиття додаткових заходів позовного характеру у випадку відчуження чи обтяження відповідачем 2 спірного об`єкту незавершеного будівництва за час розгляду даної справи, як на мету звернення з відповідною заявою до суду, не відповідають дійсним обставинам спірних правовідносин, а відтак, подана заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб.

Наразі, мотиви повторного звернення прокурором з заявою про вжиття заходів забезпечення позову фактично ґрунтуються на тих же доводах (недобросовісності дій відповідачів при проведенні спірної реєстрації) без надання будь-яких нових доказів на їх підтвердження, однак з новими посиланнями на практику вирішення Верховним Судом питання вжиття заходів забезпечення позову та недобросовісність процесуальних дій СТОВ "Бузівське" та ТОВ "Лігабуд" в межах даної справи, направлених, на його думку, на затягування її розгляду.

Досліджуючи такі посилання суд враховує наведену в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 та Верховного Суду від 01.07.2020 у справі №756/7833/19, від 16.08.2018 №910/1040/18 позицію відносно того, що сама по собі відсутність доказів реального вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження майна, не є єдиним критерієм для вирішення питання про накладення арешту на таке майно, а має досліджуватися в комплексі з обґрунтованими припущеннями, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист і поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

В той же час, як і попередня, так і дана подана прокурором заява не містить обґрунтованих припущень про те, що за час вирішення спору у даній справі відповідачем 2 можуть бути вчиненні дії, які істотно ускладнять чи унеможливлять виконання рішення суду у випадку задоволення позову або ж нівелюють ефективність захисту і поновлення порушених прав та інтересів, адже жодним чином не спростовано висновку суду про те, що можливість вчинення таких дій законодавчо обмежена в силу приписів ст. 271 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. 16 Закону України "Про іпотеку" та п.п. 1.14 п. 1, п. 4 Глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5.

Що ж стосується посилань прокурора як на підставу для вжиття визначених ним заходів забезпечення позову на недобросовісну, на його думку, процесуальну поведінку СТОВ "Бузівське" та ТОВ "Лігабуд" в межах розгляду справи №910/3158/20, яка за його доводами полягає у зловживанні своїми права при зверненні СТОВ "Бузівське" з позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору та подальшому оскарженні ТОВ "Лігабуд" до апеляційного суду залишення його без розгляду в частині вимог, то суд відзначає, що сам по собі встановлений факт зловживання учасниками справи своїми процесуальними правами може бути предметом дослідження в комплексі з іншими підставами, визначеними приписами ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, при вирішенні питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Однак, встановлення такого факту може мати місце не інакше як в порядку, визначеному положення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, приписами якої визначено, що якщо подання скарги, заяви визнається зловживанням процесуальними правами, то суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути такі скаргу, заяву.

Тобто, посилання на звернення СТОВ "Бузівське" з позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору та подача ТОВ "Лігабуд" апеляційної скарги на ухвалу суду про залишення такого позову без розгляду в частині заявлених позовних вимог, як факт зловживання такими учасниками справи своїми процесуальними правами в межах розгляду даної справи, може мати місце виключно у випадку підтвердження в порядку, визначеному положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, існування таких обставин.

В той же час, як при вирішенні питання про прийняття позову СТОВ "Бузівське" як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору до розгляду, так і зупиненні провадження у справі у зв`язку із поданням ТОВ "Лігабуд" апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.10.2020 у справі №910/3158/20, судом не було визнано зловживанням такі дії учасників справи, що могло б мати своїм наслідком повернення таких зави та скарги.

Відсутня у суду також і інформація щодо визнання апеляційним судом зловживанням звернення ТОВ "Лігабуд" з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.10.2020 у справі №910/3158/20 та залишення її без розгляду у зв`язку з цим.

Отже, прокурором не доведено існування фактів визнання в порядку, визначеному положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, зловживанням СТОВ "Бузівське" та ТОВ "Лігабуд" своїми процесуальними правами при зверненні з позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору та подачею апеляційної скарги.

За приписами статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відтак, подана заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб.

До того ж, розглядаючи дану заяву, суд з метою неухильного дотримання принципу верховенства права при здійсненні правосуддя, невід`ємним елементом якого є принцип правової визначеності, враховує раніше висловлену в ухвалі Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 у даній справі позицію відносно недоведеності заявником за аналогічними доводами необхідності існування визначених ним заходів забезпечення позову в межах даної справи та аналогічність позиції Північного апеляційного господарського суду, викладеної в постанові від 26.06.2019 у справі №910/1851/19, відносно застосування норм ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання вжиття аналогічних заходів забезпечення позову у спорі також ініційованому прокурором в інтересах Київської міської ради з метою поновлення порушених прав та інтересів територіальної громади міста Києва, як власника спірної земельної ділянки, з підстав незаконного заволодіння нею відповідачем (судом апеляційної інстанції було підтримано висновок суду першої інстанції щодо відсутності доцільності для вжиття заходів забезпечення подано позову з підставі недобросовісності відповідача задля попередження можливого подальшого відчуження ним спірної земельної ділянки).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що правові підстави для задоволення заяви заступника Генерального прокурора про вжиття заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви заступника Генерального прокурора про вжиття заходів забезпечення позову у справі №910/3158/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (27.11.2020) та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені положеннями ст.ст. 253-259 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Суддя Р.В. Бойко