Ухвала

від 30.11.2020 по справі 480/3413/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 листопада 2020 р. м. ХарківСправа № 480/3413/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Чалого І.С.,

суддів Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 по справі № 480/3413/20

за позовом Приватного підприємства "РОТОР"

до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень,зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 задоволено адміністративний позов Приватного підприємства "РОТОР" до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,зобов`язання вчинити дії.

На зазначену рішення суду Державною податковою службою України подано апеляційну скаргу.

При вирішенні питання про відповідність апеляційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено таке.

Частиною 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною 3 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Частиною 4 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Згідно підпункту 19 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України.

02.06.2016 Верховною Радою України було прийнято Закон України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , яким внесено зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV Перехідні положення Основного Закону України було доповнено пунктом 16-1, підпункт 11 якого передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Закон набрав чинності 30.09.2016.

Таким чином з 1 січня 2020 року представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

Суд звертає увагу на те, що підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України врегульовані лише питання представництва.

Водночас самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Отже для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Враховуючи наведене, допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку, передбачених статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальних прав можливий за умов, визначених законодавством.

Поряд з тим, залишаються чинними і такими, що підлягають обов`язковому виконанню, приписи Цивільного кодексу України та Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 №755-IV.

Частиною 1 статті 82 Цивільного кодексу України передбачено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За положеннями частини 1 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно з частиною 4 статті 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, і спеціальним законом, а саме Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

Частиною 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань передбачено, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, з-поміж інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина 3 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ).

При цьому відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього закону витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Апеляційна скарга Державної податкової служби України підписана представником Кошеленко Вікторією Володимирівною, на підтвердження повноважень надано копію довіреності на представництво інтересів Державної податкової служби України від 25.10.2019 №99-00-08-18-56, видану за підписом Голови Державної податкової служби України С.О.Верланова.

Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступні за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/), керівником Державної податкової служби України з 30.04.2020 є Любченко Олексій Миколайович. У переліку осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи, Кошеленко Вікторії Володимирівни відсутня.

У Єдиному реєстрі адвокатів України також відсутні відомості про те, що Кошеленко В.В. має статус адвоката, і документа, який би це посвідчував, до апеляційної скарги не додано.

Таким чином, до апеляційної скарги не надано доказів належного уповноваження Кошеленко В.В. на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені скаржника у розумінні статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається, якщо подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Враховуючи те, що документів, які б засвідчували право Кошеленко В.В.. на здійснення представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і представництва, не надано, то відповідно до пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України скарга не приймається до розгляду та повертається скаржнику.

Керуючись ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 по справі № 480/3413/20 за позовом Приватного підприємства "РОТОР" до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,зобов`язання вчинити дії повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.С. Чалий Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов