Рішення

від 23.11.2020 по справі 521/15177/20

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

23.11.20

Справа № 521/15177/20

Провадження № 2-а/521/186/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді - Роїк Д.Я.

при секретарі судового засідання - Коновалової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малиновського районного суду м. Одеси матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської митниці Державної митної служби України в якому просив скасувати постанову від 17.06.2020 року у справі про порушення митних правил № 0444/50000/20, якою позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 485 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 436 372 грн. 44 коп.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачем не подавалося митному органу неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, декларування товару здійснювалось на підставі наявної у товаросупровідних документах інформації про товар, при цьому, сам по собі факт невірного визначення коду товару за УКТ ЗЕД, за умови не подання декларантом неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, не створює склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Відповідач повинен був дослідити наявність прямого умислу на вчинення вказаного порушення.

Ухвалою від 17.09.2020 року позов залишено без руху у зв`язку з не доданою квитанцією про сплату різниці у нарахуванні податків. Ухвалою суду від 27.10.2020 року відкрито провадження у справі.

Представником відповідача до суду подано відзив на адміністративний позов , згідно якого останній вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню та просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. З моменту прийняття органом доходів та зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Органи доходів та зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення згідно з УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів, орган доходів та зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Аналіз диспозиції статті 485 МК України свідчить про те, що наведені варіанти дій, які являють собою об`єктивну сторону даного правопорушення, можуть бути вчинені як умисно, так і у зв`язку з необережністю.

Представник позивача надав заяву, в якій підтримав позовні вимоги, просить суд їх задовольнити в повному обсязі, справу розглянути в його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіслав на електронну адресу суду клопотання, щодо перенесення розгляду справи посилаючись на участь у іншому судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Зважаючи на вказані приписи КАС України, на думку суду відсутні перешкоди щодо розгляду даної адміністративної справи.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.04.2019 року між ТОВ Інтер сістем та компанією Nord Imrex Ltd (Великобританія) було укладено контракт № 19-08UA-2 щодо поставки в Україну товарів.

В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту до Одеського морського торгівельного порту з Китаю на судні закордонного плавання Atlantic Pioneer прибув контейнер UACU5104200 з товаром в асортименті.

11.03.2020 року директором ТОВ Брокерський дім ОСОБА_1 , який діяв на підставі Договору БДУ-1501 від 15.01.2020 року була підготована та подана до Одеської митниці Державної митної служби України митна декларація типу ІМ 40 АА , яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA5000060/2020/200591.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення директором до м/п Одеса Одеської митниці Держмитслужби надані: Контракт № 19-08UA-2 від 30.04.2019, коносамент №HCLSIC73920 від 27.02.2020, інвойс №602/1 від 09.03.2020, пакувальний лист № 0602/2/PL від 26.03.2020 та інші товаросупровідні і комерційні документи.

Відповідно до інформації зазначеної у митній декларації №UA5000060/2020/200591 та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем товару є компанія Nord Imrex Ltd (Великобританія), відправником товару є Yiwu jiayu imp.&exp.co.ltd (Китай), а покупцем та одержувачем є ТОВ Інтер сістем (68000, Україна, м. Чорноморськ, вул. Промислова, 7; Код ЄДРПОУ: 42742171).

Відповідно до графи 32 митної декларації №UA5000060/2020/200591 було заявлено товар № 2 Речі домашнього вжитку та туалетно-гігієнічні вироби з пластмаси: карман на змішувач для мила / губки - 23600шт., скатертина ПВХ - 6050шт., штора в ванну - 6740шт. Торгівельна марка - немає даних. Кураїна виробництва - Китай . Вага брутто - 6589кг., вага нетто - 5834кг. код товару УКТ ЗЕД 3924900090 (ставка мита 5%)

Митні платежі за вищевказаний товар №2 по митній декларації №UA5000060/2020/200591 було сплачено 62057 (шістдесят дві тисячі п`ятдесят сім) гривень.

11.03.2020 року в результаті проведення митного огляду вищевказаного вантажу у Відповідача виникли сумніви щодо відповідності опису та кодування УКТЗЕД товару № 2 заявленого за митною декларацією №UA5000060/2020/200591.

Під час здійснення митних формальностей за вищевказаною декларацією при перевірці правильності класифікацій та кодування товарів з урахуванням фактично встановлених відомостей під час проведення митного огляду товарів та на підставі висновку Одеського управління з питань експертизи та досліджень СЛЕД Держмитслужби від 20.03.2020 року № 1420003600-0223, відділом митного оформлення №5 м/п Одеса Одеської митниці Держмитслужби було прийнято рішення від 24.03.2020 № КТ-5000600-0001-2020 згідно якого було встановлено що заявлена за вищевказаною митною декларацією частина товару №2 є білизна столова, скатертина в упаковці - готовий виріб з хвилястими обробленими краями, що має форму близьку до прямокутної. Виготовлено з тканини, з ниток різних кольорів, жакардового переплетення, що складається з синтетичних ниток з поліефіру - 100%

Відповідно до основних правил інтерпретації УКТЗЕД передбачено класифікувати в товарній підкатегорії 6302539000 (ставка мита 12%)

Сума несплачених митних платежів за митною декларацію № UA5000060/2020/200591 від 11.03.2020 р., які підлягають обов`язковій сплаті у разі переміщення через митний кордон України даного товару, складає 145 457 (сто сорок п`ять тисяч чотириста п`ятдесят сім) гривень 48 коп.

За даним фактом відносно позивача був складений протокол про порушення митних правил №0444/500000/20 від 31.03.2020 року за ознаками ст. 485 МК України.

На підставі зазначеного протоколу відповідачем була винесена постанова в справі про порушення митних правил № 0444/50000/20 від 17.06.2020 р., якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені порушення митних правил щодо неправильності визначення коду товару та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено розділом ХІХ Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з частиною першою статті 485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Статтею 485 Митного кодексу України передбачено, що склад вказаного вище правопорушення обумовлює наявність у діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

При цьому суд також враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 20 серпня 2020 року (справа № 553/1435/17), від 25 червня 2020 року (справа № 163/1218/16-а), від 18 червня 2020 року (справа №638/10546/16-а), згідно яких склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Водночас, суд критично оцінює висновки, які викладені у відзиві на адміністративний позов, що об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, можуть бути вчинені як умисно (в тому числі з непрямим умислом), так і у зв`язку з необережністю (недбалістю) із посиланнями на висновки Верховного Суду у постанові від 23 жовтня 2018 року (справа №760/20661/15-а), оскільки згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року (справа № 755/10947/17), суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

Між тим, судом встановлено, що позивач класифікував імпортований товар згідно з відомостями товаросупровідних документів, які подавав до митного органу, водночас відповідач не вказує, що позивачем зазначено недостовірні відомості стосовно назви товару, а встановлений опис не відповідає характеристикам заявленого в митній декларації коду товару за УКТ ЗЕД.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в митній декларації товар класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 3924900090, (Речі домашнього вжитку та туалетно-гігієнічні вироби з пластмаси: карман на змішувач для мила / губки - 23600шт., скатертина ПВХ - 6050шт., штора в ванну - 6740шт. Торгівельна марка - немає даних. Кураїна виробництва - Китай . Вага брутто - 6589кг., вага нетто - 5834кг.) ставка ввізного мита 5%та до митної декларації було подано контракт, інвойс, пакувальний лист, коносамент, та всі надані документи було складено постачальником і вся інформація зазначена позивачем у митній декларації мала відповідати поданим разом з декларацією документам. У позивача не було жодних підстав зазначати інші відомості, зокрема щодо назви та характеристик товарів. Задекларовані позивачем відомості щодо ввезеного товару узгоджувалися з відомостями про цей товар, які зазначено у товаросупровідних документах.

Водночас відповідачем ні в протоколі про порушення митних правил від 31 березня 2020 року № 0444/50000/20, ні в постанові у справі про порушення митних правил № 0444/50000/20 від 17 червня 2020 року не зазначено про встановлення недостовірності відомостей, заявлених декларантом у митній декларації, їх невідповідності товаросупровідним документам або надання позивачем неповного переліку документів.

Таким чином, за відсутності обґрунтованих доказів, які свідчили саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар) сам факт неправильного визначення коду згідно з УКТ ЗЕД (який декларант вказав на основі наявних в нього товаросупровідних документів, не маючи можливості при декларуванні перевірити достовірність цих відомостей з фактично поставленим товаром), не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до статті 485 МК України.

Відповідно до статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

За положеннями статті 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Відповідно до ч.5, ч.6 ст. 69 Митного кодексу України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, зміст виявленого відповідачем правопорушення, що слугувало підставою для притягнення позивача до відповідальності згідно з оскаржуваною постановою, полягає у зазначенні неправдивих відомостей щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Разом із тим, суд зазначає, що відповідно до диспозиції частини першої статті 485 МК України порушення митних правил має місце, зокрема, у разі заявлення декларантом у митній декларації: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Тобто, враховуючи наведене суд вважає, що відповідальність за ст. 485 Митного кодексу України може настати у випадку заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, а не по факту невірного визначення цього коду.

При цьому, сама лише помилка у визначенні коду за УКТЗЕД без зазначення неправдивих відомостей, необхідних для визначення цього коду, не може бути безумовним доказом вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Тобто сам по собі факт неправильного визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД не становить склад порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, оскільки об`єктивна сторона цього правопорушення полягає саме в заявленні декларантом у митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 22.05.2020 року у справі № 751/1477/17 та від 14.02.2020 року у справі № 640/5078/17.

Крім того, враховуючи ту обставину, що з метою перевірки правильності заявлених позивачем відомостей у митній декларації документи були передані до Одеського управління з питань експертизи та досліджень СЛЕД Держмитслужби, тобто до осіб зі спеціальними знаннями, суд вважає, що у даній ситуації мав місце складний випадок класифікації товарів у розумінні статті 69 Митного кодексу України.

Щодо доводів митного органу про те, що позивач не скористався наданим йому правом здійснити фізичний огляд товару з метою перевірки його відповідності відомостям, зазначеним у товаросупровідних документах, то суд вважає їх безпідставними, оскільки вони не доводять умислу ОСОБА_1 на заявлення в митній декларації неправдивих даних. До того ж за положеннями частини другої статті 266 Митного кодексу України здійснення з дозволу митного органу фізичного огляду товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, є лише правом, а не обов`язком декларанта.

Крім того, суд звертає увагу, що стаття 485 Митного Кодексу України не передбачає відповідальності за заявлення у митній декларації з метою зменшення митних платежів неправдивих відомостей щодо коду товару згідно з УКТЗЕД, оскільки зазначена стаття визначає відповідальність за зазначення неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару.

Доказів того, що позивачем у поданих митних деклараціях було зазначено неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно УКТЗЕД, митний орган не надав, як не надав документів, які б містили невірні відомості, а тому суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що виходячи з положень ч.5 ст. 69, ст. 485 Митного кодексу України в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність у діях позивача як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, тому оскаржувана постанова у справі про порушення митних правил є протиправною та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, із врахуванням останніх висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, про відсутність у діях позивача порушення митних правил.

Відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, як встановлено судом, за подання позову до суду першої інстанції позивачем, згідно квитанції про сплату № 92425, сплачено судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп., Таким чином, з урахуванням задоволення позовних вимог, розмір судових витрат, що підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі складає 420 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 241-246, 257-262, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил-задовольнити.

Скасувати постанову від 17.06.2020 року у справі про порушення митних правил № 0444/50000/20, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 485 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 436 372 (чотириста тридцять шість тисяч триста сімдесят дві) гривні, 44 коп.

Справу про адміністративне правопорушення за ст. 485 МК України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Державної митної служби України (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, код ЄДРПОУ 43333459) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 420,40 (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у дань його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Д.Я. Роїк