Постанова

від 25.11.2020 по справі 457/112/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 457/112/18

провадження № 61-17587св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк ,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельні технології ХХI століття ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Шеремети Н. О., Цяцяка Р. П.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст заявлених вимог

У провадженні Трускавецького міського суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк (далі - ПАТ Укрсоцбанк , банк) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельні технології ХХI століття (далі - ТОВ Будівельні технології XXI століття ) про звернення стягнення на предмет іпотеки. Предметом зазначеного позову є звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення під літерою В-1 загальною площею 1 476,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

09 січня 2019 року АТ Укрсоцбанк звернулося до суду з заявою про забезпечення позову.

Заява обґрунтована тим, що 04 квітня 2008 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк (09 березня 2010 року найменування акціонерно-комерційного банку соціального розвитку Укрсоцбанк змінено на ПАТ Укрсоцбанк ) та ТОВ Будівельні технології XXI століття укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № 630/39/08-058 від 04 квітня 2008 року, в який в подальшому додатковими угодами внесено зміни. Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди № 630/39/08-058/01 до Генерального договору про надання кредитних послуг № 630/39/08-058 від 04 квітня 2008 року кредитор надав позичальнику грошові кошти в сумі 2 379 500,00 грн.

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника - ТОВ Будівельні технології XXI століття за кредитним договором, 24 листопада 2017 року між ПАТ Укрсоцбанк та відповідачами було укладено договір іпотеки, відповідно до якого останні передали банку в іпотеку майно, а саме, нежитлове приміщення під літерою "В-1" загальною площею 1476,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , надалі за текстом - предмет іпотеки , який належав їм на праві спільної часткової власності. Заставна вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить 7 453 800,00 грн.

Через неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором позичальником ТОВ Будівельні технології XXI століття заборгованість станом на 24 листопада 2017 року становить 2 292 989,93 грн.

Іпотекодавці без повідомлення та згоди іпотекодержателя неодноразово змінювали адресу заставного майна, а саме, з адреси: АДРЕСА_2 адресу змінено на: АДРЕСА_3 . Пізніше адресу змінено на АДРЕСА_4 .

Також іпотекодержателю стало відомо, що право власності на предмет іпотеки за адресою: АДРЕСА_5 вже не належить іпотекодавцям. Зокрема, приміщення 1 належить на праві власності - ОСОБА_3 (146,2 кв.м.), приміщення 2 - ОСОБА_4 (414,6 кв.м.), приміщення 3 - ОСОБА_5 ( 379,00 кв.м).

Зазначив, що у разі задоволення позовних вимог банку про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконання такого рішення суду може бути утруднено чи взагалі стане неможливим із-за реальної можливості нових власників безперешкодно відчужити заставне майно.

Просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на:

нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 ; приміщення 2, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 та приміщення 3, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 ;

нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві приватної власності відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 11 січня 2019 року у задоволенні заяви АТ "Укрсоцбанк" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на заставлене майно відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що предметом позову є звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а в заяві про забезпечення позову просять суд накласти арешт на майно, яке до зміни адрес знаходилося за адресою: АДРЕСА_2 та не належало ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а належить особам, які не є відповідачами, а також іншими особами, що беруть участь у справі, також заявником не надано суду доказів про вартість іншого нерухомого майна, на яке він просить накласти арешт та, відповідно, не доведено співмірності ціни позову з вартістю предмета забезпечення позову, не доведено наміру відповідачів відчужити згадане майно.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2019 рокуапеляційну скаргу АТ Укрсоцбанк задоволено частково.

Ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 11 січня 2019 року скасовано.

Прийнято нову постанову, якою заяву АТ Укрсоцбанк про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено заборону на відчуження нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 та нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Задовольняючи заяву апеляційний суд виходив з того, що з наданих заявником документів просліджується зміна відповідачами адреси іпотечного майна - нежитлового приміщення під літерою В-1 , загальною площею 1476,0 кв. м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , дії відповідачів можуть призвести до зміни предмета іпотеки та виведення його з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а тому з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача заява підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить постанову Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року скасувати, ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 02 вересня 2019 року залишити в силі.

Аналіз касаційної скарги свідчить, що судове рішення оскаржується лише в частині задоволених вимог, в іншій частині не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що приміщення, на які накладено арешт не є предметом позову. Накладаючи заборону на відчуження цих приміщень, суд апеляційної інстанції не мотивував, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є нежитлове приміщення під літерою В-1 загальною площею 1476 кв. м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 . Матеріали справи не містять доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві банку на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. З огляду на те, що жодних позовних вимог банком щодо зазначених приміщень та будівель заявлено не було, заходи до забезпечення позову у вигляді заборони їх відчуження є абсолютно неспівмірними із заявленими банком вимогами. Висновок суду про зміну адреси іпотечного майна ґрунтується виключно на припущеннях суду. Заборона на відчуження нерухомого майна, яке належить на праві власності особам, які до участі у справі залучені не були, спору між банком і якими щодо зазначених приміщень немає, є грубим порушенням права власності зазначених осіб, а також інших речових прав на таке майно - права застави та публічного обтяження у вигляді арешту.

Позиція інших учасників справи

Інші учасники справи відзив на касаційну скаргу не надали.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.

У листопаді 2019 року цивільна справа № 457/112/18 надійшла до Верховного Суду

Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає доводи касаційної скарги з таких мотивів.

Відповідно до частини першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суди встановили, що у провадженні Трускавецького міського суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом ПАТ Укрсоцбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - ТОВ Будівельні технології XXI століття про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Предметом зазначеного позову є звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення під літерою В-1 загальною площею 1476,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Нежитлове приміщення під літерою "В-1" загальною плащею 1476,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заставною вартістю 7 453 800,00 грн. та належить іпотекодавцям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності, передано ними в іпотеку банку з метою забезпечення виконання зобов`язань Позичальника - ТОВ Будівельні технології XXI століття за кредитним договором про надання кредитних послуг №630/39/08-058 від 04 квітня 2008 року з подальшими змінами.

Станом на 24 листопада 2017 року заборгованість ТОВ Будівельні технології XXI століття за кредитним договором становить 2 292 989,93 грн.

Задовольняючи частково заяви про забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження нежитлових приміщень, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії відповідачів можуть призвести до зміни предмета іпотеки та виведення його з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Колегія суддів частково погоджується з таким висновком.

Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №756/1529/15-ц (провадження № 14-242цс18) вказано, що апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце підчас розгляду справи судом першої інстанції .

В позовній заяві ПАТ Укрсоцбанк просило накласти арешт на житлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 ; приміщення 2, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 та приміщення 3, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 ; нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві приватної власності відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Суд апеляційної інстанції задовольнив частково заявлені вимоги та наклав заборону на відчуження нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 та нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, суд апеляційної інстанції вийшов за межі заявлених вимог, тому постанова апеляційного суду в оскарженій частині підлягає зміні.

В іншій частині постанова суду апеляційної інстанції відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Доводи касаційної скарги про те, що власники майна не були залучені до участі у справі необґрунтовані.

Переглядаючи судове рішення суду першої інстанції, апеляційний суд з`ясував дану обставину та надав їй відповідну правову оцінку про те, що подано заяву про залучення даних осіб в якості відповідачів.

Доводи касаційної скарги в цій частині зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини четвертої статті 412 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалено частково з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову апеляційного суду змінити в частині способу забезпечення позову, а в іншій частині залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 412 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити постанову Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року в частині задоволення заяви Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк щодо забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження нежитлових приміщень, виклавши її мотивувальну частину щодо способу забезпечення позову в редакції цієї постанови.

Змінити резолютивну частину постанови Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року в частині задоволення заяви Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк щодо забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження нежитлових приміщень.

Викласти четвертий абзац резолютивної частини постанови Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року в наступній редакції: Накласти арешт на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 та нежитлові приміщенння, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук