Рішення

від 18.11.2020 по справі 506/629/16-ц

КРАСНООКНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/629/16-ц

Провадження № 2/506/21/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.11.2020 року с.м.т. Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області

у складі головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретарів судового засідання Нечитайло Є.О., Паламарчук М.О.,

Ротар І.В.

представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) Басюк О.М.

представника відповідачів (позивачів за зустрічним позовом) ОСОБА_2

розглянувши в режимі відеоконференції з Київським районним судом м.Одеси в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в с.м.т.Окни цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання дій протиправними та спонукання до виконання договірних зобов`язань та за зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю Флора про визнання договорів оренди та додаткової угоди недійсними,

В С Т А Н О В И В:

12.10.2016 року ТОВ Флора звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання дій протиправними, спонукання до виконання договірних зобов`язань та стягнення збитків.

Ухвалами від 13.10.2016 року, 25.10.2016 року та 14.11.2016 року позовну заяву було залишено без руху.

25.11.2016 року було відкрите провадження у вказаній справі.

20.12.2016 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю Флора про визнання договорів оренди та додаткової угоди недійсними.

22.02.2017 року по справі призначена судово-почеркознавча експертиза та зупинено провадження у справі.

27.12.2017 року до суду надійшов висновок за результатами судової почеркознавчої експертизи та 02.01.2018 року поновлено провадження по справі.

У зв`язку із тим, що 15.12.2017 року набрали чинності зміни до ЦПК України, 02.01.2018 року винесено ухвалу про здійснення провадження по справі за правилами, що діють після набрання чинності ЦПК України /в редакції 2017 року/.

04.04.2018 року по справі призначена повторна судово-почеркознавча експертиза та зупинено провадження по справі.

У зв`язку із надходженням клопотання експерта про надання додаткових матеріалів для проведення судово-почеркознавчої експертизи 25.06.2018 року поновлено провадження у справі та призначено справу до слухання ; крім того, від представника позивача до суду надійшло клопотання про призначення судово-технічної експертизи, яке підлягало розгляду в судовому засіданні з викликом сторін.

04.07.2018 року призначено судово-технічну експертизу та зупинено провадження у справі.

15.11.2018 року до суду надійшов висновок судово-технічної експертизи, а 22.11.2018 року - висновок судово-почеркознавчої експертизи, у зв`язку з чим 03.12.2018 року поновлено провадження у справі.

19.02.2019 року продовжено строк підготовчого провадження до 01.03.2019 року.

14.03.2019 року призначено судово-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз та зупинено провадження по справі.

Так як 21.05.2019 р. до суду надійшло повідомлення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про неможливість проведення дослідження по питанням, поставленим в ухвалі про призначення експертизи через відсутність на теперішній час в інституті відповідного обладнання, то 30.05.2019 року поновлено провадження у справі та призначено справу до слухання.

13.06.2019 року задоволено клопотання представника відповідачів про проведення судово-технічної експертизи іншою установою та призначено судово-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та зупинено провадження по справі.

У зв`язку з надходженням до суду повідомлення від Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про неможливість проведення судово-технічної експертизи, через відсутність в Експертній системі МВС України науково-обґрунтованої методики встановлення часу виконання рукописів, 28.08.2019 року поновлено провадження по справі.

29.10.2019 року задоволено клопотання представника відповідачів про проведення судово-технічної експертизи іншою установою та призначено судово-технічну експертизу (щодо підписів орендодавців в договорах оренди, укладених від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ), проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та зупинено провадження по справі.

У зв`язку з надходженням клопотання експертів щодо надання необхідних матеріалів та погодження умов проведення судово-технічної експертизи документів, в тому числі надання судом дозволу, оформленого ухвалою, на вирізання штрихів рукописних записів і підписів у всіх наданих (досліджуваних та порівняльних) документах, 29.01.2020 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою від 28.04.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання експерта про надання дозволу на вирізання штрихів рукописних записів і підписів в договорі оренди землі.

Крім того, 28.04.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

06.05.2020 року представником відповідачів до Одеського апеляційного суду подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 28.04.2020 року про відмову у задоволенні клопотання експерта про надання дозволу на вирізання штрихів рукописних записів і підписів в договорі оренди землі.

19.05.2020 року до суду надійшла вимога Одеського апеляційного суду про направлення даної справи до Одеського апеляційного суду, у зв`язку з надходженням вищевказаної апеляції та 21.05.2020 року справа направлена до Одеського апеляційного суду.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.06.2020 року вказану апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

15.09.2020 року з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до суду надійшов лист щодо залишення судово-технічної експертизи, призначеної ухвалою від 29.10.2019 року, без виконання, у зв`язку з невиконанням клопотання експерта щодо надання необхідних матеріалів та погодження умов проведення судово-технічної експертизи документів.

Ухвалою від 18.11.2020 року прийнято відмову ТОВ Флора від частини позовних вимог до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 щодо стягнення збитків та в цій частині закрито провадження у справі.

Позовна заява ТОВ Флора , з урахуванням подальшого зменшення позовних вимог ,обґрунтована тим, що між ТОВ Флора та відповідачами було укладено договори оренди земельних ділянок, зокрема, з ОСОБА_3 - договір від 01.01.2008 року про оренду земельної ділянки № НОМЕР_1 на полі №9, загальною площею 4,37 га, зареєстрований 14.08.2008 року Красноокнянським відділом Одеської регіональної філії центру ДЗК; з ОСОБА_4 - договір №107 від 01.01.2006 року про оренду земельної ділянки № НОМЕР_2 на полі №9, загальною площею 4,44 га, зареєстрований 20.11.2007 року; з ОСОБА_5 - договір №118 від 01.01.2006 року про оренду земельної ділянки № НОМЕР_3 на полі №9, загальною площею 4,30 га, зареєстрований 20.11.2007 року. Додатковою угодою з ОСОБА_6 (спадкоємець ОСОБА_7 ) внесено зміни до договору №117 від 01.01.2006 року, укладеного з ОСОБА_7 про оренду земельної ділянки № НОМЕР_4 на полі №9, загальною площею 4,2730 га, що зареєстрований 20.11.2007 року. Строк дії вказаних договорів 15 років, тобто вони є чинними до 2023 року та 2021 року відповідно. Як зазначає позивач ,ТОВ Флора протягом усього часу дії договорів зі свого боку належним чином виконувало обов`язки орендаря, передбачені ст.25 Закону України Про оренду землі та вимоги, які згідно ч.1 ст.24 вказаного закону , орендодавець має право вимагати від орендаря. Проте ,всупереч умовам договорів та чинного законодавства ,у травні 2016 року відповідачами на адресу ТОВ Флора були направлені листи, якими орендаря було поставлено перед фактом про вилучення земельних ділянок з користування без пояснення будь-яких причин та підстав. У зв`язку із цим ТОВ Флора відповідачам була направлена відповідь про чинність договорів та відсутність підстав для їх розірвання в односторонньому порядку. Однак у серпні 2016 року відповідачами було грубо порушено обов`язки орендодавця, передбачені ст.24 Закону України Про оренду землі , що виразилось у перешкоджанні позивачу в користуванні орендованими земельними ділянками шляхом встановлення межових знаків та самовільного обробітку вказаних земельних ділянок. Тому позивач просив визнати дії відповідачів, які полягають у перешкоджанні ТОВ Флора у реалізації передбаченого законом права оренди, протиправними та зобов`язати відповідачів належним чином виконувати умови п.29 вказаних договорів оренди землі, а саме не вчиняти дії, які перешкоджають орендареві користуватися орендованими земельними ділянками.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ТОВ Флора про визнання недійсними договорів оренди землі та додаткової угоди (з ОСОБА_6 ) обґрунтовані тим, що у вересні 2000 року між ними - ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також ОСОБА_7 (спадкоємицею якого є ОСОБА_6 ) та ТОВ Флора були укладені договори оренди земельних ділянок строком на 15 років, строк дії цих договорів закінчився 05 вересня 2015 року. Інших договорів оренди землі вони із ТОВ Флора не укладали і не підписували. Але їм стало відомо про те, що існують інші (нові) договори оренди земельних ділянок, які нібито були укладені між ними та ТОВ Флора строком на 15 років, але в інші дати: з ОСОБА_3 - договір оренди землі б/н від 01.01.2008 року; з ОСОБА_4 - договір оренди землі №107, укладений 01.01.2006 року; з ОСОБА_6 додаткова угода від 07.12.2015 року до договору оренди землі №117, укладеного 01.01.2006 року; з ОСОБА_5 договір оренди землі №118 від 01.01.2006 року. Коли вони отримали екземпляри вказаних договорів, то були здивовані тим, що вищезазначені договори оренди та всі додані до них документи підписані іншою , їм невідомою, особою. Тобто виявилось, що нові договори оренди земельних ділянок були укладені без їх згоди та ними не підписані, а також вони не підписували жодних інших документів, пов`язаних з укладенням оскаржуваних договорів та передачі ТОВ Флора їх земельних ділянок. Вказане свідчить про те, що вони не виявили свого волевиявлення, яке б відповідало їх волі передати в оренду свої земельні ділянки ТОВ Флора на новий строк і не бажали настання таких реальних наслідків, що за правилами ст.ст.203, 215 ЦК України є підставою для визнання оскаржуваних договорів недійсними. До того ж, вони ніяким чином не були проінформовані про те, що нові договори укладаються терміном ще на 15 років, ніяких зборів не проводилось, всі документи підписувались без їх відома. Тому 11 травня 2016 року вони звернулися до ТОВ Флора з листами-повідомленнями про те, що у зв`язку з закінченням термінів дії договорів, укладених у 2000 році, вони забирають належні їм земельні ділянки для ведення самостійного сільського господарства, але отримали відповідь від 25 травня 2016 року про те, що ТОВ Флора не знаходить підстав для розірвання договорів оренди земельних ділянок, укладених нібито ,починаючи з 2006 року. Позивачі за зустрічним позовом вважають, що ТОВ Флора порушені їх права та законні інтереси, вони не укладали і не бажають в подальшому укладати ніякі договори із ТОВ Флора і тому просили визнати недійсними і скасувати договори оренди землі, укладені від імені ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 з ТОВ Флора , а також додаткову угоду, укладену від імені ОСОБА_6 та ТОВ Флора та скасувати їх державну реєстрацію. Після проведення експертиз представник позивачів за зустрічним позовом уточнив зустрічну позовну заяву, доповнивши підстави позову, зазначивши, що висновками експертів підтверджується наявність підписів здійснених іншими особами на трьох примірниках договорів від імені ОСОБА_3 та від імені ОСОБА_5 . При цьому, наявність справжніх підписів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 лише на примірниках, що надаються ТОВ Флора , можливо пояснити лише отриманням їх шляхом введення в оману ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , оскільки при укладенні договору оренди підписуються одразу всі три примірника договору оренди - по одному примірнику для сторін та один примірник для передання договору для державної реєстрації. Тому щодо примірників договорів, що надані ТОВ Флора , де наявні справжні підписи ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , можливо логічно пояснити лише отриманням цих справжніх підписів шляхом введення в оману або без інформування, тобто таємно надаючи на підписання останню сторінку цього примірника договору під час отримання грошових коштів орендодавцями, коли вони приходили за отриманням грошових коштів за користування землею ТОВ Флора , що також є підставою для визнання цих договорів недійсними відповідно до ч.1 ст.230 ЦК України, якою визначено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч.1 ст.229 цього кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Представником позивача за первісним позовом ТОВ Флора подано заперечення на зустрічний позов, в яких представником ТОВ Флора зазначено, що дійсно у 2001 році ТОВ Флора з відповідачами укладались договори оренди земельних ділянок на підставі сертифікатів на право на земельну частку (пай). Вказані договори зареєстровані 30.03.2001 року. Щодо дати їх укладення - 05 вересня 2000 року, то вказана дата не може вважатися датою укладення договорів, так як у вересні 2000 року ТОВ Флора не існувало та було зареєстроване лише 28.02.2001 року. Згідно п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю. Після виділення в натурі земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом. У постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ зазначено, що при розгляді спорів про переукладання договорів оренди землі суди повинні враховувати, що згідно з пунктом 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 року №5, після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. З часу отримання особою державного акту на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв`язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється. Державні акти на право власності на земельні ділянки були отримані відповідачами у 2004 році, відповідно, саме з 2004 року договори оренди земельних паїв, укладених на підставі сертифікатів на право на земельну частку (пай), припинили свою чинність. Саме у зв`язку із викладеними обставинами у 2006 році договори оренди земельних ділянок з усіма орендодавцями ТОВ Флора , в тому числі і з відповідачами, були переукладені. Твердження відповідачів про те, що вони не знали про існування договорів від 2006 року та не підписували їх, не відповідає дійсності, оскільки до кожного договору долучено пакет документів, в тому числі копії паспорта та коду власника земельної ділянки, державного акту на право власності на земельну ділянку, акту про передачу та прийом земельної ділянки між Красноокнянським селищним головою та власником. З урахуванням того, що державні акти відповідачами отримані у 2004 році, надати вищевказані документи при укладенні договорів оренди у 2006 році ( ОСОБА_3 - у 2008 р.) могли лише самі відповідачі. Крім того, у 2010 році між орендодавцями та ТОВ Флора , зокрема і з відповідачами, було укладено додаткові угоди до договорів оренди від 01.01.2006 року, згідно з якими орендна плата збільшена до 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та на підставі зазначених угод орендна плата, починаючи з 2010 року, зросла удвічі. Відповідачі щорічно отримували орендну плату своєчасно та у повному обсязі. Крім того, у зустрічній позовній заяві позивачі за зустрічним позовом вказують, що вони не були проінформовані про те, що новий договір складається терміном на 15 років. Тобто з тексту слідує, що відповідачі знали про те, що укладається новий договір, але не знали, що він укладається терміном на 15 років з дати укладання. Також позивачі у зустрічному позові посилаються на недодержання в момент вчинення правочину вимог, встановлених ч.3 ст.203 ЦК України, згідно якої волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати їх внутрішній волі. В той же час заявники стверджують, що вони не виявляли свого волевиявлення щодо передачі земельної ділянки в оренду, тобто заявляють про відсутність такого взагалі, а за відсутності волевиявлення як такого виключається будь-який вплив на його формування. Що стосується позовних вимог ОСОБА_6 , яка стверджує, що не знала про існування додаткової угоди від 07.12.2015 року, то ці твердження є неправдивими, оскільки до додаткової угоди долучено копію свідоцтва про право на спадщину, яке могла надати лише сама ОСОБА_6 або уповноважена нею особа. Тому представник ТОВ Флора вважає, що твердження відповідачів про те, що у 2006 році вони не укладали договори оренди земельних ділянок з ТОВ Флора і не знали про їх існування ,не відповідає дійсності, а зустрічні позовні вимоги про визнання договорів недійсними є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Крім того, представником ТОВ Флора подано до суду заяву про застосування наслідків пропуску строків позовної давності до зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , яка обґрунтована тим, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, визначений законом трирічний строк позовної давності збіг, а поважних причин його пропуску вказаними позивачами за зустрічним позовом не зазначено.

У судовому засіданні представник позивача за первинним позовом наполягала на задоволенні первісного позову та не визнала зустрічний позов, пояснивши, що у 2006 році ТОВ Флора з відповідачами були укладені договори оренди землі. Товариство користувалось земельними ділянками, сплачувало орендну плату, виконувало свої обов`язки повністю, проте, з невідомих причин, відповідачі повідомили, що вони забирають свою землю для самостійного використання. До того жодних претензій до ТОВ Флора не заявлялось. З 2017 року, з метою уникнення конфліктної ситуації, товариство не приступило до користування цими земельними ділянками, хоча до цього часу ТОВ Флора сплачуються податки за цю землю. Тому представник позивача вважає, що відповідачі порушили свої обов`язки, вчинили дії, які перешкоджають користуванню земельними ділянками в період дії договору оренди землі, тобто порушили і продовжують порушувати умови договору. Що стосується зустрічного позову, то договори оренди були укладені у 2000 році на підставі сертифікатів, однак у зв`язку з отриманням відповідачами державних актів, договори були переукладені у 2006 році. Відповідачі приходили і самі надавали свої документи, які є додатком до договору, тому не могли не знати про переукладення договорів. ОСОБА_6 до додаткової угоди було долучено копію свідоцтва про право на спадщину, яке було лише у неї, тому вона теж не могла не знати про укладення додаткової угоди. Почеркознавчою експертизою доведено, що ОСОБА_3 підписувала договір. Щодо ОСОБА_4 , то експертиза не встановила, але і не вказала, що під договором не його підпис. Щодо підпису ОСОБА_5 , експертиза також зазначила, що підпис саме ОСОБА_5 . Це говорить про те, що люди підписували зазначені договори та знають, що ці договори існують. Експертиза також не підтвердила, що договір підписував не ОСОБА_7 , однак і інша сторона не надала доказів, що під договором підпис не ОСОБА_7 . Щодо наявності двох підписів у договорах оренди ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , то колись такої уваги до укладання договорів не приділяли- так, могли приходили люди і підписуватися за близьких родичів. Це неправильно, але так відбувалось по багатьом господарствам і тому всі про це все знали, що спочатку могли підписати родичі, а потім і сама особа , і висновок експерта про подвійний підпис є тому підтвердженням. За таких обставин, на думку представника позивача за первісним позовом, відповідачі мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і можливість повідомити правоохоронні органи про виявлений факт підроблення підписів та/або оскаржити вказані договори у судовому порядку, однак цього останніми зроблено не було, а відтак, як вважає представник позивача, відповідачами (позивачами за зустрічним позовом) було пропущено визначений законом трирічний строк позовної давності, а доказів поважних причин його пропуску останніми не надано.

Представники відповідачів за первинним позовом - адвокат Бондар А.Б., а в подальшому адвокат Юрасов М.С., позов не визнали та пояснили, що відповідачі укладали з ТОВ Флора договори оренди у 2000 році, які були укладені на 15 років, тому після закінчення строку дії вказаних договорів надіслали до ТОВ Флора повідомлення про те, що вони не мають наміру продовжувати договори оренди, так як бажають обробляти землю самостійно. Про існування договорів від 2006 року їм стало відомо після отримання відповіді від ТОВ Флора на свої повідомлення. Договори від 2006 року, а з ОСОБА_3 від 2008 року, відповідачі не підписували, а тому і умови договорів не порушували. При цьому представник відповідачів зауважив, що відповідачі як юридично необізнані прості люди дійсно могли принести в адміністрацію ТОВ Флора свої оновлені особисті документи, як то державний акт, паспорт, довіряючи їх юридичній особі, з якою саме у 2000 році уклали договір оренди земельного паю і отримували орендну плату, вважаючи, що отримують її за договором оренди від 2000 року. Однак договору оренди землі у 2006 році, ОСОБА_3 у 2008 році та ОСОБА_6 додаткову угоду у 2015 році не підписували, їх волевиявлення на укладання нових договорів оренди не було, а тому вказані договори та додаткову угоду з ОСОБА_6 слід визнати недійсними, скасувати та скасувати їх державну реєстрацію.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

За змістом статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Правомірний правочин є підставою виникнення та підтвердженням наявності цивільних прав та обов`язків (частина 2 статті 11 ЦК України).

Відповідно до пунктів 2, 3 статті 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно із статті 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідної орендареві для провадження підприємницької діяльності та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду юридичним особам. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України , договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України, майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

За правилами, передбаченими ст. ст. 1, 6, 13, 14, 16, 18, 20, 24, 27, 31, 2 Закону України Про оренду землі , чинного на час виникнення спірних правовідносин, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендарі набувають право на оренду земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельні ділянку.

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставах цивільно-правового договору.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Договір оренди набуває чинності після його державної реєстрації.

Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права на земельну ділянку відповідно до закону.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, площею 4,37 га цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер 5123155100:01:004:0282, яка розташована на території Красноокнянської (Окнянської) селищної ради Красноокнянського (Окнянського) району Одеської області, що посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯА №853851, виданим 19.07.2007 року.

ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 4,44 га цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер 5123155100:01:004:0283, яка розташована на території Красноокнянської (Окнянської) селищної ради Красноокнянського (Окнянського) району Одеської області, що посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ОД №061576, виданим 05 жовтня 2004 року /т.2 а.с.113/.

ОСОБА_5 є власником земельної ділянки, площею 4,30 га цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер 5123155100:01:004:0281, яка розташована на території Красноокнянської (Окнянської) селищної ради Красноокнянського (Окнянського) району Одеської області, що посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ОД №061574, виданим 05 жовтня 2004 року /т.1 а.с.112/.

ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 4,2730 га цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер 5123155100:01:004:0280, яка розташована на території Красноокнянської (Окнянської) селищної ради Красноокнянського (Окнянського) району Одеської області, що посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №762231, виданим 25 червня 2012 року на підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /т.1 а.с.110, 114/.

Згідно договору оренди землі б/н від 01 січня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Флора в особі голови Сайнецького І.І., ОСОБА_3 передала в оренду на 15 років земельну ділянку, площею 4,37 га, належну їй згідно Державного акту серія ЯА №853851, виданого 19.07.2007 року. Договір зареєстровано у Красноокнянському відділі Одеської регіональної філії центру ДЗК 14.08.2008 року /т.1 а.с.15-16/.

Згідно договору оренди землі №107 від 01 січня 2006 року, укладеного між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю Флора в особі голови Сайнецького І.І., ОСОБА_4 передав в оренду на 15 років земельну ділянку, площею 4,44 га, належну йому згідно Державного акту серія ОД №061576, виданого 05.10.2004 року. Договір зареєстровано у Красноокнянському відділі Одеської регіональної філії центру ДЗК 20.11.2007 року /т.1 а.с.23-24/.

Згідно договору оренди землі №118 від 01 січня 2006 року, укладеного між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю Флора в особі голови Сайнецького І.І., ОСОБА_5 передала в оренду на 15 років земельну ділянку, площею 4,30 га, належну їй згідно Державного акту серія ОД №061574, виданого 05.10.2004 року. Договір зареєстровано у Красноокнянському відділі Одеської регіональної філії центру ДЗК 20.11.2007 року /т.1 а.с.31-32/.

Згідно договору оренди землі №117 від 01 січня 2006 року, укладеного між ОСОБА_7 та Товариством з обмеженою відповідальністю Флора в особі голови Сайнецького І.І., ОСОБА_7 передав в оренду на 15 років земельну ділянку, площею 4,27 га, належну йому згідно Державного акту серія ОД №061573, виданого 05.10.2004 року. Договір зареєстровано у Красноокнянському відділі Одеської регіональної філії центру ДЗК 20.11.2007 року /т.1 а.с.38-39/.

Згідно Додаткової угоди №1 від 07.12.2015 року до договору оренди землі №117 від 01.01.2006 року про внесення змін до договору, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом орендодавця ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінено на його спадкоємця ОСОБА_6 /т.1 а.с.40/.

Відповідачі за первісним позовом не заперечували щодо факту самостійного оброблення вказаних земельних ділянок, вважаючи що діють правомірно.

За клопотанням представника відповідачів (позивачів за зустрічним позовом) для перевірки доводів відповідачів щодо непідписання ними оспорюваних договорів оренди землі, а також доводів відповідача ОСОБА_6 щодо непідписання її батьком ОСОБА_7 , який помер, договору оренди, а також нею додаткової угоди до вказаного договору, ухвалою суду від 22.02.2017 року було призначено судову почеркознавчу експертизу.

Висновком №278-П від 28.11.2017 року судово-почеркознавчої експертизи, проведеної експертом Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України встановлено, що:

1) Підписи, що розташовані ближче до лівого зрізу аркушів у графах Орендодавець у договорі оренди землі від 01 січня 2008 року, укладеному між ОСОБА_3 та ТОВ Флора у трьох екземплярах, виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою.

Підпис, що розташований у правому куті графи Орендодавець в одному з екземплярів Договору оренди землі від 01 січня 2008 року, який укладений між ОСОБА_3 та ТОВ Флора (на лицьовій стороні договору у лівому верхньому куті олівцем наявний запис Наданий ТОВ Флора ), виконаний ОСОБА_3 .

2) Відповісти на питання Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_4 в графі орендодавець у договорі оренди землі №107 від 01 січня 2006 року самим ОСОБА_4 чи іншими особами? не виявилось можливим, у зв`язку із встановленням збіжних та розбіжних ознак.

3) Підписи, що розташовані ближче до лівого зрізу аркушів у графах Орендодавець у Договорі оренди землі №118 від 01 січня 2006 року, який укладений між ОСОБА_5 та ТОВ Флора у трьох екземплярах, виконані не ОСОБА_5 , а іншою особою.

Підпис, що розташований у правому куті графи Орендодавець в одному з екземплярів Договору оренди землі №118 від 01 січня 2006 року, який укладений між ОСОБА_5 та ТОВ Флора (на лицьовій стороні договору у лівому верхньому куті олівцем наявний запис Наданий ТОВ Флора ), виконаний ОСОБА_5 .

4) Відповісти на питання Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_7 в графі орендодавець у договорі оренди землі №117 від 01 січня 2006 року самим ОСОБА_7 чи іншими особами? , не виявилось можливим, у зв`язку із несумісністю між собою досліджуваного підпису та зразків або за часом, або за транскрипцією та недостатньої кількості зразків.

5) Відповісти на питання Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_6 в графі орендодавець у додатковій угоді №1 від 07 грудня 2015 року до договору оренди землі №117 від 01 січня 2006 року самою ОСОБА_6 чи іншими особами? , не виявилось можливим, у зв`язку із встановленням збіжних та розбіжних ознак /т.1 а.с.210-234/.

Крім того, за клопотанням представника відповідачів (позивачів за зустрічним позовом) ухвалою від 04.04.2018 року була призначена повторна судово-почеркознавча експертиза, яка була проведена Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, за результатами якої складено висновок №18-1732-1735 від 05.10.2018 року, згідно з яким:

1) Підпис від імені ОСОБА_3 (розташований ліворуч) в графі Орендодавець договору оренди землі без номеру від 01 січня 2008 року виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою з наслідуванням якимось підписам ОСОБА_3 .

Підпис від імені ОСОБА_3 (розташований праворуч) в графі Орендодавець договору оренди землі без номеру від 01 січня 2008 року виконаний самою ОСОБА_3 .

2). Вирішити питання: Самим ОСОБА_4 чи іншими особами виконані підписи від імені ОСОБА_4 у графі Орендодавець у трьох примірниках договору оренди землі №107 від 01 січня 2006 року не надалося можливим.

3). Підпис від імені ОСОБА_5 (розташований ліворуч) в графі Орендодавець договору оренди землі №118 від 01 січня 2006 року, виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою.

Підпис від імені ОСОБА_5 (розташований праворуч) в графі Орендодавець договору оренди землі №118 від 01 січня 2006 року, виконаний самою ОСОБА_5 .

4). Вирішити питання ким, самою ОСОБА_6 або іншою особою виконаний підпис від її імені в графі Орендодавець у додатковій угоді №1 від 07 грудня 2015 року до договору оренди землі №117 від 01 січня 2006 року не надалося можливим /т.2 а.с.56-70/.

При цьому сторони погодилися, що зазначення у вказаному висновку експертизи ініціалів ОСОБА_5 замість ОСОБА_6 в розділі дослідження підпису останньої є опискою.

Окрім того, за клопотанням представника позивача за первісним позовом, ухвалою від 04.07.2018 року була призначена судово-технічна експертиза, яка була проведена Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, за результатами проведення якої складено висновок №18-1906/1907/1908 від 01.11.2018 року, згідно з яким:

1) У договорі оренди землі №118 від 01 січня 2006 року, укладеному між ОСОБА_5 та ТОВ Флора (в одному примірнику, у лівому верхньому куті олівцем наявний напис Наданий ТОВ Флора ) підпис від імені ОСОБА_5 , який розташований праворуч у графі Орендодавець , виконаний кульковою ручкою пастою синього кольору, без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів.

2) У договорі оренди землі б/н від 01 січня 2008 року, укладеному між ОСОБА_3 та ТОВ Флора (в одному примірнику, у лівому верхньому куті олівцем наявний напис Наданий ТОВ Флора ) підпис від імені ОСОБА_3 , який розташований праворуч у графі Орендодавець , виконаний кульковою ручкою пастою синього кольору, без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів.

3) У трьох примірниках договору оренди землі №107 від 01 січня 2006 року, укладених між ОСОБА_4 та ТОВ Флора підписи від імені ОСОБА_4 , які розташовані у графах Орендодавець , виконані кульковою ручкою пастами синього кольору без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів.

4) У додатковій угоді №1 до договору оренди землі №117 від 01.01.2006 року, укладеній між ОСОБА_6 та ТОВ Флора (в одному примірнику, у лівому верхньому куті олівцем наявний напис Флора ) підпис від імені ОСОБА_6 , розташований у графі Орендодавець , виконаний кульковою ручкою пастою синього кольору, без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів /т.2 а.с.48-51/.

Таким чином , що стосується договору оренди, укладеного між ТОВ Флора та ОСОБА_4 від 01.01.2006 року, договору оренди, укладеного між ТОВ Флора та ОСОБА_7 від 01.01.2006 року, а також додаткової угоди до нього, укладеної між ТОВ Флора та ОСОБА_6 , як спадкоємицею ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частина 5 ст. 263 ЦПК України передбачає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому суд зазначає, що ст.81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доказування та надання доказів, а саме, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За результатами проведених судово-почеркознавчих експертиз, встановити чи самими ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 виконано підписи від їх імені у договорі оренди землі №107 від 01.01.2006 року, договорі оренди землі №117 від 01.01.2006 року та додатковій угоді №1 від 07.12.2015 року відповідно не виявилось можливим.

Будь-яких інших доказів на підтвердження заперечень відповідачів за первісним позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_6 щодо непідписання договорів оренди, а відповідачем ОСОБА_6 також і додаткової угоди до договору оренди, а отже їх неукладення, вказаними відповідачами в порушення ч.1 ст.81 ЦПК України, суду не надано.

При цьому ст.204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину.

Таким чином, вказані договори оренди та додаткова угода мають виконуватися сторонами.

Разом з тим, 11 травня 2016 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у письмових заявах повідомили ТОВ Флора про те, що вони забирають свої земельні ділянки, для самостійного ведення сільського господарства /т.1 а.с.27, 42/.

ТОВ Флора 25 травня 2016 року на вказані заяви на адресу ОСОБА_4 та ОСОБА_6 були направлені повідомлення про відсутність підстав для одностороннього розірвання договорів оренди /т.1 а.с.28, 43/.

Разом з тим, як вбачається з наданих позивачем за первісним позовом актів від 18.08.2016 року, відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 самовільно встановили межові знаки розпочали оброблення своїх земельних ділянок №№ НОМЕР_4 , НОМЕР_2 на полі №9 /т.1 а.с.30, 45/.

Представник відповідачів не заперечував щодо факту встановлення межових знаків та самостійного оброблення вказаних земельних ділянок.

Відповідно до пункту 29 вищевказаних договорів, обов`язки орендодавця визначаються відповідно до Закону України Про оренду землі .

Відповідно до ст.24 ЗУ Про оренду землі /в редакції станом на 01.01.2006 року/, орендодавець зобов`язаний:

- передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;

- при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;

- не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;

- відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов`язані з поліпшенням стану об`єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;

- попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об`єкта оренди.

Частиною 4 ст.31 вказаного ЗУ Про оренду землі , розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Однак ні законом, ні договором розірвання договору оренди в односторонньому порядку не передбачено.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , як спадкоємець ОСОБА_7 , не виконали умов договору та вимог закону та до закінчення строку дії договору фактично самовільно приступили до використання спірних земельних ділянок.

Відповідно до ст.27 Закону України Про оренду землі , орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об`єднаннями та організаціями.

Права орендаря, як щодо усунення перешкод у користуванні землею, так і щодо стягнення збитків, захищаються нормами ст.27 Закону України Про оренду землі . При цьому захист прав орендаря даний Закон (ст.28) розповсюджує і на випадки, коли права орендаря порушуються і самим власником земельної ділянки. В свою чергу ст.24 Закону України Про оренди землі зобов`язує власника земельної ділянки не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Тому суд прийшов до висновку, що вимоги ТОВ Флора в частині визнання дій ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , які полягають у перешкоджанні ТОВ Флора у реалізації передбаченого законом права оренди протиправними та зобов`язання ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , як власників земельних ділянок, не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою, підлягають задоволенню, а підстави для задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 та ОСОБА_6 відсутні і тому зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Що стосується позовних вимог ТОВ Флора до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та зустрічного позову ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до ТОВ Флора , то суд прийшов до такого.

За результатами проведених судово-почеркознавчих експертиз було встановлено, що підписи від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які розташовані ближче до лівого зрізу аркушів у графах Орендодавець у договорах оренди землі від 01.01.2008 року та 01.01.2006 року відповідно у всіх трьох екземплярах вказаних договорів виконані не ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відповідно, а іншими особами.

Лише в одному із трьох екземплярів договорів оренди з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , а саме в екземплярі, який зберігався у ТОВ Флора , в графі Орендодавець наявні два підписи від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , із яких лише той підпис, який розташований у правому куті графи Орендодавець виконаний самою ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відповідно.

При цьому, згідно зі ст.ст.18, 20 Закону України Про оренду землі , укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації та набирає чинності після його державної реєстрації.

З урахуванням зазначеного, судом встановлено, що договори оренди землі від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які були передані на державну реєстрацію, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відповідно не підписувались, а договори оренди, на яких наявний їх підпис (екземпляри, які зберігались у ТОВ Флора ) на державну реєстрацію не передавались, у зв`язку з чим, з урахуванням ст.18 ЗУ Про оренду землі не набрали чинності, а тому у сторін договорів не виникли взаємні права та обов`язки за вказаними договорами.

Таким чином, підстави для задоволення позову ТОВ Флора до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про визнання дій протиправними та спонукання до виконання договірних зобов`язань відсутні, у зв`язку з чим в їх задоволенні ТОВ Флора слід відмовити.

Щодо зустрічних позовних вимог, де позивачі посилалися на те, що про існування оспорюваних договорів оренди, а також додаткової угоди вони не знали та їх не підписували, а підписи саме ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які наявні лише на одному з трьох екземплярів договорів оренди - саме на тих, що зберігалися в ТОВ Флора , тоді як всі екземпляри одного договору мають бути ідентичними, отримані шляхом введення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в оману, то суд вважає, що ч.1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Однак будь-яких доказів того, що підписи ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на екземплярах договорів, які зберігались в ТОВ Флора , отримані шляхом введення вказаних позивачів за зустрічним позовом в оману, в порушення ч.1 ст.81 ЦПК України суду не надано.

Крім того, за змістом статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ч.ч.1.2 ст.202 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України, зокрема, відповідно до частин 1, 3 даної норми матеріального права, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

У разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Ч.2 ст.207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Правочин, який не вчинено (договір не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц.

Також у вказаній постанові Велика Палата зазначила, що за змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. У справі №145/2047/16-ц, що розглядалася Великою Палатою Верховного Суду, позивач звернувся з вимогою про визнання недійсними договорів оренди, посилаюсь на те, що ці договори не підписував, умови їх не погоджував, тож відповідач безпідставно відмовляє в поверненні використовуваних земельних ділянок позивачу як власнику цих земельних ділянок, покликаючись до умов договорів, підписаних невстановленою особою замість позивача. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Що стосується інших підстав для визнання договорів оренди та додаткової угоди недійсними, а саме - непідписання позивачами за зустрічним позовом ОСОБА_8 та ОСОБА_6 вказаних документів, тобто фактично оспорювання позивачами за зустрічним позовом самого факту укладення правочину, то виходячи з правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у вищевказаній постанові у справі 145/2047/16-ц, позивачами за зустрічним позовом обрано невірний спосіб захисту своїх прав, оскільки такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Тому у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

У зв`язку з наявністю підстав для відмови у задоволенні зустрічного позову по суті, то підстави для розгляду заяви відповідача за зустрічним позовом про застосування до зустрічних позовних вимог позовної давності відсутні.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати, пов`язані з проведенням експертизи.

Таким чином, понесені та документально підтверджені судові витрати ТОВ Флора по сплаті судового збору та по оплаті витрат на проведення судово-технічної експертизи підлягають стягненню з відповідачів за первісним позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_6 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в частині їх понесення ТОВ Флора з приводу позовних вимог, заявлених до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

Так, заявляючи позовні вимоги про визнання дій всіх чотирьох відповідачів за первісним позовом протиправними, позивачем сплачено судовий збір в сумі 1378 грн., а тому, оскільки первісний позов в цій частині задоволено частково лише в частині позовних вимог до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , то з вказаних відповідачів слід стягнути по 1/4 частині вказаної суми з кожного, що складає 344,50 грн.

Крім того, за позовні вимоги щодо зобов`язання відповідачів не чинити перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою ТОВ Флора сплачено по 1378 грн. за вказану позовну вимогу до кожного відповідача, а тому, оскільки позов задоволено лише в частині позовних вимог до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , то за вказані позовні вимоги з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 слід стягнути по 1378 грн. з кожного.

За проведення судово-технічної експертизи ТОВ Флора було сплачено 686,40 грн. /т.2 а.с.45/, а тому з урахуванням часткового задоволення первісного позову, в якості відшкодування вказаних витрат позивача за первісним позовом з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 слід стягнути по 1/4 частині вказаних витрат з кожного, а саме по 171,60 грн.

Керуючись ст.ст.10, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Флора (місцезнаходження с.Флора Окнянського району Одеської області, ЄДРПОУ 30820628) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: с.Флора Окнянського району Одеської області), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: с.Флора Окнянського району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: с.Флора Окнянського району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: с.Флора Окнянського району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_7 ) про визнання дій протиправними та спонукання до виконання договірних зобов`язань задовольнити частково.

Визнати дії ОСОБА_4 , які полягають у перешкоджанні ТОВ "Флора" у реалізації передбаченого законом права оренди протиправними та зобов`язати ОСОБА_4 не вчиняти дій, які перешкоджають Товариству з обмеженою відповідальністю Флора користуватися орендованою відповідно до договору оренди №107 від 01 січня 2006 року земельною ділянкою.

Визнати дії ОСОБА_6 , які полягають у перешкоджанні ТОВ "Флора" у реалізації передбаченого законом права оренди протиправними та зобов`язати ОСОБА_6 , як спадкоємця ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не вчиняти дій, які перешкоджають Товариству з обмеженою відповідальністю Флора користуватися орендованою відповідно до договору оренди №117 від 01 січня 2006 року та додаткової угоди №1 від 07.12.2015 року земельною ділянкою.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Флора судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1722,50 грн. та судові витрати за проведення судово-технічної експертизи в сумі 171,60 грн., а всього стягнути - 1894,10 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Флора судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1722,50 грн. та судові витрати за проведення судово-технічної експертизи в сумі 171,60 грн., а всього стягнути - 1894,10 грн.

У задоволенні іншої частини позову ТОВ Флора відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю Флора про визнання договорів оренди та додаткової угоди недійсними відмовити повністю.

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Красноокнянський районний суд або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 листопада 2020 року.

СуддяО. Л. Чеботаренко