Рішення

від 18.11.2020 по справі 915/597/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року Справа № 915/597/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ржепецької К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фермерського господарства Брейн-Гул (54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, 242-В; ідентифікаційний код 41753067)

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 34; ідентифікаційний код 39825404)

про: визнання окремих положень договору оренди недійсними та визнання умов договору укладеними в редакції позивача,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Іванов М.О., у порядку самопредставництва за довіреністю,

Суть спору:

29.04.2020 Фермерське господарство Брейн-Гул звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 28.04.2020 (вх. № 5308/20) (з додатками), в якій просить суд:

- визнати недійсними пункти 4, 5 договору від 20.10.2017, та до нього Розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку як невід`ємну його частину, укладеного між засновником фермерського господарства Брейн-Гул ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області, оренди земельної ділянки, розташованої на території Мар`ївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, за кадастровим номером 4820683400:01:000:0424 площею 38,8458 га;

- визнати недійсним пункт 2 договору від 20.10.2017, укладеного між засновником фермерського господарства Брейн-Гул ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області, оренди земельної ділянки, розташованої на території Мар`ївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, з кадастровим номером 4820683400:01:000:0424 площею 38,8458 га, в частині у тому числі багаторічних насаджень площею 38,8458 га ;

- визнати пункт 8 договору від 20.10.2017, укладеного між засновником фермерського господарства Брейн-Гул ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області, оренди земельної ділянки, розташованої на території Мар`ївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, з кадастровим номером 4820683400:01:000:0424 площею 38,8458 га в такій редакції:

8. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата сплачується орендарем у порядку, визначеному чинним законодавством. На період сільськогосподарського освоєння (рекультивації та корчування багаторічних плодових насаджень) орендованої земельної ділянки і до визначення її нормативної грошової оцінки як рілля звільнити орендаря від плати за цю земельну ділянку ;

- стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на користь позивача судові витрати з оплати даного позову судовим збором.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору оренди землі від 20.10.2017; листування між сторонами; застосування норм статей 19, 205 Земельного кодексу України, статей 15, 18, 23 Закону України Про оренду землі, положень Закону України Про фермерське господарство , статті 27 Закону України Про охорону земель та мотивовані таким:

Між засновником Фермерського господарства Брейн-Гул ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області 20.10.2017 укладено 8 договорів оренди землі (у тому числі спірний договір), але у цих договорах вказано недостовірну інформацію щодо:

- виду землі, яка передається в оренду (замість рілля вказано багаторічні насадження);

- відсутності перешкод у використанні землі за її призначенням (оскільки на цій землі раніше росли сади, які знищені внаслідок пожежі і залишились лише пеньки, чагарники, які потрібно викорчовувати і тому тут не можна вирощувати сільськогосподарські культури);

- нормативної грошової оцінки землі;

- без врахування фактичного стану землі та витрат на її рекультивацію встановлено максимальний розмір орендної плати.

За твердженням позивача, умови пунктів 2, 4, 5, 8 договорів та додатки до них Розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку не відповідають законодавству.

У зв`язку з введенням з 12.03.2020 на усій території України карантину постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (за змінами та доповненнями) ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.05.2020 було відкрито провадження у справі № 915/597/20 без зазначення дати проведення підготовчого судового засідання; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

28.05.2020 на офіційну електронну адресу суду від Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області надійшов відзив № 9-14-0.6-3702/2-20 від 28.05.2020 на позовну заяву, в якому відповідач просить суд:

- закрити провадження в частині позовних вимог щодо визнання недійсним пунктів 4, 5 договору від 20.10.2017, та до нього Розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку як невід`ємну його частину, укладеного між засновником фермерського господарства Брейн-Гул ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області, оренди земельної ділянки, розташованої на території Мар`ївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, за кадастровим номером 4820683400:01:000:0424 площею 38,8458 га у зв`язку з відсутністю предмета спору в порядку частини 2 статті 231 ГПК України;

- закрити провадження в частині позовних вимог щодо визнання недійсним пункту 2 договору від 20.10.2017, укладеного між засновником фермерського господарства Брейн-Гул ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області, оренди земельної ділянки, розташованої на території Мар`ївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, з кадастровим номером 4820683400:01:000:0424 площею 38,8458 га, в частині у тому числі багаторічних насаджень площею 38,8458 га , у зв`язку з відсутністю предмета спору в порядку частини 2 статті 231 ГПК України;

- у задоволенні інших позовних вимог фермерському господарству Брейн-Гул до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області відмовити.

Враховуючи прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про послаблення карантинних обмежень, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів , суд ухвалою від 29.05.2020 повідомив учасників справи про те, що підготовче засідання у справі № 915/597/20 відбудеться 02 липня 2020 року о 10:00; зауважено, що у зв`язку з запровадженням карантинних заходів на території України, явка представників учасників справи в судове засідання не є обов`язковою.

01.07.2020 до суду від Фермерського господарства Брейн-Гул надійшло клопотання б/н від 01.07.2020 (вх. № 7929/20) про відкладення розгляду справи № 915/597/20, обґрунтоване перебуванням представника позивача адвоката Климовича А.В. в цей час у Баштанському відділі поліції ГУ НП у Миколаївській області для надання правової допомоги потерпілому в рамках кримінального провадження.

Ухвалою суду від 02.07.2020 підготовче засідання було відкладено на 11 серпня 2020 року о 09:30.

11.08.2020 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 10.08.2020 (вх. № 9833/20) про долучення доказів до матеріалів справи, зокрема акту від 10.09.2018 приймання-передачі виконаних робіт по договору № 3 від 20.08.2018.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.08.2020 в судовому засіданні у справі № 915/597/20 було оголошено перерву до 01 жовтня 2020 року о 09:30.

У зв`язку з проходженням суддею Смородіновою О.Г. підготовки суддів місцевих господарських судів, організованої Одеським регіональним відділенням Національної школи суддів України у період з 28 вересня по 02 жовтня 2020 року (відповідно до наказу Господарського суду Миколаївської області № 9-в від 24.09.2020), ухвалою суду від 25.09.2020 підготовче засідання у справі було відкладено на 08 жовтня 2020 року об 11:30.

Перед початком судового засідання 08.10.2020 позивач подав до суду заяву б/н від 07.10.2020 (вх. № 12642/20) про зміну предмету позову по справі № 915/597/20, в якій заявник зазначає, що для забезпечення ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне змінити предмет позову. Так, з урахуванням якої вказаної заяви позивач викладає позовні вимоги в такій редакції:

- визнати недійсними пункти 5, 8 договору оренди землі від 20.10.2017 № 79/57-17-ДО, укладеного між засновником фермерського господарства Брейн-Гул ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області;

- визнати недійсним в частині у тому числі багаторічних насаджень площею 38,8458 га пункт 2 договору оренди землі від 20.10.2017 № 79/57-17-ДО, укладеного між засновником фермерського господарства Брейн-Гул ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області;

- визнати пункт 8 договору оренди землі від 20.10.2017 № 79/57-17-ДО, укладеного між засновником фермерського господарства Брейн-Гул ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області, укладеним в такій редакції:

8. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата сплачується орендарем у порядку, визначеному чинним законодавством. На період сільськогосподарського освоєння (рекультивації та корчування багаторічних плодових насаджень) орендованої земельної ділянки і до визначення її нормативної грошової оцінки як рілля звільнити орендаря від плати за цю земельну ділянку. ;

- стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на користь позивача судові витрати з оплати даного позову судовим збором.

Крім того, в судовому засіданні 08.10.2020 представник позивача звернувся до суду з клопотанням б/н від 08.10.2020 (вх. № 12659/20), у якому, у зв`язку з подачею заяви про зміну предмету позову безпосередньо перед судовим засіданням, просив суд продовжити строк підготовчого провадження у справі № 915/597/20.

За результатами проведеного 08.10.2020 засідання, з метою надання відповідачу можливості ознайомитися зі змістом вказаної заяви про зміну предмета позову, а також для дослідження судом цієї заяви щодо можливості прийняття її до розгляду, судом було постановлено ухвалу, якою підготовче засідання відкладено на 27 жовтня 2020 року о 09:00.

26.10.2020 на офіційну електронну пошту суду від відповідача надійшло заперечення № 9-14-0.62-7454/2-20 від 26.10.2020 на заяву про зміну предмету позову, в якій заявник просить суд заяву фермерського господарства Брейн-Гул про зміну предмету позову залишити без розгляду; позовні вимоги розглядати без урахування даної заяви.

Суд відмічає, що оригінал вказаних заперечень додатково надійшов на адресу суду 27.10.20.

27.10.2020 суд, за наслідками проведення судового засідання за участю представників обох сторін, постановив ухвалу, якою зазначив про право позивача на підставі ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви та закрив підготовче провадження у даній справі, з призначенням її до судового розгляду по суті на 17 листопада 2020 року о 09:00.

13.11.2020 від відповідача до суду надійшло письмове клопотання №9-14-0.62-7879/2-20 від 13.11.2020 про закриття провадження у справі №915/597/20 в частині позовної вимоги №2 у зв`язку із відсутністю предмету спору.

16.11.2020 на офіційну електронну пошту суду від позивача надійшла заява за вх. №ЕП 14551/20 про закриття провадження у справі №915/597/20, в якій заявник просить суд закрити провадження у справі №915/597/20 щодо позовної вимоги Визнати недійсним в частині у тому числі багаторічних насаджень площею 38,8458 га пункт 2 договору оренди землі від 20.10.2017 № 79/57-17-ДО, укладеного між засновником фермерського господарства Брейн-Гул ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області. у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Суд відмічає, що як до клопотання відповідача, так і до заяви позивача додана копія додаткової угоди від 03.11.2020 до договору оренди землі від 20.10.2017 №79/57-17-ОД.

В судовому засіданні 17.11.2020, проведеному за участю представників позивача та відповідача, судом було розпочато розгляд справи № 915/597/20 по суті, заслухано вступні слова учасників справи, з`ясовано обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджено в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються.

За результатами проведеного засідання судом було оголошено перерву до 18 листопада 2020 до 09:30.

18.11.2020 в судове засідання з`явився лише повноважний представник відповідача. Позивач свого представника в судове засідання не направив, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника позивача на повідомленні про дату розгляду справи від 17.11.2020.

В судовому засіданні 18.11.2020 суд заслухав заключне слово представника відповідача та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 18.11.2020 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в судових засіданнях представників учасників справи, суд -

В С Т А Н О В И В:

20 жовтня 2017 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області, як орендодавцем, та громадянином України ОСОБА_1 , як орендарем, на 7 років було укладено Договір оренди землі (далі - Договір оренди) згідно з предметом якого орендодавець надає на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 11.04.2017 № 14-4000/14-17-СГ, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером 4820683400:01:000:0424, яка розташована на території Мар`янівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області.

За умовами наведеного договору:

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 38,8458 га, у тому числі багаторічних насаджень площею 38,8458 га (п. 2);

- на земельній ділянці об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури відсутні (п. 3);

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4820683400:01:000:0424 на дату укладання договору становить: 867799,25 грн (п. 4);

- земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (п. 5);

- інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини - відсутні (п. 6);

- орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, Орендна плата сплачується орендарем у порядку, визначеному чинним законодавством України (п. 8);

- земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства (п. 13);

- цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення (п. 14);

- зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв`язується в судовому порядку (п. 30);

- цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Об`єкт оренди вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди. Цей договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря.

Вказаний Договір оренди скріплений підписами обох сторін.

Як зазначає позивач, підтверджується даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та не спростовується відповідачем, ОСОБА_1 виступає одним із засновників та керівником Фермерського господарства Брейн-Гул .

Предметом даного позову виступає немайнова вимога позивача про визнання недійсними пунктів 2, 5 та 8 вищенаведеного договору, а також визнання пункту 8 укладеним у відповідній (зміненій) редакції позивача.

Водночас, в період розгляду даної справи між орендодавцем та орендарем 03.11.2020 було укладено Додаткову угоду до Договору оренди від 20.10.2017, якою внесені зміни до пунктів 2, 4 Договору оренди у такій редакції:

2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 38,8458 га, у тому числі 38,8458 га ріллі ;

4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4820683400:01:000:0424 на дату укладання договору становить: 1025580,73 грн .

Згідно з п. 2 Додаткової угоди інші умови Договору, не змінені цією угодою, зберігають чинність.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди, ця угода є невід`ємною частиною Договору оренди землі від 20.10.2017 р. № 79/57-17-ДО, речове право зареєстровано 08.11.2017 р. за № 23327634, і набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації.

У зв`язку з наведеними обставинами сторони просять суд закрити провадження справі у відповідній частині позову.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Беручи до уваги підстави, наведені в обґрунтування заявлених позовних вимог щодо редакції пункту 2 Договору оренди землі, а саме - В оренду надається земельна ділянка загальною площею 3838,8458 га, у тому числі багаторічних насаджень площею 38,8458 га .

Така редакція на час укладання договору була узгоджена та підписана без зауважень та заперечень як орендарем, так і орендодавцем, та протягом розгляду судової справи фактично змінена орендарем та орендодавцем на наступну редакцію: В оренду передається земельна ділянка загальною площею 38,8458 га, у тому числі 38,8458 га ріллі .

З урахуванням вищевказаного, суд, знайомившись з клопотанням відповідача та заявою позивача дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі в частині пункту 2 позовної вимоги у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, предметом судового розгляду у даній справі залишаються вимоги позивача про визнання недійсними пунктів 5, 8 Договору оренди землі від 20.10.2017, а також визнання пункту 8 вказаного договору укладеним в редакції позивача.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмета доказування у даній справі належить наявність обставин щодо визнання окремих положень договору оренди недійсними та визнання умов договору укладеними в редакції позивача.

Позивач підтверджує свої позовні вимоги такими доказами:

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 13.11.2017 № 103526341;

- Договір оренди землі від 20.10.2017;

- агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки;

- листування учасників справи;

- технічна документація із землеустрою земельних ділянок, які перебувають в користуванні громадянина України ОСОБА_1 , з висновком про її погодження № 33/134-19 від 11.02.2019;

- витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (від 08.11.2017 № 103090067, від 08.11.2017 № 103094786, від 14.11.2017 № 103701330, від 10.11.2017 № 103405449, від 15.11.2017 № 103880135, від 15.11.2017 № 103874574) з договорами оренди землі від 20.10.2017 (6 шт.);

- Статут Фермерського господарства Брейн-Гул ;

- Висновок Відділу Держземагенства У Баштанському районі Миколаївської області про погодження № 24-28-04-1670/2-15 від 17.04.2015;

- розпорядження Баштанської районної державної адміністрації: від 22.03.2016 № 90-р, від 22.12.2017 № 482-р, від 21.12.2018 № 518-р;

- проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду;

- наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 14-4000/14-17-СГ від 11.04.2017;

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.07.2017 № НВ-4803655612017;

- витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.07.2017 № 326/164-17;

- Висновки про погодженя робочого проєкту землеустрою щодо рекультивації земельної ділянки: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 20.04.2018, Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації від 10.04.2018;

- робочий проєкт землеустрою щодо рекультивації земельної ділянки;

- договори № 1 від 23.04.2018, № 2 від 30.04.2018, № 3 від 20.08.2018, № 5 від 05.10.2018, № 3 від 30.01.2018 з актами виконаних робіт;

- додаткова угода від 03.11.2020 до договору оренди землі від 20.10.2017 №79/57-17-ОД;

- наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 03.11.2020 № 12804-СГ.

Відповідач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:

- наказ Головного управління Держземагенства у Миколаївській області від 07.10.2014 № 1895-сг;

- накази Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області: від 15.10.2020 № 12036-СГ, від 03.11.2020 № 12804-СГ;

- додаткова угода від 03.11.2020 до договору оренди землі від 20.10.2017 №79/57-17-ОД.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши обставини справи в цій частині позовних вимог, оцінивши докази, які надані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову заявленого в частині визнання недійсними пунктів 5 та 8 Договору оренди.

Так, по-перше, позивачем до позову були надані докази, які взагалі не мають відношення до спірної земельної ділянки з кадастровим номером 4820683400:01:0424, зокрема, ці докази знаходяться на аркушах справи 32-68, 71-102, 125, 132, 184-187, 194-200, 210-211.

Як уже було наведено вище, відповідно до приписів ст. 76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

По-друге, статтями 1, 13, ч. 1 ст. 15, ч.ч. 1, 2 ст. 21, Закону України Про оренду землі встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За змістом підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14, абз. 1, 4 пункту 288.1, пунктів 228.2-228.4 статті 288 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Крім того, за змістом статті 13 Закону України Про оцінку земель проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є обов`язковим у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Пунктом 289.1. статті 289 Податкового кодексу України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Отже, нормативно-правовими актами, які регулюють питання розміру та умов плати за користування земельними ділянками державної або комунальної власності не передбачено звільнення землекористувача від обов`язкового платежу, в даному випадку орендної плати.

Посилання позивача на положення пункту 283.1.2 статті 283 Податкового кодексу України є безпідставним та відхиляється судом, оскільки ця норма регулює сплату земельного податку - обов`язкового платежу, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, та не стосується орендної плати - обов`язкового платежу, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Судом також не беруться до уваги твердження позивача відносно правомірності допущених порушень щодо несплати орендної плати.

Так, фермерське господарство посилається на фактичне невикористання об`єкта оренди за спірним договором оренди земельної ділянки (земельної ділянки з кадастровим № 4820683400:01:000:0424) у зв`язку із вжиттям відносно нього, починаючи із жовтня 2017 року та протягом 2018 року, заходів рекультивації. При цьому позивач посилається на нормативні положення ст. 205 Земельного кодексу України, ст. 27 Закону України Про охорону земель .

Суд вважає слушним аргумент відповідача про те, що позивач зміст ст. 27 Закону України Про охорону земель відображає у тексті позову не у повному обсязі, що свідчить про вибірковість застосування вказаної норми права.

Також, зазначений у позовній заяві початок перебігу заходів по рекультивації земельних ділянок як об`єктів по спірних договорах оренди не відповідає дійсності, оскільки як додаток до позову вказана заява Кучерявого С. І. до голови Баштанської районної державної адміністрації про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо рекультивації орендованих земель, яка датується лише серединою грудня 2017 року - а саме 14.12.2017.

Відповідно до п. 1 Розпорядження Баштанської районної державної адміністрації від 22.12.2017 № 482-р такий дозвіл надано відносно земельних ділянок (корчування багаторічних плодових насаджень) площею 12.6944 га з кадастровим номером 4820683400:01:000:0358, 29.8438 з кадастровим номером 4820683400:01:000:0359 га, 25.2216 га з кадастровим номером 4820683400:01:000:0360, 11.0860 га з кадастровим номером 4820683400:01:000:0355, 11.2097 га з кадастровим номером 4820683400:01:000:0368 та 11.8770 га з кадастровим номером 4820683400:01:000:0357 в межах території Мар`ївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області .

Суд також зауважує, що матеріали справи не містять дозвільних документів на корчування багаторічних плодових насаджень щодо спірної земельної ділянки з кадастровим № 4820683400:01:000:0424, оскільки дана земельна ділянка належить до виду угідь - рілля.

Таким чином, судом взято до уваги твердження відповідача про те, що заходи рекультивації щодо спірної земельної не проводились, адже не було такої необхідності, оскільки від самого початку земельна ділянка знаходилась в придатному для використання стані (пункт 5 Договору).

Згідно норм Закону України Про оренду землі законодавець вказує, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) та не обумовлює реалізацію орендарем обов`язку щодо сплати орендної плати наявністю у нього доходу від використання об`єкта оренди.

Згідно приписів статті 27 Закону України Про охорону земель звільнення землекористувачів від плати за землю, за земельні ділянки, на яких виконуються роботи з рекультивації та інші роботи щодо охорони земель на період сільськогосподарського освоєння земель є одним із шляхів економічного стимулювання заходів щодо охорони та використання земель і підвищення родючості ґрунтів землекористувачами.

При цьому законодавцем чітко визначено, що підставою для розгляду питання про економічне стимулювання заходів щодо використання та охорони земель і підвищення родючості ґрунтів є заява чи клопотання землевласників користувачів до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють регулювання у сфері охорони земель, за місцем знаходження земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, як органу, що реалізовує в межах Миколаївської області повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної форми власності та здійснює регулювання у сфері охорони земель, відповідне клопотання від ОСОБА_1 не надходило.

Недотримання ж позивачем приписів чинного законодавства щодо проведення рекультивації земель не забезпечує його можливістю реалізації права щодо звільнення від сплати орендної плати за спірними договорами оренди.

Вищевикладене свідчить про відсутність правових підстав для визнання окремих положень договорів оренди недійсними та визнання умов договорів укладеними в редакції позивача.

Як вже було вище наведено, пунктом 5 Договору встановлено, що земельна ділянка, яка передається в оренду не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Згідно вимог частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до викладеного, пункт 5 Договору був погоджений сторонами при його укладанні без зауважень та без заперечень.

Відповідно, до абзацу 1 частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір оренди землі заявником підписаний, що свідчить про його згоду укласти договір на запропонованих умовах.

Отже, твердження позивача щодо незаконного схилення ОСОБА_1 до підписання договору оренди землі не мають будь-яких фактичних обґрунтувань, тому є припущенням та носять суб`єктивний характер та не можуть прийматися судом до уваги під час розгляду справи.

При цьому, оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Отже, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, що позивач в частині визнання недійсними пунктів 5 та 8 Договору оренди не навів обставини, які вказують на порушення відповідачем прав та законних інтересів фермерського господарства, тому підстави для задоволення цієї частини позовних вимог у суду відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, відомості про розподіл судових витрат.

Приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, у зв`язку з закриттям провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання недійсним в частині у тому числі багаторічних насаджень площею 38,8458 га пункту 2 Договору оренди землі від 20.10.2017, позивач має право звернутися до суду з клопотанням про повернення з Державного бюджету України частини сплаченого у даній справі судового збору (пропорційно до розміру позовних вимог, щодо яких провадження у справі було закрито).

В іншій же частині, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі №915/597/20 в частині позовних вимог щодо визнання недійсним в частині у тому числі багаторічних насаджень площею 38,8458 га пункту 2 договору оренди землі від 20.10.2017 р. №79/57-17-ДО, укладеного між засновником фермерського господарства Брейн-Гул ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області закрити за відсутністю предмету спору.

2. В іншій частині позову відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Фермерське господарство Брейн-Гул (54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, 242-В; ідентифікаційний код 41753067).

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 34; ідентифікаційний код 39825404).

Повне судове рішення складено та підписано судом 30.11.2020

Суддя О.Г. Смородінова