Рішення

від 27.11.2020 по справі 380/9502/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/9502/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клименко О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелбудстиль до Перемишлянського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов, визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ Ріебудстиль звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Перемишлянського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 18.09.2020 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 18.09.2020 року;

- визнати протиправними дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти боржника;

- судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова про накладення штрафу на ТОВ Ріелбудстиль в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за невиконання рішення суду у встановлений виконавцем строк не відповідає вимогам ст. ст. 75, 76 Закону України Про виконавче провадження та п. 3 Розділу 14 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5.

Позивач зазначає, що висновки в акті державного виконавця від 17.09.2020 року при виконанні ухвали у справі №465/5668/20 від 04.09.2020 року щодо невиконання боржником ТОВ Ріелбудстиль ухвали суду не відповідають дійсності. Так, починаючи з 14.09.2020 року будівельні роботи на об`єкті було зупинено, що підтверджується записом у загальному журналі робіт ТОВ Ріелбудстиль . Стверджує, що позивачем вживались заходи з консервації будівництва, які не є будівельними роботами.

В свою чергу, акт від 17.09.2020 року складено відповідачем не безпосередньо на об`єкті, під час проведення обстеження на будівельному майданчику не були поняті, підписи яких наявні в акті, не зазначено які саме будівельні роботи виконувались і в чому саме полягало невиконання ухвали суду, а в постанові про накладення штрафу не зазначено в чому саме полягало невиконання рішення суду.

Щодо постанови про стягнення виконавчого збору від 18.09.2020 року, позивач зазначив, що виконавче провадження було розпочато на підставі ухвали Франківського районного суду м. Львова у справі №465/5668/20 від 04.09.2020 року про забезпечення позову, яка є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню. В даному випадку норма ч.5 ст.27 Закону України Про виконавче провадження є спеціальною та передбачає вичерпний перелік підстав, у разі наявності хоча б однієї з яких виконавчий збір не стягується.

Крім того, позивач зазначив, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 10.09.2020 року, а постанова про стягнення виконавчого збору від 18.09.2020 року, таким чином спірна постанова прийнята з пропуском термінів визначених ч.4 ст.27 Закону України Про виконавче провадження .

Також позивач зазначив, що ТОВ Ріелбудстиль не отримавши та ознайомившись із оскаржуваними постановами не мало можливості добровільно сплатити суму коштів, на яку відповідачем було накладено арешт постановою від 07.10.2020 року. Накладення арешту на рахунки позивача позбавило його можливості здійснювати необхідні для господарської діяльності банківські транзакції, тому вважає такі дії відповідача протиправними. Із урахуванням наведених підстав просить позов задоволити.

Відповідач 27.11.202 року подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з підстав, що на виконанні у Перемишлянському районному відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувала ухвала №465/5668/20 від 04 вересня 2020 року Франківського районного суду м. Львова про зобов`язання ТОВ Ріелбудстиль зупинити проведення будівельних робіт на земельній ділянці, кадастровий номер: 4610136900:07:005:0020 біля будинку №7а по вул. В. Янева (між будинками №3,5,7а,9г з одного боку та будинками № 23, 25 з іншого боку по вул. В. Янева в м. Львові ), а також будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам проведення будівельних робіт (в тому числі рух автотранспорту, будівельних машин і механізмів, вантажопідіймальних машин по облаштованому заїзду (дорозі) вздовж огорожі садибних ділянок) на земельній ділянці кадастровий номер: 4610136900:07:005:0020 біля будинку №7а по вул. В. Янева (між будинками №3,5,7а,9г з одного боку та будинками в„– 23,25 з іншого боку по вул. В. Янева в м. Львові ).

На виконання ухвали №465/5668/20 від 04 вересня 2020 року Франківського районного суду м. Львова 10 вересня 2020 року відкрито виконавче провадження, яку направлено на адресу ТОВ Ріелбудстиль .

17 вересня 2020 року відповідачем здійснено перевірку виконання даної ухвали та встановлено, що боржником рішення не виконано: на будівельному майданчику, зазначеному у виконавчому документі працював баштовий та інший кран, бригада в кількості не менше семи людей, будівельні роботи проводяться. Державним виконавцем в присутності понятих складено акт державного виконавця про невиконання боржником рішення суду. Під час проведення виконавчих дій був присутній представник боржника - Поліщук Р.А., жодних журналів боржником не надавалось. Проведення будівельних робіт також підтверджується заявою стягувача у виконавчому провадженні від 18.09.2020 року.

На виконання вимог ст. ст. 3, 27, 40, 63, 75 Закону України Про виконавче провадження відповідачем 18.09.2020 року винесено постанову про накладення штрафу та постанову про стягнення виконавчого збору, які надіслані ТОВ Ріелбудстиль рекомендованим листом.

Надавши термін боржнику для оскарження постанов про накладення штрафу та про стягнення виконавчого збору, керуючись ст. ст. 48, 63, 73 Закону України Про виконавче провадження відповідачем 07.10.2020 року прийнято постанову про арешт коштів боржника. Кошти стягнуто в повному обсязі згідно платіжних доручень №1864 та №1865. 16.10.2020 року відповідачем винесено постанову про зняття арешту з коштів ТОВ Ріелбудстиль та 20.10.2020 року закінчено виконавче провадження.

Саме тому відповідач вважає вимоги позивача, викладені в позовній заяві необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, ухвалою судді від 17 листопада 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін. Вирішено питання щодо строку звернення до суду. Замінено первісного відповідача - старшого державного виконавця Перемишлянського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рутара Юрія Дмитровича належним відповідачем - Перемишлянським районним відділом державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

27 листопада 2020 року ухвалою суду закрито провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти боржника.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

10 вересня 2020 року старшим державним виконавцем Перемишлянського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рутаром Юрієм Дмитровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62996957 на виконання ухвали №465/5668/20 від 04 вересня 2020 року Франківського районного суду м. Львова про зобов`язання ТОВ Ріелбудстиль зупинити проведення будівельних робіт на земельній ділянці, кадастровий номер: 4610136900:07:005:0020 біля будинку №7а по вул. В. Янева (між будинками №3,5,7а,9г з одного боку та будинками № 23,25 з іншого боку по вул. В. Янева в м. Львові), а також будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам проведення будівельних робіт (в тому числі рух автотранспорту, будівельних машин і механізмів, вантажопідіймальних машин по облаштованому заїзду (дорозі) вздовж огорожі садибних ділянок) на земельній ділянці кадастровий номер: 4610136900:07:005:0020 біля будинку №7а по вул. В. Янева (між будинками №3,5,7а,9г з одного боку та будинками № 23,25 з іншого боку по вул. В. Янева в м. Львові). Зобов`язано боржника ТОВ Ріелбудстиль виконати рішення суду протягом трьох робочих днів.

Супровідним листом від 10.09.2020 року №18.23-14/5508 копію постанови про відкриття виконавчого провадження направлено на адресу ТОВ Ріелбудстиль , що підтверджується списком №57 ф. 103 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 10.09.2020 року.

Згідно Акту державного виконавця від 15.09.2020 року встановлено, що при виконанні ухвали №465/5668/20 від 04 вересня 2020 року Франківського районного суду м. Львова ТОВ Ріелбудстиль зупинив проведення будівельних робіт на земельній ділянці кадастровий номер: 4610136900:07:005:0020 біля будинку №7а по вул. В.Янева в м. Львові, а також проведення будівельних робіт (в тому числі рух автотранспорту, будівельних машин і механізмів) не виявлено і не проводились. Однак, існують ризики, що після винесення д/в постанови про закінчення в/п, будівельні роботи можуть бути продовжені. Тому необхідно провести перевірку виконання ухвали №465/5668/20 повторно та призначити перевірку виконання рішення боржником на 17.09.2020 року.

17 вересня 2020 року старшим державним виконавцем Перемишлянського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рутаром Юрієм Дмитровичем складено акт державного виконавця за участю понятих: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3., яким встановлено, що боржником не виконано ухвалу №465/5668/20 від 04 вересня 2020 року Франківського районного суду м. Львова.

18.09.2020 року відповідачем винесено постанову ВП №62996957 про накладення штрафу на ТОВ Ріелбудстиль у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та зобов`язано боржника виконати рішення протягом трьох робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

18.09.2020 року старшим державним виконавцем Перемишлянського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рутаром Юрієм Дмитровичем винесено постанову ВП №62996957 стягнення з боржника - ТОВ Ріелбудстиль виконавчого збору у розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати в сумі 20000,00 грн.

07.10.2020 року відповідачем прийнято постанову про арешт коштів боржника. Кошти стягнуто в повному обсязі згідно платіжних доручень №1864 та №1865. 16.10.2020 року відповідачем винесено постанову про зняття арешту з коштів ТОВ Ріелбудстиль та 20.10.2020 року закінчено виконавче провадження.

Не погоджуючись із прийнятими то про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ, в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин (далі - Закон № 1404-VІІІ).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 цього ж Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VІІІ, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1, п. 16 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 22 Закону № 1404-VІІІ передбачено можливість залучення понятих під час проведення виконавчих дій. Присутність понятих є обов`язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов`язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.

Понятими можуть бути будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у вчиненні виконавчих дій і не пов`язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв`язками, а також підлеглі учасників виконавчого провадження. Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути меншою ніж дві особи.

Понятий має право знати, для участі у провадженні яких виконавчих дій його запрошено, на підставі якого виконавчого документа вони провадяться, а також робити зауваження з приводу провадження виконавчих дій. Зауваження понятого підлягають занесенню до акта відповідної виконавчої дії.

Понятий зобов`язаний засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час провадження яких він був присутній. Перед початком виконавчих дій виконавець роз`яснює понятим їхні права і обов`язки, про що зазначається в акті.

Згідно ч. 1 - 3 ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) і попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У свою чергу, стаття 75 Закону № 1404-VIII встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника-юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і встановлює новий строк виконання (ч. 1 ст. 75 Закону № 1404-VIII).

Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, визначено Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлений держаним виконавцем. Тобто даючи оцінку тому, чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення, потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії, і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України Про виконавче провадження .

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VІІІ, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 640/9234/19 та постанові Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19.

Судом встановлено, що ТОВ Ріелбудстиль належним чином повідомлено про відкриття виконавчого провадження, дана обставина не заперечується позивачем та підтверджується долученим до матеріалів справи списком №57 ф. 103 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 10.09.2020 року та фотосвітлиною з фіксуванням дати вручення представнику позивача постанови про відкриття виконавчого провадження. Зобов`язано боржника ТОВ Ріелбудстиль виконати рішення суду протягом трьох робочих днів.

У спірних правовідносинах, причиною невиконання рішення суду, а саме ухвали №465/5668/20 від 04 вересня 2020 року Франківського районного суду м. Львова позивач зазначає, що ним вживались заходи з консервації будівництва, які не є будівельними роботами.

З даного приводу суд зазначає, що Наказом Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 21.12.2005 року №2 затверджено Положення про порядок консервації та розконсервації об`єктів будівництва.

Детальний аналіз якого вказує на необхідність оформлення рішення про консервацію об`єкта будівництва, зокрема: розпорядчим документом підприємства про консервацію об`єкта будівництва, актом про припинення будівництва, відомістю про стан об`єкта (будови), що підлягає консервації, відомості не змонтованих конструкцій, матеріалів і змонтованого спеціального обладнання, що підлягає демонтажу тільки після вводу об`єкта в експлуатацію, які залишаються на об`єкті та підлягають консервації, перелік робіт з проведення консервації об`єкта (будови), кошторис на проведення відповідних робіт, акт про прийняття законсервованого об`єкта, тощо.

В той же час, жодних доказів, перелік яких визначено законодавством щодо консервації об`єкта будівництва на земельній ділянці кадастровий номер: 4610136900:07:005:0020 біля будинку №7а по вул. В. Янева в м. Львові позивачем не надано, до матеріалів справи не долучено.

Відтак, суд критично ставиться до таких доводів позивача та не враховує долучені до матеріалів справи записи в загальному журналі робіт ТОВ Ріелбудстиль та пояснення у письмовому вигляді у формі заяви адвоката Поліщука Р. від 17.09.2020 року, оскільки такі жодним чином не підтверджують факт проведення консервації об`єкта будівництва та не містять жодної відмітки про отримання їх відповідачем.

Твердження ж позивача, що відповідачем складно акт не безпосередньо на об`єкті, під час проведення обстеження на будівельному майданчику не були поняті, підписи яких наявні в акті, суд не враховує, оскільки жодних доказів, які б підтверджували дані обставини позивачем не надано, і не вказано причин їх ненадання.

Відтак, підстави вважати, що акт державного виконавця за участю понятих: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яким встановлено, що боржником не виконано ухвалу №465/5668/20 від 04 вересня 2020 року Франківського районного суду м. Львова від 17 вересня 2020 року не відповідає дійсним обставинам справи, у суду відсутні.

В той же час, суд звертає увагу позивача на зміст ч. 5 ст. 18 Закону № 1404-VIII, якою визначено, що боржник зобов`язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Суд приходить до переконання, що позивачем не спростовано факт невиконання ухвали №465/5668/20 від 04 вересня 2020 року Франківського районного суду м. Львова щодо зупинення будівельних робіт та не наведено жодних поважних причин її невиконання 17.09.2020 року, а посилання позивача, що в акті від 17.09.2020 року не зазначено які саме будівельні роботи виконувались і в чому саме полягало невиконання ухвали суду, а в постанові про накладення штрафу не зазначено в чому саме полягало невиконання рішення суду, по суті не спростовує наведений факт та не може бути самостійною та достатньою підставою для скасування постанови про накладення штрафу.

Тому відповідачем правомірно та у повній відповідності до вимог ст. 75 Закону № 1404-VIII 18.09.2020 року винесено постанову ВП №62996957 про накладення штрафу на ТОВ Ріелбудстиль у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, отже підстави для її скасування у суду відсутні.

Щодо постанови про стягнення виконавчого збору від 18.09.2020 року, суд враховує наступне.

Статтею 3 Закону № 1404-VІІІ визначено рішення, що підлягають примусовому виконанню. Виконавчі документи. Так, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом (п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VІІІ).

Статтею 26 Закону № 1404-VІІІ визначено початок примусового виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з частинами першою, третьою статті 27 Закону N 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

За приписами пунктів 1-6 частини п`ятої статті 27 Закону N 1404-VIII встановлено, що виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень ;

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Отже, стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення.

Виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.

При цьому, стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання.

З матеріалів справи слідує, що 10 вересня 2020 року старшим державним виконавцем Перемишлянського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рутаром Юрієм Дмитровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62996957 на виконання ухвали №465/5668/20 від 04 вересня 2020 року Франківського районного суду м. Львова про забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

В той же час, правовий аналіз частини п`ятої статті 27 Закону N 1404-VIII вказує на випадки, коли виконавчий збір не стягується, а саме за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.

Тому суд погоджується із доводами позивача, що в межах спірних правовідносин, а саме в процесі примусового виконання ухвали №465/5668/20 від 04 вересня 2020 року Франківського районного суду м. Львова про забезпечення позову, у відповідача відсутні підстави для стягнення виконавчого збору, а тому постанова ВП №62996957 від 18.09.2020 року про стягнення з боржника - ТОВ Ріелбудстиль виконавчого збору у розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати в сумі 20000,00 грн. є протиправною.

Суд звертає увагу, що недотримання відповідачем частини п`ятої статті 27 Закону N 1404-VIII є самостійною та достатньою підставою для скасування постанова ВП №62996957 від 18.09.2020 року про стягнення з боржника - ТОВ Ріелбудстиль виконавчого збору, тому суд не надає оцінку доводам позивача що спірна постанова прийнята з пропуском термінів визначених ч.4 ст.27 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 року Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Гарсія Руїз проти Іспанії (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи зазначені позивачем, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі. Так, наведені позивачем доводи не мають самостійного значення, оскільки не впливають на висновок суду щодо вирішення спору, а тому їх докладний аналіз є зайвим.

Також суд вважає помилковим посилання відповідача на п. 61 Постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №2540/3203/18 від 11.03.2020 року, оскільки обставини у справі, за яких сформовано даний правовий висновок відмінні від правовідносин, що виникли у даній справі. Так, суд повторно наголошує, що законодавцем в імперативному порядку визначено, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.

В той же час, у контексті положень частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При вирішенні даної справи, суд керується принципами адміністративного судочинства, в тому числі і принципом верховенства права відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до вимог ч. 1, п. 4 ч.2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

З урахуванням встановлених обставин та наведених правових положень, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання постанови ВП №62996957 від 18.09.2020 року про стягнення з боржника - ТОВ Ріелбудстиль виконавчого збору у розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати в сумі 20000,00 грн. протиправною, а позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до правил ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до квитанції №52363171 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102 грн., відтак за рахунок бюджетних асигнувань Перемишлянського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь слід стягнути 1051,00 грн.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 287, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелбудстиль до Перемишлянського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - задоволити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Перемишлянського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рутара Ю.Д. ВП №62996957 від 18.09.2020 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелбудстиль виконавчого збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Перемишлянського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Привокзальна, 3, м. Перемишляни, Перемишлянський район, Львівська область, 81200, ЄДРПОУ 34830671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелбудстиль (Урочище Юзикове, буд. 2, с. Чуперносів, Перемишлянський район, Львівська область, 81203,ЄДРПОУ 42070138) 1051,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII Перехідні положення цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 27.11.2020 року.

Суддя Клименко О.М.