Рішення

від 18.11.2020 по справі 953/23488/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/23488/19

н/п 2-а/953/68/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Божко В.В.

за участі секретаря - Пасенової К.В.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Чаричанської І.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Харківської митниці ДФС Волокітіна Євгена Петровича, Слобожанської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил, -

в с т а н о в и в :

26.11.2019 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів заступника начальника Харківської митниці ДФС Волокітіна Євгена Петровича та Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просить скасувати постанову Харківської митниці ДФС, правонаступником якої є Слобожанська митниця Держмитслужби у справі про порушення митних правил №0325/80700/18 від 17.05.2018 року за ч.1 ст.485 МК України, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування позову зазначає, що Постановою №0325/80700/18 від 17.05.2018 р. його визнано винним у порушення ч.1 ст. 485 МК України та накладено штраф в розмірі 516012,06 гривень. Про винесення зазначеної постанови йому стало відомо після ознайомлення 18.11.2019 року із матеріалами виконавчого провадження №56674447, відкритого 02.07.2018 року за заявою заступника начальника Харківської митниці ДФС. Повідомлення про час, і місце розгляду справи про порушення ним митних правил він не отримував, всі повідомлення направлялися за іншою адресою, за якою він вже тривалий час не проживає. В його присутності посадовими особами відповідача транспортний засіб автомобіль марки "VW PASSAT", державний реєстраційний знак Литовської республіки НОМЕР_1 , VIN код: НОМЕР_2 , не оглядався, не допитувались свідки та не проводилась експертиза для встановлення вартості легкового автомобілю.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 29.11.2019 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

14 лютого 2020 року представником позивача подано до суду клопотання про залучення у якості співвідповідача по справі Слобожанську митницю Держмитслужби.

Ухвалою суду від 14.02.2020 року клопотання представника позивача про залучення у якості співвідповідача Слобожанську митницю Держмитслужби задоволено.

Відповідачі - заступник начальника Харківської митниці ДФС Волокітін Є.П., чи його уповноважений представник, представник Слобожанської митниці Держмитслужби у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили. Відзиву на позов не надали.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Чаричанська І.Ю. в судове засіданні не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до диспозиції ст. 485 МК України порушенням митних правил є заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, перевіривши доводи, викладені позивачем в обґрунтування заявлених вимог, дослідивши матеріали справи в їх системному взаємозв`язку приходить до наступного.

17 травня 2018 року заступником начальника Харківської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Волокітіним Є.В. винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у справі про порушення митних правил №0325/80700/18 за ч.1 ст.485 МК України та накладено штрафу у розмірі 300 (триста) відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 516012,06 гривень.

Під час розгляду постанови про порушення митних правил №0325/80700/18 було встановлено, що 18 березня 2017 року громадянин ОСОБА_2 ввіз на митну територію України через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення "Гоптівка-Нехотєєвка", митний пост "Щербаківка" Харківської митниці ДФС автомобіль марки "VW PASSAT", державний реєстраційний знак Литовської республіки НОМЕР_1 , VIN код: НОМЕР_2 в митному режимі "тимчасове ввезення" з метою особистого користування на строк до одного року. До цього зазначений автомобіль ввозився на митну територію України в митному режимі "тимчасове ввезення" з метою особистого користування на строк до одного року 26.03.2016 року громадянином ОСОБА_3 .

21 листопада 2017 року до Харківської митниці ДФС надійшов лист з Управління патрульної поліції у м. Харкові Департаменту патрульної поліції України від 10.11.2017 року вих.№11799/14/02-2017 стосовно ОСОБА_1 , який систематично користувався транспортним засобом марки "VW PASSAT", державний реєстраційний знак Литовської республіки НОМЕР_1 та затримувався у зв`язку із вчиненням порушень ПДР.

Отже, на думку заступника начальника Харківської митниці ДФС, Волокітіна Є.В. громадянин ОСОБА_1 незаконно користувався тимчасово ввезеним на митну територію України транспортним засобом всупереч вимог ст.ст. 103, 380 МК України без проведення його митного оформлення та сплати митних платежів в сумі 172004,02 гривень, згідно з розрахунком управління адміністративних митних платежів Харківської митниці ДФС від 14.02.2018 року №216/20-70-19/19.

Позивачеві на адресу: АДРЕСА_1 відповідачем направлялися запрошення від 02.02.2018 року вих.№992/00-5/20-70-20-04 та повістка від 15.03.2018 року вих.№2195/00-5/20-70-20-02 про виклик до митниці ДФС, однак ОСОБА_1 до приміщення митниці не з`явився та пояснень з обставин вчиненого правопорушення не надав.

Частиною 1 статті 485 Митного кодексу України передбачено відповідальність, зокрема, за несплату митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, та тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Таким чином, як зазначено в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, громадянин України ОСОБА_1 використовуючи автомобіль марки "VW PASSAT", державний реєстраційний знак Литовської республіки НОМЕР_1 , стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими були надані такі пільги, вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Сума несплачених платежів, які мали бути сплачені при ввезенні автомобіля в Україну становить 172004,02 гривень.

Згідно ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 508 МК України, у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи.

До процесуальних дій належать, зокрема, складення протоколу про порушення митних правил, опитування осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб, витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них.

Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом прядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, а також іншими документами.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У справі Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom (№46477/99) суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необгрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі, і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Отже, законодавець зобов`язує посадову особу Митниці, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, з`ясовувати під час провадження такої справи, крім іншого, винність особи в його вчиненні, а також чи підлягає вона адміністративній відповідальності з урахуванням її пояснень та наданих документів в обґрунтування таких пояснень.

Притягуючи позивача до адміністративної відповідальності за порушення ст. 485 МК України, а саме: за здійснення використання товару транспортного засобу, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, чим вчинено протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, відповідач зобов`язаний був належними чином з`ясувати факт протиправного використання вищевказаного транспортного засобу позивачем, час та місце вчинення правопорушення, чи дійсно такі дії були спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, відібрати пояснення у позивача та відповідно до встановлених фактів дати правильну юридичну оцінку діям позивача.

Суд зазначає, що в порушення вимог ст. 489 МК України посадовою особою Харківської митниці ДФС не з`ясовані вище перелічені обставини, оскільки позивача не було оповіщено та опитано, не встановлені обставини справи, що свідчить про те, що спірна постанова прийнята відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів використання позивачем транспортного засобу, ввезеного в режимі транзиту , стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Судом враховано позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 15 травня 2018 року у справі № 448/702/16-а.

При цьому, суд зазначає наступне.

Статтею 488 МК України встановлено, що провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами ч. 1 ст. 498 МК України встановлено, що особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ст. 526 МК України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Отже, чинним на час виникнення спірних відносин Митним кодексом України визначено порядок провадження у справі про порушення митних правил, а саме, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності знати про час та місце розгляду справи, брати участь у розгляді справи, подавати пояснення та заперечення.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач згідно даних паспорту серії МК 233992 виданого Ленінським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 30.10.2001 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 02.10.2007 року та знятий з реєстрації 13.03.2018 року.

Як встановлено судом, позивач не отримував кореспонденції з митниці, в тому числі і запрошення від 02.02.2018 року вих.№992/00-5/20-70-20-04 та повістку від 15.03.2018 року вих.№2195/00-5/20-70-20-02 про виклик до митниці ДФС, оскільки тривалий час проживає за адресою: АДРЕСА_2 за місцем реєстрації його дружини ОСОБА_5 , що підтверджується копією паспорту ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 виданого Ленінським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 08.11.2005 року та копією свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_4 з ОСОБА_1 у Дзержинському відділі РАГС 12.05.1989 року.

В матеріалах справи про порушення митних правил №0325/80700/18 повинні бути відомості щодо належного повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення. Однак відповідачами не надано до суду належно завіреної копії матеріалу справи про порушення митних правил №0325/80700/18, тому суд на підставі ч.5 ст.77 КАС України вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідачем на адресу позивача АДРЕСА_1 направлялися запрошення від 02.02.2018 року та повістка від 15.03.2018 року про виклик позивача ОСОБА_1 до Харківської митниці ДФС. Однак, як зазначено у постанові про адміністративне правопорушення від 17.05.2018 року ОСОБА_1 зазначені листи від Харківської митниці ДФС, правонаступником якої є Слобожанська митниця Держмитслужби не отримував.

Як зазначив позивач, про наявність справи про порушення митних правил №0325/80700/18 йому стало відомо 18.11.2019 року, що підтверджується копією заяви про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП №56674447 поданої до Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова. відкритого 02.07.2018 року за заявою Харківської митниці ДФС.

Згідно п.114 Правил надання послуг поштового зв`язку затверджених постановою КМУ №270 від 05.03.2009 року одержувач може відмовитися від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, про що на поштовому відправленні, бланку поштового переказу або повідомленні про надходження поштового відправлення, поштового переказу робиться відповідна позначка, яка засвідчується його підписом. Підпис представника юридичної особи, уповноваженого на одержання пошти, скріплюється печаткою (за наявності) цієї юридичної особи.

Такі поштові відправлення, поштові перекази повертаються за зворотною адресою.

У разі коли одержувач відмовляється засвідчити своїм підписом факт відмови від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, такі поштове відправлення, поштовий переказ зберігаються в приміщенні об`єкта поштового зв`язку протягом установленого пунктом 116 цих Правил строку (крім рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка"), після закінчення якого - повертаються поштовим оператором за зворотною адресою.

Доказів того, що позивач відмовлявся від отримання листів направлених йому Харківською митницею ДФС та засвідчував своїм підписом відмову від отримання зазначених листів відповідачами суду надано не було.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008 року суд вказав, що застосування до заявника положень Митного кодексу України безпосередньо поширюється на всіх громадян, які перетинають кордон, і регулюють їх поведінку шляхом застосування стягнень (штраф та конфіскація), які є як покаранням, так і стимулюванням від порушення. Таким чином, митні правопорушення, які розглядаються, мають ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні 6 Конвенції.

Суд констатує, що відповідачем було обмежено право позивача бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення та користуватись кваліфікованою допомогою захисника.

Таким чином, на момент винесення постанови у відповідача були відсутні дані, про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено належне повідомлення позивача про час і місце розгляду справи, що вказує на відсутність підстав для розгляду справи про порушення митних правил за відсутності позивача та обмеження прав учасників провадження у розгляді вказаної справи.

Крім того, позивач посилається на те, що митна вартість автомобіля, з якої розраховується сума митних платежів, визначена неправильно.

Розрахунок штрафної санкції було здійснено на підставі розрахунку управління адміністративних митних платежів Харківської митниці ДФС від 14.02.2018 року №216/20-70-19/19.

Однак розрахунок митних платежів здійснений управлінням адміністративних митних платежів Харківської митниці ДФС не може вважатись звітом (актом) про оцінку або висновком експерта (експертного дослідження), а відтак не може бути визнаний допустимим доказом на підтвердження визначення ринкової вартості вказаного ТЗ, і як наслідок розрахунок митних платежів - 172004,02 гривень (базою яких є вартість ТЗ) та штрафної санкції, передбаченої ч.1 ст.485 МК України, яка складає 300% несплаченої суми митних платежів - 516012,06 гривень.

Визначення вартості автомобіля повинно здійснюватись при розгляді в адміністративному порядку справи про порушення митних правил шляхом проведення експертизи, яка, в свою чергу, призначається на підставі постанови посадової особи митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил.

Визначення вартості транспортного засобу проводиться шляхом проведення товарознавчої експертизи, яка проводиться експертами, що мають відповідні свідоцтва та оформлюється у вигляді висновку експерта.

Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 24 листопада 2003 року №142/5/2092, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (далі - Методика) у пункті 7.35 вказано, що у разі відсутності цінових даних КТЗ у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп`ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Використання ресурсів мережі Інтернет допускається з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики. Середня ринкова ціна такого КТЗ визначається як середнє арифметичне значення цінових показників, одержаних із зазначених джерел інформації. У разі використання середньої ринкової ціни пропозиції до продажу КТЗ її необхідно звести коригуванням до ціни продажу, застосовуючи відповідне співвідношення стосовно аналогічних КТЗ із довідників, зокрема передбачених додатком 8. Коригування вартості КТЗ залежно від пробігу та строку експлуатації здійснюється із застосуванням підбору аналога і відповідно до вимог пунктів 7.8, 7.9 та підпунктів 7.12.1, 7.12.2 пункту 7.12 цієї Методики. Подальше коригування вартості КТЗ залежно від технічного стану, комплектності, укомплектованості, відновлення й оновлення складових частин тощо здійснюється за формулами (9), (10), (11), а також з врахуванням процента Д додаткового збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ залежно від умов догляду, зберігання та експлуатації (таблиця 4.1 додатка 4) та процента додаткового зменшення вартості КТЗ з дефектами кузова, кабіни, рами.

Відповідно до п. 3.2 Методики найбільш вірогідним методом порівняльного підходу до оцінки КТЗ є метод, заснований на аналізі цін ідентичних КТЗ. За цим методом вартість визначається на базі середньої ціни продажу (пропозиції) ідентичного КТЗ з відповідним строком експлуатації. Подальше коригування враховує різницю між пробігом, комплектністю, укомплектованістю, технічним станом об`єкта порівняння та об`єкта оцінки.

Відповідно до п. 7.1 Методики оцінка КТЗ здійснюється переважно із застосуванням бази оцінки, яка відповідає ринковій вартості. Ринкова вартість КТЗ ураховує його комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон`юнктури ринку регіону.

Відповідачем в оскаржуваній постанові не наведено підстав та порядку розрахунку штрафної санкції у розмірі 300% від суми митних платежів станом на час вчинення правопорушення, не зазначено посилань на звіт експерта про визначення митної вартості транспортного засобу.

Відповідно до частини 4 статті 296 Митного кодексу України у разі нецільового використання товарів, щодо яких було надано умовне звільнення від оподаткування, а також порушення умов митних режимів, поміщення в які передбачає умовне звільнення від оподаткування, застосовуються ставки митних платежів, що діють на день прийняття органом доходів і зборів митної декларації для митного оформлення. Митна вартість товарів, їх кількість чи інші характеристики, що використовуються для визначення бази оподаткування, визначаються на день застосування ставок митних платежів. Разом з тим, необхідно ретельно перевірити нормативний підхід та правильність арифметичного розрахунку застосованої до позивача штрафної санкції, яка передбачена спірною у даній справі постановою.

До аналогічно висновку, дійшов Верховний Суд під час розгляду аналогічної справи, - постанова від 24.04.2018, справа №331/2608/17.

З матеріалів справи вбачається, що на даний час легковий автомобіль Volkswagen Passat державний номер НОМЕР_5 належить на праві власності ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 31.01.2019 року.

Власник транспортного засобу Volkswagen Passat державний номер НОМЕР_5 ОСОБА_5 звернулась до ТОВ "Сигнал" (ЄДРПОУ 25465154), яке має сертифікат суб`єкту оціночної діяльності №826/17 від 19.08.2017 року Фонду державного майна України на проведення незалежної оцінки майна із замовленням про здійснення незалежної оцінки ринкової вартості належного їй автомобілю.

Суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Сигнал" 25.11.2019 року проведено незалежну оцінку зазначеного транспортного засобу та у висновках зазначено, що встановити ринкову вартість автомобілю Volkswagen Passat державний номер НОМЕР_5 2002 року виготовлення станом на лютий 2018 року не видається за можливе. Ймовірна середня вартість автомобілю Volkswagen Passat зі строком експлуатації 16 років дорівнює 136800,00 гривень.

Згідно п.7.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, ринкова вартість КТЗ ураховує його комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон`юнктури ринку регіону.

Вартість КТЗ та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах без врахування витрат на навантаження, вивантаження, перевантаження КТЗ (його складників), вартості транспортування; страхових сум; комісійних та брокерських винагород, інших витрат.

Керуючись формулою передбаченою в п.7.53.3 Методики, оцінювач ТОВ Сигнал здійснив розрахунок середньої вартості автомобілю Volkswagen Passat зі строком експлуатації 16 років, який дорівнює 136800,00 гривень.

Таким чином, управлінням адміністративних митних платежів Харківської митниці ДФС при здійсненні розрахунку вартості транспортного засобу автомобілю Volkswagen Passat не враховувались для корегування вартості автомобіля всі наявні обставини, які стосувались вказаного ТЗ з метою розрахунку штрафної санкції передбаченої ч.1 ст. 485 МК України.

Отже, розрахунок митної вартості автомобіля був здійснений з порушенням принципів Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, та формул, зазначених в п. 7.35 Методики, що унеможливлює обґрунтоване визначення розміру адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Кваліфікувавши дії позивача за ст. 485 МК України, Митниця розцінила їх як такі, що спрямовані на використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

При цьому, з огляду на вищенаведені положення, відповідач, не складаючи протоколу про порушення митних правил, не оглядаючи транспортний засіб, не опитавши позивача щодо зазначених обставин, не провівши товарознавчу експертизу ТЗ, в подальшому у постанові в справі про порушення митних правил від 17 травня 2018 року, відповідно до вимог ст. 9 КУпАП не навів жодного доказу протиправності дій ОСОБА_1 : не конкретизував та не зазначив, в яких саме діях останнього вбачалось використання товару (автомобіля), стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

При цьому, об`єктивною стороною вказаного правопорушення є дії, спрямовані на порушення встановленого законодавством України порядку використання товарів в цілях, стосовно яких надано пільги щодо сплати податків і зборів. Склад вказаного порушення обумовлює наявність особливої мети ухилення від сплати митних платежів та вини у формі прямого умислу.

Таким чином, наявність особливої мети ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру, як складової правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, можливе лише в діях особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, яка є декларантом та платником вказаних митних платежів, яким надано пільги з їх сплати.

Отже, в порушення ст. 489,526 МК України митницею не виконано покладені на неї обов`язки, не використано надані права у точній відповідності із законом, та не здобуто доказів на підтвердження обставин, викладених у постанові про порушення митних правил.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 6 ст. 530 МК України законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом; у зв`язку з поданням адміністративного позову у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України; за результатами перевірки постанови орган, що здійснював перевірку, приймає одне з таких рішень: 1) про залишення постанови без змін, а скарги - без задоволення; 2) про скасування постанови і надіслання справи на новий розгляд; 3) про скасування постанови та закриття справи.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що, оскаржувана постанова заступника начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Харківської митниці ДФС України Волокітіна Є.П. від 17.05.2018 року у справі про порушення митних правил № 0325/80700/18 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 485 МК України підлягає скасуванню з вищевказаних підстав, а провадження у справі про порушення митних правил - закриттю.

Враховуючи, що позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні; судовий збір необхідно віднести за рахунок Держави.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 19, 129 Конституції України, статтями 5, 8, 14, 22, 72-79, 211, 220, 241-246, 250, 271, 286 КАС України, статтями 4, 71, 90, 92, 93, 95, 102, 458, 467, 485, 494, 525, 530, 531 МК України, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил №0325/80700/18 від 17.05.2018 року - задовольнити.

Скасувати постанову заступника начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Харківської митниці ДФС України Волокітіна Є.П. від 17.05.2018 року у справі про порушення митних правил № 0325/80700/18 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Закрити провадження у справі про порушення митних правил № 0325/80700/18 відносно ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на судове рішення у справі може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі його апеляційного оскарження - моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Божко