Постанова

від 24.11.2020 по справі 640/21858/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21858/18 Суддя (судді) першої інстанції: Патратій О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради(Київської міської державної адміністрації) Київське інвестиційне агентство , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача КП Житлоінвестбуд-УКБ про застосування заходів реагування, та за зустрічним позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київське інвестиційне агентство до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві про визнання протиправним та скасування акту № 369 та припису від 07.11.2018р. № 335, за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київське інвестиційне агентство та апеляційної скарги КП Житлоінвестбуд-УКБ на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2020, -

В С Т А Н О В И Л А:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулося до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київське інвестиційне агентство , в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації території та приміщень Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київське інвестиційне агентство , розташованого за адресою: пров. Платонівський у Солом`янському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень на будівництві.

14.02.2019 від Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київське інвестиційне агентство надійшла зустрічна позовна заява до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві про визнання протиправним та скасування акту № 369, та припису від 07.11.2018р. № 335.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2019 відкрито провадження за зустрічною позовною заявою, зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

КП Київське інвестиційне агентство повідомило ГУ ДСНС у місті Києві, що відповідальним за дотримання нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на території будівництва житлового будинку з об`єктами господарського та соціально-побутового призначення та підземним паркінгом є інший суб`єкт господарювання, а саме Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків Житлоінвестбуд-УКБ відповідно до трьохстороннього інвестиційного договору № 050-13/І/151 від 31.03.2015 року між Департаментом економіки та інвестицій (Організатор конкурсу), КП Київське інвестиційне агентство (Замовник) та КП Житлоінвестбуд - УКБ (Інвестор).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2019 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - КП Житлоінвестбуд-УКБ .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2020 первісний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві задоволено повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації території та приміщень Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київське інвестиційне агентство до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень на будівництві.

У задоволенні зустрічного позову Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київське інвестиційне агентство до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві про визнання протиправним та скасування припису від 07.11.2018р. № 335 - відмовлено повністю.

Крім того, вирішено закрити провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київське інвестиційне агентство до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві про визнання протиправним та скасування Акту перевірки № 369.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, представник відповідача Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради(Київської міської державної адміністрації) Київське інвестиційне агентство подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову в повному обсязі. Також апеляційну скаргу подано третьою особою.

В судове засідання з`явились учасники процесу. Представник апелянта Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради(Київської міської державної адміністрації) Київське інвестиційне агентство підтримав вимоги апеляційної скарги та просив відмовити у задоволенні первісного позову. Вказував на усунення підприємством виявлених порушень.

Представники третьої особи також просили суд відмовити у задоволенні первісних позовних вимог щодо застосування заходів реагування.

Представник Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, до суду надано відзив на скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, відзив на апеляційну скаргу, доводи учасників процесу, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25 березня 2015 року №268 Про затвердження переможця конкурсу із залучення інвестора до будівництва житлового будинку з об`єктами господарського та соціально-побутового призначення та підземним паркінгом (з виділенням частки квартир для потерпілих від діяльності ГІБК Еліта-центр ) на земельній ділянці у пров. Платонівському у Солом`янському районі , переможцем конкурсу із залучення інвестора до будівництва вищезазначеного об`єкту затверджено Комунальне підприємство Житлоінвестбуд-УКБ .

Рішенням Київської міської ради від 26 грудня 2014 року №765/765 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у пров. Платонівському та надання її в постійне користування Комунальному підприємству Київське інвестиційне агентство .

У зв`язку з наведеним, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальне підприємство Київське інвестиційне агентство та Комунальне підприємство Житлоінвестбуд-УКБ підписали інвестиційний договір від 31 березня 2015 року №050-13/і/151 про будівництво житлового будинку з об`єктами господарського та соціально-побутового призначення та підземним паркінгом (з виділенням частки квартир для потерпілих від діяльності ГІБК Еліта-Центр ) на земельній ділянці у пров. Платонівському у Солом`янському районі м. Києва.

Умовами даного договору передбачено, що Комунальне підприємство Житлоінвестбуд-УКБ виступає інвестором будівництва та зобов`язане здійснити будівництво зазначеного об`єкту.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 грудня 2016 року №1311 Про затвердження проекту Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом (з виділенням частки квартир для потерпілих від діяльності ГІБК Еліта-центр ) у провулку Платонівському у Солом`янському районі м. Києва вищезазначений проект затверджено відповідно до наданого Державним підприємством Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи експертного звіту від 27 вересня 2016 року №00-1235-16/ЦБ (00-0035-16ЦБ).

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл на виконання будівельних робіт від 08 листопада 2016 року №ІУ115163131320 на об`єкті: Будівництво житлового будинку з об`єктами господарського та соціально-побутового призначення та підземним паркінгом (з виділенням частки квартир для потерпілих від діяльності ГІБК Еліта-центр ) на земельній ділянці у пров. Платонівському у Солом`янському районі м. Києва .

На підставі Наказу № 554 від 14.09.2018р., повідомлення № 21/2392 від 24.04.2018р. та посвідчення № 3279 від 22.10.2018р. Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві у період з 22 жовтня 2018 року по 02 листопада 2018 року було проведено планову перевірку на щодо дотримання законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки КП Київське інвестиційне агентство за адресою: провулок Платонівський у Солом`янському районі міста Києва.

За наслідками перевірки складено Акт № 369 (далі - Акт перевірки), яким встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення КП Київське інвестиційне агентство за адресою: провулок Платонівський у Солом`янському районі міста Києва експлуатується з наступними порушеннями:

- ст. 17 Кодексу ЦЗН - не надано примірник розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) відповідно до п. 4.10 національного стандарту України ДСТУ Б А.2.2-7:2010 Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації об`єктів ;

- п. 4.1 розділу VІІ ППБУ - не призначено наказом відповідальних за пожежну безпеку осіб від замовника;

- п. 2.33 розділу ІІІ ППБУ - не підтверджено визначення розрахункового часу евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 Пожарная безопасность. Общие требования ;

- п. 1.6 глави 1 розділу ІV ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів у тимчасових, мобільних будинках та спорудах не виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- п. 1.12 глави 1 розділу ІV ППБУ - електрична проводка у тимчасових, мобільних будинках та спорудах прокладена по горючим конструкціям;

- п. 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ - у тимчасових, мобільних будинках та спорудах допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою та такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості ізоляцією;

- п. 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ - допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж у тимчасових, мобільних будинках та спорудах;

- п. 1.17 глави 1 розділу ІV ППБУ - у тимчасових, мобільних будинках та спорудах допускається встановлення електророзеток, вимикачів, перемикачів та інших подібних апаратів на горючі основи без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата, по всій його площі, не менше ніж на 0,01 метра;

- п. 1.12 глави 1 розділу ІV ППБУ - у тимчасових, мобільних будинках та спорудах допускається відкрите прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів на відстані від них до горючих основ (конструкцій, деталей) менше 0,01 метра;

- п.2.9 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - для всіх приміщень (тимчасових, мобільних споруд) виробничого, складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36.2016;

- п. 1.20 глави 1 розділу ІV ППБУ - не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- п. 1.1 глави 1 розділу ІV ППБУ - вводи електрокабелів у тимчасові, мобільні будинки та споруди через зовнішні стіни влаштовані не у металевих трубах з зашпаруванням зазору між кабелями та трубою негорючим матеріалом;

- п. 1.12 глави 1 розділу ІV ППБУ - не надано акти проведення прихованих робіт на прокладання проводів у тимчасових, мобільних будинках та спорудах;

- п. 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - не проведено випробування на тиск та витрату води з оформленням акту перевірки пожежного гідранту на мережі зовнішнього протипожежного водопроводу;

- п. 4.48 глави 4 розділу VІІ ППБУ - будинок який зводиться не забезпечений первинними засобами пожежогасіння з розрахунку: на 200 м-2 площі підлоги - один вогнегасник (якщо площа поверху менша за 200 м-2 - два вогнегасники на поверх), бочка з водою, ящик з піском;

- п. 4 розділу І, п. 2.23 глави2 розділу ІІІ ППБУ - оцінювання вогнестійкості не проведено розрахунковими або експериментальними методами за стандартами, які відповідають європейським вимогам з проектування, або за методиками, розробленими з урахуванням вимог додатку В ДБН В.1.1-7:2016 або шляхом натурних вогневих випробувань фрагментів будинку або будинку в цілому за ДСТУ Б В.1.1-18 в порушення п. 5.5 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ;

- п. 4 розділу І, п. 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - ширина коридору в житловому будинку менше 1,6 м в порушення п. 2.10. ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення ;

- п. 1.3 глави 1 розділу ІІІ ППБУ - не забезпечено можливість проїзду (від краю проїзду до стін будинку 8-10 метрів, шириною проїзду не менше 3,5 метри) пожежних машин до житлового будинку і доступ пожежників з автодрабин і автопідйомників у будь-яку квартиру чи приміщення в порушення п. 2* додатку 3.1. ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ;

- п. 1.4 глави 1 розділу ІІІ ППБУ - тимчасові споруди на території будівництва розміщуються на відстані менше 10 м під будівлі школи;

- п. 4 розділу І, п. 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - в підземному гаражі з кожного поверху не передбачено не менше двох розосереджених виїздів в порушення п. 6.47 ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів ;

- п. 4 розділу І, п. 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - в підземній автостоянці приміщення зазначені в п. б. 1, примітка 2 ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів не відокремлені від приміщень зберігання автомобілів глухими протипожежними перегородками 1-го типу в порушення п. 6.19 ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів .

07.11.2018р. Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві винесено припис № 335 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, яким КП Київське інвестиційне агентство було зобов`язано в строк до 28.11.2018р. усунути виявлені в Акті перевірки порушення.

Припис від 07.11.2018 № 335 був направлений відповідачу поштою, про що свідчить копія фіскального чека ПАТ Укрпошта (том І, а.с. 193) та отриманий ним.

Враховуючи невиконання припису від 07.11.2018 та вважаючи вказані порушення у сферах пожежної і техногенної безпеки, а також цивільного захисту, такими, що мають за собою наслідок у вигляді застосування заходів реагування, позивач звернувся з позовом до суду.

Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до ч. 1 якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 05.04.2007 р. № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 51 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно із ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Згідно з абз. 1 ч. 5 ст. 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Водночас у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Таким чином, ст.ст. 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

На підставі п. 22 ст. 67 Кодексу Цивільного захисту України державним інспектором проведено фотозйомку, як допоміжний засіб документування правопорушень у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Копії фотографій наявні в матеріалах справи.

Судом було встановлено, що всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначені в акті перевірки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють, перебувають в установі.

Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем порушені вимоги законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, що підтверджується вищезазначеним Актом перевірки, та не спростовано відповідачем в процесі розгляду справи.

У даному випадку виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки, створюють безпосередній ризик виникнення і розвитку пожеж, а отже, створюють небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей.

Метою ухвалення судового рішення про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства є усунення суб`єктом господарювання виявлених під час перевірки порушень вимог пожежної безпеки. Зупинення діяльності підприємства є виправданим виключно з метою усунення загрози життю та здоров`ю людей.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які станом на час розгляду даної справи в суді повністю не усунуті, суд дійшов висновку, що вони можуть призвести до займання і розповсюдження вогню та безумовно пов`язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі.

Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Таким чином, факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в Акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).

Отже, факт підтвердження відсутності порушень на час розгляду справи має бути доведений не тільки наданими письмовими доказами наявності необхідних документів та проведених заходів, а і актом перевірки стану усунення виявлених порушень.

Суд зазначає, що таких документів сторонами до суду надано не було.

Солом`янським РУ ГУ ДСНС у м. Києві було двічі вчинено спроби перевірити виконання відповідачем вимог припису від 07.11.2018 № 335, однак перевірку провести не виявилось можливим внаслідок відсутності під час проведення заходу державного нагляду керівника суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи, про що складено акти про неможливість здійснення заходу державного нагляду (контролю) від 02.09.2019 р. № 822 та від 27.08.2019 року № 692 ( том ІІ, а.с. 26-30).

До суду не подано доказів звернення відповідача з відповідними заявами, в яких би зазначалось про усунення порушень, вказаних в приписі, і проханням провести позапланову перевірку з метою встановлення факту відсутності таких порушень.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що окремі процедурні порушення, допущені контролюючим органом при оформленні результатів перевірки, за відсутності порушень правил проведення перевірки, не можуть бути обставиною, яка звільняє суб`єкта містобудування від відповідальності за невиконання законодавства у сфері містобудівної діяльності.

За наведених обставин судом вірно відмовлено в задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису від 07.11.2018р. № 335 Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Окрім того, суд враховує, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом відповідача.

При цьому, суд зазначає, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

У силу положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що наявність порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суду не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційних скарг, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апелянтів не спростовуються.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київське інвестиційне агентство та КП Житлоінвестбуд-УКБ на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2020 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради(Київської міської державної адміністрації) Київське інвестиційне агентство , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача КП Житлоінвестбуд-УКБ про застосування заходів реагування, та за зустрічним позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київське інвестиційне агентство до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві про визнання протиправним та скасування акту № 369 та припису від 07.11.2018р. № 335 - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.08.2020 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 30.11.2020