Рішення

від 26.11.2020 по справі 501/3123/18

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 26.11.2020

Справа № 501/3123/18

2/501/223/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Петрюченко М.І.

за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області цивільну справу за

позовом ОСОБА_1

до

відповідачів:

1 ОСОБА_2

2 Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія в особі Одеського обласне управління Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія

предмет та підстави позову: про стягнення матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

ОСОБА_1 26.10.2018 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія в особі Одеського обласне управління Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія про стягнення матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою (а.с.2-3), який у подальшому збільшив (а.с.59-60, 177-178), згідно якого просить суд: стягнути з Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія в особі Одеського обласне управління Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 11 372,00 грн., витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 7912,00 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 3723,00 грн. та судовий збір у розмірі 768,00 грн., а всього: 23 775?,00 грн.

Позов мотивований тим, що 14.09.2018 року о 13 годині 30 хвилин в місті Чорноморську Одеської області по вулиці 1-го Травня біля будинку №6 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілю марки TIAN-MA , реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомашини марки ДЕУ ЛАНОС , реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Зазначені автомобілі отримали технічні пошкодження.

Учасники ДТП (сторони по справі) домовилися заповнити спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, тобто склали так званий європротокол.

Згідно європротоколу вбачається, що винним в зазначеному ДТП є ОСОБА_2 , який в європротоколі зазначив, мовою оригіналу: совершая левый поворот не пропустил автомобиль .

Позивач вказує в позові, що ОСОБА_2 є винною особою у вчиненні ДТП, а тому повинен нести цивільну відповідальність у вигляді відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

ОСОБА_2 уклав із відповідачем договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

Представником страхової компанії (відповідача) було складено акт огляду транспортного засобу TIAN-MA , реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 із зазначенням пошкоджень.

При оформленні Європротоколу страхове відшкодування є додатково лімітованим. Відповідно до Розпорядження Нацкомфінпослуг від 29.12.2016 року №3471, такий ліміт складає 50 000 грн., але позивач вважає, що розмір матеріальної шкоди значно вище встановленого ліміту 50000,00 грн. На сьогодні відповідачем сплачено страхове відшкодування у розмірі 23 762, 80 грн.

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля TIAN-MA , реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 35135, 32 грн. Таким чином, залишок, який повинний сплатити відповідач становить 11 372,52 грн.

Відповідно до п.36.7 статті 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.

Також позивач просить суд на відповідача покласти витрати з проведенням експертизи, які складають 7912 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3723,00 грн.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Відповідач ОСОБА_3 12.12.2018 надав до суду відзив на позов, просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на безпідставність позовних вимог (а.с.45).

Представник Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія 03.11.2020 року надав до суду відзив на позов (а.с.193-196), просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не надано документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту транспортного засобу, тому покладання обов`язку на страховика здійснити виплату вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням суми податку на додану вартість є безпідставним. Представник відповідача навів альтернативний розрахунок ціни позову у розмірі 4345,46 грн. (35135,32 грн. (розмір матеріального збитку згідно висновку) - 7027,06 грн. (ПДВ) - 23762,80 грн. (раніше виплачена сума страхового відшкодування).

Представник позивача 17.11.2020 надав до суду відповідь на відзив (а.с.203-206), просить суд задовольнити позов, посилаючись на те, що відповідач у своєму відзиві плутає поняття вартості відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу та вартості матеріального збитку. Згідно висновку автотоварознавчої експертизи вартість відновлювального ремонту складає 63394,56 грн. У даному випадку йде мова про матеріальний збиток (шкоду), який становить 35135,32 грн. згідно висновку, а тому з урахуванням виплати страховиком відшкодування позивачу суми 23762,80 грн. повинен сплатити різницю у сумі 11 372,00 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник просили суд задовольнити позов з підстав викладених у позові, у подальшому не заперечили проти продовження розгляду справи без їх участі з врахуванням пояснень наданих ними в судовому засіданні та доказів наданих до позову.

Представник відповідача був належним чином сповіщений про день і час судового розгляду справи, однак до суду не з`явився, у відзиві на позов просив суд розглядати справу без його участі.

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 26.10.2018 справа розподілена для розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.13).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 31.10.2018 позовну заяву залишено без руху (а.с.20-21).

Ухвалою судді 16.11.2018 відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання по справі (а.с.40-41).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 04.01.2019 продовжено строк підготовчого провадження (а.с.69-70).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 20.03.2019 по вказаній цивільній справі призначено судову автотоварознавчу експертизу (а.с.91-92).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 02.07.2020 замінено відповідача Одеське обласне управління Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія на належного відповідача Приватне акціонерне товариство Українська пожежно-страхова компанія в особі Одеського обласне управління Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія та встановити йому строк для подачі відзиву на позов до 07 вересня 2020 року включно.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 14.09.2018 року о 13 годині 30 хвилин в місті Чорноморську Одеської області по вулиці 1-го Травня біля будинку №6 відбулася дорожня-транспортна пригода за участю автомобілю марки TIAN-MA , реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобілю марки ДЕУ ЛАНОС , реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Зазначені автомобілі отримали технічні пошкодження.

Учасники ДТП (сторони по справі) склали євро протокол (а.с.4, 27).

Згідно європротоколу вбачається, що винним в зазначеному ДТП є ОСОБА_2 , який в європротоколі зазначив, мовою оригіналу: совершая левый поворот не пропустил автомобиль .

ОСОБА_2 уклав із відповідачем договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

Представником страхової компанії (відповідача) складено акт огляду транспортного засобу TIAN-MA , реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 із зазначенням пошкоджень (а.с.5-6, 28-29).

Відповідачем сплачено страхове відшкодування у розмірі 23 762, 80 грн. (а.с.62).

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля TIAN-MA , реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 35135, 32 грн. (а.с.106-111).

ІV. Оцінка Суду.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як передбачено п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Вирішуючи спір суд враховує, що спеціальні норми врегулювання правовідносин між сторонами по справі містить Закон України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Так, відповідно до ст.22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку, страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У виниклих правовідносинах позивач є третьою особою, ліміт у страховому полісі відповідає розміру позовних вимог з урахуванням сплачених в досудовому порядку.

Так, позовні вимоги позивача не суперечать закону.

Разом з тим, згідно з п.196.1.3 ст.196 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов`язаних з такою діяльністю, послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Всі операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов`язані з оплатою страхових послуг страхувальником на користь страховика та компенсацією останнім збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об`єктом оподаткування ПДВ, в зв`язку з чим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, яка підлягає до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі (п.36.4 ст.36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"), податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таких операціях.

Зі змісту вищевказаних норм закону вбачається, що визначена страхова сума перераховується безпосередньо позивачу (потерпілому) для відновлення пошкодженого у ДТП автомобіля, вона не спрямована на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, а призначена на проведення відновлювального ремонту автомобіля.

Оскільки потерпіла особа повинна придбати запасні частини, у вартість яких завжди включається ПДВ, суми страхового відшкодування зменшуються з урахуванням суми ПДВ.

Враховуючи викладене, суд погоджується із доводами відповідача, що визначена судовою експертизою сума матеріального збитку підлягає зменшенню на суму 20% ПДВ, що становить - 35135,32 грн. (розмір матеріального збитку згідно висновку) - 7027,06 грн. (ПДВ) - 23762,80 грн. (раніше виплачена сума страхового відшкодування) = 4345,46 грн.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таке рішення суду буде відповідати вимогам Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме ст. 6 (право на справедливий суд), ст. 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту відповідача від неправомірних вимог позивача), ст.17 (заборона зловживання правами передбаченими цією Конвенцією), ст.1 Протоколу 1 (захист власності, право мирно володіти своїм майном).

Крім того, відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 Про судове рішення у цивільній справі , враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ст.133 ЦПК України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

- на професійну правничу допомогу;

- пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

- пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

- пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Так, позивачем за час розгляду справи сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 740,80 грн. (а.с.1), вартість судової експертизи у розмірі 7912,80 грн. (а.с.125), витрати на правову допомогу у розмірі 3723,00 грн. (а.с.179-180), надану адвокатом Шиєнковим Я.Є. (а.с.11)

Вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в порядку статті 141 ЦПК України пропорційно до задоволеної частини вимог в розмірі 3094,15 грн.

З цих підстав, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263 Цивільного - процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія в особі Одеського обласне управління Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія про стягнення матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія (ЄДРПОУ 20602681) в особі Одеського обласне управління Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія (ЄДРПОУ 26274479) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) страхове відшкодування у розмірі 4345,46 грн. та судові витрати у розмірі 3094,15 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення виготовлено 26 листопада 2020 року.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області М.І.Петрюченко