Постанова

від 26.11.2020 по справі 359/8282/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 359/8282/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Парінова А.Б.,

Беспалова О.О.,

за участю

секретаря судового засідання Вітчинкіної К.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2020 року (повний текст рішення складений 22.06.2020, суддя Борець Є.О.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-інженерна компанія "Нова земля", Сошниківська сільська рада Бориспільського району Київської області, Бориспільська районна державна адміністрація Київської області, Київська обласна державна адміністрація про зобов`язання включити земельну ділянку у межі населеного пункту, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-інженерна компанія "Нова земля", Сошниківська сільська рада Бориспільського району Київської області, Бориспільська районна державна адміністрація Київської області, Київська обласна державна адміністрація, в якому, у рахуванням уточненої позовної заяви, просив зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області включити земельну ділянку площею 0,43 га з кадастровим номером 3220887000:02:010:1052 по АДРЕСА_1 в адміністративні межі Схеми формування села Сошників Бориспільського району Київської області по земельній документації.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2020 року адміністративний позов задоволено; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Київській області включити земельну ділянку площею 0,43 га з кадастровим номером 3220887000:02:010:1052 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 26 червня 2014 року, в межі с. Сошників Бориспільського району.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Київській області подало апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2020 року у справі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі Головне управління Держгеокадастру у Київській області вказує, що координати поворотних точок меж земельної ділянки з кадастровим номером 3220887000:02:010:1052, а також довжини ліній її меж були визначені ще у 2014 році при її формуванні, і саме на земельну ділянку з таким місцем знаходження та конфігурацією гр. ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_2 від 26 червня 2014 року, при цьому, на даний час місцезнаходження земельної ділянки позивача у Державному земельному кадастрі та її конфігурація визначені відповідно до відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки та довжини ліній її меж, що містилися у документації 2014 року.

Також, апелянт зазначає, що координати поворотних точок меж земельної ділянки позивача та довжини ліній її меж, встановлені у документації 2014 року та ті, які містяться Державному земельному кадастрі на даний час, повністю збігаються. Таким чином, конфігурація та місцезнаходження на місцевості та Державному земельному кадастрі земельної ділянки позивача з 2014 року і по даний час не змінювалися. Тобто, відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що міститься у документації із землеустрою 2014 року, яка була підставою для формування цієї земельної ділянки.

23.10.2020 від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому ОСОБА_1 просить рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2020 року залишити без змін.

23.11.2020 до суду апеляційної інстанції від Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі Сошниківської сільської ради.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, думку позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Сошниківської сільської ради №392/4-30-VI від 28 листопада 2013 року (а.с. 6, т.1) був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,43 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 .

Рішенням Сошниківської сільської ради №462/3-36-VI від 6 червня 2014 року (а.с.14, т.2) затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,43 га з кадастровим номером 3220887000:02:010:1052 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої по АДРЕСА_1 .

На підставі цього рішення ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно №23502189 від 26 червня 2014 року (а.с.30, т.1). У такий спосіб позивач набув право власності на земельну ділянку площею 0,43 га з кадастровим номером 322087000:02:010:1052 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №23502457 від 26 червня 2014 року (а.с.31, т.1).

Після отримання правовстановлюючого документа на цей об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 стало відомо про те, що земельна ділянка частково розташовується за межами с. Сошників Бориспільського району, а тому, такий звернувся з позовом до суду, у якому просить зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Київській області включити земельну ділянку площею 0,43 га з кадастровим номером 3220887000:02:010:1052 в межі с. Сошників Бориспільського району.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки зі схеми розташування земельної ділянки, а також з Публічної кадастрової карти України вбачається, що частина земельної ділянки площею 0,43 га з кадастровим номером 3220887000:02:010:1052 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства частково розташовується за межами с. Сошників Бориспільського району, водночас, з викопіювання з генерального плану с. Сошників та іншої схеми розташування земельної ділянки вбачається, що земельна ділянка повністю розташовується в межах с. Сошників Бориспільського району, то це свідчить про те, що в Публічній кадастровій карті України міститься помилка щодо часткового розташування земельної ділянки позивача поза межами с. Сошників Бориспільського району, а тому, з метою забезпечення юридичної визначеності та відновлення порушених прав позивача необхідно зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Київській області включити земельну ділянку площею 0,43 га з кадастровим номером 3220887000:02:010:1052 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства в межі с. Сошників Бориспільського району.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Земельного кодексу України Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження в їх використанні, а також дані про кількісну та якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Згідно з ч.1 ст.194 цього Кодексу призначенням Державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України Про Державний земельний кадастр документами Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення, є: індексні кадастрові карти (плани) України, Автономної Республіки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст; індексні кадастрові карти (плани) кадастрової зони, кадастрового кварталу; кадастрові карти (плани) Автономної Республіки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст, інші тематичні карти (плани), перелік яких встановлюється Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.35 цього Закону кадастрова карта (план) ведеться для актуалізованого відображення у часі об`єктів Державного земельного кадастру у межах кадастрового кварталу, кадастрової зони, у цілому в межах території адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, місто, район, область, Автономна Республіка Крим). Вона ведеться в електронній (цифровій) формі.

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України Про Державний земельний кадастр на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оприлюднюються картографічна основа, індексні кадастрові карти (плани) та всі відомості Державного земельного кадастру, передбачені статтями 12-15 цього Закону, в тому числі у векторному вигляді, без права їх зміни (редагування).

Згідно з ч.1 ст.37 Закону України Про Державний земельний кадастр у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що містяться в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.

Так, зі схеми розташування земельної ділянки (а.с.19 т.1, а.с.44 т.2), а також з Публічної кадастрової карти України вбачається, що частина земельної ділянки площею 0,43 га з кадастровим номером 3220887000:02:010:1052 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства частково розташовується за межами с. Сошників Бориспільського району.

Водночас, з викопіювання з генерального плану с. Сошників (а.с.25, т.2) та іншої схеми розташування земельної ділянки (а.с.35, т.2), які зберігаються в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 (а.с.2-73, т.2), вбачається, що земельна ділянка площею 0,43 га з кадастровим номером 3220887000:02:010:1052 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства повністю розташовується в межах с. Сошників Бориспільського району.

Крім того, зі змісту листа заступника начальника управління Держземагентства у Бориспільському районі №К-121/0/5-15 від 10 березня 2015 року (а.с.22, т.1), листа заступника начальника управління Держгеокадастру у Бориспільському районі №К-486/0-649/6-16 від 28 вересня 2016 року (а.с.24, т.1) також вбачається, що вказана земельна ділянка розташовується в межах с. Сошників Бориспільського району.

Суд апеляційної інстанції, в даному випадку, аналізуючи положення ст. 122 Земельного кодексу України, при ходить висновку, що у випадку, якби земельна ділянка площею 0,43 га з кадастровим номером 3220887000:02:010:1052 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства хоча б частково розташовувалась поза межами села Сошників Бориспільського району, то приватизація цього об`єкта нерухомого майна відносилась би до повноважень Бориспільської РДА, а не Сошниківської сільської ради, яка надавала позивачу усі відповідні дозволи та затверджувала проект.

Аналіз норм законодавства та наявних в матеріалах справи доказів свідчить про те, що в Публічній кадастровій карті України міститься помилка щодо часткового розташування земельної ділянки позивача поза межами с. Сошників Бориспільського району, оскільки згідно наявних доказів такий об`єкт нерухомого майна розташовується в межах населеного пункту - с. Сошників Бориспільського району.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (PincovdandPine v. The Czech Republic), Ґаші проти Хорватії (Gashiv. Croatia), Трго проти Хорватії (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу належного урядування , згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

При цьому, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини щодо відповідальності держави щодо виконання власних повноважень.

Зокрема, згідно з пунктами 70, 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE (Рисовський проти України) заява № 29979/04, у якому проаналізовано поняття "належне урядування".

Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

У практиці ЄСПЛ принцип "законних очікувань" характерно застосовується у зв`язку з певним правом, що гарантується Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Найширша практика стосується захисту законних очікувань щодо ефективного здійснення права власності (ст. 1 Протоколу № 1 до ЄКПЛ).

Уперше у цьому контексті, як зазначає сам Європейський суд, принцип "законних очікувань" було застосовано в справі Pine Valley Developments Ltd. and others v. Ireland [15, п. 45], в якій компанія-заявник, що купила земельну ділянку, отримавши дозвіл на будівництво, була визнана Європейським судом такою, що мала законні очікування розвивати спірну територію, а відповідний дозвіл, який не міг бути відкликаний адміністративний органом, що його видав, був визнаний "складовою частиною власності заявника" [16, п. 51(2)] в розумінні ст. 1 Протоколу № 1, а отже, охоронюваним за правом Конвенції об`єктом. У подальшому принцип захисту законних очікувань у контексті ст. 1 Протоколу № 1 зазнав детальнішої розробки в межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття "майно", яке ЄСПЛ розповсюдив як на "існуюче майно", так і на активи (фонди), включаючи право вимоги тощо.

Так, оскільки у позивача наявні всі докази на підтвердження того, що земельна ділянка площею 0,43 га з кадастровим номером 3220887000:02:010:1052 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства повністю розташовується в межах с. Сошників Бориспільського району, то такий мав законні очікування, що в Публічній кадастровій карті України така буде відображена в межах с. Сошників Бориспільського району.

При цьому, частиною 1 статті 5 КАС України визначені конкретні способи судового захисту.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2); визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Згідно ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З огляду на вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з метою забезпечення юридичної визначеності та відновлення порушених прав позивача належить зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Київській області включити земельну ділянку площею 0,43 га з кадастровим номером 3220887000:02:010:1052 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства в межі с. Сошників Бориспільського району.

Відтак, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та не спростовують висновків суду першої інстанції, а, відтак, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 30 листопада 2020 року.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді А. Б. Парінов

О. О. Беспалов