Рішення

від 24.11.2020 по справі 925/1536/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року Справа № 925/1536/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача за первісним позовом - представник не з`явився,

від відповідача за первісним позовом - Гричаненко О.М. - адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом

товариства з обмеженою відповідальністю

"Черкасизалізобетонбуд", м. Черкаси

до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку

"Бульвар Шевченка, 352", м. Черкаси

про стягнення 78 919 грн. 13 коп.

за зустрічним позовом

об`єднання співвласників багатоквартирного будинку

"Бульвар Шевченка, 352", м. Черкаси

до товариства з обмеженою відповідальністю

"Черкасизалізобетонбуд", м. Черкаси

про визнання права власності та визнання недійсним договору оренди

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю Черкасизалізобетонбуд" до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Шевченка, 352" про стягнення з відповідача 78 919 грн. 13 коп. заборгованості зі сплати орендної плати, з підстав неналежного виконання відповідачем умов договору оренди від 01 травня 2018 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено розгляд справи по суті на 28 січня 2020 року.

28 січня 2020 року об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Шевченка, 352" звернулося до суду з зустрічною позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Черкасизалізобетонбуд" про:

визнання за об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Шевченка, 352" права власності на нежитлове приміщення в одноповерховій будівлі трансформаторної Б-1, розташованого по бул. Шевченка, 352/4 у м. Черкаси загальною площею 44,8 кв.м. та все внутрішнє обладнання;

визнання недійсним з моменту укладення договору оренди нежитлового приміщення в одноповерховій будівлі трансформаторної Б-1, розташованого по бул. Шевченка, 352/4 у м. Черкаси загальною площею 44,8 кв.м. від 01 травня 2018 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28 січня 2020 року прийнято зустрічний позов об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Шевченка, 352" до спільного розгляду з первісним позовом. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом. Суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання суду на 27 лютого 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27 лютого 2020 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 17 березня 2020 року.

Проте судове засідання призначене на 17 березня 2020 року не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючого по справі судді у лікарняній відпустці.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18 березня 2020 року підготовче засідання призначено на 09 квітня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09 квітня 2020 року у зв`язку з неявкою сторін відкладено підготовче засідання на 11 год. 00 хв. 14 травня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14 травня 2020 року у зв`язку з неявкою сторін відкладено підготовче засідання до закінчення карантину.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20 липня 2020 року підготовче засідання призначено на 18 серпня 2020 року

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18 серпня 2020 року у зв`язку з неявкою сторін підготовче засідання відкладено на 22 вересня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22 вересня 2020 року у зв`язку з неявкою сторін підготовче засідання відкладено на 09 жовтня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09 жовтня 2020 року у зв`язку з неявкою сторін підготовче засідання відкладено на 21 жовтня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 11 год. 00 хв. 24 листопада 2020 року.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.181).

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні просив суд первісний позов залишити без розгляду, а зустрічний задовольнити.

В судовому засіданні, яке відбулося 24 листопада 2020 року, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1536/19.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача за зустрічним позовом, дослідивши докази, суд дійшов висновку, що первісний позов слід залишити без розгляду, а зустрічний позов задовольнити частково виходячи з наступного:

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Також ч.4 ст.202 ГПК України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка позивача або його представника в судове засідання і не повідомлення суду про причини неявки є самостійною та достатньою підставою для залишення позову без розгляду.

При цьому судом було враховано, що об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду під час розгляду справи № 916/3616/15 в своїй постанові від 13 вересня 2019 року дійшла висновку про те, що положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

З огляду на наведене об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, викладених у постановах Касаційного господарського суду від 08 жовтня 2018 року зі справи №910/16157/14, від 18 березня 2019 року зі справи №910/1615/16, від 20 листопада 2018 року зі справи №908/104/18, про те, що обов`язковою умовою для залишення позову без розгляду з підстав неявки позивача (його представника) у судове засідання є неможливість вирішення судом спору по суті за наявними матеріалами справи.

За таких обставин суд вважає за необхідне первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю Черкасизалізобетонбуд" залишити без розгляду.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Отже, повернення судового збору без відповідного клопотання не допускається.

В обґрунтування зустрічного позову позивач вказував, що оскільки було створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, то право власності на нежитлове приміщення трансформаторної підстанції Б-1, розташованого по бул. Шевченка, 352/4 у м. Черкаси загальною площею 44,8 кв.м. перейшло у спільну власність співвласників багатоквартирного будинку, а тому у відповідача за зустрічним позовом не було повноважень розпоряджатися вказаним майном та укладати договір оренди щодо такого майна.

Також позивач, як на підставу своїх вимог про визнання недійсним договору, посилається на відсутність повноважень у голови правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Шевченка, 352" на підписання вказаного договору.

В зв`язку з чим позивач за зустрічним позовом просить суд на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України визнати недійсним договір оренди від 01 травня 2018 року.

Також позивачем за зустрічним позовом заявлено вимогу про визнання за об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Шевченка, 352" права власності на нежитлове приміщення трансформаторної підстанції.

У відзиві на зустрічну позовну заяву відповідач зазначав, що приміщення трансформаторної Б-1 по бул. Шевченка, 352/4 у м. Черкаси не є власністю співвласників багатоквартирного будинку, оскільки дана будівля будувалась товариством з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонбуд" за власні кошти для забезпечення власних потреб і не є допоміжним приміщенням житлового будинку. Посилання позивача за зустрічним позовом на пояснювальну записку є безпідставним, так як в ній дана ТП не значиться, а є лише посилання на 5 електрощитових (ВРУ). Електрозабезпечення будинку передбачено від ТП кварталу, а не від трансформаторної Б-1.

Спірне приміщення є власністю відповідача за зустрічним позовом і не призначено для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Крім того приміщенню присвоєно окрему адресу.

Право власності на даний об`єкт товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонбуд" оформило 08 липня 2016 року, а об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Шевченка, 352" існує з 20 травня 2016 року, тобто ОСББ було обізнаним щодо реєстрації права власності на спірне приміщення за товариством з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонбуд" і не оспорювало його вже понад 3 роки, тобто пропустило строки позовної давності по скасуванню права власності.

Також відповідач за зустрічним позовом вказував, що 26 квітня 2018 року об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Шевченка, 352" було підписано акт приймання-передачі житлового комплексу, в якому зазначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Шевченка, 352" ознайомлене і не заперечує проти проведеної реєстрації нерухомого майна приміщення трансформаторної Б-1 по бул. Шевченка, 352/4 у м. Черкаси.

Даний факт, на думку відповідача за зустрічним позовом, також свідчить про те, що приміщення не є спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Шевченка, 352" вільно і без будь-якого примусу уклало договір оренди від 01 травня 2018 року та додатковою угодою продовжило його дію.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Шевченка, 352" не просить скасувати державну реєстрацію права власності на приміщення за товариством з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонбуд", а просить визнати за ОСББ право власності на приміщення. Така вимога є неможливою без скасування права власності попереднього власника.

В зв`язку з чим товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонбуд" просило суд у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив за зустрічним позовом позивач не погоджується з доводами товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонбуд", зокрема зазначає, що спільним майном багатоквартирного будинку є не тільки об`єкти житлового фонду.

Відповідачем за зустрічним позовом не надано доказів того, що спірне приміщення не використовується для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку.

Приміщення трансформаторної Б-1 згідно проектної документації призначене для забезпечення та задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку, а саме для електропостачання. В зв`язку з чим, позивач за зустрічним позовом вважає, що спірне нерухоме майно є власністю співвласників багатоквартирного будинку.

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року по справі №183/1617/16.

Таким чином, вимога про скасування реєстрації права власності за попереднім власником не є належним та ефективним способом судового захисту.

Також позивач за зустрічним позовом вказував, що останнім не було пропущено строк позовної давності, оскільки згідно акту від 26 квітня 2018 року позивачу за зустрічним позовом було передано всю технічну документацію на вказаний багатоквартирний житловий будинок. Отже, тільки після отримання технічної та проектної документації позивач за зустрічним позовом міг ознайомитися із документацією та прийти до висновку про належність спірного майна до спільного майна багатоквартирного будинку.

Доводи відповідача за зустрічним позовом, що викладені у запереченні, аналогічні доводам викладеним у відзиві на зустрічний позов.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду даного спору, співвласниками багатоквартирного житлового будинку, що розташований в м. Черкаси по бульвару Шевченка, 352, відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Шевченка, 352" про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1 026 102 0000 016529 від 20 травня 2016 року.

01 травня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю Черкасизалізобетонбуд", в особі директора Чепурного Олександра Анатолійовича (орендодавець) та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Шевченка, 352" в особі голови правління Мазніченка Вадима Олександровича (орендар) було укладено договір оренди.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору, орендодавець зобов`язався передати, а орендар - прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення в одноповерховій будівлі трансформаторної Б-1, розташованої по бул. Шевченка, 352/4 у м. Черкаси, загальною площею 44,8 кв.м. та обладнання і матеріали розміщені у вказаному житловому приміщенні, а саме:

- шинний міст ШПР- 2 шт.;

- комірна високої напруги КСД-393 - 6 шт.;

- трансформатори 630 - 2шт.;

- автомат АПВ-50 - 2шт.;

- рубильник 4x3 250 А - 23 шт.;

- секційний автомат 630 А - 1 шт.

Орендоване приміщення та обладнання було передано в оренду об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Шевченка, 352" згідно акту прийому - передачі майна від 01 травня 2018 року (а.с. 14).

Цей договір укладено на термін до 31 грудня 2018 року (п. 7.1. договору).

Строк дії договору було продовжено до 31 грудня 2019 року, про що сторонами було укладено додаткову угоду від 27 грудня 2018 року до договору оренди від 01 травня 2018 року.

Згідно ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (в редакції чинній станом на дату створення ОСББ) визначено, що:

- багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна;

- допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення );

- нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна;

- спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні ), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне , сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку , яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Тобто до спільного майна багатоквартирного будинку відносяться допоміжні приміщення, конструктивні елементи будинку та його технічне обладнання, і не відносяться окремі нежилі приміщення.

Згідно п. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Водночас за приписами ч. 3 п. 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" нежилі приміщення житлового фонду, які використовуються підприємствами торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального та побутового обслуговування населення на умовах оренди, передаються у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року №4-рп/2004 допоміжні приміщення передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків, при цьому підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій.

У рішенні від 09 листопада 2011 року №14-рп/2011 Конституційний Суд України вказав, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

У п. 4 мотивувальної частини вказаного рішення Конституційного Суду України від 09 листопада 2011 року №14-рп/2011 вказано про те, що за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.

Отже, у процесі приватизації громадяни набувають право власності на квартири та допоміжні приміщення багатоквартирного будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Проте, у багатоквартирних жилих будинках розташовуються і нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять.

Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин і до житлового фонду не входять, слід виходити як із місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання.

Згідно висновку експерта отриманого за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 25 вересня 2020 року №837/1018-1029/1107-1108/20-23:

1. нежитлове приміщення, а саме приміщення щитової 0,4кВ, в

одноповерховій будівлі трансформаторної Б-1, що розташоване по бульвару

Шевченка, 352/4, у м. Черкаси, належить до об`єктів, які призначені для

задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного житлового будинку,

що розташований в м. Черкаси по бульвару Шевченка, 352, оскільки:

- відповідно наданої на дослідження документації, електропостачання

багатоквартирного житлового будинку, розташованого по бульвару Шевченка,

352, у м. Черкаси проектувалось від даної трансформаторної підстанції;

- будівля даної трансформаторної підстанції відповідає проектним рішенням, зазначеним в наданій на дослідження документації;

- будівля даної трансформаторної підстанції побудована в межах земельної ділянки, яка, відповідно до наданої документації, виділена під будівництво двох 4-х секційних житлових будинків з вбудовано-прибудованими магазинами по бул. Шевченка, 352, 360 Черкаському заводу хімічних реактивів;

- відповідно до зазначеної в договорі № 6569 про постачання електричної

енергії від 31 березня 2017 року схеми електропостачання об`єкта та точки розподілу мереж, електропостачання житлового будинку по бул. Шевченка, 352

забезпечується від зазначеної трансформаторної підстанції;

- станом на час проведення натурного обстеження, приміщення в

одноповерховій будівлі трансформаторної Б-1, є діючим та використовується за

призначенням - забезпечує постачання електроенергії для багатоквартирного

житлового будинку, розташованого по бульвару Шевченка, 352, у м. Черкаси.

2. Одноповерхова будівля трансформаторної Б-1, що розташована по бульвару Шевченка, 352/4, у м. Черкаси, та відповідно нежитлові приміщення зазначеної трансформаторної, розташовані на території, що була виділена для будівництва житлового будинку (житлових будинків) по бульвару Шевченка, 352, 360 Черкаському заводу хімічних реактивів.

3. Будівля трансформаторної підстанції відповідає проектним рішенням, зазначеним в наданій на дослідження документації та забезпечує потреби будинку по бульвару Шевченка 352, а саме електропостачання.

Отже, оскільки одноповерхова будівля трансформаторної Б-1, розташована по бул. Шевченка, 352/4 у м. Черкаси загальною площею 44,8 кв.м. використовується для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного житлового будинку (а саме електропостачання), то вказане майно є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку.

Згідно ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Громадські організації є організаційно-правовою формою діяльності людей, які об`єднуються для спільного здійснення та захисту своїх прав, свобод та інтересів, які відображаються у статуті громадської організації у вигляді мети та напрямів її діяльності. Таким чином, діяльність громадських організацій не можна розглядати абстрактно, без зв`язку з її метою та правами людей (її членів), що об`єдналися. Створюючи громадську організацію або вступаючи до неї, її члени об`єднуються на визначених статутом умовах для спільної реалізації своїх прав.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Горраіз Лізаррага та інші проти Іспанії" (заява №62543/00 від 10.11.2004) зазначено, що "... в сучасному суспільстві, коли громадяни стикаються з особливо складними управлінськими рішеннями, звернення до колективних органів, таких як асоціації, є одним із доступних, а іноді і єдиним доступним для них, засобом, завдяки якому вони можуть ефективно захищати власні інтереси. Крім того, законодавством більшості європейських країн визнано право асоціацій брати участь у судових провадженнях для захисту інтересів своїх членів. ... Суд не може ігнорувати цей факт при тлумаченні поняття "потерпілий". Будь-яка інша, надміру формалізована інтерпретація цієї концепції, зробить захист прав, гарантованих Конвенцією, неефективними та ілюзорними (п. 38). Суд визнав, що гарантії статті 6 §1 також розповсюджуються на об`єднання, у разі, коли вони вимагають визнати права чи інтереси їх членів (п. 45).

Водночас, інтереси об`єднання, як юридичної особи, не завжди співпадають з інтересами кожного члена об`єднання.

З урахуванням мети створення, ОСББ має пряме та безпосереднє відношення до усіх питань, що стосуються будинку, а отже може мати власну, окрему від інтересів кожного окремого члена об`єднання, матеріально-правову зацікавленість у спорах що стосуються будинку. Наявність матеріально-правової зацікавленості у ОСББ у правовідносинах, що виникають щодо будинку чи його складових, утримання, експлуатації та інших подібних питань є передумовою визнання за ОСББ самостійної процесуальної правосуб`єктності, а отже і права на звернення до суду із самостійним позовом.

В даному випадку ОСББ звернулося до суду для захисту прав співвласників будинку.

Згідно ч.2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку (ч. ч. 1,2 ст. 4 вищевказаного Закону).

Оскільки будівля трансформаторної Б-1 є допоміжним приміщенням, то в силу норм Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Отже, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю Черкасизалізобетонбуд" не є власником трансформаторної Б-1, а тому останній не мав права розпоряджатися спірним майном, в зв`язку з чим договір оренди від 01 травня 2018 року є недійсним з урахуванням положень ст. ст. 203, 215 ЦК України, як такий, що суперечить ст. 761 ЦК України.

Стосовно доводів про відсутність повноважень у голови правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Шевченка, 352" на підписання спірного правочину слід зазначити наступне:

Частиною першою ст. 2 ЦК України передбачено, що юридична особа є учасником цивільних відносин.

У ч. 2 ст. 80 ЦК України зазначено, що юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю.

Згідно з ч.1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Статтею 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Правочини юридична особа вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи ст. 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Частиною 3 ст. 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Матеріали справи не містять доказів того, що голова правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Шевченка, 352" не мав повноважень, або мав інші обмеження на підписання спірного правочину, а тому в цій частині зустрічний позов є необґрунтований.

Як вже зазначалося вище, в даному випадку ОСББ звернулося до суду за захистом прав співвласників будинку, проте, просить суд визнати право власності на будівлю трансформаторної не за власниками квартир та нежитлових приміщень, а за собою.

Оскільки співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку є усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, то вимога об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Шевченка, 352" про визнання за ним, як за юридичною особою права власності на будівлю трансформаторної, та все внутрішнє обладнання задоволенню не підлягає.

Щодо заяви відповідача за зустрічним позовом про пропуск ОСББ строків позовної давності слід зазначити наступне.

Згідно ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Спірний договір оренди було укладено 01 травня 2018 року, а із позовом до суду ОСББ звернулося 28 січня 2020 року, тобто в межах строків позовної давності.

Крім того, 26 квітня 2018 року між об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Шевченка, 352" та дочірнім підприємством "РЕУ-8" було підписано акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс.

Тобто лише після підписання акту та отримання технічної і проектної документації ОСББ стало відомо про належність спірного майна до спільного майна співвласників будинку, та як наслідок про порушене право співвласників.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

У зустрічний позовній заяві позивач зазначав, що очікує понести витрати на отримання професійної правничої допомоги в розмірі 30 000 грн. 00 коп..

Частина 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Водночас позивачем за зустрічним позовом не надано суду доказів, що підтверджують понесення витрат на правничу допомогу, а також не було надано заяви в порядку ч. 1 ст. 221 ГПК України.

В зв`язку з чим підстав для стягнення з відповідача за зустрічним позовом витрат на правничу допомогу немає.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 226, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонбуд" до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Шевченка, 352" про стягнення 78 919 грн. 13 коп. залишити без розгляду.

2. Зустрічний позов задовольнити частково.

3. Визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення в одноповерховій будівлі трансформаторної Б-1, розташованого по бул. Шевченка, 352/4 у м. Черкаси загальною площею 44,8 кв.м. від 01 травня 2018 року укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Черкасизалізобетонбуд" та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Шевченка, 352".

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонбуд", пров. А. Пашкевича, 2, м. Черкаси, ідентифікаційний код 31041120 на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Шевченка, 352", бул. Шевченка, 352, м. Черкаси, ідентифікаційний код 40496001 - 2 102 грн. 00 коп. судового збору.

5. В решті вимог зустрічного позову - відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 30 листопада 2020 року.

Суддя А.В. Васянович